Рецензія на гру Metal Gear Solid V: The Phantom Pain

Транквілізатори взагалі окрема тема в Metal Gear Solid V: The Phantom Pain, адже персонал бази набирається із солдатів супротивника. Снейк вирубує солдата супротивника та відправляє його на базу за допомогою системи Фултон – кулі, яка надсилає вантаж у повітря, де його підбирає транспортний вертоліт. У такий спосіб на базу доставляють не тільки солдат, але й озброєння, вантажі, ресурси, транспортні засоби і так далі. Отже, вбивати своїх теперішніх суперників вам попросту невигідно – вони можуть мати цінні навички і прекрасно впишуться у колектив вашої ПВК.

І все описане – лише базові можливості Metal Gear Solid V: The Phantom Pain, з якими гравець знайомиться в найближчий час після початку. Далі гра тільки заглиблюється і ускладнюється, а єдиним обмеженням стає тільки фантазія гравця.

Залишається відповісти на резонне запитання: чи варто грати в MGSV гравцю, не знайомому з попередніми частинами? Відповідь: однозначно варто! The Phantom Pain у першу чергу про ігровий процес, про дослідження та використання усіх його бездонних можливостей для найбільш цікавого, веселого та пам’ятного проходження операцій. Усе інше – другорядне.

Щоправда, попереджуємо відразу: при проходженні сюжету ви часто будете натикатися на незрозумілу чортівню, яка могла народиться тільки у фантазії японця. Але пам’ятайте: у світі MGS будь-яка чортівня пояснюється наномашинами, так що багато уваги цьому приділяти не варто. Єдине, загляньте спершу в Ground Zeroes – вона досить невелика, а за імпортування збережень із неї вам дадуть кілька приємних бонусів.

Фанатів також заспокоїмо: уся додаткова інформація із сюжету знаходиться на аудіокасетах, які можна послухати в будь-який час – своєрідна заміна кодека з попередніх ігор.

Окремо варто відзначити якість портування на комп'ютер: вона практично ідеальна. Єдина ложка дьогтю – іконки клавіш руху (аналогові джойстики та хрестовина) залишилися від геймпада, через що іноді важко зорієнтуватися. Зате зникла проблема Ground Zeroes, коли всі клавіші були розкидані по клавіатурі дуже хаотично, через що відчувалася нестача третьої руки, щоб дотягнутися до всього. Тепер грати на клавіатурі одне задоволення.

Але найкраще розробники впоралися із продуктивністю: гра запускається навіть на порівняно старому комп'ютері (системні вимоги, до слова, сильно завищені), видаючи при цьому стабільні 45-60 кадрів за секунду. Просідань кадрів за весь час гри не спостерігалося. До того ж налаштування досить гнучке: у грі присутні чотири рівні якості зображення – «максимальний», «високий», «середній» і «низький», але критичної різниці між ними немає – очам комфортно увесь час.

Максимальний рівень графіки

Високий рівень графіки

Середній рівень графіки

Низький рівень графіки

Коротше кажучи, Metal Gear Solid V: The Phantom Pain – безумовний шедевр та один із головних претендентів на звання гри року. Пропускати строго не радимо.

Системні вимоги:

Мінімальні:

• ОС: Windows 7, Windows 8 (виключно 64-бітні)
• Процесор: Intel Core i5-4460 (3,4 ГГц) або кращий
• Оперативна пам'ять: 4 ГБ
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 650 (2 ГБ) або краща
• DirectX: 11
• Жорсткий диск: 28 ГБ вільного місця

Рекомендовані:

• ОС: Windows 7, Windows 8 (виключно 64-бітні)
• Процесор: Intel Core i7-4790 (3,6 ГГц) або кращий
• Оперативна пам'ять: 8 ГБ
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 760
• DirectX: 11
• Жорсткий диск: 28 ГБ вільного місця

Автор: Сергій Кривопустов
Переклад: Олесь Пахолок