Рецензія на гру Broken Age Act 1
15-02-2014
Назва: Broken Age Act 1
Жанр: Adventure
Розробник: Double Fine Productions
Видавець: Double Fine Productions
Дата виходу: 28 січня 2014 року
Вихід Broken Age – подія по-справжньому знакова для ігрової індустрії. І не тільки тому, що цю гру створила людина, яка в 90-ті роки задавала тон усьому жанру анімаційних квестів. В 2012-ому Тім Шейфер запустив новий виток еволюції сфери розваг. Завдяки йому весь світ довідався про те, що таке краудфандинг у цілому та платформа Kickstarter зокрема. Тоді ще безіменна Double Fine Adventure зібрала народні кошти в розмірі майже $3,5 мільйони, ставши першим в історії успішним проектом такого плану.
З випуском гри розробники відверто затягнули: у мережі почали з'являтися саркастичні коментарі, а гравців усе частіше стали відвідувати тривожні думки. Шейфер розійшовся настільки, що в студії завчасно закінчилися кошти. Для порятунку проекту було прийняте рішення розділити гру на дві частини, причому покупці першого епізоду зможуть завантажити другий безкоштовно, коли він вийде.
На жаль, роздробленість позначилася на готовому продукті винятково негативним чином. Хоча автори й доклали всіх зусиль, щоб перший епізод не нагадував вирвану із книги сторінку, а мав хоч який-небудь цілісний, завершений вигляд.
Головна проблема Broken Age – її непрощенна легкість. У процесі проходження навіть мимоволі спливе думка про те, що в Double Fine зробили гру для дітей. Але ні - Шейфер любить говорити про дорослі речі мовою гротескних мультиків. Так було, наприклад, з геніальною Psychonauts і не менш чудовою Grim Fandango. Нічого не змінилося й цього разу: абсолютно різні історії двох головних героїв настільки ж комічні й абсурдні, як і трагічні.
Так що ні про яку дитячість мова тут не йде, а тому простота загадок взагалі не піддається критиці. Якщо хтось пам'ятає квест десятирічної давнини Jack the Ripper, де для просування по сюжету 90% часу потрібно було просто досліджувати місцевість і спілкуватися з персонажами, той відразу зрозуміє про що ми говоримо.
Не в приклад ряду інших сучасних адвентур, розмір і кількість локацій у яких здатні розвити клаустрофобію, в Broken Age простору все-таки побільше. От тільки використовується він, як правило, лише в декоративних цілях. Розробники малюють цілу кімнату, щоб гравець взяв у ній в найкращому разі один предмет і застосував його в сусідньому приміщенні. Активних об'єктів мінімум, призначення предметів з реманенту майже завжди очевидне, а персонажі безоплатно віддають героям все, що їм потрібно – досить просто з ними поговорити. Простота ігрового процесу приводить до того, що через 4-5 годин гра раптово закінчується.
Ще одна проблема квесту – керування, оптимізоване чомусь під сенсорний екран. Права клавіша миші тут не задіюється взагалі, а предмети з «рюкзака» потрібно перетягувати на об'єкти оточення. При спілкуванні з персонажами чомусь не можна пропустити ні одну фразу: доводиться слухати все або обривати цілу репліку натисканням клавіші Space.
Втім, список недоліків на цьому закінчується. Далі в силу вступає фірмова шейферовська магія, завдяки якій усі мінуси його проектів норовлять скоріше забутися, а плюси надовго відкладаються в пам'яті. У процесі гри ви можете злитися на Broken Age за її волаючу простоту та не найбільш зручне керування, але коли по екрану поповзуть фінальні титри, ви раптом відчуєте дивно приємний післясмак. Можливо, справа в зовсім несподіваній кінцівці, яка підігріває інтерес до продовження до межі. А можливо у всьому винні талант і обґрунтованість підходу розробника до найулюбленішого зі своїх добутків.
З перших хвилин гра підкуповує унікальним візуальним стилем. Чудовий двовимірний ігровий світ з м'якою колірною гамою нагадує ожилі шкільні малюнки аквареллю. Персонажі, незважаючи на всю свою мультяшність, мають чудову міміку, і навіть другорядні герої за досить недовгий час перебування на екрані встигають розкрити свій характер.
Особливої похвали заслуговують актори, які займалися озвучуванням героїв гри. Зважаючи на все, левова частина бюджету в Double Fine пішла саме на це: рідко коли можна почути артистів, які настільки глибоко вжилися в ролі навіть найбільш прохідних персонажів. Склад дістався воістину зоряний: тут вам і Джек Блек, і Річард Хорвітц, і Дженніфер Хейл. А головний герой Шей так і зовсім говорить голосом головного хоббіта планети Елайджи Вуда.
Сюжетно Broken Age також у три рахунки обскакує більшість колег по жанру. Хлопчик Шей живе на космічній станції під опікою «мами» - бортового комп'ютера, який запрограмований будь-якими шляхами забезпечувати «сину» безпеку. Єдина розвага для хлопця – іграшкові рятувальні місії з «обнімашками» і поїданням гір морозива.
У дівчинки Велли проблеми зовсім іншого плану. Її готуються принести в жертву величезному монстру. В іншому ж випадку чудовисько нібито зруйнує все село. Про те, що замість постійного згодовування красивих дівчат гіганту його можна хоча б спробувати вбити, не думає ніхто, крім Велли та її дідуся. Навпаки, у світі головної героїні вважається великою честю бути з'їденою, і всі юні красуні просто мріють про це.
Пригоди героїв на перший погляд ніяк не пов’язані між собою. Перемикатися між ними можна в будь-який момент, але кожна історія настільки захоплююча, наповнена кумедними ситуаціями та смішними репліками, що хочеться простежити її до кінця, перш ніж переходити на іншу половинку сюжету.
Другий епізод пан Шейфер клятвено обіцяє зробити більш складним. Гравцям знову залишається тільки довіритися метру, як і минулого разу, коли вони пожертвували йому на розробку свої гроші. Навряд чи варто розраховувати на хардкорність перших частин Monkey Island, але якщо авторам вдасться створити розкішну «споглядальну» пригоду в дусі Dreamfall: The Longest Journey, незадоволених залишиться мало.
Мінімальні системні вимоги:
- Процесор: Intel Pentium E2160 1,8 ГГц / AMD Athlon 64 X2 4000+
- Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 260 / AMD Radeon HD 4870
- Оперативна пам'ять: 2 ГБ
- Вільне місце на жорсткому диску: 1,5 ГБ
Рекомендовані системні вимоги:
- Процесор: Intel Core 2 Duo E7600 3,06 ГГц / AMD Athlon 64 X2 6400+
- Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 460 / AMD Radeon HD 6850 XFX
- Оперативна пам'ять: 3 ГБ
- Вільне місце на жорсткому диску: 1,5 ГБ
Графіка: 9 |
Один із найбільш пізнаваних візуальних стилів у комп'ютерних іграх за останні роки. Навмисна мультяшна простота сусідить із чудовою анімацією. |
Звук: 10 |
Озвучення персонажів близьке до ідеального, а в якості саундтрека – чудові оркестрові мелодії. |
Подача матеріалу: 8 |
За яскравими малюнками та смішними діалогами ховається серйозний підтекст, причому не один. Але за напускною дитячістю гри його можна й не побачити. |
Геймплей: 7 |
Надто прості головоломки можуть відштовхнути досвідчених гравців. Крім того, гра надто коротка. |
Оцінка: 8,5/10 |
Усі крапки над «ї» розставить другий епізод. Але професійний підхід, фантастична креативність і небувала зворушливість сюжетної лінії в кожному разі нікуди від цієї гри вже не подінуться. |
Автор: Владислав Мастєров
Переклад: Олесь Пахолок
Також пропонуємо почитати:
Рецензія на гру Dream Chamber
Рецензія на гру Contrast
Рецензія на гру Brothers: A Tale of Two Sons
Опубліковано : 15-02-2014
Підписатися на наші канали | |||||