Розгін AMD Ryzen 5 1400 у системі з GeForce GTX 1060 6GB: практичне дослідження
03-12-2017
Напевно, будь-який геймер мріє володіти топовою системою для запуску ігор на максимальних налаштуваннях. Але часто доводиться йти на компроміс, щоб вписатися в рамки бюджету. Тому ми вирішили дослідити можливості зв'язки 4-ядерного процесора AMD Ryzen 5 1400 і 6-гігабайтової відеокарти GeForce GTX 1060.
Відразу ж зауважимо, що це не є окремим тестом процесора, відеокарти чи ОЗП. Не варто розглядати даний матеріал і в ролі рекомендованої збірки для Full HD-ігор. Ми просто подумали, що подібна зв'язка вельми актуальна серед не надто вимогливих геймерів, і багато хто всерйоз замислюються про складання подібної системи, тому буде корисно дізнатися, на що вона здатна.
Отже, до її складу ввійшли: 4-ядерний 8-потоковий процесор AMD Ryzen 5 1400 з номінальною частотою 3,2 ГГц і тепловим пакетом в 65 Вт, відеокарта Colorful GTX 1060 SI-6G з двовентиляторною системою охолодження і еталонною частотною формулою, а також 16-гігабайтовий комплект ОЗП Patriot Viper 4. У ролі материнської плати виступила модель MSI X370 SLI PLUS, яка має посилену підсистему живлення і ефективну систему охолодження, що стане в нагоді нам при розгоні.
Повна конфігурація тестового стенда:
- AMD Ryzen 5 1400
- MSI X370 SLI PLUS
- be quiet! Silent Loop 240mm
- 2 х 8 ГБ DDR4-3400 Patriot Viper 4
- Colorful GTX 1060 SI-6G
- Kingston SSDNow KC400 (SKC400S37/256G)
- Seagate IronWolf ST2000VN004 2 ТБ
- be quiet! Dark Power Pro 11 850W
- be quiet! Pure Base 600 Window Orange
- AOC U2879VF
Звичайно ж, ви маєте право вибрати доступнішу плату, скажімо, на чіпсеті AMD B350, іншу ОЗП або виробника відеокарти, щоб вписатися в бюджет або посилити потрібні конкретно вам показники. Ми ж збирали в основному з того, що було в наявності.
Для початку зупинимося на питанні вибору частоти ОЗП. Ви всі напевно чули про рекомендації використання швидшої пам'яті з процесорами AMD Ryzen, оскільки від цього підвищується швидкість роботи внутрішньої шини Infinity Fabric і поліпшується взаємодія між внутрішніми вузлами процесора. Заповітним значенням вважається 3200 МГц і вище.
Запустивши зібрану систему й скинувши всі налаштування до дефолтних, ми отримали частоту ОЗП на рівні 2133 МГц: для сучасних систем – це низький показник, адже навіть найпростіші модулі в більшості своїй без проблем працюють на 2400 МГц. Для цього необхідно лише в BIOS задати відповідну частоту й іноді потрібно трохи підняти напругу DRAM Voltage. А затримки система вибере сама.
У нашому випадку частота 2400 МГц досягнута при таймінгах 16-18-18-36 і Command Rate 2 такту. Досвідчені користувачі знають, що це не оптимальні затримки, і самостійно можна знайти нижчі показники. Але потрібен час, щоб підібрати необхідні параметри для стабільної та ефективної роботи системи.
Шляхом спроб і помилок ми встановили, що наші тестові модулі можуть стабільно працювати на частоті 2400 МГц при таймінгах 15-15-15-35 і показнику Command Rate 1 такт. Але у вашому випадку налаштування можуть бути іншими. Давайте коротко порівняємо ці два режими – з автоматичними і ручними затримками на частоті 2400 – і подивимося, чи варто було морочитися.
Найвищі результати отримані в AIDA64: швидкісні показники зросли на 4-11%, а затримка доступу зменшилася на 6%.
У CineBench R15 вже не все так райдужно: в тесті OpenGL приріст склав 2%, а в режимі CPU – менше 0,5%, тобто знаходився в межах похибки вимірювань.
Комплексний бенчмарк RealBench також не фіксує значної різниці: зміна показників не перевищує ±0,5%, що, знову ж таки, можна списати на похибку вимірювань.
У підсумку, на наш погляд, немає сенсу морочитися з підбором таймінгів, оскільки процес дуже копіткий і тривалий, але в реальних задачах він не приносить видимого результату. Однак якщо у вас багато вільного часу або для вас кожен відсоток продуктивності на рахунку, тоді будь ласка.
Ми ж ідемо далі, залишивши в якості базового рівня частоту 2400 МГц при автоматичних таймінгах. Його опонентом у наступних тестах стане швидкість 2933 МГц. Так, оптимальним вважається 3200 МГц, але ми говоримо про середньоцінову систему з обмеженим бюджетом. Дуже часто в такому випадку купуються модулі DDR4-2400 або 2666 і розганяються до вищих показників. Саме 2933 МГц – це досяжний рівень для багатьох доступних планок ОЗП і материнських плат, адже 3200 далеко не завжди вдається отримати при розгоні.
Також у розігнаної конфігурації ми підняли частоту процесора. Заповітних 4 ГГц отримати не вдалося, але шляхом підбору параметрів досягли рівня 3,9 ГГц. Для цього напругу CPU Core Voltage довелося підняти майже до 1,4 В, а також вручну вибрати режими додаткових налаштувань живлення, щоб система не підвищувала напругу при роботі, що в свою чергу могло призвести до тротлінгу. Знову ж, усе це робиться на свій страх і ризик і актуально лише для тестового екземпляра – у вашому випадку параметри при розгоні можуть бути іншими.
Таким чином, з одного боку маємо конфігурацію з номінальними параметрами CPU і пам'яттю DDR4-2400, а з іншого – розігнаний до 3,9 ГГц процесор і ОЗП на частоті 2933 МГц. Давайте подивимося, яка різниця між ними в синтетичних тестах.
AIDA64 позитивно оцінює виконану роботу з розгону параметрів і видає бонус у 25-29%. А затримка доступу до даних зменшилася на 17%.
У 7-Zip швидкості запакування, розпакування та загальний рейтинг виросли на 19-21%.
У WinRAR перевага розгону вилилася в додаткові 18% до загальної швидкості.
CineBench R15 демонструє не менш солідний приріст – на рівні 22-28%.
Час рендерингу сцени в Corona скоротився майже на 1 хвилину, що еквівалентно 18%.
Ті ж 18% бонусу отримуємо й при кодуванні відео в x265.
Нарешті, в RealBench найбільший приріст у 18-20% отримано при кодуванні відео і в тяжкому мультизадачному режимі. Саме вони забезпечили приріст загального рейтингу на 13%.
Одним словом, перевага розгону процесора і ОЗП в синтетиці беззаперечна й суттєва. Давайте подивимося, чи так все добре в іграх.
Підписатися на наші канали | |||||