up
ua ru en
menu


chieftec_ban_160.gif

logo minifile

::>Процесори > 2015 > 04 > ...

Версія для друку
Переопублікувати статтю

17-04-2015


rss

Особливості розгону сучасних процесорів Intel для LGA1150

Можливість розгону процесорів уже багато років є їхньою невід'ємною частиною. Звичайно, з ростом продуктивності ця процедура стала менш затребуваною, але своєї актуальності все-таки не втратила. Центральний процесор дотепер залишається основним компонентом ПК, у зв'язку із чим інші комплектуючі в системі дуже сильно залежать від його швидкодії. Причому, чим вищий рівень конфігурації, тим сильніше позначається ця залежність. Друга причина, яка змушує користувачів дивитися в сторону розгону процесора, полягає у недостатній оптимізації програмного забезпечення. Так, купивши багатоядерний процесор, ви ще не гарантуєте забезпечення максимальної продуктивності. Наприклад, в іграх не рідкі випадки, коли модель із меншою кількістю ядер, але більшою частотою, показує кращі результати, аніж її більш дорогий аналог.

GECID Intel OC

Таким чином, щоб там не говорили скептики, оверклокінг на сьогоднішній день не є просто розвагою, а несе реальну практичну користь. У цих словах ми вже неодноразово переконувалися, тестуючи процесори різної продуктивності. Однак у рамках звичайного огляду важко розповісти про всі нюанси, які стосуються процесу оптимізації параметрів. Тому даному питанню ми вирішили присвятити окремий матеріал, вірніше сказати, цикл матеріалів. Першою його частиною стане ця стаття, де ми постараємося повною мірою розкрити особливості розгону сучасних процесорів компанії Intel. Мова йтиме про моделі, основані на мікроархітектурі Intel Haswell: сімейства Intel Haswell, Intel Haswell Refresh, Intel Devil's Canyon і Intel Haswell-E.

Способи розгону

Суть оптимізації параметрів процесора в переважній більшості випадків зводиться до збільшення його тактової частоти. У сучасних рішеннях від Intel вона обчислюється за формулою:

CPU Freq = CPU Ratio × CPU Cores Base Freq

  • CPU Freq − частота процесора;
  • CPU Ratio − процесорний множник;
  • CPU Cores Base Freq − базова частота процесорних ядер.

У зв'язку із цим можна виділити три основні способу їх розгону:

  • шляхом зміни процесорного множника;
  • шляхом зміни опорної частоти;
  • шляхом одночасної зміни процесорного множника й опорної частоти.

Під час оверклокінгу також потрібне налаштування маси додаткових параметрів, які зачіпають роботу не тільки самого процесора, але й інших структурних вузлів ПК (підсистеми оперативної пам'яті, чіпсету, слотів розширення, інтерфейсів). Більше того, потрібно постійно відслідковувати основні показники всієї конфігурації й на кожному етапі перевіряти стабільність її функціонування.

Щоб позбавити користувача від більшості із цих обов'язків, виробники материнських плат пропонують інструменти автоматичного розгону процесорів.

GECID Intel OC

Як правило, вони реалізовані на рівні драйвера...

GECID Intel OC

...або ж доступні у вигляді спеціального розділу в меню BIOS.

GECID Intel OC

У деяких випадках для цих цілей навіть передбачена спеціальна група клавіш, розпаяних безпосередньо на текстоліті.

Начебто б, основна мета досягнута − продуктивність процесора збільшена, і на цьому матеріал можна закінчувати. Але в автоматичного способу розгону є багато недоліків, які виявляються в процесі повсякденної експлуатації. По-перше, він нерідко завищує багато параметрів для забезпечення стабільної роботи системи, тим самим зайво навантажуючи інші компоненти ПК. У результаті конфігурація споживає більше енергії, вимагає кращого охолодження й видає додатковий шум. По-друге, материнська плата містить лише кілька профілів оверклокінгу. Тому розігнати процесор до тієї позначки, яка потрібно саме вам, не завжди вийде. Доведеться задовольнятися тільки значеннями, передбаченими виробником. Більше того, в деяких випадках у системи може попросту не вийти підібрати необхідні параметри (наприклад, при використанні рішення із заблокованим множником) і ніякого відчутного приросту від процедури оверклокінгу ви не одержите. По-третє, використання певних функцій разом із автоматичним розгоном може бути ускладнене. Особливо це стосується тонкого налаштування режимів енергозбереження. По-четверте, в автоматичному режимі ви ніколи не зможете досягнути тих показників і результатів, які будуть продемонстровані при ручній оптимізації параметрів.

Виходячи із цього, ми радимо відмовитися від автоматичного способу оверклокінгу на користь ручного. Однак для початку будуть потрібні певні знання про принцип роботи процесора й підконтрольні йому вузли, а також способи його взаємодії з іншими комплектуючими. Про це ми поговоримо в наступному розділі.

Особливості функціонування сучасних процесорів Intel. Аналіз роботи структурних елементів, задіяних під час процедури розгону

Більш детально про особливості мікроархітектури Intel Haswell і Intel Haswell-E можна довідатися, перейшовши за відповідними посиланнями. Тут же увага буде акцентована на структурних елементах, які стосуються розгону.

GECID Intel OC

Найголовнішим із них є базова (або опорна) частота тактового генератора (BCLK), яка за замовчуванням рівна 100 МГц. Як видно зі схеми, усі вузли процесора (процесорні ядра, кеш-пам'ять останнього рівня, вбудоване графічне ядро, кільцева шина, контролери пам'яті, шин PCI Express і DMI) так чи інакше з нею зв'язані. Тому будь-яка зміна опорної частоти неминуче відіб'ється на їхній роботі. Причому, якщо процесорні ядра без проблем переносять таку процедуру, то інші вузли процесора та компоненти ПК можуть втрачати стабільність свого функціонування при значенні базової частоти, яке всього лише на кілька мегагерц перевищує позначку в 100 МГц. Іншими словами, розгін процесора за базовою частотою, по суті, просто лімітується іншими вузлами системи.

Щоб вирішити дану проблему, у мікроархітектуру Intel Haswell було впроваджене поняття CPU Strap − множник опорної частоти процесорних ядер. Таким чином, маємо наступне:

CPU Cores Base Freq = CPU Strap × BCLK Freq

  • CPU Cores Base Freq − базова частота процесорних ядер;
  • CPU Strap − множник опорної частоти процесорних ядер;
  • BCLK Freq − опорна частота BCLK.

GECID Intel OC

Як правило, для параметра CPU Strap доступні чотири значення: 1,00; 1,25; 1,66 і 2,5. Але і їх вистачить з головою для максимального розгону процесора за опорною частотою. Оскільки при стандартному значенні BCLK (100 МГц) базова частота процесорних ядер може досягати 250 МГц при використанні максимального множника CPU Strap. Тобто теоретично швидкість процесора можна збільшити в 2,5 рази, не змінюючи його множника. Власники рішень із серій Intel Sandy Bridge / Ivy Bridge про таке могли тільки мріяти.

Щоправда, потенційним покупцям сучасних моделей на основі мікроархітектури Intel Haswell теж не варто сильно тішитися. Параметр CPU Strap доступний тільки для процесорів із розблокованим множником (з індексом «K» наприкінці назви). Іншими словами, звичайні рішення в цьому випадку також не зможуть похвалитися великим оверклокерським потенціалом − максимум +5...+10 МГц до опорної частоти BCLK без втрати стабільності роботи всієї системи, що дасть збільшення в швидкості у вигляді додаткових 150 − 400 МГц залежно від процесорного множника.

GECID Intel OC

Відзначимо, що параметр CPU Strap можна використовувати двома способами. У першому випадку його значення фіксується вручну, а в другому − підбирається автоматично материнською платою на основі бажаної базової частоти опорних ядер процесора. Допустимо, ми хочемо, щоб наша частота CPU Cores Base Freq була рівна 150 МГц. На основі цього значення материнська плата сама визначить, що параметр CPU Strap потрібно зафіксувати на рівні 1,66, що дасть нам швидкість BCLK (BCLK Freq) на рівні 90,3 МГц (150 МГц / 1,66 = 90,3 МГц). Щоправда, варто розуміти, що стабільна робота системи при цьому також не гарантується. Зате так простіше проводити оптимізацію, оскільки фактично ми змінюємо тільки один параметр (швидкість роботи процесорних ядер). Тоді як у ручному режимі доведеться проводити маніпуляцію вже із двома налаштуваннями (CPU Strap і базова частота BCLK).

Тепер давайте коротенько пройдемося по вузлах процесора та комплектуючих ПК, швидкість роботи яких тактується базовою частотою BCLK. Найчутливішими до зміни цього значення є вбудовані в процесор контролери пам'яті, ліній PCI Express і шини DMI, які служать для «спілкування» із зовнішніми компонентами системи (оперативною пам'яттю, картами розширення та чіпсетом відповідно). Тому дуже важливо подбати про їхню стабільну роботу. Досягається це за допомогою збільшення напруги живлення на конкретних вузлах, а також шляхом відключення енергозберігаючих технологій (більш детально про це читайте в наступних розділах).

GECID Intel OC

У сучасних процесорах часто на кристалі розпаюється графічне ядро. Швидкість його роботи розраховується за формулою:

iGPU Freq = iGPU Ratio × BCLK Freq / 2

  • iGPU Freq − частота вбудованого графічного ядра;
  • iGPU Ratio − множник вбудованого графічного ядра;
  • BCLK Freq − опорна частота BCLK.

Через архітектурні особливості, вбудоване графічне ядро трохи краще «переварює» підвищені значення базової частоти BCLK, особливо при збільшенні напруги на ньому. Однак у більшості випадків в складі сучасних ПК використовується дискретна відеокарта, у зв'язку з чим вбудована графіка автоматично деактивується. Тим самим прибирається один із компонентів, який може лімітувати розгін процесора. Ще однією позитивною стороною відмови від використання iGPU є зниження нагрівання процесора. Наприклад, розгін вбудованого графічного ядра Intel HD Graphics 4600 з номінальних 1250 МГц до 1700 МГц приводить до росту енергоспоживання моделі Intel Core i7-4770K у середньому на 40 Вт.

GECID Intel OC

Для розрахунку швидкості оперативної пам'яті використовується наступна формула:

Memory Freq = Memory Ratio × BCLK Freq × Memory Strap

  • Memory Freq − частота оперативної пам'яті;
  • Memory Ratio − множник оперативної пам'яті;
  • BCLK Freq − опорна частота BCLK;
  • Memory Strap − дільник між опорною частотою та швидкістю роботи оперативної пам'яті.

Як бачимо, у цьому випадку ми також маємо два множники (або дільники, дивлячись щодо яких величин аналізувати). Перший (Memory Ratio) задає безпосередньо коефіцієнт множення для швидкості підсистеми оперативної пам'яті. Другий же (Memory Strap) вказує на співвідношення опорної частоти BCLK до базової частоти модулів оперативної пам'яті. По суті, цей параметр є аналогом CPU Strap, тільки для оперативної пам'яті. Щоправда, у цьому випадку доступно вже менше значень (в основному тільки 1,00 і 1,33). Використання значення 1,33 дозволяє встановлювати більш низький множник (Memory Ratio) і запускати пам'ять із меншими таймінгами. Таким чином можна поліпшити показники при проходженні певних синтетичних тестів, критичних до затримок модулів. Але з іншого боку, від цього страждає стабільність роботи всього ПК. Тому при розгоні процесора оптимальне співвідношення опорної частоти BCLK до базової швидкості планок оперативної пам'яті все-таки буде 1,00.

GECID Intel OC

Останнім важливим структурним компонентом, який прямо залежить від опорної частоти BCLK, є блок Uncore, який поєднує в собі кільцеву шину та кеш-пам'ять останнього рівня процесора. У мікроархітектурі Intel Haswell їхня пропускна здатність суттєво збільшена (приблизно в 2 рази), тому немає більше необхідності використовувати модуль Uncore на високих частотах. Крім того, розробники додали можливість керувати його роботою незалежно від процесорних ядер. Тобто ці два структурні блоки (стек фізичних ядер і кеш-пам'ять) можуть функціонувати на різних частотах. Більшість оверклокерів сходяться на думці, що при сильному розгоні процесора, швидкість Uncore краще встановлювати приблизно на 300 − 500 МГц менше частоти самого процесора. Хоча в деяких синтетичних бенчмарках синхронізація цих показників, навпаки, дозволяє досягнути більш високих результатів. Як би там не було, варто пам'ятати, що оптимізація на рівні швидкості блоку Uncore здійснюється не для досягнення стабільності роботи системи після розгону процесора, а для збільшення показників продуктивності.

Розрахунок частоти кільцевої шини та швидкості кеш-пам'яті здійснюється за наступною формулою:

Uncore Freq = Uncore Ratio × BCLK Freq

  • Uncore Freq − швидкість роботи модуля Uncore;
  • Uncore Ratio − множник частоти роботи модуля Uncore;
  • BCLK Freq − опорна частота BCLK.

Особливості регулятора живлення сучасних процесорів Intel. Аналіз напруг, які використовуються під час процедури розгону

Зміна схеми роботи структурних вузлів процесора, як правило, вимагає коректування їх робочих напруг. Те ж саме стосується інших комплектуючих, які знаходяться у тісному зв'язку із процесором (оперативна пам'ять і чіпсет). Можна, звичайно, покластися на материнську плату й надати їй можливість в автоматичному режимі підібрати необхідні значення. Але, знову ж, така оптимізація буде далека від оптимальної і не дозволить досягнути максимальних результатів розгону.

Тому радимо запастися терпінням і розібратися в електротехнічній частині процесорів, основаних на мікроархітектурі Intel Haswell.

GECID Intel OC

Як видно із представленої вище схеми, їх ключовою особливістю є відмова від повністю зовнішнього регулятора живлення, адже частина його перекочувала усередину процесора (iVR). Тепер на вході процесора модуль VRM (розташований на материнській платі) формує одну напругу Vccin, яка надалі перетворюється в номінали, необхідні для живлення конкретних вузлів. Таке технічне рішення дозволило збільшити якість вихідних напруг (зокрема, зменшити пульсації) і підвищити ефективність самого перетворювача. З іншого боку, iVR займає частину корисного простору на кристалі й продукується додаткове тепло. Але це вже особливості мікроархітектури Intel Haswell, які не мають прямого відношення до процедури розгону процесора.

Отже, які ж нам напруги пригодяться під час оптимізації параметрів сучасних рішень від Intel? Для кращої наочності наведемо їх у вигляді списку:

  • Vccin (VRIN) − вхідна напруга живлення процесора;
  • Vcore − напруга живлення на ядрах процесора;
  • Vring (Vuncore, Vcache) − напруга живлення на модулі Uncore (кільцевій шині та кеш-пам'яті останнього рівня);
  • Vigpu (Vgfx) − напруга живлення на вбудованому в процесор графічному ядрі;
  • Vsa (VCCSA) − напруга живлення на системному агенті, яка, по суті, є напругою живлення на контролері пам'яті (використовується при збільшенні швидкості роботи підсистеми оперативної пам'яті);
  • Vioa / Viod − напруги живлення на вузлах, пов'язаних із роботою вбудованого контролера пам'яті (використовуються при збільшенні швидкості роботи підсистеми оперативної пам'яті);
  • Vddq (Vdram) − напруга живлення на модулях оперативної пам'яті.

Розбираємося з налаштуваннями меню BIOS

На наш погляд, найбільш зручним і універсальним інструментом для розгону процесора є меню BIOS, оскільки програмне забезпечення, яке працює в середовищі операційної системи, має порівняно обмежений функціонал.

У даному розділі ми постараємося по максимуму освітити налаштування BIOS, які можуть пригодитися під час оверклокінгу, а також дати конкретні рекомендації з вибору значень для тих чи інших параметрів. Хочемо звернути вашу увагу, що основний акцент зроблений на розгоні процесора, а процедурі оптимізації параметрів тієї ж самої підсистеми оперативної пам'яті буде присвячена окрема стаття. Ну й наостанок хочеться сказати, що наведені нижче рекомендації в основному стосуються неекстремального оверклокінгу із застосуванням традиційних систем охолодження (повітряний кулер, СВО).

Налаштування, які стосуються частоти роботи структурних вузлів процесора та супутніх комплектуючих

Якщо після входу у BIOS завантажилося спрощене меню, радимо відразу ж перемкнутися в розширений режим. Це зробить доступними усі налаштування, які стосуються розгону комплектуючих і моніторингу основних показників стану системи. Як правило опції, які нас цікавлять, групуються на окремих вкладках, що носять характерні назви: «OC Tweaker» (ASRock), «Extreme Tweaker» (ASUS), «M.I.T.» (GIGABYTE), «OC» (MSI).

GECID Intel OC

Тут і далі в таблиці наводяться назви налаштувань, які найчастіше зустрічаються в меню BIOS материнських плат. Для більш детального ознайомлення з можливостями кожної опції пропонуємо відвідати наш довідник з налаштувань BIOS.

Назва налаштування

Опис

 Рекомендації з використання

BCLK Frequency (ASUS), BCLK/PCIE Frequency (ASRock), Host/PCIe Clock Frequency (GIGABYTE), CPU Base Clock (MSI)

Задає базову (опорну) частоту BCLK

Підібрати таке значення, при якому система зберігає стабільність своєї роботи й показує максимальну продуктивність.

CPU Core Ratio (ASUS / GIGABYTE), CPU Ratio (ASRock), Adjust CPU Ratio (MSI)

Задає процесорний множник

Підібрати таке значення, при якому система зберігає стабільність своєї роботи й показує максимальну продуктивність.

Якщо материнська плата дозволяє задати максимальний множник для кожного ядра окремо, радимо у всіх випадках встановлювати однакові значення (синхронізувати швидкість усіх ядер).

CPU Strap (ASUS), Processor Base Clock / Gear Ratio (GIGABYTE), Adjust CPU Base Clock Strap

Задає дільник між опорною частотою BCLK і базовою частотою процесорних ядер

Для неекстремального розгону, як правило, можна обмежитися значеннями [1,00] і [1,25]. Оскільки, чим більше значення базової частоти процесорних ядер, тим менший процесорний множник вдасться виставити до появи проблем зі стабільністю роботи системи.

CPU Base Clock (GIGABYTE)

Змінює опорну частоту процесорних ядер

Дане налаштування доступне не на всіх платах. Суть його полягає в тому, що ви з самого початку змінюєте тільки опорну частоту процесорних ядер, а такі параметри як швидкість BCLK і дільник CPU Strap підбираються автоматично. Такий спосіб є більш зручним і простим, тому якщо в меню BIOS присутня відповідна опція, радимо нею скористатися.

Max. CPU Cache Ratio (ASUS), CPU Cache Ratio (ASRock), Uncore Ratio (GIGABYTE), Adjust Ring Ratio (MSI)

Встановлює множник частоти модуля Uncore (кільцевої шини та кеш-пам'яті останнього рівня)

Значення варто підбирати так, щоб у випадку незначного розгону процесора частота роботи модуля Uncore була приблизно на 0 − 300 МГц менша швидкості процесорних ядер, а при сильному розгоні − менша на 300 − 500 МГц.

DRAM Frequency (ASRock / ASUS, MSI)

Задає швидкість роботи оперативної пам'яті

Підібрати таке значення, при якому система зберігає стабільність своєї роботи й показує максимальну продуктивність. Звертаємо вашу увагу, що список значень формується автоматично на основі множників, які використовуються при розрахунках швидкості оперативної пам'яті. Причому останні не завжди доступні для регулювання.

System Memory Multiplier (GIGABYTE)

Задає множник базової частоти оперативної пам'яті

По суті, то ж саме, що й налаштування DRAM Frequency, тільки в цьому випадку швидкість оперативної пам'яті задається не простим вибором частоти, а шляхом встановлення необхідного множника. При цьому материнська плата відразу ж показує розрахункову швидкість модулів.

BCLK Frequency: DRAM Frequency Ratio (ASUS), DRAM Reference Clock (MSI)

Задає дільник між опорною частотою BCLK і базовою частотою оперативної пам'яті

Використовується для точного налаштування частоти оперативної пам'яті під час розгону. Також може пригодитися для досягнення рекордних результатів у специфічних синтетичних тестах.

У звичайній же ситуації радимо використовувати значення

Max. CPU Graphics Ratio (ASUS), Adjust GT Ratio (MSI)

Задає множник базової частоти вбудованого графічного ядра

Підібрати таке значення, при якому система зберігає стабільність своєї роботи й показує максимальну продуктивність. Якщо використання вбудованої графіки не планується, краще залишити значення

GT Frequency (ASRock), Processor Graphics Clock (GIGABYTE)

Задає частоту вбудованого графічного ядра

Використовується для тих же цілей, що й опції Max. CPU Graphics Ratio (ASUS), Adjust GT Ratio (MSI). Різниця ховається лише в тому, що тут частота задається не через множник, а явно.

Якщо використання вбудованої графіки не планується, краще залишити значення

Налаштування, що стосуються напруг, які використовуються для коректної роботи структурних вузлів процесора та супутніх комплектуючих

Перед тим, як перейти до безпосереднього аналізу налаштувань, варто відзначити, що напруги живлення на більшості материнських плат можуть задаватися кількома способами:

  • В автоматичному режимі, коли значення встановлюються за замовчуванням.
  • У ручному режимі, коли точне значення напруги живлення вводиться вручну.
  • В offset-режимі, коли точне значення напруги живлення задається вручну за допомогою offset-параметра (величина, на яку буде збільшена/зменшена номінальна напруга живлення).
  • В адаптивному режимі, коли напруга живлення задається вручну за допомогою offset-параметра та/або спеціально відведеної для цих цілей опції. При цьому вона може динамічно змінюватися залежно від частоти роботи вузла й характеру поточного навантаження на нього для поліпшення стабільності роботи системи або зменшення енергоспоживання. Даний спосіб радимо використовувати для постійної роботи з розігнаним процесором, після того як у ручному режимі вже були підібрані оптимальні налаштування.

GECID Intel OC

Для деяких напруг живлення доступний тільки один спосіб їх регулювання, для інших − відразу всі чотири. Який із них використовувати, залежить тільки від ваших особистих переваг і можливостей материнської плати. Ми ж для спрощення в таблиці вкажемо назви лише для ручного способу (виключенням є ті опції, для яких передбачений тільки offset-режим) встановлення значень напруги живлення.

Назва налаштування

Опис

 Рекомендації з використання

CPU Input Voltage (ASRock / ASUS), CPU VRIN External Override (GIGABYTE), VCCIN Voltage (MSI)

Задає вхідну напругу живлення процесора (Vccin / VRIN)

Дане значення завжди повинне бути вище інших напруг живлення, що використовуються вузлами процесора. У більшості випадків для неекстремального оверклокінгу достатньо значення, яке лежить у межах 1,7 − 2,0 В. Для використання розігнаного процесора на постійній основі радимо не перевищувати позначки 2,2 В.

CPU Core Voltage Override (ASUS), Vcore Override Voltage (ASRock), CPU Vcore Voltage (GIGABYTE), CPU Core Voltage (MSI)

Задає напругу живлення на процесорних ядрах (Vcore)

У більшості випадків для неекстремального оверклокінгу достатньо значення, яке лежить у межах 1,10 − 1,35 В. Для використання розігнаного процесора на постійній основі радимо не перевищувати позначки 1,38 В.

CPU Cache Voltage Override (ASUS), CPU Cache Override Voltage (ASRock), CPU RING Voltage (GIGABYTE, MSI)

Задає напругу живлення на модулі Uncore: кільцевій шині та кеш-пам'яті останнього рівня (Vring / Vuncore / Vcache)

Підняття цієї напруги живлення навіть без збільшення частоти Uncore часто допомагає досягнути стабільної роботи процесора при розгоні. У більшості випадків для неекстремального оверклокінгу достатньо значення, яке лежить у межах 1,10 − 1,25 В. Для використання розігнаного процесора на постійній основі радимо не перевищувати позначки 1,30 В.

CPU Graphics Voltage Override (ASUS), GT Voltage Offset (ASRock), CPU Graphics Voltage (GIGABYTE), CPU GT Voltage (MSI)

Задає напругу живлення на вбудованому в процесор графічному ядрі (Vigpu / Vgfx)

Слід змінювати тільки у випадку розгону вбудованого в процесор графічного ядра. Як правило, достатньо значення, яке лежить у межах 0,90 − 1,35 В. Подальше збільшення напруги не виправдане, оскільки практично не впливає на стабільність роботи iGPU на високих частотах.

CPU System Agent Voltage Offset (ASUS / GIGABYTE), System Agent Voltage Offset (ASRock), CPU SA Voltage Offset (MSI)

Задає напругу живлення на системному агенті, яка, по суті, є напругою живлення на контролері пам'яті (Vsa / VCCSA)

Використовується при збільшенні швидкості роботи підсистеми оперативної пам'яті. Якщо акцент робиться на розгоні процесора, то радимо встановлювати значення

CPU Analog I/O Voltage Offset (ASRock / ASUS / GIGABYTE / MSI)

Задає напруги живлення на вузлах, пов'язаних із роботою вбудованого контролера пам'яті (Vioa / Viod)

Використовується при збільшенні швидкості роботи підсистеми оперативної пам'яті. Як показує практика, в обох випадках краще залишати значення

CPU Digital I/O Voltage Offset (ASRock / ASUS / GIGABYTE / MSI)

DRAM Voltage (ASRock / ASUS / GIGABYTE / MSI)

Задає напругу живлення на модулях оперативної пам'яті

(Vdram / Vddq)

Використовується при збільшенні швидкості роботи підсистеми оперативної пам'яті. Якщо акцент робиться на розгоні процесора, то радимо вибирати параметр

PCH Core Voltage (ASUS), PCH 1.05V Voltage (ASRock / MSI), PCH Core (GIGABYTE)

Задає напругу живлення на чіпсеті

Зміна цієї напруги живлення дозволяє поліпшити стабільність роботи системи при збільшенні опорної частоти BCLK. Як правило, достатньо виставити значення в межах 1,05 − 1,15 В.

PCH VLX Voltage (ASUS), PCH 1.5V Voltage (ASRock / MSI), PCH IO (GIGABYTE)

Задає напругу живлення на модулі в чіпсеті, відповідального за обмін даними між процесором і чіпсетом за допомогою шини DMI

За допомогою даного параметра можна поліпшити стабільність роботи системи при зміні частоти шини DMI (а іноді й опорної частоти BCLK). Експериментальним шляхом встановлено, що чим вища її швидкість, тим нижчим повинне бути значення цієї напруги і навпаки. Наприклад, для частоти DMI понад 120 МГц потрібно виставляти значення близьке до 1,05 В, а для частоти менше 90 МГц − близько 1,70 В.

В оверклокерських материнських платах можна виявити масу додаткових напруг, які є сенс змінювати тільки при екстремальному розгоні. У повсякденних же ситуаціях ці опції виявляться мало затребуваними. Якщо ж вас все-таки зацікавить їхнє призначення, знову ж, радимо звернутися до нашого довідника з налаштування BIOS.


Социальные комментарии Cackle
Пошук на сайті
Поштова розсилка
facebook vk YouTube
google+ twitter rss
top10

vote

Голосування