Огляд і тестування процесора Intel Core i7-4960X Extreme Edition

Цього року компанія Intel запланувала випуск відразу кількох нових сімейств процесорів, серед яких Intel Haswell і Intel Ivy Bridge-E. І якщо перше вже встигло закріпитися на ринку комп'ютерних комплектуючих, то презентація другого відбулася буквально днями. Звичайно, таку подію ми не могли обійти боком, тому вирішили їй присвятити окремий матеріал. Причому знайомитися з новим поколінням процесорів ми будемо на основі «топової» моделі - Intel Core i7-4960X Extreme Edition. Але про неї поговоримо трохи пізніше, а зараз давайте більш детально розглянемо особливості архітектури Intel Ivy Bridge-E.

Архітектура Intel Ivy Bridge-E

Сімейство процесорів Intel Ivy Bridge-E, як і Intel Sandy Bridge-E, належить до рішень hi-end класу з високою продуктивністю та досить високою ціною. Тому не дивно, що компанія не зважилася на зміну процесорного роз’єму, зробивши моделі Intel Ivy Bridge-E повністю сумісними із уже існуючою на ринку платформою Socket LGA2011. Для багатьох користувачів це стало хорошою новиною, тому що оновлення такої системи - недешеве задоволення.

У відсутності реальної конкуренції в даному сегменті ринку, Intel не має потреби форсувати події та вносити якісь кардинальні поліпшення у свою «топову» платформу. Тому, ні збільшення кількості ядер, ні особливого підвищення тактової частоти в Intel Ivy Bridge-E ви не побачите. Фактично, просто відбувся перехід на нову мікроархітектуру та більш тонкий техпроцес. Хоча назвати її «новою» можна з великою умовністю, тому що мікроархітектура Intel Ivy Bridge уже давно присутня на ринку у вигляді процесорів під платформу Socket LGA1155 і досить добре досліджена в нашій тестовій лабораторії.

Однак говорити, що компанія випустила просто копію попереднього покоління, звичайно ж, не можна. У порівнянні з Intel Sandy Bridge-E у мікроархітектурі Intel Ivy Bridge-E є багато змін. Основними з них є перехід з 32-нм на 22-нм техпроцес, впровадження офіційної підтримки шини PCI-Express 3.0 і пам'яті зі швидкістю роботи DDR3-1866 МГц (замість DDR3-1600 МГц в Intel Sandy Bridge-E). Також були зроблені деякі вдосконалення в ядрі, кеш-пам'яті та контролері пам'яті, спрямовані на збільшення кількості інструкцій, виконуваних за такт. Ці особливості ми розглядали під час аналізу мікроархітектури Intel Ivy Bridge, тому зупинятися більш детально на них не будемо.

Кристал, на якому виробляються процесори Intel Ivy Bridge-E, також перетерпів зміни.

Світлина кристала процесора сімейства Intel Sandy Bridge-E

Світлина кристала процесора сімейства Intel Ivy Bridge-E

У той час як в основі процесорів Intel Sandy Bridge-E лежав напівпровідниковий кристал з вісьмома обчислювальними ядрами, два з яких попросту блокувалися, для Intel Ivy Bridge- компанія спроектувала спеціалізований кристал із шістьма обчислювальними ядрами. При цьому скоротилася його площа (з 435 до 257 кв.мм), а також кількість використовуваних транзисторів (з 2,27 до 1,86 мільярдів). Тобто, з технічної точки зору собівартість Intel Ivy Bridge-E повинна бути нижчою, ніж у їхніх попередників. Інтегроване відеоядро відсутнє, що цілком логічно.

У компанії Intel підкреслюють, що платформа Socket LGA2011 у першу чергу призначена для обробки та створення мультимедійного контенту, оверклокерських експериментів і побудови ігрових конфігурацій з кількома відеокартами. І в кожному із цих випадків можливість розгону - досить затребувана опція.

Тому й тут у процесорах Intel Ivy Bridge-E помічені деякі нововведення: додалася підтримка розгону в реальному часі (без необхідності перезавантаження комп'ютера для набрання налаштуваннями чинності) і збільшений максимальний підтримуваний множник (з 57 до 63). Також не будемо забувати, що Intel Ivy Bridge-E підтримує розгін по шині, але, як правило, у невеликих межах. У ролі термоінтерфейсу використовується метал, а не термопаста (як в Intel Ivy Bridge і Intel Haswell). Це означає, що тепло з нових процесорів для платформи Socket LGA2011 може зніматися без зайвих перешкод з максимальною ефективністю.

Якщо ж розглядати можливості всієї платформи Socket LGA2011 у цілому, то вони не особливо змінилися. Для потреб графічної системи як і раніше виділяється 40 ліній PCI Express уже версії 3.0, а контролер пам'яті може працювати в чотирьохканальному режимі. Щоправда, в останньому випадку підвищена швидкість передачі даних збільшує пікову пропускну здатність із 51,2 Гбайт/с до 59,7 Гбайт/с.

Накладає свої обмеження і чіпсет Intel X79 Express, який надає тільки два порти SATA 6 Гбіт/с і не має підтримки інтерфейсу USB 3.0. Хоча зайвий раз хвилюватися із цього приводу користувачам не варто. Виробники материнських плат легко обходять дані обмеження, використовуючи на своїх рішеннях додаткові сторонні контролери, які значно розширюють функціонал платформи Socket LGA2011.

Модельний ряд

На даний момент сімейство Intel Ivy Bridge-E представлене тільки трьома процесорами, і збільшення цієї кількості найближчим часом не планується.

За назвами новинок легко визначити, які моделі вони замінять на ринку комп'ютерних комплектуючих. Відзначимо, що для Intel Core i7-3970X аналога в сімействі процесорів Intel Ivy Bridge-E поки що не передбачається.

Як видно з таблиці, кількість ядер/потоків, а також обсяг кеш-пам'яті третього рівня залишилися тими ж, тактова частота зросла на 100-200 МГц залежно від моделі. Тепловий пакет усіх новинок укладається в значення 130 Вт. Також відзначимо, що «молодша» модель Intel Core i7-4820K обзавелася розблокованим множником, тоді як в Intel Core i7-3820 ця опція була відключена.  

Зовнішній вигляд і упаковка

А тепер перейдемо від теорії до практики та розглянемо більш детально флагманську модель сімейства Intel Ivy Bridge-E – Intel Core i7-4960X Extreme Edition. До нас у тестову лабораторію потрапив інженерний зразок процесора, тому опис упаковки і системи охолодження відсутній.

Незважаючи на те, що розміри використовуваного кристала зменшилися, зовні процесор Intel Core i7-4960X Extreme Edition абсолютно нічим не відрізняється від свого попередника з покоління Intel Sandy Bridge-E. На теплорозподілювальній кришці зазначені маркування, тактова частота та назва країни виробника, у цьому випадку Коста Ріка.

Оскільки всі рішення Intel Ivy Bridge-E сумісні з роз’ємом Socket LGA2011, то не дивно, що між тильними сторонами Intel Core i7-4960X Extreme Edition і, наприклад, Intel Core i7-3930К немає ніякої різниці.

Специфікація

Програма CPU-Z підтверджує інформацію, написану вище в таблиці. Як видно зі скріншота, у звичайному режимі роботи (технологія Intel Turbo Boost вимкнена) тактова частота Intel Core i7-4960X Extreme Edition рівна 3600 МГц, при швидкості шини 100 МГц і множнику «х36». У момент зняття показів напруга на ядрі склала 1,104 В.

Якщо задіяти режим динамічного підвищення частоти або просто функцію «автоматичного розгону» з використанням фірмової технології Turbo Boost, множник підвищується на чотири пункти до значення «х40». Швидкість процесора при цьому збільшується до позначки 4000 МГц, а напруга до 1,248 В.

У режимі простою множник знижується до значення «х12», тим самим частота зменшується до 1200 МГц. Напруга при цьому становить 0,824 В.

Кеш-пам'ять Intel Core i7-4960X Extreme Edition розподіляється за аналогією з «топовими» процесорами із сімейства Intel Sandy Bridge-E. Кеш-пам'ять першого рівня L1 становить по 64 КБ на ядро, з яких 32 КБ призначені для кешування даних і стільки ж для інструкцій. Кеш-пам'ять другого рівня L2 має обсяг по 256 КБ на кожне ядро. Кеш-пам'ять третього рівня L3 є загальною для всього процесора, її розмір рівний 15 МБ. Для кеш-пам'яті L1 і L2 використовується по 8 ліній асоціативності, тоді як для L3 – 20.

Контролер пам'яті DDR3 працює в 4-канальному режимі та підтримує оперативну пам'ять із частотою аж до 1866 МГц.

Тестування