Ігровий тест AMD Athlon II X4 605e у 2020-му: у Metro можна, а в Fortnite – ні?!
22-05-2020
З загальними можливостями платформи Socket AM3 і її представників ми познайомилися в минулому матеріалі. Тут же відразу представимо героя даного тесту - процесор Athlon II X4 605e, і подякуємо за нього магазину «Мегабайт».
Це майже найслабший представник серії Athlon II X4 600 (інший швидко не знайшли, тому страждати так страждати). Він базується на ядрі Propus, яке виходило з Deneb шляхом відключення кеш-пам'яті L3. Чіп має в своєму складі 4 повноцінних ядра в 4 потоки з базовою частотою 2300 МГц. Обсяг кеша L2 складає 512 КБ на ядро.
Вбудований контролер оперативної пам'яті підтримує двоканальний режим роботи модулів стандарту DDR2-1066 або DDR3-1333. А буква «e» в назві вказує на знижений до 45 Вт показник TDP.
Тепер уявімо наш тестовий стенд. У його основі знаходиться топова плата ASRock Fatal1ty 990FX Killer із підтримкою швидкої пам'яті, ігрового LAN-контролера і флагманського свого часу аудіокодека.
Пара її DIMM-слотів зайнята 16-гіговим комплектом серії G.Skill TridentX. У номіналі він працював на частоті 1333 МГц із таймінгами 9-9-9-24.
Від перегріву процесор рятувала 2-секційна водянка Cougar AQUA 240 із яскравим LED-підсвічуванням водоблоку. Для налаштування режиму роботи ілюмінації можна використовувати комплектний пульт або синхронізувати її з популярними технологіями від ASUS, ASRock, GIGABYTE і MSI. В іграх температура процесора не перевищувала за 30°С.
Операційна систем, бенчмарки, ігри і всі інші потрібні програми помістилися на пару терабайтних SSD PATRIOT P200.
Це у нас тест процесора, а не збірка, тому відеокарту взяли з запасом, щоб вона не стала вузьким місцем. Йдеться про Palit GeForce RTX 2080 SUPER GameRock з еталонними частотами, 12-фазною підсистемою живлення і майже 3-слотовим кулером.
CPU у нас енергоефективний, а відеокарта ненажерлива. Але «платиновий» Seasonic FOCUS PX-650 не відчув ніяких проблем при обслуговуванні цієї системи. Навпаки, при такому рівні навантаження його ефективність була в діапазоні максимальних значень. А ще він може похвалитися меншими відхиленнями на основних лініях: ±3% замість стандартних ±5%.
Full Tower корпус RIOTORO CR1288TG залишився у нас із попередніх тестів. Його екстер'єр прикрашений RGB-підсвічуванням, налаштувати яке можна за допомогою кнопок на верхній панелі. Біля них притулилася пара портів USB 3.0, два USB 2.0 і два 3,5-мм аудіороз'єми.
З виведенням зображення допоміг монітор Philips Brilliance 329P9H. А із записом геймплея без втрати продуктивності впоралася зовнішня система з AVerMedia Live Gamer 4K.
У сучасних реаліях Athlon II X4 605e слід обов'язково розганяти, але з цим є проблеми. У 2010 році нам вдалося підняти частоту системної шини примірника цього процесора з 200 до 239 МГц без збільшення напруги. А після їх підняття підкорилася планка в 315 МГц для системної шини і 3620 МГц для ядер CPU.
Однак зараз на такий результат здатна далеко не кожна материнська плата, адже минуло вже 10 років і елементна база помітно зносилася. Наприклад, тестова ASRock Fatal1ty 990FX Killer втрачає стабільність на рівні 270 МГц для системної шини. Ми намагалися, але так і не змогли вийти за ці межі. У результаті частота ядер майже досягла 3100 МГц.
Попутно прискорили оперативну пам'яті до DDR3-1435 МГц і поліпшили її таймінги. А ось розблокувати додаткові ядра не вдалося.
У такому режимі система без зайвого шуму і троттлінгу проходила стрес-тест AIDA64. Швидкість вентиляторів СВО не перевищувала за 1200 об/хв, а температура процесора доходила до неймовірних 35°С.
Після цього запустили кілька синтетичних бенчмарків. Робота з оперативною пам'яттю в AIDA64 прискорилася максимум на 15%, а затримка доступу знизилася на 17%.
У CPU-Z оверклокінг підвищив результати на 37%. Це дозволило обійти Core 2 Duo E8500 у мультипотоковому режимі, але в однопотоковому представник Intel залишився поза конкуренцією.
У CineBench R15 бонус від оверклокінгу не перевищував 33%. І якщо в номіналі AMD Athlon II X4 605e знаходився в компанії мобільного Intel Core i5-3317U, то після розгону тримається в хвості AMD A10-7800.
А ось як ситуація складається з ігровими бенчмарками. У World of Tanks EnCore RT максимальний приріст склав 34%, і завдяки розгону геймплей буде трохи комфортніше.
У Metro Exodus приріст ще вищий - до 54%. Ось тільки це не вирішить повністю проблему з підгальмовуваннями, адже статистика 1% і 0,1% Low як і раніше знаходиться нижче за 24 FPS.
Gears 5 запустили в режимі DirectX 12. Чи то бенчмарк добре відреагував на розгін, то чи актуальний API допоміг, але бонус в 60% призвів показники рідкісних і дуже рідкісних подій у мінімально пристойному вигляді.
У середньому приріст становить 38%. Нехай, він виручає не завжди, але в іграх без нього дійсно важко. Зараз самі у всьому переконаєтеся на прикладі розігнаної версії.
Невимоглива Dota 2 без великих гальм йде тільки на мінімалку, але зі 100%-им рендером. Середня швидкість перевищує за 70 кадрів/с, а в графі дуже рідкісних подій проскакує менше за 20. У геймплеї це відчувається у вигляді мікрофризів - неприємно, але жити можна.
У Crossout довелося виставити низький пресет якості і попередньо зіграти три бої, щоб довантажити всі ефекти і в геймплеї зникли фризи. А вертикальну синхронізацію ввімкнути для боротьби з Input lag. Лише в такому режимі можна ефективно допомагати команді.
War Thunder вимоглива до високої продуктивності процесора в однопотоковому режимі: з моніторингу добре видно, що одне з ядер майже стабільно завантажено на 100%. Тому грати і отримувати задоволення можна лише при низькому пресеті якості. Показник дуже рідкісних подій може тимчасово просідати нижче за 24 FPS, але в геймплеї ми цього не відчули.
World of Tanks набагато краще оптимізована під багатопоточність. При мінімальному пресеті це проявляється в більш високій середній швидкості. Фризів і посмикувань не було, але місцями відчувалася невелика желейність в управлінні. Можна спробувати обмежити фреймрейт, щоб позбутися від цієї неприємності.
У RUST доведеться майже всі налаштування скрутити на мінімум, щоб позбутися від важких фризів. Але навіть в такому разі доведеться миритися з посмикуваннями відеоряду. При цьому гра з'їдає більше за 10 ГБ вільної оперативної пам'яті.
У Warframe можна грати при низькому пресеті з активною вертикальною синхронізацією. Зрідка проскакують невеликі підгальмовування, але вони не заважають бігати, стріляти або рубати ворогів. У більш важких режимах грати не ризикнули.
CS: GO на мінімалці видає в середньому 60 FPS, але назвати геймплей повністю комфортним і безхмарним не можна. Місцями проскакують невеликі підгальмовування і статори, через які статистика дуже рідкісних подій просідає нижче за 24 кадрів/с.
Overwatch сама запропонувала високий пресет графіки. Ми здивувалися такій сміливості, ризикнули, а потім здивувалися ще раз, адже середня швидкість піднялася вище за 60 кадрів/с. Статорів у відеоряді і проблем з управлінням не було. Схоже, це ідеальна гра під даний процесор.
Escape from Tarkov більше порадував, ніж розчарував. При низькому пресеті політ нормальний. Від підгальмовувань і статорів повністю позбутися не вдалося навіть після підігріваючої сесії, але вони не вносили великого дискомфорту в свободу пересування і комфорту при стрільбі.
Х'юстон, у нас проблеми з PUBG. Скрутили всі налаштування до дуже низького рівня і встановили обмеження в 30 FPS, але і це не допомогло позбутися від фризів і відеоряду, що смикається. А якщо не зафіксувати максимальний фреймрейт, то до всіх бід додається ще й Input lag в управлінні. Одним словом, повний набір для нервового зриву.
І нехай PUBG Lite починає втрачати популярність, але в ній хоча б можна бігати без фризів і потрапляти по противникам. Для цього доведеться обмежитися низькими налаштуваннями графіки. При швидкому русі по карті проскакують статори, але після декількох боїв і вони зникають.
Використовувати такий процесор для Fortnite строго не рекомендуємо. При мінімальних налаштуваннях деякі об'єкти прогружаются з затримкою. Але найбільше дратують фризи в моменти перестрілки - саме так ми цей бій і програли. Адже постраждати можуть ні в чому не винні мишка і клавіатура.
У StarCraft II доведеться спуститися до низького пресету. Хоча навіть це не рятує від посмикувань відеоряду в момент зіткнення безлічі юнітів. Неприємно, але не смертельно, як в Fortnite - все ж у стратегій є і свої переваги.
Минулого разу з 3-ядерними чіпами GTA V бурчала і сварилася при запуску якраз на брак ядер. Цього разу стартувала без проблем, але налаштування довелося знизити майже до мінімального рівня. Місцями процесор завантажений по максимуму, але желейності в управлінні немає, як і фризів у відеоряді.
А якщо ви захочете згадати молодість і поринути до світу Half-Life за допомогою Black Mesa, то при високому пресеті розраховуйте в середньому на 50 FPS, але з легкими статорами. У більш важких локаціях можливі фризи - будьте готові знижувати налаштування графіки.
Проходити Shadow of the Tomb Raider на такому процесорі - вкрай сумнівне задоволення. Навіть при мінімальному пресеті відеоряду не вистачає плавності, він постійно фризить і статистика дуже рідкісних подій падає нижче за 10 FPS. Грати зможуть або фанати, або відчайдушні люди.
Схожа ситуація спостерігається і в Третьому Відьмаку. Пробіжка Новіградом проходить під акомпанемент постійних фризів і підгальмовувань. Середня ж швидкість складає 36 FPS. За містом ситуація буде трохи краще. Грати складно, але з класикою потрібно ознайомитися в обов'язковому порядку!
А ось платформер Trine 4 майже комфортний при високому пресеті. Середній фреймрейт і показник рідкісних подій тримаються вище за 100 кадрів/с. Але іноді в моменти руйнування об'єктів проскакують невеликі посмикування. На зручність ігрового процесу вони майже не впливають.
На подив Metro Exodus іграбельна при низькому пресеті. Звичайно, з підгальмовуваннями і не дуже приємною статистикою рідкісних і дуже рідкісних подій, але все одно пройти можна. Критичних фризів у перестрілках не було, як і проблем з управлінням.
Завершуємо тестову сесію на позитивній ноті завдяки Resident Evil 3 і пресету «Важливіше продуктивність». Навіть в такому режимі всі ядра стабільно завантажені на 100%, хоча желейності в управлінні не було. Іноді відчуваються легкі статори, але вони не дратують і не заважають знаходити слабкі місця у противників.
Підсумок
4-ядерний AMD Athlon II X4 605e в іграх відчувається трохи кращим, ніж його 3-ядерні побратими з першого тесту, але все одно довелося постраждати. Більш-менш комфортно бігати лише в невимогливих іграх типу Trine 4, WoT і Overwatch. В інших довелося опускатися до низьких налаштувань і в кращому разі миритися з посмикуваннями відеоряду. Але якщо пощастить і нерви ваші міцні, то можна спробувати пройти і сучасні блокбастери типу Metro Exodus і Resident Evil 3.
Звичайно, усе це тільки після розгону, який можна порівняти з частотами старших моделей лінійки в номіналі. Без нього - взагалі біда. Але і з ним не все так просто. Це енергоефективний процесор зі зниженим множником, а розгін по шині добре дається далеко не всім материнським платам. Розблокувати цей чіп також не вдалося. Тому для ігрових цілей краще орієнтуйтеся на щось потужне. У наступних матеріалах обов'язково перевіримо, як себе почувають в іграх представники серій Phenom II X4 і X6.
Автор: Сергій Буділовський
Переклад: Лілія Масюк
Опубліковано : 22-05-2020
Підписатися на наші канали | |||||