Ігровий тест NVIDIA GeForce GTX 1070 Full HD та Quad HD: старцям тут саме місце!

Згідно квітневої статистики Steam, GeForce GTX 1070 використовується більш ніж в 3% ПК. У загальному чарті ця відеокарта закріпилася на 7 місці за популярністю. А це означає, що її дуже багато на ринку б/в компонентів. Інше питання - чи потрібна вона взагалі при наявності більш нових і потужних аналогів?

Реліз GTX 1070 відбувся майже п'ять років тому - на початку літа 2016 року. В її основі знаходиться 16-нм графічний процесор GP104-200 лінійки Pascal. Він має в своєму складі 1920 ядер CUDA, 120 текстурних і 64 растрових блоки. Ядер RT і Tensor у нього немає, тому за рейтрейсінг можна забути. При бажанні його можна запустити на CUDA-ядрах, але на комфортний геймплей з красивою картинкою не розраховуйте.

Підсистема відеопам'яті представлена ​​8 ГБ GDDR5 з ефективною частотою 8 ГГц і 256-бітною шиною. Наступником GTX 1070 можна вважати RTX 2060. У неї аналогічну кількість ядер CUDA і текстурних блоків, але вона перейшла на нову архітектуру і пам'ять GDDR6, а також отримала можливість апаратного прискорення рейтрейсінга за допомогою ядер RT і Tensor.

Відновлювати знайомство з GTX 1070 будемо на прикладі відеокарти від компанії EVGA. Для тесту нам її надав інтернет-магазин TeraFlops.com.ua.

Тестова відеокарта володіє заводським 7%-им розгоном частот графічного процесора. Хоча в іграх реальна швидкість GPU перевищує за 1900 МГц завдяки 10-фазної підсистеми живлення і ефективному кулеру ACX 3.0. Він складається з 2-секційного радіатора, декількох теплових трубок і двох вентиляторів на базі надійних подвійних шарикопідшипників.

Тепер швиденько пробіжимося по тестовому стенду. За основу взяли 6-ядерний Ryzen 5 PRO 4650G з архітектурою Zen 2. Він може похвалитися не тільки хорошим відеоядром, але і 16-ма лініями PCIe 3.0 для дискретної відеокарти, а також 2-канальним контролером пам'яті DDR4.

Для максимально комфортної роботи процесора в динамічному розгоні використовували 2-секційну водянку NZXT Kraken X63 RGB. Вона не загороджує простір навколо сокета і дозволяє зручно змінювати відеокарти. СВО підтримує платформи AMD та Intel і продається з 6-річною гарантією.

Порівняно недорога і популярна материнська плата ASRock B550 Pro4 не вимагає відновлення BIOS за цей процесор. Також вона має два слоти M.2 і один комплектний радіатор на VRM.

32-гігабайтний комплект ОЗП DDR4-3600 G.SKILL TridentZ NEO взяли з запасом за обсягом і частоти, щоб вистачило навіть криво оптимізованим проектам.

Під ОС, ігрові клієнти і деякі ігри взяли терабайтний M.2 SSD Kingston NV1. Швидкості читання і запису в ньому сягає 2000 і 1700 МБ/с відповідно.

На всі ігри місця не вистачило, тому для зручності додали ще швидший 2-терабайтний Kingston KC2500.

З надійним живленням всіх компонентів впоралося «бронзове» джерело Seasonic B12 BC-750. Незважаючи на доступний статус, він використовує ефективний резонансний LLC конвертер і одну 12-вольтів лінію з навантажувальною здатністю 744 Вт. Якість підтверджена 5-річною гарантією.

Притулком для цих компонентів став корпус NZXT H510 Elite в матово-чорному варіанті. Він підтримує установку процесорних кулерів висотою до 165 мм і відеокарт довжиною до 368 мм. Останні можна ставити горизонтально або вертикально.

Зображення виводили на монітор AOC U2790PQU, а самі геймплеї записані зовнішньою системою з AVerMedia Live Gamer 4K, тобто без втрати продуктивності.

Переходимо до тестів. Усі ігри будемо запускати в двох роздільностях - Full HD і Quad HD. Перша на черзі RUST. Після недавнього оновлення гра виглядає приємніше, особливо при максимальних налаштуваннях. Геймплей в основному комфортний, середня швидкість вище за 60 FPS, але часом зустрічаються підфризи.

При переході в Quad HD опустилися до середнього профілю, щоб зберегти приємну плавність відеоряду і чуйність управління. Хоча повністю від випадкових підлагувань це не рятує.

З Valheim схожа ситуація. У роздільній здатності 1080p можна вибрати максимальні налаштування і отримати на виході близько 60 FPS у середньому. До управління претензій немає, а ось відеоряд іноді підтуплює.

У роздільності вище знову опускаємося до середніх налаштувань, щоб зберегти більш-менш комфортний геймплей. Правда, без статорів і фризів не обходиться, але в цілому грати можна.

У Warframe перейшли на покращений рушій і виставили майже максимальні налаштування. Середня кадрова частота тримається вище за 120 FPS, а в управлінні немає навіть натяку на желейність.

Ті ж налаштування в Quad HD призводять до падіння показників на 25-30%. Але запасу міцності вистачає для повністю комфортного геймплея. Зрідка спостерігається пропуск кадрів, але в цілому все відмінно.