Ігровий тест GeForce GTX 1050 2GB у реаліях 2020-го року: з останніх сил

Цим матеріалом ми відкриваємо цикл оновлених геймплейних тестів по відеокартам лінійки GTX 10. Подивимося, як вони себе почувають у реаліях 2020 року. А почнемо з 2-гігабайтної GeForce GTX 1050. У продажу була ще рідкісна 3-гігабайтна версія, але ж її тест вже не актуальний, чи не так?

GeForce GTX 1050 з'явилася восени 2016 року з рекомендованою ціною $109. В її основі знаходиться 14-нм GPU GP107-300 із мікроархітектури Pascal. Він має в своєму складі 640 ядер CUDA, 40 текстурних і 32 растрових модулі. У парі з ним працює 2 ГБ GDDR5-пам'яті з ефективною частотою 7 ГГц, 128-бітною шиною і пропускною спроможністю 112 ГБ/с.

Для практичних випробувань ми здули пил із нашої ASUS Expedition GeForce GTX 1050. Вона отримала еталонну частотну формулу для всіх вузлів. Відеокарта має компактні габарити і простеньку систему охолодження. Вона містить алюмінієвий радіатор і пару 75-мм осьових вентиляторів на пластиковому кожусі.

В іграх температура графічного процесора досягала 67°С при критичних 97°С. Частота GPU перебувала в діапазоні 1595-1645 МГц.

Пройдемося тестовим стендом. За основу взято улюбленця багатьох: 12-потоковий представник лінійки Matisse - Ryzen 5 3600. Він працював у номіналі, тобто з динамічним розгоном до 4,2 ГГц.

Охолоджували CPU кулером Antec A400 RGB. Він має класичну баштову конструкцію з алюмінієвим радіатором на чотирьох мідних теплових трубках і одним 120-мм вентилятором.

Місце материнки зайняла одна з найдоступніших моделей на топовом чіпсеті X570 - ASRock X570 Phantom Gaming 4.

Підсистема ОЗП представлена ​​16-гігабайтним комплектом GOODRAM IRDM PRO DDR4-3600. Він працював на паспортній частоті з таймінгами 18-19-19-39.

Операційну систему, ігри і весь необхідний софт закинули на два твердотельники: 2,5-дюймовий PATRIOT BURST на 960 ГБ і NVMe CORSAIR MP600 на 2 ТБ. У першого швидкість послідовного читання і запису становить 560 і 540 МБ/с. У другого інтерфейс PCIe 4.0 x4 і показники в рази вищі: 5000 і 4300 МБ/с відповідно.

Блок живлення у нас із великим запасом - Antec HCG650 Gold на 650 Вт. Крім модульної системи кабелів, він радує сертифікацією 80PLUS Gold.

В якості корпуса використовували недорогий і місткий Antec NX400. Крім штатної витяжної «стодвадцятки», додали туди три пропелери від DEEPCOOL, щоб поліпшити мікроклімат системи.

А де ж периферія? До даної системи додали комплект від Cougar: клавіатуру VANTAR MX, мишку Revenger S у парі з килимком Arena Black і гарнітуру Phontum S.

Якісну картинку забезпечив 144-герцовий монітор MSI Optix MAG241C.

Геймплеї записані зовнішньою системою з AVerMedia Live Gamer Portable 2 Plus, тобто без втрати продуктивності.

Переходимо до геймплейного тесту. За традицією почнемо з ігор простіше. Dota 2 у режимі перегляду матчу на високих налаштуванняз дається без проблем. Середня швидкість тримається вище за 100 кадрів/с.

У World of Tanks на ультра можна сміливо підкорювати рандом. На виході отримуємо приємний і чуйний геймплей із середньою швидкістю в діапазоні 70 FPS. Якщо використовувати середній пресет графіки, то навіть просідання не опускаються нижче за 60 кадрів/с.

У ARK Survival Evolved особливо не розгуляєшся. Уже із середнім пресетом графіки швидкість тримається в діапазоні 30 FPS. Місцями проскакують статори і показник 0,1% Low падає нижче за 20.

З мінімальними налаштуваннями отримуємо понад 60 FPS. Але це не позбавляє від підгальмовувань, а картинка виглядає відверто бідною.

У RUST трохи покопирсалися з налаштуваннями і вибрали близько середні. Натомість отримали приємну оку картинку із середньою швидкість близько 50 FPS. Ніяких фризів і підгальмовувань не помічено.

CS: GO в найважчому режимі Danger Zone на максимальних налаштуваннях графіки бігається без проблем. У середньому отримуємо близько 130 FPS, а осідання не опускаються нижче за 80 кадрів/с. Нічого не заважає вести прицільний вогонь, крім суперників.

В Apex Legends використовували мінімальні налаштування графіки, за винятком текстур, вони просто низькі. При цьому можна розраховувати на приємний і чуйний геймплей. Навіть просідання тримаються в діапазоні 46-48 кадрів/с.

PUBG при народному міксі ультра і низьких налаштувань демонструє комфортний ігровий процес. Періодично проскакують статори з дропами до 20 кадрів/с. У самий невідповідний момент це може негативно вплинути на результат матчу. 

Приємно порадувала Fortnite. На високих налаштуваннях графіки середня швидкість перевищила 50 FPS, з дуже рідкісними просіданнями в діапазоні 30 кадрів/с. Геймплей повністю комфортний.

Overwatch автоматично запропонувала ультра пресет, забезпечивши на виході близько 60 FPS. У графі 0,1% Low спостерігаємо 43 кадри/с, але це ніяк не заважає вести прицільний вогонь і швидко займати вигідні позиції.

Rainbow Six Siege в режимі «Антитерор» із високим пресетом графіки бігається на середній швидкості 90 кадрів/с, а осідання не опускаються нижче за 70. Грати більш ніж комфортно.

Escape from Tarkov на середніх налаштуваннях виглядає добротно і забезпечує іграбельний фреймрейт. Середня швидкість тримається в діапазоні 50 FPS, хоча зустрічаються дуже рідкісні дропи до 25 кадрів/с, але вони особливо не заважають.

У Assassin's Creed Odyssey відразу вибрали низький пресет графіки. Так, гра виглядає бідно, але зате просідання не опускаються нижче за 30 кадрів/с. Бігається цілком комфортно.

У Battlefield V карта «Соломонові острови» на 64 гравця іграбельна тільки на низьких налаштуваннях і при використанні DX11. Показники 1 і 0,1% Low знаходилися в межах 38-39 FPS. Далі піднімати налаштування не дозволить як сам GPU, так і 2-гігабайтний відеобуфер.

Gears 5 сама запропонувала мікс із середніх і низьких налаштувань. На виході спостерігаємо візуально непогану картинку із середньою швидкістю 56 FPS. Хоча і трапляються дропи до 26 кадрів/с, але це не заважає весело і ефективно відстрілювати рій.

У Borderlands 3, як і інших іграх з можливістю вибору версії API, краще віддати перевагу DX11. У такому разі можна вибрати середні налаштування, того часу як під DX12 вище від низьких краще не підніматися. В обох разах отримуємо в середньому близько 40 FPS, але грати не особливо комфортно через відчутні фризи.

Control - це той випадок, коли моніторинг не може передати відчуттів від гри. На середніх налаштуваннях фреймрейт тримається поблизу позначки 50 FPS і немає критичних просідань. Але візуально картинка стає тягучою - грати злегка неприємно. Тому рекомендуємо опуститися до низьких. Геймплей стає більш плавним, а статистика 1 і 0,1% Low не спіткнеться нижче за 50 кадрів/с.

Call of Duty Modern Warfare обзавелася режимом королівської битви з можливістю запуску тренувальних матчів із ботами. На мінімалку отримуємо близько 40 FPS з осіданням до 30 кадрів/с. Грати цілком можна, але в онлайні напевно результативність буде не дуже.

У Metro Exodus вибрали DX11 і низький пресет графіки. Середній FPS не великий - у діапазоні 50 кадрів/с. Статистика 1 і 0,1% Low тримається в діапазоні 34-35 кадрів/с, але в сценах з високою дальністю промальовування вона падає ще нижче. З DX12 справи куди гірші.

Need for Speed: Heat працює прийнятно тільки на низьких налаштуваннях графіки. У середньому можна розраховувати на 35 FPS з дропами до 24-26 кадрів/с. У нічний час гра виглядає непогано, а в денний - помітно гірше

Незабаром у тестах з'явиться повноцінна Resident Evil 3, а поки випробували демку, яка сама запропонувала низькі налаштування і DX12. На подив картинка вийшла приємною, як і швидкісні показники: 60 FPS у середньому з осіданням до 30. Геймплей комфортний.

Star Wars Jedi: Fallen Order погано оптимізована і час від часу «радує» підгальмовуваннями. Проте на середніх налаштуваннях можна отримати близько 50 FPS, але з осіданням нижче за 30 кадрів/с.

The Division 2 працює найкраще на DX11. Із середнім пресетом швидкість тримається в діапазоні 40 FPS, але є дроп до 20 кадрів/с і відчутні пригальмовування.

Поліпшити ситуацію можна простим переходом до низьких налаштувань. У такому разі середня швидкість піднімається до 70 FPS, а осідання не опускаються нижче за 27 кадрів/с. Використання DX12 на рівному місці з'їдає 20-30 FPS.

20 березня студія id Software випустила продовження DOOM 2016 року. Doom Eternal вийшла не тільки хардкорною в плані проходження, але і вимогливою до заліза. Гра відразу говорить, що у нас мало відеопам'яті, і вище від низьких налаштувань піднятися не вийде. Але і в такому разі отримуємо близько 40 FPS у середньому і просідання нижче за 30 кадрів/с.

Red Dead Redemption 2 - ще одна гра, яка говорить про недостатній обсяг відеобуфера. Через це доведеться задовольнятися мінімалкою і роздільною здатністю 1600x900. На виході маємо непогану середню швидкість, правда, є дроп до 24-22 кадрів/с.

Утім, якщо хочеться, то можна вибрати і Full HD. Для цього потрібно зменшити масштабування: ми випробували режими 14/15 і 3/4. У першому разі середня швидкість тримається поблизу позначки 30 FPS, а інша статистика впаде нижче за 20 кадрів/с. Другий варіант піднімає показники 1 і 0,1% Low в діапазон 23-25 ​​кадрів/с.

З Wolfenstein: Youngblood та ж історія - грі мало 2 гігабайт відеопам'яті. Вона дозволяє вибрати будь-які налаштування, але при завантаженні рівня з'являється чорний екран, приправлений артефактами. Зменшуємо роздільність до 720P і отримуємо комфортний геймплей на швидкості 80 FPS з осіданням не нижче за 40 кадрів/с.

Підсумок

 Схоже, що двохгігова GeForce GTX 1050 пора на заслужений спокій. Крім малого відеобуфера, відеокарта має слабкий за сучасними мірками графічний процесор. Якщо ви граєте виключно в популярні кіберспортивні дисципліни, то в масовому Full HD можна виставити середньо-високі налаштування графіки. Іноді навіть ультра заходять.

Але з ААА-проектами буде складно. Навіть на мінімалку не завжди можна отримати прийнятний фреймрейт, і доводиться миритися з постійними фризами і підгальмовуваннями. Місцями доведеться знижувати роздільність або гратися з масштабом рендеру.

У всіх іграх з можливістю вибору версії API використання DirectX 12 призводить до значного падіння продуктивності. Краще відразу вибирати DirectX 11.

А як ви вважає - GTX 1050 уже віджила своє або ще побігає? Особливо цікаво почути думку власників цієї відеокарти!

Автор: Віктор Єфіменко 
Переклад: Лілія Масюк