Ігрове тестування відеоприскорювача NVIDIA GeForce GTX 750 Ti: ще може

Анонс відеоприскорювача NVIDIA GeForce GTX 750 Ti у лютому 2014 року було досить знаменною подією. Хоча і тоді це була далеко не флагманська відеокарта, а всього лише бюджетне рішення. Натомість перший відеоприскорювач, виконаний на мікроархітектурі NVIDIA Maxwell, який прийшов на зміну NVIDIA Kepler і відрізнявся набагато більш низьким енергоспоживанням і дуже хорошою продуктивністю. Рівень TDP GeForce GTX 750 Ti становив всього 60 Вт, що дозволило зробити тиху відеокарту компактного розміру без додаткового роз'єму живлення.

Минають роки, і навіть через 4 роки бюджетний прискорювач ще на щось здатний, що лише підтверджує його успішність. А невисока ціна на вторинному ринку дозволяє розглядати його навіть зараз як варіант для придбання обмеженим у коштах користувачам.

Давайте ж подивимося детальніше, як саме відеокарта здатна впоратися з найактуальнішими іграми. А щоб наблизити умови використання GeForce GTX 750 Ti до реальності, ми будемо тестувати не з процесором Intel Core i7, а з 2-ядерним «гіперпнем» Intel Pentium G4560.

У нас на тестуванні компактна і тиха одновентиляторна модель GeForce GTX 750 Ti від ZOTAC. Її графічний процесор має у своїй структурі 640 CUDA-ядер, 40 текстурних і 16 растрових блоків. До того ж його тактові частоти на 1-2% вищі від заводського рівня. Асистують йому 2 ГБ GDDR5-пам'яті від Samsung з ефективною частотою 5400 МГц.

У ролі процесора використовується 2-ядерний 4-потоковий Intel Pentium G4560 з тактовою частотою 3,5 ГГц, який був встановлений на microATX-плату ASRock H110M-HDS. Решта тестового стенду підбиралася з наявних компонентів, тому він однозначно не претендує на звання оптимальної зв'язки.

Для охолодження використовувався низькопрофільний кулер Vinga CL-2001B з LED-підсвічуванням, який до того ж охолоджував компоненти навколо процесора. Але оскільки він досить великий для такої компактної материнської плати, то звичні модулі ОЗП не вмістилися. Хоча це навіть добре, адже дозволило нам протестувати не надто популярний, але вельми цікавий 8-гігабайтний комплект Exceleram DDR4-2800, що складається з двох 4-гігабайтних планок. Звичайно, материнська плата і процесор дозволили йому працювати лише в режимі DDR4-2400, але в SPD у неї закладено XMP-профіль DDR4-2800 з робочою напругою всього 1,2 В.

Операційна система і вимогливі до дискової підсистеми ігри були встановлені на SSD серії GOODRAM Iridium PRO, а решта - на 2-терабайтний HDD. Усе це добро було зібрано в корпусі Vinga Vision I і живиться блоком Vinga VPS-650G. А для ефективної вентиляції внутрішнього простору застосовувалися 120-мм пропелери від Segotep. Ви ж вправі використовувати будь-які інші комплектуючі від різних брендів.

Для тесту використовувалися як актуальні новинки, так і хіти минулих років. Усі ігри запускалися в Full HD, тому якщо у вас монітор з меншою роздільною здатністю, то швидкісні показники будуть ще вищі.

Почнемо з більш простих проектів. У DOTA 2 без проблем можна грати з максимальними налаштуваннями графіки, насолоджуючись комфортним фреймрейтом: у середньому 91 FPS з осіданням до 75. Навіть у разі зіткнення декількох прокачаних героїв проблем бути не повинно, хоча в запасі є і більш низькі налаштування.

У Dying Light з високими текстурами довелося відключити низку ефектів, щоб знизити навантаження на оперативну пам'ять, адже 2 ГБ відеобуфера не вистачило. У результаті процесор і відеокарта були завантажені високо, а на графіку часу кадру проскакували неприємні піки, але в цілому грати можна: середня швидкість склала 51 FPS, а мінімальна не опускалася нижче ніж 36.

На низьких налаштуваннях Fallout 4 виглядає страшненько, тому ми перейшли до середніх пресетів. І тут все залежить від погляду на світ: якщо дивитися на населені пункти з висоти, то швидкість падає до консольного рівня 30 FPS. А якщо бродити по вузьких провулках з мінімальною дальністю промальовування, то впираємося в вертикальну синхронізацію. Тому в середньому отримали 43 кадру/с з осіданням до 31.

Перший запуск World of Tanks пройшов з максимальним пресетом графіки, який забезпечив красиву картинку і гідну швидкість відеоряду - у середньому 55 FPS з осіданням до 46. Правда, іноді в управлінні на легкому танку відчувалися невеликі підгальмовування, які заважали на ходу зафіксувати ціль. На більш повільних машинах або на артилерії ви їх навряд чи відчуєте.

Як варіант, можна опуститися до високого профілю. Якість графіки від цього не сильно страждає, зате фреймрейт переходить у діапазон 60-100 FPS, графік часу кадру стає більш плавним, а управління не викликає нарікань.

У шанувальників War Thunder також не виникне жодних проблем при запуску улюбленої іграшки з максимальним пресетом графіки. Швидкість відеоряду перебувала в межах 50-75 FPS, а графік Frame Time був досить рівним. Проблем з керуванням ми не відчували. Тобто можна навіть не переходити до більш низьких пресетів.

За традицією для CS: GO ми створюємо максимально складні умови вибору відповідного режиму з ботами на мапі Nuke. А налаштування ставимо на мінімум, адже в ігри 2012-ого року особливої ​​якості графіки чекати не доводиться. Середня швидкість склала 146 FPS, а мінімальна не опускалася нижче ніж 83. У мережевій грі показники будуть ще вищі.

Для Quake Champions були обрані середні налаштування графіки, що забезпечують оптимальний баланс між візуальною якістю віртуального світу і комфортом ігрового процесу. Мінімальна частота склала 40 кадрів/с, а максимальна - 66 FPS. Управління було чуйним, що підтверджується досить плавним графіком часу кадру.