up
ua ru
menu

gecid-ru-160x600px-06-2019.gif


crytek

Вибрати з: Оглядів Новин
Тільки в розділі
Шукати в знайденому тег:

Рецензія на гру Warface

Вихід знаменитої компанії Crytek на ринок Free-to-Play шутерів повинен був, як мінімум, зацікавити геймерів, знайомих з творчістю цієї студії. Crytek обіцяли своєму новому проекту приголомшливу графіку і захоплюючі кооперативні місії.

Назва: Warface
Жанр: FPS
Розробник: Crytekkiev
Видавець: Crytek/Mail.ru
Дата виходу: 12 квітня 2012 року
Платформа: РС

Сайт гри:http://wf.mail.ru

Десь на рівні підсвідомості у кожного гравця є межа, що визначає які незручності він готовий витерпіти в погоні за безкоштовними розвагами. У випадку Warface терпінням доведеться запастися вже при скачуванні дистрибутива гри, адже для цього доведеться спочатку встановити спеціальний Ігровий центр Mail.ru, по суті - сервіс-програму типу Steam або Origin. Останні, у свій час, теж не особливо запитували мого дозволу на те, щоб поселиться на комп'ютері, але час, зручність і різноманітний асортимент ігор їх виправдали (Steam більше, Origin менше), щодо того, що гравцям захочеться спеціально користуватися «Ігровим центром» у нас є великі сумніви.

Знайомство з самим Warface же, починається з нього дійсно дивного відношення до новачків: гра зустрічає їх досить докладним і місцями навіть настирливим навчанням механіці гри, буквально водячи за руку в базові, що давно стали загальними місцями питаннях, дарує дев'ять з половиною тисяч варбаксів (місцевої валюти) і… кидає гравця, пропонуючи йому самому розбиратися в досить заплутаному і складному інтерфейсі меню. Якщо навчальний рівень просить натиснути праву кнопку миші, щоб прицілитися, то в головному меню немає навіть підписів у багатьох кнопок на екрані. Втім, такий недолік здається істотним тільки при першому запуску, згодом до інтерфейсу звикаєш.

Warface

Вибравши кращий режим гри – PvE або PvP, варто подумати і щодо ігрового класу. Їх список стандартний: штурмовик, медик, інженер і снайпер. Якщо штурмовик – універсальний боєць, що роздає патрони товаришам, то медику добре живеться в близькому бої, де він може підлатати союзників і відбитися від ворогів за допомогою дробовика. Інженер володіє пістолетами-кулеметами та мінами, а також ремпакетом для лагодження броні товариша. Снайпери можуть пишатися точними і далекобійними гвинтівками.

Оскільки всі карти переважно коридорні, самий безкорисний клас – снайпер. Особливо в режимі PvE, де суть місії зводиться до того, щоб пробігти з одного кінця карти в інший, знищуючи всіх ботів на своєму шляху, піднімаючи союзників, підриваючи дверей і перестрибуючи через забори.

Часом вам буде зустрічатися джаггернаут, такий собі повільний міні-бос, обвішаний бронею. Теоретично, повз нього можна просто пробігти, але такого я не зустрічав жодного разу, оскільки за вбивство боса даються додаткові бали.

Штучний інтелект діє шаблонно і не може створити надзвичайних ситуацій, так що легкі місії можна проходити, не особливо опікуючись про союзників. Втім, на високій складності, через більшу кількість ворогів і посилення їх вогневої потужності, важливо, щоб гравці різних класів взаємодіяли.

Warface

Тому PvE режим найбільше підходить командним гравцям, що користуються внутрішньоігровим або будь-яким іншимголосовим зв'язком для переговорів у бою. Самотній геймер навряд чи знайде сенс грати в кооперативі з випадковими користувачами – найчастіше, випадкові гравці зовсім не опікуються про координацію дій: забігають вперед або губляться позаду, медики забувають лікувати, а штурмовики – давати патрони і так далі. До того ж не можна забувати (випадкові попутники забудуть – будьте впевнені), що в Warface плече товариша може згодитися ще і для того, щоб забратися на дах якого-небудь будинку. Щоправда, така можливість передбачена тільки в певних місцях на карті.

Отже, кооперативні сподобаються любителям пограти з друзями або бажаючим збиратися в клани і команди. Така можливість в Warface теж передбачена. Дійсно здивування викликає хіба що строге мовне обмеження: всі ніки і назви кланів у грі можна писати винятково кирилицею.

За успішні матчі PvE нагороджують не тільки варбаксами, але ще і коронами – спеціальними балами, якими можна розплачуватися за елітне екіпірування. Є ще і кредити, що купуються за реальні гроші. Їх можна витратити на спеціальне спорядження, яке за варбакси не купиш, але кредити варто замовляти тільки заради медичних значків, що відроджують вас у режимі PvE і спеціального VIP-прискорювача, що додає кредитів і досвіду за кожний бій.

Незважаючи на таку різноманітність валюти, звичайно вистачає і стандартних варбаксів, видаваних після кожного матчу. На них, крім зброї, можна придбати всілякого роду шоломи, рукавички, бронежилети. Деяке обмундирування тільки орендується на час, а інше можна купити назавжди. Відкривається це все добро в режимі PvP – перед початком бою ви вибираєте, яку категорію прагнете прокачати і одержуєте випадковий предмет з цієї категорії у випадку перемоги. Для кожної такої категорії є свій постачальник, здатний дістати для вас зброю, спорядження або всякий дріб'язок, наприклад, приціли і гранати.

Warface

PvP пропонує на вибір декілька стандартних видів матчів, наприклад, «кожний сам за себе», командний бій та «підрив» аля Counter-Strike. Велика проблема PvP каналу полягає в тому, що перед початком бою ніяк не можна довідатися про зв'язок з тим чи іншим сервером – часто доводиться грати з дуже поганим пінгом. Матчеві лобі гравці створюють самі.

Цікавіше всього гра в режимі «кожний сам за себе» - адже в ньому гравець покладається тільки на те, на що може впливати сам, та і ніхто не стане обурюватися в чаті, що йому не дали патронів або не допомогли піднятися на дах.

Згідно першим відчуттям Warface грається точно так само, як та інші онлайн-шутери. Але потім починаєш помічати, що труба тут все-таки нижче і дим менше. Наприклад, є явні проблеми з балансом, часто супротивник може безкарно забігти на респавн до вашої команди і, вбиваючи гравців, що тільки відродилися, набивати там фраги, поки не закінчаться патрони. А в режимі «кожний сам за себе» і зовсім можна відродитися прямо перед носом у ворога. Точно так само можна з'явитися в нього за спиною. Згодом приходить розуміння того, що можливість підніматися на дахи будинків за допомогою товаришів по команді практичної користі несе мало. Бувають, звичайно, вдалі моменти, коли супротивники зазівалися і не встигнули зреагувати на ваш вогонь. Але досвідчені геймери вже запам'ятали всі кемперські крапки і нещадно закидають їх гранатами при найменшому шумі.

Враховуючи, що забиратися наверх треба за допомогою союзників, що зовсім не горять бажанням вам приділяти свій час, багатоповерховість рівнів вже не є перевагою гри. Основні сутички відбуваються на нижньому поверсі і розвиваються за стандартною схемою. У приблизне місце знаходження супротивника кидаються гранати всіх гравців, що стоять поруч з вами. Оскільки гранати в Warface досить потужні, достатньо тільки вдало попасти. Якщо не повезло, товариші по команді або чекають виходу ворога, або самі вибігають, причому іноді юрбою одразу по три-чотири людини… і їх негайно вбивають. Таким чином, сама результативна тактика в Warface – вдале застосування гранат і кемперське використання укриттів чекаючи супротивника. Атака буває корисною рідко і, в основному, має на меті захопити базу ворога і розстрілювати їх ще на респавні. Тактичний малюнок гри виходить дуже бідним і одноманітним.

Warface

У стартовому вікні гри крім оголошень і поздоровлень з усілякими знаменними датами (наприклад, з 1 вересня) можна почитати і описи графіки ААА-класу, що, на жаль, не співпадає з реальністю. Картинка гарна лише місцями, наприклад, вогонь виглядає непогано, але в цілому зовнішній вигляд Warface розчаровує. Текстури, самі по собі, середньої якості, нещадно змазуються, якщо в наборі максимальних налаштувань графіки ви не зняли галочку з «розмиття в русі». Деталізація рівнів не завжди може порадувати, а зображення досить яскраве, щоб очі втомлювалися через півгодини-годину гри.

Зрозуміло, що не можна вимагати графіки рівня Battlefield 3 від умовно-безкоштовної гри, однак до чого тоді розробники називають саме візуальну частину однією з найголовніших переваг Warface? І це притому, що вже зараз готуються до виходу інші Free-to-Play шутери з більш приємною картинкою (і, до речі, що важливіше, більш оригінальними ідеями). Подивіться, наприклад, геймплейні ролики Ravaged.

Warface

Точно такою ж бідністю Warface насичений і в керуванні, і в інтерфейсі меню. Якщо бідність графіки це неякісні текстури і деталізація рівнів, то для керування це і незручності при користуванні фірмовою функцією допомоги союзникові залізти на дах і та доля секунди, що витримується перед тим, як альтер-его почне підкидати гвинтівку до плеча після команди, і точно така ж незграбність персонажа в перестрибуванні перешкод – буває, що не одразу і здолаєш який-небудь паркан. Нереалістично виглядає і можливість проїхати майже цілих п'ятнадцять метрів у підкаті – може їх насправді і п'ять, але відчуття такі, ніби половину карти на спині проповзав.

Warface

Якщо ви знайомі з Battlefield 3 або серією Call of Duty, то Warface вам не сподобається. Графіка і тактична частина тут набагато слабші, ніж в першому, а динаміка гри слабше, ніж у другому. Порівняння з справжніми ААА-шутерами Warface не витримує, а в змаганні з іншими умовно-безкоштовними проектами може програти через свою вторинність, тактичну одноманітність і відсутність цікавих і оригінальних ідей.

Теги: warface   action   mmo   crytek   free-to-play   
Читати огляд повністю >>>

Відео про можливості движка Cryengine 3 на прикладі Crysis 3

У новому відео про можливості движка Cryengine 3, Crytek, на прикладі графіки гри Crysis 3, демонструє реалізовані в цьому движку технології. Виглядає картинка, треба визнати, досить переконливо.

http://gamespot.com
Николай Ильченко

Теги: crysis 3   crytek   
Читати новину повністю >>>

Рецензія на гру Blacklight: Retribution

Стрімко ідуть у минуле ті часи, коли словосполучення «безкоштовний шутер» означало який-небудь вивітрілий азіатський клон Counter-Strike. Умовно-безкоштовні бойовики стрімко набирають оберти, дійшло вже і до того, що відомі Crytek створили свій умовно-безкоштовний FPS. Blacklight: Retribution від Zombie Studios – ще один представник цього напрямку, що набирає оберти.

Назва: Blacklight: Retribution
Жанр:
FPS, MMO, Free-to-play
Розробник:
Zombie Studios
Видавець:
Perfect World
Дата виходу: 3 квітня 2012

Сайт гри: http://store.steampowered.com/

Першу спробу вийти на ринок багатокористувацьких бойовиків Zombie Studios зробила пару років тому, але, як це часто буває, перший млинець вийшов грудкою. Гра Blacklight: Tango Down не досягла помітного успіху. Преса розкритикувала її за безліч помилок, а гравці не звернули особливої уваги на позбавлений помпи реліз ще одного шутера. Розробники з Zombie Studios не опустили руки, а прийнялися за розробку сіквела, у якому були б враховані всі недоліки оригіналу. Крім цього для Blacklight: Retribution була обрана умовно-безкоштовна модель поширення, яка дозволяє охопити максимально широку аудиторію, що вкрай важливо для гри без славетного імені в жанрі.

Світовий реліз Blacklight: Retribution, відбувся ще у квітні, а декілька тижнів тому гра добралася і до дуже популярної платформи цифрової дистриб’юції Steam. Проект зацікавив чимало користувачів крамниці Valve і, згідно статистики Steam, деякий час навіть знаходився у ТОП-10 по кількості гравців онлайн. Поширюється гра в Steam безкоштовно, але за дванадцять доларів пропонує «пакет новачка» з бонусним досвідом, внутрішнігровою валютою і додатковими елементами екіпірування.

Zombie Studios не стали винаходити велосипед і створювати щось нове в жанрі, а взяли краще з мережних баталій в Call of Duty і Crysis, додавши до цієї надійної основи декілька своїх ідей і стилістику суворого кіберпанка. Боротися нам пропонують у декількох знайомих режимах, таких як захват прапора, цар гори, командний дезматч і підтвердження вбивства. Карти невеликі, а максимальна кількість гравців – 16, тому любителів Battlefield 3 тут може наздогнати легкий приступ клаустрофобії.

Взагалі Blacklight: Retribution додержується класичних стандартів сучасного командного бойовика. Бої тут швидкі, дуже динамічні (аж до деякої, навіть, хаотичності, так властиву мультиплеєру Call of Duty), ситуація постійно змінюється, вогневі контакти швидкі і смертоносні, а почуття ліктя і допомога союзника – на вагу золота.

Гравці носяться по карті як очманілі, то від пункту до пункту, то просто в пошуках фрага, тому подорож поодинці часто виявляється летальною, тому що за спиною в будь-який момент може раптом опинитися ворог.

Добре, сюди не перекочували, так звані кіллстрікі. Але їм найшлася цілком розумна заміна – за вбивства, корисні для команди дії і захват пунктів, гравець одержує бали, які в спеціальних крамницях на карті можна витратити на бонусні патрони, вогнемет, гранатомет або ж навіть викликати бойового робота, здатного відібрати ініціативу в іншої команди і майже «затягти» весь раунд.

Також серед бойової кіберпанкової машинерії можна відзначити спеціальний візор, що дозволяє гравцям бачити крізь стіни. Стріляти, щоправда, у такому режимі не можна, та і працює він всього декілька секунд, але уявлення про реальну тактичну ситуацію навколо може дати дуже чітке. Привертає увагу і пристрій, що створює голограму гравця, яка може відволікти супротивників, у моменти успішного його застосування згадується сцена з схожим пристроєм з фільму «Згадати все».

Багато гарного хочеться сказати про систему кастомізації зброї. Без всяких сумнівів її можна назвати однією з кращих за останній час – на кожну гармату можна начепити купу девайсів, поміняти приклад, дуло, приціл, магазин (забезпечити унікальними патронами з властивістю підпалювання) і так далі. Самої зброї у крамниці дуже багато, і вибрати є з чого – кулемети, пістолети-кулемети, штурмові і снайперські гвинтівки, пістолети, а також зброя близького бою, яка містить у собі не тільки бойові і метальні ножі, але і невеликий привіт Half-Life у вигляді бойового монтування.

Втім, ця багата крамниця підводить нас до однієї з головних проблем гри. Справа в тому, що купити яку-небудь зброю за внутрішньоігрові кошти можна тільки на якийсь час. Хочеться заволодіти зброєю назавжди? - доведеться розщедритися і викласти декілька доларів. Те ж стосується і усіляких покращень – поставив на день, побігав, будь ласка, завтра доведеться замовити ще разок. Ряд унікальних предметів екіпірування, наприклад, той самий голографічний пристрій, міні з захисним полем або приголомшуючою властивістю і так далі, також доступні тільки за хрусткі долари.

Взагалі це не проблема – багато умовно-безкоштовних проектів живуть за схожою схемою, а грати, не вкладаючи коштів, можна спокійно. Однак Blacklight: Retribution досить гарна, для того, щоб гравцю захотілося віддати розробникам трохи своїх коштів, та і мати додаткове обладнання – приємно… Не дуже приємні тільки ціни в крамниці. Zombie Studios явно виставляла їх розраховуючи на багатого західного гравця, і ціни типу п'ять доларів за гвинтівку + ще три за покращений до неї приклад, так стільки ж за новий магазин, може здатися нашій людині трохи грабіжницькими.

Втім, згідно вищевикладеному, грати можна і без вкладення реальних коштів, та і досвід показує, що викласти 30 доларів за віртуальний танк у грі наша людина цілком здатна. Так що серйозною проблемою це вважати не можна.

Світ Blacklight: Retribution зроблений скажено стильним. Локації багаті деталями, виглядають дуже обміркованими і гарними.

Втім, куди важливіше те, що вони побудовані з розумом. Кемперам тут місця немає. Знайти пункт, з якої можна спокійно відстрелювати минаючих повз ворогів практично неможливо – завжди до солдата, що сховався, можна підібратися збоку, позаду і навіть зверху. Добре продумані карти і відмінно збалансований геймплей створюють дуже високий, але разом з тим рівний і впевнений ритм гри. Тактичне мислення тут присутнє, і, скажімо одразу, що Blacklight: Retribution з цього приводу зроблена відчутно краще, ніж та ж Modern Warfare 3. У сьогоднішньому бою при тому ж динамізмі менше некерованого хаосу і більше тактики і розрахунків.

Зображення в грі теж може легко дати фору високобюджетним іграм, за які треба платити. Хлопці з Zombie Studios постаралися і видушили максимум движка Unreal Engine 3. Гра може похвастатися приголомшливими ефектами, гарною грою світла і тіні, підтримкою DirectХ 11 з усіма його можливостями. Розробники не полінувалися також оптимізувати своє дітище – Blacklight: Retribution запускається на відносно старих ноутбуках і шустро бігає на машинах середніх конфігурацій.

Взагалі Blacklight: Retribution – відмінна умовно-безкоштовна гра. Кількість зареєстрованих користувачів вже давно перевалила за мільйон і продовжує зростати. Спробуйте і ви – може і для вас знайдеться місце в суворому світі Blacklight.

Теги: mmo   crytek   call of duty   steam   fps   valve   
Читати огляд повністю >>>

Інтерактивне демо Crysis 3

EA випустила нове відео гри Crysis 3, що готується до виходу у лютому 2013-го року.
Відео позіціонується як „інтерактивне демо”, тому що глядач може вибрати варіанти проходження деяких епізодів – буде герой діяти тихо і акуратно, знімаючи ворогів по одному в стилі досвідченого диверсанта, чи буде йти навпростець зі стрільбою і криками „Ура!”.

http://ea.com/ru/crysis-3
Микола Ільченко

Теги: action   crysis 3   crytek   
Читати новину повністю >>>

crytek

Вибрати з: Оглядів Новин
Тільки в розділі
Шукати в знайденому тег:

Пошук на сайті
Поштова розсилка

top10

vote

Голосування



Banner_Hyper212_RGB_160x600.jpg