Огляд і тестування ігрового комплекту Cooler Master Devastator 3: набір геймера-початківця

Останнім часом у нашій тестовій лабораторії побувало багато висококласних комплектуючих від Cooler Master: блоки живлення, корпуси та системи водяного охолодження. Але далеко не кожен користувач знає, що в обоймі тайванського виробника є ще й периферія, знайомство з якою ми почали в кінці 2014 року на прикладі компактної механічної клавіатури CM Storm Quick Fire Rapid-i. Слідом ми протестували маніпулятор CM Storm Reaper з лазерним сенсором. Обидва девайси виявилися доволі цікавими та якісними. Але з тих пір нам до рук не потрапляло нічого новенького. На щастя, ситуація виправляється і сьогодні ми поговоримо про відносно доступний ігровий комплект Cooler Master Devastator 3. 

До його складу входить повнорозмірна мембранна клавіатура й симетрична мишка з оптичним сенсором Pixart ADNS-3050. При цьому не обійшлося без реалізації улюбленої багатьма ілюмінації. Спробуємо розібратися на практиці, як усе це працює і кому сподобається.

Специфікація

Постачання і комплектація

Cooler Master Devastator 3 постачається у відносно великій чорній коробці, виготовленій зі щільного картону. Оформлення доволі строге, без яскравих кольорів. Більшу частину лицьової сторони коробки займає зображення аксесуарів, тоді як на тильній можна знайти їх опис на декількох мовах, включаючи російську.

Комплект поставки містить лише документацію для користувача.

Зовнішній вигляд, розташування елементів і враження від роботи

Для початку варто зазначити, що Cooler Master Devastator 3 є третьою реінкарнацією оригінального комплекту «спустошувач», який побачив світ у 2014 році. Зберігши загальний зовнішній вигляд, виробник оновив підсвічування, додав парочку можливостей і замінив сенсор у мишки. Але про все по черзі, а почнемо наше знайомство з розгляду клавіатури.

Її дизайн вийшов дещо футуристичним і в міру агресивним завдяки фігурним вставкам і трохи збільшеною нижньою областю в поєднанні зі скошеними краями корпуса: виглядає не химерно, а тільки підкреслює ігрову спрямованість вироби. Що стосується масогабаритів, то маємо «середні по палаті» показники: 449,7 х 148,4 х 35,6 мм і 898 г. Це дозволяє клавіатурі займати стандартну кількість робочого простору й залишатися доволі легкою.

Корпус цілком і повністю виготовлений з пластику. Більша його частина матова, тактильно дещо шорстка, але є і «острівець» глянцю. Природно, що перша значно практичніша і прекрасно протистоїть появі слідів експлуатації, а друга хоч і виглядає симпатичніше, але дуже мазка. Що стосується якості збірки, тут ми не виявили жодних дефектів конструкції, включаючи сторонні звуки при скручуванні або стисканні корпуса.

На основі є чотири прогумовані ніжки для стійкості на різних типах поверхні, а також наліпка з технічною інформацією та логотипом виробника. Окремо варто виділити наліпочку у вигляді гарантійної пломби, пошкодження якої призведе до втрати гарантії. До речі, також є ряд отворів, які дуже нагадують захист від пролитої рідини. Але виробник ніде про це не згадує, а ми не стали зайвий раз випробовувати долю.

Змінити кут нахилу можна за допомогою пари складаних ніжок, але через відсутність гумових накладок і не найбільшої маси конструкції немає достатнього рівня зчеплення з лакованими стільницями.

Втім, клавіатура сама має невеликий нахил, зручний для ігор або набору тексту. Комфорту додає нехай і не повноцінна область під долоні, але розширена нижня частина корпуса.

У ролі кабелю живлення використовується дуже гнучкий дріт завдовжки 1,8 метра. Крім рукава жорсткості на виході, він позбавлений звичних елементів на кшталт обплетення, феритового фільтра або позолоченого USB-штекера.

Клавіатурний блок Cooler Master Devastator 3 містить стандартний набір повнорозмірних клавіш з ковпачками трапецієподібної форми і поглибленням у центрі. Вони доволі мазкі, хоча софт-тач покриття тактильно дуже приємне. Розкладка представлена в класичному американському варіанті (US ANSI) з цифровим блоком, довгими клавішами [Shift] і [Backspace], а також одноповерховим [Enter], що виключає необхідність звикання й дозволяє відразу ж ефективно взаємодіяти з пристроєм при будь-яких сценаріїв використання.

Символьні елементи нанесені методом лазерного гравірування, що виключає їх стирання в майбутньому. Зворотною стороною медалі є складне читання прозорих символів без підсвічування, але все залежить від умов освітлення. Є російські літери, а ось українських немає.
Серед додаткових клавіш є ряд мультимедійних кнопок і [Fn]. Остання розмістилася на місці [Right Windows]. З її допомогою можна заблокувати всю клавіатуру ([Fn] + [F11]) або лише клавішу [Windows] ([Fn] + [Left Windows]). Підтримки технології Anti-Ghosting немає, але за час тестування цей факт не викликав жодних проблем, як і відсутність підтримки макрокоманд.

Клавіші засновані на класичному мембранному механізмі. Натискаються вони доволі пружно й дещо мляво, а також характеризуються дуже слабкою тактильною віддачею і доволі високою гучністю, як для «мембрани». І до цього доводиться звикати. По-перше, не дуже зручно швидко набирати текст, оскільки для їх активації потрібно докладати додаткові зусилля. По-друге, в іграх, де потрібна висока швидкість реакції або точна послідовність дій, теж можуть виникати складнощі.

Завершальним штрихом у дизайні клавіатури є підсвічування. Користувачеві доступно 7 кольорів і 2 режими роботи (постійне світіння й пульсація). Кольори перемикаються за допомогою спеціальної клавіші, розташованої на місці кнопки [Контекстне меню], вона ж може взагалі вимкнути підсвічування, а в комбінації з [Fn] – зробити вибір режиму. Яскравість регулюється поєднанням клавіш [Fn] + [PgUp]/[PgDown], а швидкість пульсації – [Fn] + [+/=]. Ілюмінація доволі яскрава, рівномірна та забезпечує хороше читання символів, як у сонячний час доби, так і в сутінках. Приємно, що після перезавантаження ПК налаштування не скидаються.