Огляд відкритого бета-тесту гри Paragon

Керувати своїми атаками, на відміну від ігор з видом зверху, доводиться самостійно. З'являються й додаткові обмеження: герої дистанційного бою не можуть стріляти по всій зоні видимості – радіус атаки спеціально скорочено до відносно невеликого.

Проте, при всій незвичайності концепції, мені не вдалося зрозуміти, навіщо грати в Paragon. Концептуально MOBA від третьої особи – жанр досить дивний: це недошутер і недостратегія. Paragon це протиріччя підсилює: він чудово виглядає, дозволяє жваво бігати й стрибати, в ньому створено всі умови, щоб гравець подумав, ніби грає в шутер від третьої особи, поки його запал не охолоджує величезна кількість непереборних умовностей.

Свобода пересування обмежується вежами на лініях і ордами солдат: якщо просто так піти з лінії, то ви втрачаєте гроші та досвід, відповідно, стаєте легкою мішенню для героїв. Оскільки добивати комп'ютерних солдатів («крипів» звичною мовою) не те що б сильно треба – достатньо потім зібрати бурштин, що випав, – стояти на лінії, тобто одна з найважливіших фаз MOBA-ігор, перетворюється на нудне заняття.

Відсутність туману війни і можливість отримувати гроші на всю команду позбавляє гру звичних для MOBA-ігор ролей: немає необхідності ставити варди (вони в грі є і їх єдина мета – підсвічувати ворожих героїв на міні-карті) або розподіляти фарм між гравцями. Практично безглуздими стають несподівані виходи героїв звідкись з-за кущів для атаки на героїв, що стоять на лінії.

Дуже багато в Paragon покладається на роль випадку та збігу обставин, ніж особистого вміння гравця чи командної взаємодії. Варто вам кілька разів померти на початку гри, дати невелику перевагу ворожому герою, і гра, вважай, програна. Повернутися в гру, зробити той самий «камбек», в Paragon практично неможливо.

У класичних MOBA «камбек» здійснюють за рахунок фарму крипів у лісі та на лінії, вбивства героїв-одинаків, за рахунок створення гарного огляду на карті за допомогою варда і збору інформації. В Paragon нічого з цього зробити, фактично, неможливо – за лісових крипів дають копійки, прокачаний герой-одинак може якщо не відбитися від нападників, то просто втекти (і ви ніяк його не зможете зупинити), а створити хороший огляд карти просто неможливо.

Ще одна колосальна проблема полягає в неможливості налаштувати хорошу систему комунікації між гравцями. У тій же DOTA 2 за всю гру можна не сказати жодного слова, видавши всю необхідну інформацію за допомогою кліків або малюнків на міні-карті, чи натискаючи комбінації клавіш по ворожих героях і їх предметах, чого просто неможливо зробити в Paragon.

З огляду на все сказане, в Paragon неймовірно нудно грати. Середній матч триває 30-40 хвилин, під час яких ви стоїте на лінії, бігаючи навколо комп'ютерних солдатиків, тиняєтесь по лісах, в пошуках заняття, іноді б'єтеся з героями, можливо, думаєте над тим, як поліпшити свою колоду. Головна біда гри в тому, що Paragon – це і не шутер, який динамічний і швидкий, і не MOBA, закони жанру якої диктують зовсім іншу організацію простору, інтерфейсу та поставлених перед гравцем завдань. У результаті Paragon зібрав усе нудне, що є в MOBA, не розбавляючи цю нудьгу абсолютно нічим.

Системні вимоги

Мінімальні:

• ОС: Windows 7 / 8 / 10 (64-розрядна версія)
• Процесор: Intel Core i5 (2,5 ГГц)
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 460 / AMD Radeon HD 6870 / Intel HD Graphics 4600
• ОЗП: 4 ГБ
• Місце на накопичувачі: 15 ГБ

Рекомендовані:

• ОС: Windows 7 / 8 / 10 (64-розрядна версія)
• Процесор: Intel Core i5 (2,8 ГГц)
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 660 / AMD Radeon HD 7870
• ОЗУ: 8 ГБ
• Місце на накопичувачі: 15 ГБ

Автор: Сергій Кривопустов 
Переклад: Юрій Коваль