Тест Intel Core i3-3225 у 2022-му: DDR3-1600 уже вирішує?

Далеко не відходячи від танків, War Thunder можна запустити із високим пресетом якості. Середній показник тримається лише на рівні 80 FPS. Однак періодичні мікрофризи просаджують статистику рідкісних подій аж до 13 FPS і заважають комфортному геймплей.

Набагато приємніше перейти до середнього пресету. І нехай графіка не така хороша, зате є пристойний запас по фреймрейту для більш важких локацій і з прицільною стрільбою немає жодних проблем, середній показник вийшов на рівні 85 FPS, але просідання і фризи зникли.

В ARK якість картинки опустили до низького пресету зі 100%-м масштабуванням, щоб зробити зображення чіткішим. У результаті середня швидкість 55 FPS, але враження псують періодичні посмикування.

У не самому оптимізованому RUST зменшили всі налаштування, які впливають на завантаження процесора і трошки підняли параметри якості ігрового світу. У принципі, бігати можна, середня швидкість знаходиться в межах 40 FPS, серйозних лагів та фризів немає.

CS:GO на кіберспортивному пресеті, як мінімум з ботами, видає близько 100 кадрів/с у середньому. Грати комфортно, хоча у диму є провали FPS. Без ботів, які також обробляються процесором, показники будуть трохи вищими.

Непогано себе показала Rainbow Six Siege. Операції можна проходити при середньому пресеті зі 100%-м масштабом рендеру. Поточна швидкість коливається близько 70-90 кадрів/с. Управління повністю чуйне. Ніщо не заважає ігровому процесу.

У популярній Fortnite при низькому пресеті бачимо далеко не ідеальний за плавністю відеоряд. Посмикування не проходять після перших боїв. Також засмучують часті фризи та статори. При переході до альфа-версії режиму "Продуктивність" проблеми майже зникають і грати стає комфортно.

У PUBG при дуже низьких налаштуваннях можна грати, але не дуже комфортно: постійні мікрофризи можуть вирішити результат ближнього бою не на вашу користь. У результаті середня швидкість дорівнює 50 FPS, а комфортність геймплею - так собі.

У популярній Apex Legends при мінімальних налаштуваннях графіки отримуємо комфортні для гри 56 FPS, без фризів та підвисань. Грати на результат можна.

Перша місія в StarCraft II Legacy of the Void зіштовхує між собою безліч юнітів, щоб добре напружити процесор. При середньому пресеті середня кадрова частота перебуває у межах 34 FPS. Є невеликі фризи, коли на карті одночасно багато юнітів, і посмикування у відеоряді.

Ця проблема вирішується переходом на низькі параметри графіки, де ми отримуємо 59 FPS в середньому, з комфортним геймплеєм.

У GTA V за середньо-високого пресету графіки ввімкнули вертикальну синхронізацію, знизили населеність і різновид NPC, щоб зменшити навантаження на процесор. У результаті отримали в середньому 46 FPS, що більше заповітних 30 консольних. Грає нормально.

Третій Відьмак також важкуватий для Core i3-3225. При низькому пресеті пробіжка містом максимально завантажує всі потоки. Статистика рідкісних та дуже рідкісних подій опускається нижче за 20 – є постійні фризи. За містом підвищується навантаження на відеокарту і процесору стає легше. Грати можна без ідеального комфорту.

Дуже порадувала DOOM Eternal – гра дуже стабільна та оптимізована. За високого пресета маємо неймовірні 80 FPS: винищувати монстрів – одне задоволення. До зручності стрілянини взагалі не підкопатись, хоча ядра процесора майже весь час завантажені по максимуму.

У Red Dead Redemption 2 усі викрутили на мінімум, лише якість текстур залишили на ультрах. У результаті маємо 30 кадрів у середньому – грати, у принципі, можна.

На перший погляд, нова та важка Resident Evil Village у налаштуваннях з пріоритетом у продуктивність у середньому близька до 60 FPS. Ходити селом можна, і картинка майже не лякає.

Вирішили трохи поекспериментувати і запустили новий Far Cry 6 на низькому пресеті. Як не дивно, грати можна і навіть цілком комфортно. Майже без Input lag за середнього FPS на рівні 40 кадрів. Дідусь i3 порадував.

Valheim на Vulkan на майже максимальних налаштуваннях графіки, на диво, забезпечує комфортний геймплей у 60 кадрах на секунду. Є, звичайно, невеликі фризи, але вони абсолютно не заважають грати насолоду.

Наступна гра на тесті – Warframe. Щоб було грати комфортно і приємно, довелося з класичним двигуном опуститися до низького пресету і увімкнути вертикальну синхронізацію.

Ну і на кінець залишили безкоштовний мультиплеєр у Halo Infinite. З ботами він дуже важко дався цьому процесору - гра довго завантажувалася, але після запуску картинка вийшла красивою навіть при низьких налаштуваннях графіки. Грати можна, особливих проблем ми не зазнали.

Підсумок

Intel Core i3-3225 перевершив наші очікування. Він виявився помітно комфортнішим, ніж Core i3-2100 попереднього покоління, можливо, через більш високочастотну пам'ять у сукупності з інтерфейсом PCIe 3.0.

За наявності відеокарти середнього рівня легко можна пограти в кіберспортивні дисципліни. Але, все ж таки, якщо і збирати машину на Ivy Bridge, то доцільніше взяти старші процесори серій Core i5 або i7. Про їхні можливості ми розповімо у наступних матеріалах.

Автор: Дмитро Козодой
Переклад: Лілія Масюк