Збірка на базі Ryzen 5 3600 і GeForce RTX 2060 SUPER: оптимальна зв'язка для ігор з трасуванням променів

Навіщо нам в іграх світло, відображення і тіні? Правильно, для додавання зображенню реалізму і створення відповідної атмосфери. Багато років в іграх домінуючим методом рендерингу є растеризація. У такому разі попередній рендеринг сцени лягає на плечі геймдизайнерів. Вони формують карти тіней і світла. Але оскільки сцена заздалегідь прорахована, то домогтися динамічного світла, відображень і м'яких тіней стає непосильним завданням.

З ростом продуктивності «залізяк» став можливим просунутий метод візуалізації - трасування променів у реальному часі. Його суть досить проста: до сцени запускається тривимірний промінь, який перетинається з безліччю об'єктів, і ці обчислення використовуються для визначення кінцевого кольору пікселя в точці екрану, звідки був запущений промінь. Таким чином, усі об'єкти в сцені пов'язані: колір і відображаючі властивості кожного об'єкту впливає на інші об'єкти. На виході отримуємо більш реалістичну картинку.

Усі необхідні розрахунки лягають на плечі відеокарти. Для цього підходять навіть ядра CUDA прискорювачів серій GeForce GTX 10 і GTX 16. Але в більшості випадків їх потужності вистачить тільки для ознайомлення з рейтрейсінгом, а для отримання максимального ігрового досвіду краще використовувати акселератори сімейства GeForce RTX 20. Вони володіють спеціалізованими ядрами RT, які займаються пошуком перетинів між променем і полігоном.

Правда, обчислювальних ресурсів навіть топового Turing недостатньо для повноцінного трасування променів у режимі реального часу, тому NVIDIA ввела метод гібридного рендерингу. У такому разі для частини ефектів використовується растеризація, а інших - рейтрейсінг.

Крім цього, реалізована функція згладжування зображення за допомогою штучного інтелекту, яка спирається на тензорні ядра. Йдеться про Deep Learning Super Sampling (DLSS). Вона знижує навантаження на GPU і підвищує FPS, попутно зберігши якість картинки.

А що там з підтримкою з боку ігор? Список останніх став досить великим. І якщо в 2018-му проекти з підтримкою рейтрейсінгу можна було перерахувати на пальцях однієї руки, то зараз їх більше десятка, і активно готуються нові.

Також варто нагадати, що GeForce RTX - це не тільки графіка, але і набір корисних функцій: GeForce Experience, фільтри Freestyle, кодек NVENC і спеціальні драйвери STUDIO, які стануть у нагоді творцям контенту.

Переходимо до самої збірки. Роль «першої скрипки» у системі відведена відеокарті - з неї і почнемо! Якщо вам хочеться вже сьогодні проходити ігри з рейтрейсінгом у Full HD, не сильно роздуваючи бюджет, то найбільш цікавим варіантом стане RTX 2060 SUPER! Чому не звичайна RTX 2060, яка на $50 дешевше? Уся справа в рівні продуктивності.

У RTX 2060 SUPER не тільки більше ядер CUDA, текстурних і растрових блоків, але і більше ядер RT і Tensor. До того ж збільшився обсяг відеопам'яті і її пропускна здатність. Усе це дозволяє використовувати більш високі пресети графіки і DXR, насолоджуючись плавним і чуйним геймплеєм. До того ж SUPER має більший запас міцності, а значить, це дозволить їй довше залишатися актуальною.

Для тестів будемо використовувати INNO3D GeForce RTX 2060 SUPER iChill X3 ULTRA. Список її переваг містить геймерський дизайн із RGB-підсвічуванням, заводський розгін графічного процесора, 8-гігабайтний відеобуфер і ефективний 3-слотовий 3-вентиляторний кулер із підтримкою пасивного режиму роботи. В іграх температура GPU перебувала в межах 70-79°C. У більш просторих корпусах цей показник може бути градусів на 10 нижче.

У пару до відеокарти взяли популярний Ryzen 5 3600. Він має 6 ядер у 12 потоків на швидкості 3,6-4,2 ГГц, 32 МБ L3, підтримку DDR4-3200 і шини PCI Express 4.0. Тепловий пакет складає всього 65 Вт. Усе це робить його відмінним вибором для ігор і роботи при помірній ціні.

З його охолодженням цілком впорається штатний охолоджувач Wraith Stealth. Але у нас була можливість випробувати більш ефективне рішення - ZALMAN CNPS20X. Він може розсіяти до 300 Вт тепла! Його з надлишком вистачить для розгону будь-якого процесора з споживчого сегменту. Перед нами класична двосекційна вежа на шести U-подібних теплових трубках діаметром 6 мм із суцільною мідною основою. Уся конструкція нікельована, місця контакту поліпшені припоєм.

Пара штатних 140-мм вентиляторів має RGB-підсвічування і крильчатку з двох пар лопатей оптимізованої форми. Гідродинамічний підшипник має терміном експлуатації 100 000 годин, а це більше, ніж 11 років безперервної роботи. Регулювання швидкості здійснюється методом ШІМ в діапазоні 800 - 1500 об/хв.

Місце материнської плати посіла одна з найдоступніших моделей на топовому чіпсеті X570 - ASRock X570 Phantom Gaming 4. Вона виконана у форматі ATX і пропонує масивний радіатор на блоці VRM, чотири DIMM-слоти, вісім SATA-портів, пару роз'ємів M.2 для швидких SSD і PCIe x16 для відеокарт, а також M.2 для встановлення модуля Wi-Fi. Є три коннектори для підключення RGB-стрічок і п'ять 4-контактних роз'ємів для підключення вентиляторів.

Звукова підсистема побудована на базі 7.1-канального кодека Realtek ALC1200. Аудіотракт екранований, а до його складу входять аудіоконденсатори компанії ELNA. Мережеві можливості реалізовані силами гігабітного LAN-контролера Intel I211AT. На панелі введення-виведення виділимо пару USB 3.2 Gen 2 Type-A. Шкода, що немає USB Type-C.

Оперативка набрана 16-гігабайтним комплектом DDR4-4000 PATRIOT VIPER Blackout Edition. Він створений спеціально під платформу Socket AM4 і має два вшитих XMP-профілі. А наявність алюмінієвого радіатора гарантує комфортний температурний режим.

З підбором налаштувань не морочилися: вибрали XMP-профіль, задали народну частоту 3600 МГц, синхронізували інші параметри і пішли далі. Хоча можна було б ще погратися з затримками.

Щоб не використовувати жорсткий диск і позбутися від зайвих дротів, до системи взяли терабайтний NVMe-накопичувач Transcend MTE220S із інтерфейсом PCIe 3.0 x4. Місця вистачить не тільки для софту та ігор, але і для іншого контенту. З ним ми маємо право розраховувати на високі швидкісні показники і відсутність шуму. Ви ж можете вибрати щось більш доступне.

Блок живлення взяли досить рідкісний для нашого регіону - Antec HCG650 Gold на 650 Вт. Потужності вистачить із запасом, навіть з урахуванням розгону і наступних апгрейдів. Він характеризується високим ККД, що підтверджується сертифікатом 80PLUS Gold, а про надійність свідчить 10-річна гарантія. Серед позитивних рис джерела виділимо перелік всіляких захистів, високотемпературні японські конденсатори, наявність активного механізму корекції коефіцієнта потужності і одну 12-вольтів особову на 54 А. А ще ж є повністю модульна конструкція і 120-мм вентилятор на гідродинамічному підшипнику з пасивним режимом роботи.

Корпус теж від Antec - недорогий і місткий NX400 у форматі Middle Tower. Він виглядає досить приємно: прямі лінії, повністю чорне забарвлення, бокова стінка з загартованого скла і передня пластикова панель з вертикальної RGB-смужкою. У тильній частині встановлений 120-мм вентилятор з багатобарвним підсвічуванням. Хотілося б, щоб фасад мав великі за площею повітрозабірники. Добре, що навіть невеликі створюють відчутну тягу. На ділі видно, що в конструкції використана не найтовстіша сталь, але нічого кримінального в цьому немає.

Шасі здатне прийняти на борт материнські плати аж до ATX, кулери висотою до 170 мм, відеокарти довжиною до 330 мм, чотири 2,5-дюймових і пару 3,5-дюймових накопичувачів. Також поміститься БЖ до 170 мм і шість 120-мм або чотири 140-мм пропелерів. Їх місце може зайняти радіатор СВО аж до 360 мм.

Пару слів про процес збірки. Величезний кулер закрив собою практично всю верхню частину материнської плати. Разом з не найпросторішим корпусом це ускладнило підключення і відключення компонентів. Йдеться про живлення материнки і пропелерів. До того ж радіатор знаходиться в міліметрі від друкованої плати відеокарти. Через це буде проблематично замінити прискорювач. Можна спершу зняти сам охолоджувач, але для цього потрібно вилучити центральний вентилятор, а його засувка впирається в відеокарту. Щоб уникнути конфліктів варто враховувати і висоту планок ОЗП - вона не повинна перевищувати за 33 мм. В іншому без особливих нарікань.

Системник готовий - поговоримо про периферію. На повноцінні огляди не завжди є час і вільні ресурси, тому в різних проектах і збірках оцінюємо можливості девайсів, що надходять до лабораторії. Цього разу до нас приїхали новинки від Cougar.

У ролі клавіатури використовували компактну повнорозмірну механіку - Cougar VANTAR MX на фірмових червоних перемикачах. Вона виконана в популярному форматі skeleton. Основа корпуса - пластик, а верх - досить товстий лист алюмінію з текстурою грубої шліфовки. Конструкція вийшла добротною. Ковпачки клавіш мають звичну форму, але зменшений профіль - це більш доступна альтернатива дорогим низькопрофільним моделям. Вона відмінно підходить для ігор, особливо шутерів. Також є RGB-підсвічування і низка додаткових дій, які активуються в поєднанні з кнопкою FN.

Cougar Revenger S - це поліпшена версія раніше протестованої мишки Cougar Revenger. Форма залишилася колишньою, але обводи стали більш плавними та без зайвої химерності. Тепер маніпулятор виглядає більш стримано і краще лежить в руці середнього або великого розміру. Бічні клавіші і кнопка DPI стали менші, але зручніші. Зник індикатор DPI на боковині. Змінилася фактура коліщатка. Сенсор той же: топовий Pixart PMW 3360 з максимальною роздільною здатністю 12 000 DPI. На будь-яких поверхнях і при будь-яких сценаріїв він працює просто відмінно.

Приємні враження залишив і справжній коврик - Cougar Arena Black. Він не тільки виглядає прикольно, але і товщий за більшість аналогів: 5 проти 3 мм. За рахунок цього він вийшов приємно м'яким. Що ще важливо - навіть після розпакування ніякого запаху. Якість виконання - відмінна.

Гарнітура Cougar Phontum S має значні габарити. Оголів'я виконане з монолітного алюмінієвого каркасу і покрите екошкірою чорного кольору. Воно досить широке і добре сидить на голові. Притиск невеликий, але достатній. Крім дермантинових амбушюр, у комплекті є тканинні меншого розміру. Навушники отримали 53-мм динаміки з графенових діафрагмами. На відміну від більшості геймерських рішень, тут бас не замикав, а верхні частоти трохи зрізані. Це дозволяє насолоджуватися як іграми, так і улюбленою музикою.

В якості монітора використовували MSI Optix MAG241C. Він має вигнуту 23,6-дюймову VA-панель з роздільною здатністю Full HD і частотою оновлення до 144 Гц. На око кольори приємні, але докладних вимірів ми не робили. Проста ніжка дозволяє змінювати тільки кут нахилу. Зі зручності виділимо кронштейн для навушників.

Після налаштування системи перевірили її стабільність і температури. При одночасному запуску стрес-тестів AIDA64 і FurMark температури CPU і GPU трималися поблизу відміток 79°С і 75°С відповідно. В іграх температура ядер в основному знаходилася в межах 60°С, хоча були короткочасні злети до 70°С при критичних 95°С. Відеокарта прогрівається максимум до 80°С, але в основному було менше. Однак вентилятори кулера CPU виявилися шумноваті.

Слідом ми прогнали кілька синтетичних тестів. 

Переходимо до ігор! Почнемо з Assassins Creed Odyssey. На високих налаштуваннях графіки отримуємо в середньому 79 кадрів/с, а в графі 0,1% можна побачити 44 FPS. Усього вистачає з запасом.

Apex Legends на максималках бігається з середньою швидкістю 106 кадрів/с. Осідання не опускаються нижче за 65 FPS. Відеокарта відпрацьовує по повній, а процесор прохолоджується. Геймплей плавний і чуйний.

У  Borderlands 3 із пресетом графіки «Безбашенний» лічильник кадрів показує близько 80 FPS. По ходу запису показник дуже рідкісних подій опускався до 16 кадрів/с. Ох уже ця оптимізація: відчутно, але особливо не впливає на проходження кампанії.

Battlefield V тестуємо на карті «Соломонові острови». Незалежно від налаштувань, старт бою супроводжують підгальмовування - після кешування ресурсів все приходить в норму. На максималках без променів отримуємо в середньому 113 FPS і дуже рідкісні події 34 кадри/ с.

Активуємо рейтрейсінг і швидкість впаде до 70 FPS з осіданням до 21 кадрів/сек. Зате картинка перетворюється: відображення води, металевих предметів і дзеркал виглядають вражаюче. Правда, якщо будете звертати увагу на всі ці тонкощі, то ризикуєте бути вбитим.

Активація DLSS приносить свої дивіденди: навіть в графі 0,1% ми бачимо 65 кадрів/с. Деталізація трохи падає, але некритично, хоча прицілювання в піксель може ускладнитися.

Сюжетна кампанія Call of Duty Modern Warfare на будь-яких налаштуваннях проходиться дуже приємно. Без променів отримуємо в середньому 115 кадрів/с.

З DXR швидкість знижується до 93 FPS. У динаміці різниця в зображенні слабо помітна, але місцями тіні стають реалістичніше, вони з'являються і від дрібних об'єктів.

На максималках грати в Control більш ніж комфортно. Без рейтрейсінгу, середня швидкість тримається в межах 80 кадрів/с.

З низьким пресетом графіки і середніми променями FPS впаде до 67. Хоча картинка стає менш деталізованою, але в атмосфері додається динамічне освітлення, тіні і відображення.

При активації максимальних налаштувань і DXR отримуємо близько 44 кадрів/с. Зате картинка більш деталізована. Особливо круто виглядає поява тіней від об'єктів, яких немає в прямій видимості.

Додаємо DLSS і зображення стає відчутно мильним: починають страждати дрібні деталі, наприклад, сітка або дроти. Зате FPS піднімається до 71. До речі, щоб підвищити деталізацію картинки, можна скористатися фільтром збільшення різкості в NVIDIA Freestyle. Він доступний в контрольній панелі NVIDIA і має підтримку всіх актуальних API.

Fortnite з епічним пресетом графіки виявилася легкою прогулянкою для нашої системи. На виході отримуємо 116 FPS у середньому, а статистика рідкісних і дуже рідкісних подій не опускається нижче за 52 кадрів/с. Якщо опуститися до більш народних налаштувань, то можна синхронізуватися з 144-герцовим монітором.

Теж саме можна сказати і про Gears 5 на максималках: 93 кадри в середньому з осіданням до 51. Нічого не заважає ефективно і весело відстрілювати рій.

А ось Metro Exodus - справжнє випробування для подібної збірки.

Максимальні налаштування без рейтрейсінгу обіцяють 50 кадрів/с в середньому. Незважаючи на непогані швидкісні показники, в управлінні відчувається Input Lag - грати некомфортно.

На ультра вже веселіше - середня швидкість тримається біля позначки 73 FPS.

Поєднання ультра графіки і ультра променів забезпечує 50 кадрів/с. Навіть незважаючи на зниження якості графіки, картинка стає приємніше, ніж просто на максималках. В даному разі трасування відповідає за глобальне освітлення і розширює динамічний діапазон. Колірна гама виглядає більш живою, а тіні - правильними.

Активація DLSS піднімає швидкість до 58 FPS, але стають помітні артефакти. Наприклад, на дрібних деталях, корабельних стропах або відображеннях.

Середні налаштування і ультра промені дозволяють розраховувати на 57 кадрів у середньому. Але картинка виглядає відверто бідною.

А найбільш оптимальним поєднанням налаштувань можна вважати високий пресет графіки і променів. Візуально картинка практично не відрізняється від ультра графіки і ультра променів, але при цьому отримуємо відмінні швидкісні показники: 60 FPS в середньому і просідання не нижче за 42 кадрів/с.

У Red Dead Redemption 2 на максималках спостерігаємо 57 FPS. Так, місцями є просідання нижче за 40 кадрів/с, але вони особливої ​​ролі не грають - геймплей комфортний.

Shadow of the Tomb Raider - ще одна гра з підтримкою Ray Tracing, але реалізовані лише тіні від об'єктів, які знаходяться в променях прямих джерел світла. На максималках без трасування спостерігаємо 87 кадрів/с.

Додаємо промені з ультра пресетом і отримуємо 49 FPS. У чому різниця між першим і другим випадком? У першому тінь від дерева і тінь від Лари виглядає ідентично, як ніби вони знаходяться поруч. У другому тінь від дерева стає більш розмитою, так як воно вище, а тінь Лари - навпаки, більш чітка. Плюс, тіні напівпрозорі і навіть накладаються одна на іншу. Простіше кажучи, картинка стала реалістичніше.

Активуємо DLSS і спостерігаємо 64 кадри/с. Картинка стає трохи більш мильною.

Деактивувавши DLSS і зменшуємо якість променів до значення високо: швидкість тримається біля позначки 58 FPS. Тут тіні вже не напівпрозорі і без накладання.

Високі налаштування графіки і висока якість DXR обіцяють нам 52 кадри/с. На око різниця між і ультра і високими без стоп кадру і лупи непомітна.

У The Division 2 з максимальними налаштуваннями графіки не виникло ніяких проблем. Середня швидкість піднімається до 87 FPS. Фризи, підгальмовування і Input Lag відсутні.

Wolfenstein: Youngblood із пресетом Mein Leben видає в межах 124 кадрів/с. Активуємо промені і швидкість впаде до 63 FPS. З помітних поліпшень можна виділити відображення, особливо в приміщеннях нацистських баз.

Додаємо DLSS в значеннях «Якість», «Збалансований» і «Продуктивність». На виході отримуємо в середньому: 79, 87 і 92 кадрів/сек. У першому разі картинка практично не втрачає в якості, другий виглядає непогано, а третій - відчутно милить.

Підсумок

Уже більше року минуло з тих пір, як на ринку з'явилися перші відеокарти з підтримкою рейтрейсінгу. Тоді багато хто зустрів їх досить скептично. Але вже зараз зрозуміло, що на трасуваннях променів будуть орієнтуватися усі майбутні творці ігор і залізок.

Доторкнутися до нових технологій можна вже сьогодні, і не обов'язково збирати дорогий комп'ютер. Яскравий тому доказ - наша система на Ryzen 5 3600 і RTX 2060 SUPER. Така зв'язка дозволяє практично скрізь активувати максимальні налаштування графіки в парі з променями, насолоджуючись реалістичною картинкою. Якщо ресурсів не вистачить, то на допомогу приходить DLSS. Вона підвищує швидкодію за рахунок рендерінгу в зниженій роздільності з подальшим масштабуванням кадру на тензорних ядрах.

А як ви ставитеся до нових технологій, може ви вже їх пробували? Діліться своєю думкою в коментарях і заходите до нас частіше!

Автор: Віктор Єфіменко 
Переклад: Лілія Масюк