Збірка на базі Intel Core i7-10700 і NVIDIA GeForce RTX 2080 SUPER: Comet Lake-S в дії

Intel Core i7-10700 - це представник свіжоспеченої лінійки Comet Lake-S під Socket LGA1200, яка є останньою з роду Skylake. CPU отримав 8 ядер в 16 потоків з базовою частотою 2,9 ГГц при тепловому пакеті 65 Вт і динамічним розгоном до 4,8 ГГц.

Мікроархітектура не змінилася, а бонус продуктивності в порівнянні з лінійкою Core i7-9000 досягнуто за рахунок збільшення кількості потоків і підвищення обсягу кеш-пам'яті. До того ж ASRock, ASUS і MSI вже готують для них технології псевдоразгону, щоб підвищити привабливість в очах публіки.

Йому допомагала материнська плата GIGABYTE Z490 AORUS MASTER. У неї є маса позитивних моментів. Найбільше запам'яталися 14-фазна підсистема живлення з мікросхемами 90A Smart Power Stage і величезний радіатор у нижній частині для трьох M.2 SSD, а також комплектний кабель з мікрофоном для вимірювання рівня шуму всередині системника. І якщо 2,5-гігабітний LAN-контролер із підтримкою технології пріоритетності трафіку cFosSpeed ​​спірна гідність, то вбудований модуль Intel Wi-Fi 6 802.11ax з максимальною пропускною спроможністю 2400 Мбіт/с і підтримкою Bluetooth 5.0 допоможе мінімізувати кількість дротів на столі.

Нікуди не пропала і повсюдна сьогодні підтримка LED-підсвічування RGB Fusion 2. А ще плата готова до підтримки інтерфейсу PCIe 4.0 для одного M.2 і двох PCIe x16, правда, Comet Lake-S не готовий до такої революції. Усім бажаючим доведеться чекати виходу наступного покоління процесорів Rocket Lake-S з нової мікроархітектури і підтримкою PCIe 4.0.

З гарячим норовом процесора без проблем впоралася 2-секційна водянка ENERMAX AQUAFUSION. Вона отримала симпатичне підсвічування і підтримку 360-ватних процесорів AMD і Intel. Особливих проблем зі встановленням не виникло, але в обраному корпусі довелося спочатку підключити всі конектори живлення, а вже потім фіксувати СВО.

На максимальній швидкості вентиляторів в 2000 об/хв шум дискомфортний, але можна опустити її в діапазон 1200 об/хв. Температура процесора залишиться нижче за 70°, а шум знизиться до 33 дБ - це тихіше, ніж у бібліотеці.

Оперативна пам'ять представлена ​​16-гігабайтним комплектом серії PATRIOT VIPER BLACK. Активували XMP-профіль і без проблем запустили його на рідній частоті DDR4-4000.

Ставити в таку потужну збірку 2,5-дюймовий SSD або, прости Господи, HDD, не хотілося. На допомогу прийшов 2-терабайтний Seagate FireCuda 520. Правда, для нього поки є лише інтерфейс PCIe 3.0, замість 4.0, тому швидкості читання запису впали в діапазон 3000 МБ/с.

Йдемо далі. Обробку графіки довірили відеокарті GIGABYTE AORUS GeForce RTX 2080 SUPER WATERFORCE. Вона отримала заводський розгін GPU, посилену 14-фазну підсистему живлення і розширену 4-річну гарантію. Але головна її перевага - попередньо встановлена ​​2-секційна СВО з яскравим підсвічуванням.

Вона охолоджує GPU, чіпи пам'яті і блок VRM. В іграх температура графічного процесора досягала 61°С при критичних 89°С, а тактова частота піднімалася до 2010 МГц.

У створенні тихої і потужної збірки нам допоміг безшумний блок живлення Seasonic Prime Fanless TX-700. Вентилятора у нього немає взагалі, зате є масивні радіатори і відмінно перфорований корпус, тому про хорошу вентиляцію системника забувати не слід. Повністю модульний дизайн дозволяє підключити лише потрібні кабелі. Додайте до цього якісну елементну базу з японськими конденсаторами, високу ефективність з сертифікатом 80PLUS Titanium, повний перелік захистів і 12 років гарантії.

Надійним притулком для всіх компонентів став корпус be quiet! PURE BASE 500DX BLACK із LED-підсвічуванням. Він підтримує встановлення плат ATX, процесорних кулерів висотою до 190 мм і відеокарт довжиною до 369 мм. Нам же було важливо організувати ефективне і тихе охолодження, тому дуже до речі припали три корпусні 140-мм вентилятори be quiet! Pure Wings 2 і металева сітка на передній панелі. Правда, через пару 2-секційних водянок довелося пожертвувати верхнім і фронтальним пропелером, а тильну повернули для забору холодного повітря.

Захоплення відео відбувалося за допомогою зовнішньої системи з AVerMedia Live Gamer HD2.

Особливих проблем під час збірки не було, хоча для двох водянок можна було взяти корпус побільше. Зате в результаті система виглядає лаконічно, красиво, святково і досить компактно.

Насамперед після збірки перевірили стабільність її роботи в стрес-тесті AIDA64. Процесор працював на частоті 4600 МГц, а температура ядер доходила до 80°С. Шум у корпусі піднімався до 40 дБ - це рівень спокійної розмови: уже чутно, але ніякого дискомфорту не було. Тим більше в інших завданнях система вела себе тихіше і була холоднішою.

До стабільності роботи системи претензій не виникло, тому ускладнили завдання і запустили кілька синтетичних бенчмарків. За допомогою Cinebench R15 і R20 оцінили рівень продуктивності процесора. Тут добре видно, що без зміни мікроархітектури продуктивність в однопотоковому режимі зросла аж на цілих 4% порівняно з Core i7-7700K 2017 року випуску. Приголомшливий результат!

Також запустили 3DMark Time Spy, PCMark 10 і кілька бенчмарків для накопичувача. Результати залишимо тут - можливо, хтось захоче порівняти з показниками власної системи. 

А ми тим часом переходимо до ігрових тестів. Приємно здивувала ARK Survival Evolved. Ми думали, що вона фризить на будь-яких системах, а тут при епічних налаштуваннях обійшлося без підгальмовувань і інших неприємних моментів. Максимум - невеликі посмикування на початку тестової пробіжки, але потім все відмінно.

Те ж саме можна сказати про RUST. Викрутили всі налаштування на максимум і в прогріваючій пробіжці відчули невеликі статори, але під час запису їх уже не було. У графі дуже рідкісних подій менше за 48 FPS не помітили, того часу як середня швидкість стабільно трималася вище від сотні кадрів/с. За такий геймплей і 11 ГБ оперативної пам'яті не шкода.

Аналогічну процедуру повторили в Escape from Tarkov: зайшли, викрутили всі налаштування на максимум і відразу в рейд. Фризів, статорів або Input lag в управлінні не помітили. Показник дуже рідкісних подій не опускався нижче за 80 кадрів/с - це все, що потрібно знати про комфорт геймплея.

Щось цікаве для коментарів з'явилося лише в PUBG. Для неї ми вибрали суміш ультра і дуже низьких налаштувань. Статистика говорить, що геймплей повністю комфортний із середньою швидкістю в діапазоні 160 кадрів/с. Але іноді проскакували легкі статори, що для PUBG можна вважати нормою.

В Apex Legends особливо коментувати нічого. Можна просто вибрати максимальні налаштування з божевільною якістю текстур і насолоджуватися красою створеного світу, попутно відстрілюючи менш спритних суперників. Усі три показники знаходяться вище за 100 FPS. До управління взагалі не причепитися.

А ще ця збірка дозволяє проходити Assassin's Creed Odyssey з найвищими налаштуваннями якості, щоб побачити Стародавню Грецію такою, якою її задумали розробники. Середня швидкість піднімається вище за 80 кадрів/с, а показник 0,1% Low не опускається нижче за 50. Цікаво, а ви проходили на стороні Афін або Спарти?

З переходом до DirectX 12 на прикладі Gears 5 ситуація не змінюється. У закритих локаціях з обмеженим кругозором отримуємо більше за 180 FPS при ультра пресеті. Про желейність управління або фризів можна забути, як про страшний сон, який ви бачили до придбання подібної збірки.

The Division 2 при максимальному пресеті запам'яталася лише великим споживанням пам'яті – більше за 10 ГБ оперативної пам'яті і ще більш 6 взято з відеобуфера. В іншому все гарно, плавно і чуйне. Управління дозволяє швидко захоплювати ціль і миттєво перемикатися на іншого супротивника.

У Need for Speed: Heat стріляти не потрібно, але вимоги до плавного відеоряду та комфортному управління у неї не нижче, ніж у шутерів. У Full HD зв'язка i7-10700 і RTX 2080 SUPER без особливих проблем видає за сотню FPS у середньому при ультра пресеті. В управлінні не було навіть натяку на Input lag.

Borderlands 3 залишається одним з небагатьох острівців стабільності в нашому світі: вона фризить на старих системах, і продовжує це робити на нових. При безбаштовому пресеті графіки показник дуже рідкісних подій опускається до 11 кадрів/с. У бою ми цього особливо не відчули і проблем з прицільною стріляниною не було, але хоч якесь розмаїття.

Call of Duty Warzone не страждає подібними проблемами, і на максимальних налаштуваннях вона порадувала приємним геймплеєм без фризів і посмикувань. Статистика дуже рідкісних подій не опускається нижче за сотню FPS. Але для цього довелося пожертвувати майже всім відеобуфером і 12 ГБ оперативної пам'яті.

У Star Wars Jedi: Fallen Order, як і в Borderlands 3, є проблеми з оптимізацією, хоча все далеко не так критично. Наприклад, при епічному пресеті іноді відчувалися легкі статори. У певних місцях можуть проскакувати і фризити, але в тестовій пробіжці їх не було.

А ось як виглядає Resident Evil 3 при максимальному пресеті. Показник дуже рідкісних подій не опускається нижче за 70 кадрів/с, і ніяких питань до плавності відеоряду немає. Управління також було повністю комфортним і прогнозованим.

Red Dead Redemption 2 запускали двічі. Перший раз скинули всі налаштування, щоб рушій самостійно підібрав потрібні параметри. Пробіжка містом у такому режимі пройшла при середній швидкості 70 кадрів/с, а інші показники знаходилися в діапазоні 45 FPS.

Для другого забігу вже вручну викрутили всі налаштування на максимум, щоб картинка стала ще більш красивою і деталізованою. Швидкісні показники просіли на 18-23%. Тобто середня швидкість опустилася в діапазон 55 кадрів/с, а решта статистики перебувала в зоні 30-40 FPS. Фризів, статорів і проблем з управлінням не було.

DOOM Eternal із пресетом "Абсолютний кошмар" не викликала ніяких нарікань. Навіть в напружених боях відеоряд залишався плавним, а управління - чуйним. Статистика 0,1% Low не просідала нижче за 78 кадрів/с. Якби використовували ігровий моніторинг, то показники були б ще вище.

І на десерт оцінили можливість запуску ігор із рейтрейсінгом. Shadow of the Tomb Raider при максимальному пресеті видає більше 120 FPS в середньому, з відмінною статистикою рідкісних і дуже рідкісних подій. Активація рейтрейсінга в ультра режимі без DLSS просаджує показники максимум на 41%, але запасу міцності вистачає для повністю комфортного геймплея, без натяків на фризи і посмикування.

Схожа ситуація спостерігається і в Metro Exodus. При ультра пресеті без трасування можна розраховувати в середньому на сотню FPS. Додаємо рейтрейсінг в ультра режимі без DLSS, і показники падають на 20-35%. Найсильніше просідає статистика 0,1% Low - місцями до 38 кадрів/с, але ніяких проблем це не викликає.

У Control зафіксовано максимальне падіння показників від додавання рейтрейсінга - до 45%. Тобто при звичайному високому пресеті можна розраховувати в середньому на сотню FPS, а після активації променів отримуємо близько 60. Але як і раніше DLSS не потрібно, і будь-яких проблем в геймплеї не спостерігається.

Підсумок

Ми побачили досить, можна підбивати підсумки. По-перше, потужні і досить тихі збірки існують, але обійдуться вони дорожче. По-друге, зв'язки 16-поточного процесора Intel Core i7-10700 і відеокарти NVIDIA GeForce RTX 2080 SUPER із запасом вистачає для запуску будь-яких ігор у Full HD при максимальних налаштуваннях графіки. Ми спеціально взяли проекти складніше, адже в Dota 2, танків, GTA V або «Веселці» взагалі ніяких проблем не буде. Більше того, цієї зв'язки вистачить і для запуску ігор із рейтрейсінгом без DLSS, якщо ви хочете по максимуму насолодитися красою віртуального світу.

Відносно самого процесора, то радує наявність в ньому 16 потоків - це однозначний плюс для програм та ігор з оптимізацією під багатопотоковість. З іншого боку, мікроархітектура залишилася без змін, продуктивність на ядро майже не змінилася з часів Core i7-7700K, та й в плані платформи інновацій немає. Набагато цікавіше буде наступне покоління - Intel Rocket Lake з новою мікроархітектури і підтримкою PCIe 4.0, але воно з'явиться або наприкінці поточного, або вже в наступному році.

Автор: Сергій Буділовський 
Переклад: Лілія Масюк