Збірка бюджетного ПК для ігор з можливістю апгрейду на AMD Ryzen 3 2200G за $440: обійдемося без відеокарти
09-05-2018
Ми вирішили повернутися до APU Ryzen 3 2200G, і зібрати на його основі доступну ігрову систему з можливостями подальшого апгрейду. Так, ми в курсі, що інтернет завалений подібними конфігураціями і майже всі вони вже набридли, але наша збірка буде відрізнятися цілим рядом нюансів.
По-перше, вона буде не віртуальної, а реальної, обраної з прайсів однієї компанії під поставлені вимоги. Тобто ми її зберемо, налаштуємо і протестуємо.
По-друге, це буде в деякому роді експериментальна збірка. Мало хто зважаться взяти деякі маловідомі компоненти в бюджетну ігрову збірку, а ми поставимо і протестуємо, щоб ви знали - чи можна їх розглядати до купівлі або краще обійти стороною.
Також обов'язково вкажемо на слабкі сторони цієї збірки, розповімо, чим це загрожує і як їх посилити.
А тепер переходимо до вибору комплектуючих. Першим пунктом значиться процесор. Для бюджетної ігрової збірки можна трохи заощадити і взяти AMD Ryzen 3 1200, який пропонує в 2 рази більше кеш-пам'яті L3. Але при цьому доведеться обов'язково брати материнську плату на чіпсеті AMD B350 для його розгону, адже у нього скромні тактові частоти: 3,1 ГГц з бустом до 3,4 ГГц. Можливо, знадобиться більш ефективний кулер і обов'язково буде потрібна відеокарта, адже вбудованого відеоядра у нього немає.
Ми ж зупиняємо свій вибір на AMD Ryzen 3 2200G. По-перше, його тактові частоти на 300-400 МГц вище. Причому тест показує, що він без проблем тримає заявлені 3,7 ГГц у бусті, а у 1200-ого динамічна частота зазвичай нижче заявленої стелі. По-друге, перший час можна посидіти на вбудованому графічному ядрі AMD Radeon Vega 8 або зовсім відмовитися від відеокарти, якщо можливостей iGPU вам буде досить.
До речі, процесор будемо використовувати з прес-набору від AMD, що дозволяє заодно перевірити ефективність боксового кулера.
Другим важливим компонентом є материнська плата - багато в чому саме від неї залежать функціональні можливості підсумкової збірки. На момент запиту комплектуючих, найбільш доступною моделлю у прайс-листі була ASRock A320M-DGS. Але вона нам не підійшла, тому що не мала порту HDMI, потрібного для захоплення відеопотоку за допомогою зовнішньої системи. З цієї причини ми зупинили свій вибір на ASRock A320M-HDV.
Якщо ж цей інтерфейс вам не потрібен, то можна заощадити і взяти ту ж ASRock A320M-DGS, MSI A320M PRO-VDS або MSI A320M PRO-VD PLUS.
За час доставки компонентів і підготовки цього матеріалу асортимент магазину Brain розширився, і якби ми зараз вибирали материнську плату під зазначені вимоги, то взяли б GIGABYTE GA-A320M-S2H, яка має потрібний нам HDMI і пропонується за більш доступною ціною.
В якості альтернативи можна розглянути ще кілька варіантів. MSI A320M BAZOOKA радує наявністю радіатора на елементах підсистеми живлення і підтримкою 4-х DIMM-слотів, що дозволяє не хвилюватися за майбутній апгрейд.
Ще більш дорогий варіант - ASRock A320M PRO4. У неї підсистема живлення краща і є радіатори на всіх фазах. Така плата повинна без проблем впоратися навіть з топовими Ryzen 7.
Якщо все ж брати модель для розгону, то зверніть увагу на ASRock AB350M-HDV, але у неї відсутні радіатори на елементах підсистеми живлення і є лише два DIMM-слоти під ОЗП.
Дешевший варіант - ASRock AB350M з одним радіатором на фазах живлення, але без відеоінтерфейсів, тому купівля відеокарти до такої плати є обов'язковою.
І для повноти картини зазначимо MSI B350M PRO-VDH. Тут вам і радіатор на фазах живлення, і чотири DIMM-слоти, і три відеовиходи.
А тепер пройдемося по обраній платі ASRock A320M-HDV. Вона розрахована на встановлення лише 65-ватних процесорів. Тобто 95-ватні Ryzen 7 у майбутньому не підійдуть. З іншого боку, Socket AM4 пробуде на ринку до 2020 року, тому пізніше можна буде замінити процесор, а наявність слота PCI Express x16 дозволить встановити дискретну відеокарту.
Ще один недолік - 2 DIMM-слоти. Зараз DDR4-пам'ять досить дорога і наростити поступово її обсяг не вийде. Якби слотів було 4, то можна було б спочатку купити два по 4 ГБ, а через деякий час - ще стільки ж. Ставити сюди одну 8-гігабайтну планку - не раціонально. Відсутність двоканального режиму роботи оперативної пам'яті і зниження пропускної здатності в 2 рази вдарить по продуктивності відеоядра.
В іншому особливих недоліків ми не помітили. Так, використовуються звичні в бюджетному сегменті гігабітний контролер і аудіокодек, але тим часом є чотири порти SATA 3.0 і навіть один Ultra M.2, достатня кількість внутрішніх і зовнішніх портів USB і в цілому продумана компоновка елементів.
Їдемо далі. Для ігрової бюджетної системи мінімумом є 8 ГБ оперативної пам'яті, які ми наберемо двома 4-гігабайтними модулями, щоб організувати 2-канальний режим роботи. Хоча при можливому подальшому апгрейді ОЗП доведеться думати, що з ними робити. Найдешевшими в обраному магазині зараз є модулі GOODRAM стандарту DDR4-2133. Але на момент замовлення в продажу були і планки DDR4-2400 від того ж виробника з мінімальною різницею в ціні. Їх ми і взяли з надією на більш ефективний розгін.
Вибір дискової підсистеми в подібній ігровій збірці носить наріжний характер. З одного боку, перехід на SSD робить систему більш чуйною і комфортною. З іншого - бюджет напевно дозволить взяти накопичувач з максимальним об'ємом 120 ГБ. Його вистачить на операційну систему, базовий набір програм і на кілька простих ігор, адже сучасні блокбастери можуть займати більше 100 ГБ. Можна взяти і на 240 ГБ, але доплата буде суттєвою і далеко не всім по кишені.
В якості альтернативи можна глянути на 500 ГБ жорсткий диск, який коштує як SSD на 120 ГБ, але за швидкісними характеристиками і комфортності роботи він буде програвати. Ще один варіант: невеликий SSD під операційну систему і жорсткий диск під ігри та інші холодні дані.
Ми зупинилися саме на останньому. З доступних 120-ок взяли AMD Radeon R3 SSD, який виділяється хорошими швидкісними показниками при помірній ціні. До того ж систему збираємо на платформі AMD, тому даний SSD дуже доречний. Хоча при бажанні можна трохи доплатити і взяти ще швидшу модель.
За вінчестер. Є три варіанти в самому бюджетному сегменті. Взяти дешевший відновлений на 500 ГБ. Купити трохи дорожчий новий на 500 ГБ від відомих компаній. Або за ту ж суму взяти новий 1 ТБ старих серій Toshiba або ризикнути з темною конячкою I.Norys.
Оскільки збірка у нас трохи експериментальна, то ми вибрали саме останній варіант. Але слід бути уважним: ми взяли модель з 32-МБ буфером і швидкістю обертання шпинделя 7200 об/хв. З тим же цінником є більш повільний варіант з 8 МБ кеш-пам'яті та швидкістю 5700 об/хв.
Точно сказати, що це за птах I.Norys, ми не можемо. Одне джерело запевняє, що це німецький інтернет-магазин, який замовляє в Малайзії жорсткі диски у ODM-постачальників і продає їх під власним брендом. Другий каже, що під цим брендом продається дуже багато відновлених у заводських умовах вінчестерів, тому вони дешевші.
До блоку живлення ми ставили дві вимоги. По-перше, він повинен забезпечувати можливість апгрейду, тобто мати запас потужності. По-друге, це не повинна бути надбюджетна модель сумнівної якості, яка не може стабільно видавати навіть заявлені показники. Все ж на блоці живлення не варто сильно економити.
Відсортувавши моделі потужністю 450-500 Вт за ціною, ми відразу відкинули найдоступніші Delux і Casecom. На Qudion часто скаржаться з приводу гучної роботи вентилятора і коротких проводів. Vinga VPS-500 ми ще не тестували, тому теж вирішили не ризикувати.
У цілому вибір досить великий, але ми зупинили свій погляд на моделі перевіреної серії. В одній з наших робочих систем вже тривалий час без нарікань працює 700-ватний CHIEFTEC ECO. Тому ми вибрали 500-ватний блок з цієї ж серії. Він володіє однією потужною лінією +12, що добре для майбутнього апгрейду, ефективністю на рівні 85% і досить довгими проводами для зручної укладки.
А ось з підбором корпусу вже не заморочувалися, у бюджетну систему підійде будь-який, а зовнішній вигляд - справа смаків. Тому в фільтрі поставили «Корпус без блоку живлення» і відсортували отримані результати за зростаючою ціною. Найдешевшими виявилися CHIEFTEC Compact і Vinga CS207B. Останній ми і взяли, тому що перший вміщує лише Mini-ITX плати.
А обраний дозволяє встановлювати плати аж до ATX і в майбутньому додати відеокарту. Він має в своєму складі один попередньо встановлений вентилятор з LED-підсвічуванням. Куди ж без неї? А на бічній панелі є решітка для поліпшення вентиляції зараз, а при необхідності туди поміститься додатковий вентилятор. На передній панелі є набір корисних інтерфейсів. Одним словом, корпус хоч і бюджетний, але досить функціональний і продуманий.
У підсумку вся ця збірка обійшлася нам у 11,5 тис. гривень, що еквівалентно $440 або 27 тис. рублів. Якби ми взяли найдешевшу материнську плату і оперативну пам'ять, новий HDD на 500 ГБ без SSD і заощадили на блоці живлення, то вклалися б у 9800 грн. або $375 або майже 23 000 рублів. Але якщо включити простенький SSD на 60 ГБ під операційну систему, то вартість зростає до 10 600 грн., Що еквівалентно $407 або майже 25 тисяч рублів.
Насамперед ми перевірили, чи запуститься APU на обраній материнській платі прямо з коробки, тобто без поновлення BIOS. Система не стартувала.
Тому довелося ставити процесор попереднього покоління, наприклад, Ryzen 5 1600 і оновлювати BIOS. Обов'язково враховуйте цей момент при покупці APU Raven Ridge або оновлених AMD Ryzen з платами на базі чіпсетів 300-й серії. У продажу можуть бути материнки з уже прошитим новим біосом з коробки, але нам так не пощастило. Тому краще відразу уточнити цей момент у продавця або продумати подальші дії: попросити Ryzen з кулером і відеокартою у знайомих або звернутися в сервісний центр.
З оновленням BIOS теж є важливий нюанс для даної плати. Спочатку необхідно поставити перехідну версію 3.40, і лише після цього оновлюватися до останньої, яка підтримує нові процесори. Тобто для Ryzen 3 2200G BIOS необхідно оновити два рази. Після цього система успішно стартувала, що дозволило нам перейти до складання всіх комплектуючих у корпусі.
Сам процес не викликав ніяких особливих нарікань. Був лише один нюанс - кабель живлення для материнської плати не вдалося прокласти за піддоном - просто не вистачило довжини. В іншому все пройшло без проблем. У результаті складання придбала ось такий вигляд.
Також звернемо увагу, що місця для встановлення блоку живлення і накопичувачів не обладнані вібропоглинаючими вставками, тому у процесі роботи вони передають вібрацію на корпус. А оскільки сам він зроблений з досить тонкого металу, то гуде досить добре. Така ціна економії.
Насамперед після встановлення операційної системи ми запустили кілька діагностичних утиліт для перевірки режимів роботи компонентів. APU при низькому навантаженні знижував швидкість нижче 3 ГГц, щоб зменшити навантаження на мережу.
Оперативна пам'ять запустилася у двоканальному режимі на частоті 2400. Таймінги, звичайно, не оптимальні, але такі були стокові параметри, які залишаться у багатьох новачків надовго.
Відеоядро Vega 8 також без проблем запустилось на максимально можливій частоті. Під його потреби система виділила 1 ГБ пам'яті, пропускна здатність якої перевищила 38 ГБ/с завдяки двоканальному режиму роботи ОЗП. У BIOS ми так і не змогли знайти налаштування, яке б дозволило змінити зарезервований обсяг. Але це і не критично, адже при необхідності драйвер сам динамічно підлаштовується.
А ось з дисковою підсистемою все виявилося не дуже гладко. Якщо точніше, то до твердотільника питань не виникло. Утиліта SSD-Z вказує, що всередині використовуються TLC-мікросхеми від SK Hynix і контролер від Silicon Motion. CrystalDiskMark ніяких проблем при зчитуванні SMART-атрибутів виявив, а бенчмарки показують очікуваний рівень продуктивності: 556 МБ/с при послідовному читанні даних і 358 МБ/с при записі. У AIDA64 швидкість читання була трохи нижче - у районі 520 МБ/с.
Не порадував же жорсткий диск I.Norys. По-перше, CrystalDiskMark не сподобалося наявність одного перепризначеного сектора. По-друге, він виявився досить галасливий у процесі роботи, включаючи режим простою, а бюджетний корпус посилив вібрацію, що додало дискомфорту. По-третє, у нього скромні швидкісні показники навіть за мірками HDD: у актуальних 3,5-дюймових дисків швидкості читання і запису знаходяться в основному в діапазоні від 150 до 200 МБ/с, а тут маємо лише 115 МБ/с. Загалом, склалося враження, що це модель 4-5 річної давності, яка якимось чином знову надійшла у продаж.
А що з поліпшенням продуктивності? Розгін на платах з чіпсетом AMD A320 - справа вельми проблематична. Офіційно оверклокінг процесора не підтримується. На материнках ASUS начебто є утиліта для прискорення відеоядра APU, але на сайті ASRock нічого подібного ми не знайшли.
Вдалося підняти лише швидкість оперативної пам'яті. Причому вибрані модулі показали відмінний розгінний потенціал, підкоривши частоту 3200 МГц при напрузі 1,35 В і таймінгах 18-18-18-36, які виставлялися вручну в режимі ASRock Settings, оскільки автоматом система підбирала дуже високі затримки.
Наприклад, в Assassin's Creed Origins внаслідок прискорення пам'яті всі показники зросли на 15% або більше. І хоча мінімальна швидкість все ще нижче порога придатності до гри, але наявність безкоштовного бонусу продуктивності радує. Однак явне зростання від розгону ОЗП може спостерігатися не у всіх іграх.
В утиліті RyzenMaster ми спробували розігнати і графічне ядро, але нічого не вийшло.
Після будь-якого оверклокінга слід обов'язково перевірити систему на стабільність роботи. Температура процесорних ядер не піднімалася вище 75°C, а відеоядра - 78°C.
Не викликав занепокоєння і нагрів інших компонентів. При цьому відзначимо досить тиху роботу корпусного вентилятора. Процесорний кулер було більше чутно, але голосніше всіх працював HDD.
А що з енергоспоживанням? У простої збірці потрібно в межах 45 Вт від розетки. При навантаженні в FurMark споживання перевалило за 90 Вт, а паралельний запуск AIDA64 підвищив планку до 123 Вт.
Переходимо до тестування. Відразу ж відзначимо, що оновлена версія програми FPS Monitor тепер навчилася рахувати показники 1% Low і 0,1% Low. Перший вказує на рідкісні події, а другий - на дуже рідкісні. З іншого боку, порушилася коректна робота лічильника максимального FPS. Напевно незабаром це буде виправлено, але в даному відео на нього не слід звертати увагу.
У цей раз не буде десятків ігор, адже якщо вас цікавить детальний тест Vega 8 або AMD Ryzen 3 2200G, то відповідні відео вже є на нашому каналі.
Не занадто вимогливу Battle Chasers: Nightwar можна запускати в Full HD при середньому пресеті графіки. Найбільш важким для системи буде дослідження підземель, де можна розраховувати в середньому на 48 з осіданням до 35 FPS. У боях середня швидкість піднімається до 200 кадрів/с, а мінімальна не опускається нижче 75. Тобто все більш ніж придатний до гри.
У Hob несподівано довелося опускатися до низьких налаштувань при Full HD, але і це не вберегло від фризів до 10 FPS. Середній же показник склав 35 кадрів/с. Згідно з моніторингом, гра використовує гігабайтний відеобуфер і ще близько 3 ГБ ОЗП.
Шанувальники Overwatch цілком можуть використовувати середній профіль налаштувань у Full HD. У рідкісних випадках ви будете спостерігати 43 кадрів/с, і вкрай рідко швидкість опуститься нижче 37 FPS. У середньому ж можна розраховувати на 59 кадрів/с при комфортному і чуйному управлінні.
Навіть після поновлення 1.0 улюблену багатьма World of Tanks можна запускати при середньому пресеті в Full HD. Графік Frame Time не надто плавний, але грати цілком можна. Зазвичай нижче 39 кадрів/с фреймрейт не опускається, хоча часом проскакують фризи до 25 кадрів/с. Середня ж швидкість склала 84 FPS.
World of Warships можна запускати навіть на високих налаштуваннях у Full HD. У середньому ми отримали 58 кадрів/с, але місцями швидкість падає до 20 FPS, що не дуже відчувається через інертність управління. Графік часу кадрів теж не сильно радує частими піками.
War Thunder при середньому профілі вилітає, тому гра запускалася на низьких налаштуваннях графіки в Full HD. Прогнозовано, ніяких проблем з управлінням, комфортністю прицілювання або швидкістю відеоряду у нас не виникло: у середньому отримали 106 FPS з осіданням до 44.
У GTA V населеність і різновид міста були викручені на максимум. Також до високого рівня піднято якість текстур. При таких параметрах місцями фриз до 14 FPS, і час від часу швидкість опускається нижче 24 кадрів/с. У середньому ж маємо 55 FPS. Оперативній пам'яті всього було потрібно близько 7 ГБ і активно використовувався жорсткий диск, що і призводило до осіданням.
А ось у PUBG при Full HD грати ризикнуть не всі. Для отримання осудною середньої швидкості в 50 FPS довелося не тільки вибрати дуже низький пресет, але також знизити масштаб екрану до 70%. Однак навіть у такому режимі показники іноді опускалися в діапазон 16-26 кадрів/с, що може негативно вплинути на результат протистояння з іншими гравцями. Усього оперативної пам'яті було потрібно близько 7 ГБ.
Третього відьмака також спробували запустити в Full HD на низьких пресетах графіки і постобробки, але нічого доброго з цього не вийшло. Навіть у лісі середня швидкість не піднімалася вище 26 кадрів/с, а мінімальна і зовсім провалювалася до 4 FPS.
Перехід у HD з середньо-низькими пресетами трохи поліпшив ситуацію: середня швидкість піднялася до 49 кадрів/с, але місцями вона опускалася до 20 FPS. А рідкісні фризи досягали 8 кадрів/с.
І на десерт - Far Cry 5 у HD при низьких налаштуваннях якості. На подив - пройти можна. Так, не дуже приємно ловити фризи до 22 кадрів/с, але в цілому швидкість рідко опускається нижче 29 FPS. Середній же показник склав 50 FPS. Тому якщо перехід у HD і бідна картинка вас не бентежать, то зможете ознайомитися з сюжетною кампанією.
Підсумки
Тепер можна підводити підсумки. У цілому збірка вийшла дуже гідною в сучасних реаліях: якби ціни на відеокарти були б нижчими, то для невимогливих геймерів можна було б рекомендувати Intel Pentium G4560 у зв'язці з бюджетним графічним адаптером. Але зараз це істотно перевищить бюджет і змусить вас у недалекому майбутньому думати і про заміну процесора.
А так повноцінного 4-ядерного Ryzen 3 цілком вистачить для ігор і нескладних повсякденних завдань на декілька років. До того ж така зв'язка порівняно легко модернізується: є слот PCIe для відеокарти, а сама платформа Socket AM4 пробуде до 2020-го року, тому можна буде через пару років оновити і процесор. Труднощі можуть виникнути лише з ОЗП: слотів всього два, тому при нарощуванні обсягу доведеться думати, що робити з наявними модулями.
Відверто не сподобався нам у цій збірці лише жорсткий диск I.Norys. Навіть те, що він не найшвидший не критично, а ось зайва гучність і один перепризначений сектор з упаковки сильно засмутили. Якщо ви боїтеся втратити інформацію, то краще візьміть 500-ку від перевіреного бренду або SSD більшої місткості.
Зате відкриттям стали простенькі модулі пам'яті GOODRAM, легко підкорили 3200 МГц при номінальній частоті 2400. А що б ви оновили або замінили в цій системі? Пишіть у коментарях.
Автор: Сергій Буділовський
Переклад: Лілія Масюк
Висловлюємо подяку компанії AMD за наданий для тестування процесор і компанії BRAIN Computers за надані для тестування комплектуючі.
Опубліковано : 09-05-2018
Підписатися на наші канали | |||||