Незбалансований апгрейд: Core i3-8100 + 24 ГБ ОЗП + GeForce RTX 2060 SUPER

Сьогодні розповімо історію створення однієї дисбалансної збірки, у якій все неправильно: і процесор слабкий під обрану відеокарту, і підсистема ОЗП набрана з двох різних за обсягом модулів. Одним словом, фу-фу-фу, так не робіть ... або робіть, адже вона повністю нас влаштовує.

Справа була ввечері, тестувати було нічого. Жарт. Сонце було за вікном, тестів було дуже багато. І все в режимі «на завтра потрібно повернути партнерам». Поки інші стенди були зайняті відеокартами і процесорами, потрібно було перевірити пару накопичувачів. Для них «на коліні», а точніше на коробці, зібрали на швидку руку систему з доступних комплектуючих. Можна сказати, поскребли по засіках, тому назвали її «Колобком».

Першою під рукою виявилася спартанська материнська плата BIOSTAR H310MHD PRO. Вона створена на бюджетному чіпсеті Intel H310 під Socket LGA1151. У ній є лише найнеобхідніше: два DIMM-слоти, чотири SATA-порти, один роз'єм PCIe x16 під відеокарту і бюджетні кодеки від Realtek для реалізації мережевої та аудіопідсистеми.

Вільним від тестів на той час був 4-ядерний 4-потоковий процесор Core i3-8100 із тактовою частотою 3,6 ГГц і TDP 65 Вт. Його контролер ОЗП підтримує пам'ять DDR4-2400.

Ось в пару до нього ми і поставили 8-гігабайтну планку DDR4-2400 GOODRAM IRDM із таймінгами 15-15-15-39 і низькопрофільним радіатором. Чому одна і де пара, уже ніхто не пам'ятає.

Для охолодження процесора з полки взяли PCCOOLER S129 X4 із чотирма 6-мм тепловими трубками і 120-мм вентилятором. Система повинна була бути тимчасовою, тому спочатку ми його просто поставили під власною вагою і навіть не закріплювали на платі.

І на такі випадки у нас був давній жорсткий диск від Samsung обсягом 640 ГБ з уже накатаною операційною системою.

А за живлення відповідав блок CHIEFTEC PROTON BDF-500S потужністю 500 Вт, якого з запасом вистачило для цієї тимчасової збірки.

Система успішно впоралася з поставленим завданням. Можна було розбирати і акуратно скласти все по поличках, але лінь! Хоча через деякий час виявилося, що не лінь, а далекоглядність. Адже адміністратору знадобилося перебрати деякі архіви і в черговий раз заархівувати наш сайт, але у новому від свого робочого місця, щоб це не заважало поточним завданням.

Тому до зібраної системі він підключив 3-терабайтний жорсткий диск Toshiba P300 із буфером на 64 МБ і швидкістю обертання шпинделя 7200 об/хв.

Через деякий час «Колобок» знадобився для перевірки нових бенчмарків і знятих геймплеїв, перед їх відправкою на монтаж. На вбудованій графіці це робити проблематично, тому до системи приросла ще й відеокарта Colorful iGame GTX 1050 Ti U-4G із двома режимами роботи GPU і 4 ГБ GDDR5-пам'яті.

А заодно вирішили прибрати це неподобство зі столу, перемістивши з коробки до Miditower-корпуса Vinga CS207B. Проблем із сумісністю не було: корпус підтримує навіть ATX-плати і 160-мм кулери, а у нас microATX і 154-мм охолоджувач. Для відеокарти місця також вистачило із запасом. Збирали все не на показ, а на швидку руку - перфекціоністам краще не дивитися.

У такому конфізі система успішно пропрацювала декілька місяців, поки на сцену не вийшли ігри з рейтрейсінгом. І якщо обрізати якесь відео, перебирати відзняті фото або заархівувати їх для роботи сценаристів можна і на старій відеокарті, то зробити скріншоти в іграх із трасуванням променів вона вже не дозволяла.

Оновити систему ми вирішили за трьома напрямками. По-перше, попросили у компанії Apacer 16 ГБ оперативної пам'яті. Але в поспіху забули вказати, що нам потрібно два модулі по 8 ГБ, а прийшов один на 16 ГБ. Але і на тому спасибі! Йдеться знову про спартанську планку DDR4-2400 без радіатора на базі мікросхем SK Hynix.

Така відмінно підійде для бюджетних систем і для конфігурацій із габаритними процесорними кулерами, щоб не було проблем із сумісністю.

Після її додавання система самостійно перейшла до 2-канального режиму, і навіть знизила деякі таймінги.

Другий момент - це заміна повільного вінчестера на швидкий твердотельник. Слоту M.2 на платі немає, тому потрібен був звичайний 2,5-дюймовий SSD. Знову виручила компанія Apacer, надавши модель AS340 об'ємом 480 ГБ. В її основі знаходиться зв'язка мікросхем TLC, контролера Silicon Motion SM2258 і кеш-пам'яті об'ємом 512 МБ.

При роботі зі стисливими даними максимальна швидкість читання перевищувала 550 МБ/с, а записи - 520 МБ/с. Швидкість роботи з блоками об'ємом 4 КБ також знаходиться на хорошому рівні 220 МБ/с.

З даними, що не стискаються, показники закономірно нижчі, але слід враховувати, що на SSD була встановлена ​​і працює під управлінням операційної система. У будь-якому разі його результати в декілька разів вище, ніж у HDD, особливо якщо порівнювати дрібноблокове навантаження. Швидкість запуску ОС і чуйність додатків помітно зросли, і працювати стало набагато комфортніше.

Третім фронтом боротьби за підвищення продуктивності стала заміна відеокарти GTX 1050 Ti на GIGABYTE GeForce RTX 2060 Super WINDFORCE OC 8G. Ми прекрасно розуміємо, що для ігор зв'язка Core i3-8100 і цієї новинки є дисбалансною. Але для робочих завдань вона нас цілком влаштовує.

Сама відеокарта отримала невеликий заводський розгін GPU, посилену 8-фазну підсистему живлення і двослотовий кулер із двома композитними тепловими трубками, алюмінієвим радіатором і двома осьовими 95-мм вентиляторами.

Ось така історія створення цього ПК, який разом із апгрейдом отримав і нове ім'я «Квазімодо». Давайте подивимося, як він показує себе в роботі і в іграх!

Для початку перевіримо температурний режим. При мінімальному навантаженні ядра прогріваються максимум до 37°C, а система залишається абсолютно безшумною.

Після запуску стрес-тесту AIDA64 температура процесора піднімається всього до 52°C. Вентилятор на його кулері розкручується до 1200 об/хв, але не створює ніякого дискомфорту.

Якщо паралельно запустити ще й FurMark, щоб сильніше завантажити відеокарту, то її GPU прогрівається до 77°C, а вентилятори розкручуються вище за 1900 об/хв. Саме відеокарта була найгучнішим ланкою під час тесту. Температура ядер процесора піднялася до 61°C, а швидкість обертання кулера CPU злегка перевищила 1400 об/хв.

У цілому система працює стабільно, так що переходимо до основного тесту.

Порівнювати початкову зв'язку з GeForce GTX 1050 Ti і кінцеву з RTX 2060 SUPER немає сенсу - тут навіть хейтерам зрозуміло, що це абсолютно різні вагові категорії. А ось питання апгрейда ОЗП заслуговує на увагу, адже поки ціни на пам'ять тримаються на низькому рівні, хтось може перейти з 8 ГБ в одноканалі на 24 ГБ до двоканалу. Давайте подивимося, як наш Квазімодо з RTX 2060 SUPER реагує на різні варіанти підсистеми оперативної пам'яті.

У CINEBENCH R15 приріст вийшов на рівні похибки вимірювань, оскільки головну роль в цьому тесті грає процесор і відеокарта.

Аналогічну картину спостерігаємо і в CINEBENCH R20. Навіть відсотки виводити не хочеться.

Зате в комплексному бенчмарку RealBench уже трохи веселіше: від збільшення обсягу ОЗП і переходу в двоканальний режим бонус знаходиться в межах 1-6%.

Тепер давайте перевіримо, як йдуть справи в іграх.

У Borderlands 3 при ультра пресеті в режимі DirectX 11 різниця становить усього 3-4 FPS, що еквівалентно 6-14%. Дуже рідкісні події в обох разах впали до 14 кадрів/с, і видно, що самому бенчмарку досить і 8 ГБ пам'яті.

World War Z при ультра пресетів режимі Vulkan вимагає близько 7 ГБ вільної оперативної пам'яті. У першому разі їх виділяють важко, тому рушій активніше підтягує дані з повільного накопичувача. У FPS різниця стає відчутнішою, але в відносних величинах вона залишається на тому ж рівні 5-13%.

Shadow of the Tomb Raider при максимальному пресеті, але без рейтрейсінга вимагає близько 6,5 ГБ вільної ОЗП. У 8-гігабайтній зв'язці ОС не дає себе в образу, тому перед початком бенчмарка йде довге підвантаження потрібних даних із жорсткого диска. А підсумкові показники у фінальній системі вище за максимум на 21%.

Але найнесподіваніший результат вийшов у The Division 2 при максимальному пресеті. Бенчмарк не тільки вимагає близько 9 ГБ вільної пам'яті, але і постійно підтягує щось з накопичувача. У системі з 8 ГБ оперативної пам'яті з'являються стабільні фризи, а в цілому отримуємо величезний відрив зі статистики рідкісних і дуже рідкісних подій.

У фінальний графік ми додали лише перших три бенчмарки, щоб результати в The Division 2 спотворювали загальну картину. Бонус знаходиться в межах від 3 до 15%. Це відчутний приріст в іграх, які дуже часто не бачать великий відеобуфер, зате по максимуму використовують ОЗП. 

Тепер переходимо до основного геймплейного тесту оновленої системи в двох десятках іграх у роздільній здатності Full HD.

Невибагливі мережеві проекти типу Dota 2 при максимальних налаштуваннях графіки йдуть на ура навіть у найважчих моментах. Їм сповна вистачає 4-ядерного процесора і такої потужної відеокарти. Напевно вистачило б і 8 Гб оперативної пам'яті. Тому починаємо з трохи більш важких ігор.

Apex Legends бадьоро бігається і з божевільною якістю текстур. Правда, 4-ядерного процесора їй уже замало - впираємося саме в нього. Відеокарта завантажена на 50-80%. Система повністю відповідає своїй назві, але геймплей залишається комфортним, без фризів і Input lag.

У PUBG вибираємо традиційний мікс ультра і низьких налаштувань. На перший погляд, ситуація особливо не змінюється - знову слабкою ланкою є процесор, а відеокарта відверто прохолоджується. Але на відміну від Apex Legends, тут вже проскакували неприємні статори, хоча середня швидкість піднялася до 125 FPS.

У Fortnite при епічному профілі спочатку також миготіли статори і статистика 0,1% Low падала нижче за 20 кадрів/с, але під кінець тестового запису вже ніяких проблем не було, а цей показник піднявся вище за 35 FPS. Завантаження відеокарти досягала 95%.

У досить вимогливу Quake Champions можна успішно грати і при ультра налаштуваннях. І нехай ми знову впираємося в процесор, а відеокарта недовантажена, але в ігровому плані проблем немає. Дуже рідкісні події падають до 20 кадрів/с лише в момент відродження героя, а під час активного геймплея немає навіть натяку на мікрофризи.

З моніторингу A Plague Tale Innocence складно сказати, що у нас дисбалансна зв'язка. Відеокарта і процесор завантажені високо. Немає ніяких різких осідань. Відеоряд залишається плавним, а управління - чуйним. Так, із більш потужним CPU фреймрейт буде вище, але він і так перевищує комфортні 60 кадрів/с.

У Resident Evil 2 ми вибрали пресет «Важливіше графіка», щоб по максимуму навантажити відеокарту. Але все одно відчувається нестача процесорної потужності, і в просторих локаціях дуже рідкісні події падають до 23 кадрів/с. Легкі статори відчуваються, але загартованим геймерам вони точно не зіпсують настрій.

Ми ні секунди не сумнівалися, що в Assassin's Creed Odyssey при максимальному пресеті відразу ж впремося в продуктивність процесора. Питання було лише в тому: отримаємо ми іграбельний геймплей або дискомфортний із фризами. Нас чекав перший варіант. Нехай і з невисокою статистикою, зате навіть в бою управління не підводило.

У Far Cry New Dawn можна сміливо ставити максимальний пресет із HD-текстурами. Процесор знову працює як бджілка, але на комфортність геймплея це не впливає. Цілитися і потрапляти у ворогів можна на різних дистанціях.

У реальному геймплеї World War Z при ультра пресеті ми знову не відчули ніяких проблем. Гра вимагає 7 ГБ вільної оперативної пам'яті і час від часу підтягує дані з жорсткого диска. Але статистика дуже рідкісних подій була вищою за 50 кадрів/с, тому фризів можна не побоюватися.

Ще один проект у Vulkan, Wolfenstein: Youngblood із пресетом Mein Leben, видає дуже схожу картину. Впираємося в процесор, відеокарта недовантажена і активно завантажуються дані з жорсткого диска, але без падіння показника 0,1% Low нижче за 50 кадрів/с. До управління ніяких питань не було.

У Rage 2 при ультра пресеті процесора вистачало, і завантаження відеокарти була в межах 90%. Незважаючи на величезний запас відеобуфера і оперативної пам'яті, рушій постійно підтягував дані з накопичувача, тому встановлення на SSD вітається. В іншому все добре, і середня швидкість майже досягла 100 FPS.

Живий геймплей The Division 2 виявився важчим за бенчмарк. Процесор напружився по максимуму, з оперативки взято понад 9 ГБ, і навіть жорсткий диск не знав спокою. Однак грати можна було цілком комфортно. Злегка напружує 26 FPS у графі дуже рідкісних подій, але фризів або статорів не було.

Borderlands 3 і на нашому основному стенді з 16-потоковим процесором глючить в перші декілька хвилин, поки не довантажити основні об'єкти. Тому не дивуйтеся зниження показника 0,1% Low нижче за 20 кадрів/с. Цікаво інше - немає катастрофічного упору в процесор, і відеокарта завантажена майже на максимум.

У Gears 5 при ультра пресеті важко доводиться і процесору, і відеокарті. Але вони з честю справляються з покладеним завданням: середня швидкість піднімається вище за 90 кадрів/с, статорів і інших лагів не видно навіть на горизонті, а управління дозволяє швидко захоплювати мету і прицільно стріляти.

Мережевий режим Battlefield V із ультра пресетом на карті для 32 гравців пройшов досить добре. Так, процесора не вистачає, але це не призводить до появи фризів або статорів. А середня швидкість і зовсім тримається вище за 80 кадрів/с.

Додаємо трасування променів і DLSS, і розуміємо, що ультра налаштування для такого режиму не підходять. Середній фреймрейт тримається молодцем, але рідкісні і дуже рідкісні події падають нижче за 15 кадрів/с. А це значить прощай плавний відеоряд і точна стрільба. Грати некомфортно.

При максимальному пресеті Shadow of the Tomb Raider відразу ж завантажує всі доступні ядра CPU на 100%. Відеокарта при цьому працює на 50-70%. У геймплеї відчуваються легкі статори і навіть без моніторингу ясно, що гра дається системі важко.

Якщо додати рейтрейсінг в ультра режимі і DLSS, то завантаження відеокарти місцями піднімається до 94%. Але упор як і раніше в процесор. Картинка виходить мильноватою, а статистика рідкісних і дуже рідкісних подій майже не змінюється. Побігати можна, але проходити гру в такому режимі ми б не стали.

Контрольний запуск Metro Exodus пройшов при ультра пресеті, з Hairworks і детальним PhysX. Використання в системі 4-ядерного Core i3 відчувається вже не так гостро. Та й відеокарта завантажена більш ніж на 90%. У плані геймплея насторожують дуже рідкісні події в межах 25 кадрів/с, але статор зловити не вдалося.

Додаємо RTX на ультра і DLSS у допомогу, але жорсткого упору в процесор знову немає. Хоча вже зустрічаються легкі статори і знижується середня швидкість. Інша статистика тримається на тому ж рівні.

Control злегка здивувала. При високому профілі немає і натяку на нестачу процесорної потужності, хоча і відеокарта завантажена не повністю. Середня швидкість зупинилася за крок від комфортного рівня, а 0,1% Low впав нижче за 24 кадрів/с, але фризів у грі не було.

Додавання рейтрейсінга і DLSS до катастрофічних наслідків не призводить. Навпаки, підвищується завантаження відеокарти і дуже рідкісні події піднімаються вище за 30 кадрів/с. Геймплей вийшов цілком іграбельним, правда, не довгим.

Підсумки

Які висновки напрошуються із такою незбалансованою збіркою? По-перше, якщо у вас в системі встановлена ​​одна планка пам'яті на 4 або 8 ГБ, то для ігор обов'язково купите ще одну на 8 або 16 ГБ. Не бійтеся: навіть бюджетна плата правильно все зрозуміє і активує двоканальний режим з модулями різного об'єму. В іграх середній приріст складе 3-15%. Але в вимогливих проектах, які дуже люблять ОЗП, може бути і більше.

По-друге, не бійтеся оновлювати систему частинами. Наприклад, зараз купити більш потужну відеокарту, а в доступному для огляду майбутньому замінити процесор. Так, зв'язка Core i3-8100 і RTX 2060 SUPER є дисбалансною, і збирати таку систему для ігор на постійній основі не варто, хоча навіть такого процесора багатьом іграм ще цілком вистачає. І якщо у вас і так упор у відеокарту, скажімо, GeForce GTX 1050 Ti або ще слабший, а в доступному для огляду майбутньому назбираєте на Core i5 або i7, то сміливо купуйте собі більш потужну відеокарту.

Автор: Сергій Буділовський 
Переклад: Лілія Масюк