Ігровий тест Athlon II X3 425 і Phenom II X3 705e у 2020-му: потрійне страждання

Платформа Socket AM3 з'явилася на початку 2009 року. Головною функціональною відмінністю від AM2+ є перехід з DDR2 на DDR3. Процесори під AM3 можуть працювати з двома цими типами пам'яті. Деякі виробники навіть випускали перехідні плати зі слотами під обидва типи, але одночасно в такій системі можна використовувати або DDR2, або DDR3.

У плані сумісності процесори AM3 можна встановити на плати з Socket AM2 і AM2+, попередньо обновивши їх BIOS. А ось запустити чіпи AM2 / AM2+ на платах під Socket AM3 не вийде.

Лінійка CPU під дану платформу містить чіпи серій Sempron, Athlon II і Phenom II з кількістю ядер від 1 до 6. При їх створенні AMD застосувала дуже цікавий і ефективний у плані виробництва підхід.

Візьмемо, наприклад, серію Athlon II. Спочатку AMD випускала 4-ядерний чіп із кодовим ім'ям Deneb або Propus. А потім у вихідному кристалі перевіряла кількість робочих блоків, що відповідають потрібним критеріям, і маркірувала його як 4-х, 3-х або 2-ядерний процесор. Незадіяні блоки просто відключалися. Той же підхід застосовувався і до серії Phenom II.

Про це дізналися ентузіасти і почали грати в лотерею: якщо пощастить, то 2-ядерний CPU під час розблокування можна перетворити в 3-х або 4-ядерний. AMD з партнерами побачили в цьому відмінну можливість, і підіграли публіці. AMD стала частіше блокувати повністю робочі ядра, продаючи їх за нижчою вартістю, а виробники материнських плат створили утиліти для спрощення розблокування. Так, щастило не всім, і процесори після розблокування могли працювати нестабільно, але ця лотерея припала до душі спільноті і заманила на бік AMD багатьох, перетворивши в фанатів.

Переходимо ближче до суті. 1- та 2-ядерні процесори вирішили пропустити - для актуальних ігор вони вже дуже слабкі. Відновлювати знайомство з Socket AM3 будемо на прикладі 3-ядерних Athlon II X3 425 і Phenom II X3 705e. При бажанні їх можна розблокувати і перетворити в 4-ядерники, але ми вирішили для початку перевірити їх можливості в рідному 3-потоковому режимі.

Перший працює на частоті 2,7 ГГц, має 1,5 МБ кеш-пам'яті L2 і 95-ватний тепловий пакет.

У другого номінальна частота знижена до 2,5 ГГц, щоб він вписався в 65-ватний тепловий пакет. Натомість у нього з'являється 6 МБ загальної кеш-пам'яті L3.

Тепер пройдемося по решті конфігурації тестового стенду. За основу взяли топову свого часу плату ASRock Fatal1ty 990FX Killer. Вона створена під Socket AM3+ і без проблем підтримує процесори під AM3.

Оперативна пам'ять представлена ​​16-гіговим комплектом серії G.Skill TridentX. У номіналі він працював на частоті 1333 МГц.

Відповідальною за охолодження процесорів призначили 2-секційну водянку Cougar AQUA 240 з яскравим LED-підсвічуванням водоблоку. За замовчуванням вона галаслива - вентилятори розкручуються до 1800 об/хв. Але можна вибрати більш тихий автоматичний режим, який опускає їх швидкість нижче за 1200 об/хв. Шум уже не виділяється на тлі інших компонентів, а температура процесорів не перевищує за 30°C.

Операційна систем, бенчмарки, ігри і всі інші потрібні програми помістилися на пару терабайтних SSD PATRIOT P200.

Відеокарту підбирали не під конкретний процесор, а щоб вона не стала вузькою шийкою в тесті. Вибір припав на Palit GeForce RTX 2080 SUPER GameRock із двома мікросхемами BIOS. Ми активували тихий режим із зупинкою вентиляторів при низькій температурі.

За надійне живлення всіх компонентів відповідав «платиновий» Seasonic FOCUS PX-650. Він володіє єдиною потужною линією +12В із навантажувальною потужністю 648 Вт. Порадувала і повністю модульна система кабелів із зручними в укладанні плоскими шлейфами. Є чотири 8-контактних конектори PCIe для підключення двох топових відеокарт.

Корпус RIOTORO CR1288TG залишився у нас із попередніх матеріалів. Це містка модель формату Full Tower, яка підтримує встановлення відеокарт довжиною до 400 мм і кулерів CPU висотою до 180 мм.

Для виведення зображення використовували монітор Philips Brilliance 329P9H. А із записом геймплея без втрати продуктивності допомогла зовнішня система з AVerMedia Live Gamer 4K.

Насамперед порівняли продуктивність цих процесорів у розгоні і в номіналі. Athlon II вдалося стабілізувати на частоті шини 267 МГц. Ми намагалися, але так і не спромоглися досягти стабільної роботи при більш високих значеннях. У результаті частота ядер піднялася з номінальних 2700 до 3600 МГц.

Phenom II підкорилася позначка 268 МГц, що дозволило підняти його частоту з 2500 до 3350 МГц.

Оперативну пам'ять в обох випадках прискорили майже до 1430 МГц при таймінгах 7-7-7-20.

Після оверклокінгу обидві системи працювали стабільно. Athlon II прогрівався максимум до 39°C, а Phenom II - до 36°C. Троттлінга не було.

Тестову сесію почнемо з кількох синтетичних бенчмарків. Після розгону швидкості читання, запису і копіювання даних в AIDA64 виросли на 2-4% для Athlon II і на 7-10% для Phenom II.

Затримки доступу до оперативки у Athlon II нижче, ніж у Phenom II. Після розгону вони додатково знижуються на 15-17%.

У Cinebench R15 кожен процесор ми протестували в трьох режимах: у номіналі, у розгоні і після розблокування четвертого ядра. У Athlon II X3 425 показник CPU виріс на 31% після розгону. Але якщо у вас вийде розблокувати 4-е ядро, то навіть в номіналі приріст складе 50%. А ось для Phenom II X3 705e тест CPU після розгону і розблокування видає однаковий результат.

У CPU-Z пройшлися за аналогічною схемою. Якщо вам необхідно поліпшити продуктивність в однопотоковому режимі, то розгін вам на допомогу. В обох випадках приріст сягає 35%. Якщо необхідний максимальний бонус в багатопотокому, то краще відразу пробувати розблокування - бонус досягає 100%. А якщо пощастить, то потім ще і розігнати можна.