Ігровий тест AMD FX-8350 у 2020-му: живіший за всіх живих

Але для початку трохи ностальгії. Навіть якщо ви є затятим фанатом Intel і NVIDIA, то напевно не раз чули про процесори AMD FX. При їх згадуванні обов'язково проскакують епітети на кшталт «тягнуть» і «живіший за всіх живих». Що ж у них такого легендарного?

Перші «Фікуси» з'явилися в далекому 2011-му році, і в своїй максимальній конфігурації вони налічували аж 8 ядер. На той час це здавалося непотрібною надмірністю. Та й з огляду на «здвоєної» будови, продуктивність окремих ядер програвала конкурентним рішенням. Більше про мікроархітектуру ви можете знайти в першому нашому матеріалі, тому загострювати на цьому увагу не будемо.

Але з появою другого покоління «Фуфиксів» і поступового зростання популярності багатопотокових додатків, ситуації значно покращилася. Особливо якщо провести комплексний розгін процесора і підкинути йому швидку оперативну пам'ять. Добре, що всі AMD FX мають розблокований множник, що робить цей процес досить простим. У результаті можна розраховувати на непоганий бонус, навіть не маючи кращу материнку і кулер. Завдяки цьому і більш ніж приємними цінами, дані «камені» здобули любов і шану серед економних ПК-ентузіастів.

Головним героєм цього тесту виступить AMD FX-8350. Це 32-нм представник сімейства Vishera на мікроархітектурі Piledriver. Під теплорозподільною кришкою у нього 4 модулі, що мають 8 ядер з базовою частотою 4 ГГц і динамічним розгоном до 4,2 ГГц. Об'єм кеш-пам'яті L3 становить 8 МБ, а тепловий пакет - 125 Вт.

Тепер нагадаємо про конфігурацію стенда. На роль материнської плати запросили топову свого часу ASRock Fatal1ty 990FX Killer.

Для тестів вистачило 16 ГБ оперативної пам'яті в 2-канальному режимі. Використовували комплект серії G.SKILL TridentX. У номіналі він працював на частоті 1333 МГц із таймінгами 9-9-9-24.

Комфортний температурний режим процесора забезпечила 2-секційна СВО ID-COOLING DashFlow 240. Крім високої ефективності, вона має дуже ефектний зовнішній вигляд. Усе завдяки наявності багатобарвної ілюмінації водоблоку і пропелерів. У комплекті передбачений відповідний контролер для тих користувачів, у яких материнка позбавлена ​​підтримки підсвічування.

Дискова підсистема представлена ​​парою твердотельників PATRIOT P200 на 1 ТБ.

Подякуємо інтернет-магазину Telemart.ua за флагманську ігрову відеокарту покоління NVIDIA Turing - MSI GeForce RTX 2080 Ti Gaming X TRIO. Її точно вистачить, щоб перевірити потенціал процесора.

Наші компоненти досить «ненажерливі», тому потрібен потужний і якісний блок живлення. Таким є Seasonic FOCUS PX-650 потужністю 650 Вт і сертифікацією 80 PLUS Platinum.

Усе це добро без проблем розмістили в корпусі RIOTORO CR1288TG. Це повноцінний Full Tower з великим оглядовим вікном із загартованого скла і добре продуманим внутрішнім простором.

Для тих, хто збирає ПК з б/в комплектуючих або просто апгрейдить свою стару систему, може стати хорошим доповненням недорога ігрова периферія. Така знайдеться у бренда Defender.

Наприклад, повнорозмірна клавіатура Defender Doom Keeper GK-100DL USB має звичні ковпачки трапецієподібної форми. Кнопки натискаються комфортно, але як для «мембранки» вони вийшли гучні. Є не саме рівномірне, зате достатнє для темного часу доби підсвічування. На вибір доступні три кольори: червоний, синій і фіолетовий.

Симетрична мишка Defender Forced GM-020L USB Black отримала в своє розпорядження простенький оптичний сенсор із максимальною роздільною здатністю 3200 DPI. Для середньостатистичного користувача його вистачить, як для офісного сценарію використання, так і для ігор будь-яких жанрів. Працює він без нарікань. У парі з «гризуном» відмінно поєднується великий килим Defender Black XXL.

Гарнітура Defender Warhead G-120 Black-Orange не вміє красиво звучати, зате цілком підійде для звичайної відеозв'язку і невибагливого геймінга. Те ж саме стосується і вбудованого мікрофона, який нічим особливим не запам'ятався. Він є, працює і на тому подякуємо.

З виведенням зображення допоміг монітор Philips Brilliance 329P9H. Геймплеї записані зовнішньою системою з AVerMedia Live Gamer 4K, тобто без втрати продуктивності.

Систему зібрали - будемо розганяти! «Камінчик» у нас ще з перших ревізій, тому результати не найвищі. Але якщо згадати минулорічний тест, де на тому ж FX-8350 з повітряним кулером вдалося підкорити тільки 4,2 ГГц, то отримані 4,6 ГГц виглядають куди краще. У даному разі подякувати потрібно високопродуктивній «водянці».

Для стабільної роботи чіпа довелося подати на нього 1,4875 В і Offset'ом накинути ще 50 мВ. З ОЗП все просто - актувати XMP-профіль DDR3-2400 з таймінгами 10-12-12-31 і перейшли до інших параметрів. CPU NB прискорили до 2600 МГц при напрузі 1,425 В. При меншому вольтажі система візуально працювала стабільно, але в деяких тестах з'являвся скидання частот на частки секунди. Тому тільки так і не інакше. Шина Hyper-Transport працювала на 2600 МГц. Попутно трохи підкрутили другорядні напруги.

З такими налаштуваннями система без проблем пройшла стрес-тест AIDA64. При цьому максимальна температура процесорних ядер піднімалася лише до 68°С.

Тепер подивимося, як оверклокінг вплинув на рівень продуктивності. Для цього у нас припасені кілька стандартних синтетичних тестів. За даними AIDA64 швидкість запису, копіювання та читання з ОЗП підвищилася на 24-53%. Затримки доступу знизилася на 28%.

Приріст у CineBench R15 склав близько 15-18%. Це дозволяє впевнено обігнати Ryzen 5 1400 і Core i3-9100F.

CPU-Z рапортує про бонус в 15% для одно- і мультипотокового режиму.

Тепер до ігрових бенчмарків. У World of Tanks EnCore RT після оверклокінгу показники зросли максимум на 32%. Запасу вистачить для більш високих налаштувань. Пізніше ми в цьому переконаємося.

У Shadow of the Tomb Raider бонус був дещо меншим - максимум 23%. Це забезпечило додаткові 14 FPS по середній швидкості. Але куди важливіше те, що осідання вже не опускаються нижче за 30 кадрів/с.

У Gears 5 розгін найбільше вплинув на показник 0,1% Low. Зростання склало 24%, що однозначно додасть плавності відеоряду.

У Wolfenstein: Youngblood приріст був найменшим - 7% по рідкісних подіях. Хоча навіть у номіналі статистика більш ніж комфортна.

У середньому після оверклокінга продуктивність зростає на 23%, що в ряді важких проектів дозволить позбутися від неприємних просідань і отримати цілком комфортний геймплей. 

Розминка закінчена - переходимо до основної частини тесту! Оскільки навіть на 6-ядерник все прості онлайн-проекти літали, то тут вирішили скоротити їх кількість до мінімуму, щоб зосередитися на більш важких блокбастерах.

Для початку подивимося на World of Tanks. На ультра отримуємо максимально плавний геймплей і чуйне управління. Навіть на не легкій карті Мінськ отримуємо в середньому 95 FPS і просідання не нижче за 48 кадрів/с.

В Apex Legends довірилися автоналаштуванням. На виході практично скрізь максимум. У такому режимі і з активованою вертикальною синхронізацією бігається відмінно. Навіть дуже рідкісні події не опускаються нижче за 50 FPS.

Якщо відключити вертикальну синхронізацію, то середня швидкість зростає, але деякі ядра забиті під сотку і вже проскакують періодичні підфризи.

У RUST вибрали близькі до максимальних налаштувань, за винятком повзунка якості. Натомість отримали приємну оку картинку на середній швидкості 70 FPS. Осідання опускалися в діапазон 20 кадрів/с, але це не критично. До того ж завжди можна опуститися до налаштувань простіше.

Традиційно радує Rainbow Six Siege. Вибираємо ультра пресет графіки і середня швидкість перевалює за 150 FPS, а інша статистика не опускається нижче за 90 кадрів/с. Геймплей максимально комфортний. До управління немає і жодних претензій.

У PUBG вибрали низькі налаштування графіки і активували вертикальну синхронізацію. У такому режимі в Ясній поляні отримуємо рідкісні і дуже рідкісні події 24 і 19 FPS відповідно. Але якщо бігати десь на затворкі карти, то буде 52 і 23 кадрів/сек. Без «вертикалки» відчуваються посмикування. А так цілком нічого.

Fortnite залишила неохайний осад. Здавалося б, уже 8 ядер і все повинно літати. Але навіть на низьких і з активованою вертикальною синхронізацією час від часу проскакують дропи нижче за 10 кадрів/с. І така ситуація повторюється від бою до бою.

В Escape from Tarkov 8-ядерник дозволив перейти з найнижчих на середні налаштування графіки. І в такому режимі отримали близько 50 FPS у середньому, але з невеликими підфризами. Грати можна, але кому критично, то доведеться мінімізувати налаштування.

У GTA V виставили практично все на максимум, правда, без додаткових налаштувань і MSAA-згладжування. Навіть без вертикальної синхронізації геймплей повністю комфортний. Так, місцями деякі ядра забиті під зав'язку, але ніяких лагів це не створює і можна повною мірою насолоджуватися грою.

З 6-ядерник в Assassin's Creed Odyssey обмежилися середніми налаштуваннями. Тут же вибрали високі і отримали середню швидкість за 70 FPS. Здавалося б - все просто відмінно. Але розкид досить великий: від 50 до 100 кадрів/с. Та й за тестову сесію проскочив дроп нижче за 20. Це дуже рідкісне явище, але неприємний осад залишає. Можна забратися на пресет вище, але тоді лагає вже відчутніше.

«Святий-святих» - Відьмак 3 - без проблем бігається на максимальних налаштуваннях графіки, включаючи Hairworks. На вулицях Новограда отримуємо в середньому комфортні 80 FPS. Інша статистика опускається лише трішки нижче за 40 кадрів/с. Простіше кажучи, нічого не заважає Геральту зосередиться на пошуках Цири.

Borderlands 3 прогнали відразу в трьох режимах: у всіх випадках були ультра. У DX11 в середньому отримуємо 64 FPS і просідання нижче за 10 кадрів/с.

З DX12 середня швидкість помітно вище, але по відчуттях підфризи навіть частіше, хоча інша статистика краще.

Якщо включити вертикальну синхронізацію, то стає трохи плавніше, на що натякає зрослий показник 1% Low. У будь-якому разі від підфризів позбутися не вийде. Подякуємо «розробникам»!

У Metro Exodus вибрали DX12 і ультра пресет графіки, разом з детальним PhysX і Hairworks. У такому режимі отримуємо за 50 FPS в середньому, без критичних просідань.

Якщо відеокарта тягне трасування променів, то додатково можна активувати і її. У нашому разі середня швидкість впала незначно, але ось інша статистика просіла відчутно. Правда, по геймплею це не сильно відчувається. Усе іграбельной!

Need for Speed: Heat використовує наш 8-ядерник по повній, тому довелося обмежитися низькими налаштуваннями графіки. Тільки в такому разі отримуємо комфортний геймплей: 60 FPS в середньому і добротну решту статистики. Навіть при переході на пресет вище зустрічаються мікрофризи.

У The Division 2 можна вибрати максимальні налаштування графіки, але із ввімкненою вертикальною синхронізацією. У такому режимі отримуємо досить плавний і чуйний геймплей: показники 1 і 0,1% Low тримаються в діапазоні 35-53 FPS. Якщо вимкнути вертикальну синхронізацію, то отримуємо упор в одне або кілька ядер, що загрожує мікрофризами і промальовуванням об'єктів прямо перед носом.

Grounded, як і на молодших FX, відмінно працює з максимальним пресетом графіки. На виході отримуємо більше за 70 FPS у середньому і несоромно решти статистики. Ніяких проблем з керуванням не помічено.

У Control вибрали високі налаштування графіки, включаючи рейтрейсінг, але при цьому активували DLSS. У такому режимі середня швидкість тримається в діапазоні 60 FPS. Хоча і інша статистика рапортує про просідання нижче за 10 кадрів/с, але суб'єктивно немає критичних лагов і все добре. Можливо, FPS Monitor просто не до кінця відображає реальну ситуацію.

Wasteland 3 сама запропонувала високі налаштування графіки, а ми не заперечували. У такому режимі побігеньки по локації проходять на середній швидкості в 60 FPS, які обумовлені вертикальною синхронізацією. За статистикою просідань видно фризи, але з огляду на покроковий характер гри, це не критично.

Хочемо нагадати, що ми маємо можливість тестувати комплектуючі в найбільш «гарячих» новинках завдяки інтернет-магазину ключів keybox.com.ua. Магазин пропонує тільки ліцензійні ключі для Steam за максимально привабливими цінами!

У Horizon: Zero Dawn з пресетом «Пріоритет графіка» отримуємо фреймрейт у діапазоні 60 FPS. Показники 1 і 0,1% Low тримаються в діапазоні 17-27 кадрів/с. Іншими словами, місцями відчуваються невеликі пригальмовування, особливо на незвіданих місцях карти. Але на ділі все дуже навіть іграбельно. Без Input Lag в управлінні.

Бенчмарк Total War Saga Troy прогнали з максимальними налаштуваннями графіки. На виході отримали іграбельні 54 FPS у середньому. Інша статистика не опускалася нижче за 34 кадрів/с. Політ нормальний.

З DOOM Eternal все просто: вибрали максимальний пресет «Абсолютний кошмар» і натомість отримали максимально плавний і чуйний геймплей. Навіть дуже рідкісні події не опускаються нижче за 70 кадрів/с.

Спочатку в Red Dead Redemption 2 довірилися автоматиці. Але система некоректно підбирає налаштування і забезпечує лише близько 30 FPS у середньому. Цього нам здалося замало. Тому все скинули на мінімум, приправивши ультра текстурами. У такому режимі маємо цілком комфортний фреймрейт у діапазоні 50 кадрів/с і решту статистики не нижче за 35.

Підсумок

За мірками комп'ютерної індустрії, платформа Socket AM3+ має дуже солідний вік. Але вона все ще залишається живою завдяки наявності 8-ядерних процесорів. Після розгону подібні чіпи цілком підходять для сучасних ігор, хоча і з деякими застереженнями. У прості «кіберкотлетні» дисципліни можна без проблем поганяти на максималці. Однак в найбільш важких онлайн-проектах буває упор в одне або кілька ядер, що загрожує дропами і фризами. Повністю не рятує навіть вертикальна синхронізація.

У більшості актуальних AAA-блокбастерах можна вибрати високі налаштування графіки, місцями навіть ультра. Правда, у процесорозалежних іграх доведеться обмежитися низькими - від просідань та інших лагів це не убезпечить, але і в такому разі геймплей залишається іграбельним.

У підсумку, якщо у вас уже є 8-ядерний «Фікус» і ви не є сильно вимогливим геймером, то можете спати спокійно, забувши про зміну платформи в найближчій перспективі. Краще вкластися в хорошу відеокарту і периферію. Володарям молодших AMD FX можна проапгрейдити, щоб продовжити життя системи. Особливо, якщо знайдете «камінчик» за подібною ціною.

А що ви думаєте з цього приводу? Як завжди, з нетерпінням чекаємо ваших коментарів!

Автор: Віктор Єфіменко
Переклад: Лілія Масюк