Геймплейний тест AMD Ryzen 5 3500: найдоступніший на Zen 2

У минулих матеріалах цього міні-циклу випробування іграми пройшли процесори Ryzen 9 3900X, Ryzen 7 3700X і Ryzen 5 3600. Хто пропустив, рекомендуємо подивитися для кращого розуміння загальної картини.

До недавнього часу планка входу до клубу власників процесорів на мікроархітектурі Zen 2 була на позначці $199. Але з виходом чіпів Ryzen 5 3500 і Ryzen 5 3500X ситуація покращилася. Обидва мають 6 ядер і 6 потоків на частоті 3,6-4,1 ГГц, двоканальний контролер ОЗП DDR4-3200 і 24 лінії PCIe 4.0. TDP у них також однаковий - 65 Вт.

Між собою Ryzen 5 3500 і 3500X відрізняються лише об'ємом кеш-пам'яті L3 - у першого 16 МБ, у другого - 32. Перший коштує в середньому $150. Другий можна замовити на Aliexpress за $170.

Більш детальна зведена таблиця виглядає так:

Модель	AMD Ryzen 9 3900X	AMD Ryzen 7 3800X	AMD Ryzen 7 3700X	AMD Ryzen 5 3600X	AMD Ryzen 5 3600	AMD Ryzen 5 3500X	AMD Ryzen 5 3500
Кодове ім'я	Matisse
Мікроархітектура	AMD Zen 2
Техпроцес, нм	7
Кількість ядер / потоків CPU 1	12 / 24	8 / 16	8 / 16	6 / 12	6 / 12	6 / 6	6 / 6
Базова / динамічна частота, ГГц	3,8 / 4,6	3,9 / 4,5	3,6 / 4,4	3,8 / 4,4	3,6 / 4,2	3,6 / 4,1	3,6 / 4,1
Об'єм кеш-пам'яті L2, КБ	12 × 512	8 × 512	8 × 512	6 × 512	6 × 512	6 × 512	6 × 512
Об'єм кеш-пам'яті L3, МБ	4 х 16	2 х 16	2 х 16	2 х 16	2 х 16	2 х 16	2 х 8
Гарантований режим роботи ОЗП	DDR4-3200
Розблокований множник	+
Тепловий пакет, Вт	105	105	65	95	65	65	65
Рекомендована ціна, $	499	399	329	249	199	~170	~150

Тестовий стенд

Тестовий стенд у нас такий, що й був. У його основі знаходиться одна, з самих «багатих» материнських плат під Socket AM4 - MSI MEG X570 GODLIKE. Вона має звукову підсистему на парі восьмиканальних кодеків Realtek ALC1220. Присутні електролітичні звукові конденсатори і навіть ЦАП ESS Sabre 9018. Також ви отримуєте відразу два вбудованих мережевих контролери: гігабітний Killer E2600 і 2,5-гігабітний Killer E3000, а також комплектний 10-гігабітний Ethernet-адаптер. Але і це ще не все, адже на платі встановлений бездротовий модуль Killer Wi-Fi 6 AX1650.

Охолоджували процесор двосекційною «водянкою» be quiet! SILENT LOOP 240mm.

За обробку графіки відповідала топова відеокарта ASUS ROG STRIX GeForce RTX 2080 Ti.

«Оперативка» представлена ​​16-гігабайтним комплектом CORSAIR VENGEANCE RGB PRO. Він працював на номінальній частоті 3600 МГц з таймінгами 16-18-18-36.

Система, ігри і весь супутній софт встановили на пару швидких NVMe-накопичувачі: ADATA XPG SX8200 Pro об'ємом 512 ГБ і Seagate FireCuda 520 на 2 ТБ.

Усе це забезпечило енергією БЖ Seasonic PRIME TX-750 TITANIUM потужністю 750 Вт. Він повністю модульний. Для процесора передбачено два 8-контактних конектори. А для живлення графічної підсистеми є чотири окремих 6+2-контактних PCIe. При підключенні периферії також не повинно виникнути ніяких проблем - одних тільки роз'ємів SATA тут 10 штук.

У ролі корпуса використовувався RIOTORO GPX100 MORPHEUS. Він має дзеркально відображену внутрішню будову. Тобто материнська плата встановлюється догори дригом, а самі слоти розширення знаходяться вгорі. Блок живлення і накопичувачі розташовані в окремому відсіку. Виглядає незвично і дуже цікаво. Для укладання дротів є низка отворів із силіконовими мембранами і власники з липучками.

Тепер пробіжимося партнерською периферією. Без неї було б скрізь на 10 FPS менше.

Клавіатура CORSAIR K70 RGB MK.2 Low Profile побудована на низькопрофільних перемикачах CHERRY MX Red. Вони мають лінійний характер, без характерного кліка і відчутною точки спрацьовування. Остання знаходиться на висоті 1 мм, повний хід - 3,2 мм. Також варто виділити низку додаткових клавіш, коліщатко регулювання гучності, RGB-підсвічування, наскрізний USB-роз'єм, набір змінних ковпачків і функціональний софт.

Мишка CORSAIR Nightsword RGB отримала сенсор PixArt PMW3391 із максимальною роздільною здатністю 18 000 DPI. Його можливостей більш ніж достатньо навіть для самих динамічних ігор. За весь час тесту проблем із позиціонуванням курсору не було. З особливостей маніпулятора виділимо можливість регулювання ваги, зональне багатобарвне підсвічування і фірмове ПЗ.

Разом з гризуном відмінно виглядає фірмовий килимок - CORSAIR MM350 Champion.

Як і більшість ігрових гарнітур, CORSAIR HS35 має соковитий бас, а середнім і верхнім частотам відведена другорядна роль. В іграх і при перегляді відео навушники проявляють себе найкращим чином. Для музики доведеться погратися з еквалайзером. Змінний мікрофон на гнучкій штанзі цілком непоганий. На лівій чашці є коліщатко регулювання гучності і кнопка відключення мікрофона.

Насолодою для очей виступив 27-дюймовий монітор ASUS ROG SWIFT PG279Q.

Захоплення відео відбувався за допомогою зовнішній системи з AVerMedia Live Gamer Portable 2 Plus.

Перед тестом нагадаємо кілька важливих моментів! По-перше, усі проекти запускалися в масовій роздільності Full HD у поєднанні з мінімальними і максимальними налаштуваннями графіки, а місцями і з активованим рейтрейсінгом. Перший варіант дозволить оцінити обчислювальний потенціал процесора. Другий - побачити реальну картину. По-друге, крім FPS, вивчимо ефективність використання ядер/потоків і постараємося передати загальні враження від самого геймплея.

Переходимо до ігор! Для Apex Legends більш ніж достатньо 6 потоків. Гра навіть на максималках впирається в свій ліміт 144 FPS. Відеокарта працює на 49-92%. Грати приємно.

У бою завантажені всі потоки, але навіть в цьому разі нерівномірно. У 3600 загальне завантаження було менше і постійно стрибало по потокам.

Незалежно від використовуваних комплектуючих, в ARK Survival Evolved зустрічаються підгальмовування. Дякуємо потрібно сказати розробникам. На максимальних і мінімальних налаштуваннях графіки отримуємо в середньому 69 і 137 FPS відповідно. У першому випадку відеокарта використовується по максимуму, а в другому на 44-69%.

Велику частину часу всі потоки завантажені понад половини, місцями навіть на все 100%. З 3600 було завантажено 9-12 потоків, але основне навантаження лягало на 1-5. Та й осідань у нього було менше.

Battlefield V на карті «Меркурій». 3500 працює на максимум: завантаження всіх потоків рідко опускається нижче за 90%. В аналогічній ситуації 3600 відчував себе вільніше.

На максималках з променями отримуємо під 77 кадрів/с. Відеокарта працює від сили на 70%. Без променів швидкість піднімається в межах 114 FPS. GPU ще більше недовантажений. Опускаємося до мінімалок, і швидкість піднімається до 128 кадрів/с. Вперлися в процесор.

Незважаючи на непогані швидкісні показники, при будь-яких налаштуваннях грати не дуже комфортно. Весь час відчуваються посмикування - геймплею не вистачає плавності. На старших процесорах такого не було. Позначається відсутність SMT і вдвічі менший кеш L3.

Сюжетна кампанія Call of Duty Modern Warfare практично весь час вантажить все 6 потоків вище за 50%, а місцями навіть на всі 100%. У 3600 навантаження була набагато нижче.

Поєднання максимальних налаштувань і трасування променів забезпечують 143 кадри/с в середньому. Вимикаємо DXR і отримуємо вже 175 FPS. На мінімалках кількість кадрів перевалює за 200.

У цілому гра працює добре, але зрідка можуть проскакувати помітні фризи. На будь-яких налаштуваннях відеокарта завантажена понад 90%.

Control використовує всі 6 потоків, але більшу частину часу тільки 2-3 завантажені понад половини. У разі з 3600 навантаження було більше розкидана по потокам.

На максималках з трасуванням бачимо 72 кадри/с. Упор в відеокарту. Навіть без променів GPU працює на повну, але вже можна розраховувати на 130 FPS. На мінімалках процесор зміг підготувати 205 кадрів/с.

Незалежно від налаштувань, геймплей комфортний. 

У Fortnite більшу частину часу всі 6 потоків завантажені понад половини, а місцями відразу чотири на всі 100%. У 3600 загальне завантаження була нижче, та й більше 8 потоків не вантажилися понад 50%.

На максималках отримуємо в середньому 161 FPS - більше відеокарта не може. На мінімалках - 315 FPS. Тут уже межа процесора. Як і на раніше протестованих CPU, гра спочатку першого бою фрізить, потім все стає нормально. На обох 6 ядерниках проскакують легкі статори, але великого дискомфорту немає.

Gears 5 ганяє 3500 «у хвіст та гриву»: завантаження більшої частини потоків рідко опускається нижче за 90%. У тій же ситуації 3600 «дихав» вільніше.

При максимальних налаштуваннях середня швидкість знаходиться в межах 90 кадрів/с. Відеокарта працює від сили на 60%. З мінімальним пресетом фреймрейт піднімається до 117 кадрів/с. Завантаження GPU не перевищує за 50%.

Цікаво, що на всіх процесорах у графі 0,1% Low бачимо менше за 30 кадрів/с. Втім, це не повинно вплинути на комфорт проходження одиночної кампанії. 

Ghost Recon Breakpoint також вичавлює всі «соки» з 3500: більшу частину часу всі потоки забиті під 100%. З 3600 до 9 потоків використовувалося понад 80%.

На максималках отримуємо в середньому 66 кадрів/с. Відеокарта працює на 87-96%. Перехід до мінімалок піднімає швидкість в межах 80 FPS. Більше процесор не може.

Як і на старших CPU, спочатку краще побігати в околицях, поки завантажаться всі дані і пропадуть підгальмовування. В іншому геймплей цілком комфортний.

А ось Metro Exodus хоч і використовує всі потоки 3500, але не так сильно: більшу частину часу вони завантажені понад половини, але місцями і на максимум. У 3600 всього 3-4 потоки були забиті більше за 50% і лише один повністю.

Максимальні налаштування разом з променями гарантують 70 кадрів/с у середньому. Відеокарта працює на всю. Без рейтрейсінга отримуємо 84 FPS, причому знову з упором в GPU. На мінімалці можна розраховувати на 133 кадрів/с. На більше CPU не здатний.

При відключеному Hairworks грати комфортно з будь-якими налаштуваннями. Якщо і можна помітити невеликі підгальмовування, то тільки при використанні DXR.

У Need for Speed: Heat усі ядра 3500 завантажені більш ніж на 50%, а пара навіть на 100%. Схожа картина була і з 3600.

На максималках розраховуйте на 100 кадрів/с. Місцями відеокарта недовантажена на 35%. Мінімалки обіцяють нам 117 FPS. На більше процесор не здатний. При будь-яких налаштуваннях покатушки плавні і дуже приємні.

Для PUBG навіть 6 ядер забагато: основне навантаження лягає на 3-5 з них. З 3600 лише пару потоків були завантажені понад 50%, решта тільки трохи.

Вже на максималках вперлися в процесор і його 124 кадри/с. Місцями відеокарта працює в півсили. Народний мікс ультра і низьких налаштувань практично не приносить дивідендів, і ми отримуємо 132 FPS.

При будь-яких налаштуваннях процесор і відеокарта недовантажені. Але в будь-якому разі бігати і прицільно відстрілювати суперників нічого не заважає. Правда, на старті бою краще почекати, поки все прокешується.

У Red Dead Redemption 2 левову частку часу всі 6 ядер завантажені понад 70%, а місцями навантаження стрибає до 100%. У 3600 потоки були завантажені менше.

На максималках отримуємо 54 кадри/с в середньому. Відеокарта забита майже на повну. Опускаємося до мінімальних налаштувань і швидкість піднімається до 74 кадрів/с. GPU працює в півсили.

Якщо говорити про геймплей, то на мінімалках до нього немає ніяких претензій. А ось на максимальних налаштуваннях потрібно бути готовим до невеликих періодичних фризів. Хоча в цілому грати цілком комфортно.

Для Rust 6 ядер вистачає з головою: основне навантаження лягає на 3-5 з них. У разі з 3600 навантаження більше розкидана по потокам.

Виставляємо максимальні налаштування і отримуємо 78 кадрів/с. Відеокарта не працює навіть на 50%. Перехід до низьких налаштувань дає додаткові 10 FPS. Це межа системи.

Хоча в ігровому процесі і проскакують помітні оку падіння, але на геймплей вони особливо не впливають.

У Shadow of the Tomb Raider більшу частину часу всі 6 ядер працюють на максимум, рідко просідая нижче за 70%. З 3600 завантаження всіх потоків була трохи нижче.

На максималках з променями отримуємо 75 кадрів/с. Лише зрідка завантаження відеокарти опускається нижче за 90%. Без рейтрейсінга швидкість піднімається до 92 FPS при завантаженні GPU на 60-70%. На мінімалках з тінями кількість кадрів піднялося до 100 в секунду. Схоже, що це межа процесора.

На будь-яких налаштуваннях проскакують статори, але вони не особливо впливають на загальний комфорт.

Star Wars Jedi: Fallen Order використовує всі 6 ядер: в основному 5 з них забиті понад 60%, а місцями пара і під 100%. З 3600 більше половини потоків були використані схожим чином.

На максималках і мінімалках впираємося в процесор і отримуємо в середньому 91 і 98 FPS відповідно.

На обох 6-ядерниках зустрічаються неприємні падіння в одних і тих же місцях. Не допомагають навіть багаторазові пробіжки. Залишається тільки прийняти і пробачити.

У The Division 2 більшу частину часу все 6 ядер працюють під 100%. У 3600 загальне завантаження було поменше.

З максимальними налаштуваннями графіки отримуємо 99 кадрів/с. Відеокарта недовантажена на 25-35%. З мінімальним пресетом швидкість піднімається до 130 FPS. У всіх випадках геймплей комфортний.

Останньою грою в списку буде Wolfenstein: Youngblood на Vulkan. Вона використовує всі ядра, але навантаження постійно скаче: то 3-6 забиті більш ніж на половину, то менше 10%. Та ж сама картина була і на старших Ryzen.

З пресетом Mein Leben і трасуванням променів отримуємо 79 FPS у середньому. Відеокарта працює в півсили. Вимикаємо промені, і швидкість зростає до 160 кадрів/с. GPU все так же прохолоджується.

У всіх режимах нічого не заважає ефективно відстрілювати полчища нацистів.

Підсумок

Використання 6 замість 12 потоків загрожує не тільки зменшенням середньої швидкості, але і великою кількістю просідань і статорів. У більшості важких проектів процесор забитий практично на повну. Тому для досягнення більш плавного геймплея власникам Ryzen 5 3500 доведеться поколупатися в налаштуваннях. А в реальній системі з засміченою ОС і купою фонових процесів ситуація може бути ще гірше.

У цьому плані Ryzen 5 3600 виглядає трохи краще, хоча і він повністю не позбавляє від неприємних підгальмовувань. Правда, тут вже більше претензія до криво оптимізованих проектів під DX11.

Якщо ви вимогливий геймер і хочете отримати хороший заділ на майбутнє, то ваш вибір Ryzen 7 3700X. 8 ядер 16 потоків дозволяють не йти на компроміси і розраховувати на максимальний комфорт.

А ось використання в ігровій системі Ryzen 9 виглядає явно зайвим. На сьогодні від такої кількості потоків профіциту практично немає.

Автор: Віктор Єфіменко
Переклад: Лілія Масюк