Огляд і тестування відеокарти GIGABYTE Radeon R5 230 1GB DDR3

Сегмент ультрабюджетних графічних прискорювачів вартістю менше $50 становить інтерес у першу чергу для любителів компактних систем з офісною, навчальною та мультимедійною спрямованістю, перед якими не стоїть завдання справлятися хоч із яким-небудь ігровим навантаженням. З іншого боку, сучасна вбудована графіка від покоління до покоління демонструє усе вищий рівень продуктивності, витісняючи раніше представлені бюджетні відеокарти з магазинів у музей історії комп'ютерної техніки.

Відеокарта GIGABYTE Radeon R5 230 1GB DDR3 (GV-R523D3-1GL) є модифікацією представленої в 2014 році AMD Radeon R5 230. При середній вартості близько $40 – 45 вона в теорії може стати непоганим доповненням для процесора, позбавленого інтегрованої графіки, для повсякденної роботи та відтворення відео в компактній системі. Давайте ж протестуємо її продуктивність і з'ясуємо, чи здатна вона впоратися з іншим навантаженням і чи зможе скласти конкуренцію графічній підсистемі сучасних процесорів.

Специфікація відеокарти GIGABYTE Radeon R5 230 1GB DDR3:

Упаковка та комплектація

GIGABYTE Radeon R5 230 1GB DDR3 постачається в досить великій коробці, виконаній зі щільного картону й прикрашеній інформативною поліграфією в темних тонах із відображенням ключових переваг відеоприскорювача.

У системних вимогах для даної відеокарти наведена рекомендована потужність блока живлення на рівні 400 Вт. Однак, забігаючи дещо наперед, відзначимо, що при максимальному навантаженні в синтетичних тестах система зі встановленою GIGABYTE GV-R523D3-1GL споживала не більше 163 Вт, відповідно, ви зможете обійтися куди менш потужним БЖ.

У коробці ми виявили паперову документацію, диск із ПЗ та дві змінні заглушки для інтерфейсної панелі. Одна з них із отворами під DVI-D і HDMI може використовуватися замість стандартної, а друга або залишається незатребуваною, або встановлюється в сусідній слот на інтерфейсній панелі ПК. Подібні можливості для конфігурування інтерфейсної панелі можливі завдяки тому, що відеовихід D-Sub підключений за допомогою від’єднуваного шлейфу, тому він може бути або зовсім відключений через непотрібність, або перенесений на сусідній слот розширення за допомогою однієї зі згаданих вище планок.

Для виведення зображення на тестованій моделі використовується еталонний набір інтерфейсів:

• 1 х DVI-D;
• 1 х HDMI;
• 1 х D-Sub.

Даний набір відеовиходів є ідеальним вибором для бюджетної відеокарти, оскільки дозволить без допомоги яких-небудь перехідників підключити сучасний цифровий монітор, телевізор або аналоговий дисплей. Максимальна роздільна здатність для цифрових інтерфейсів заявлена на рівні 2560 x 1600, а для аналогового − 2048 x 1536. Тобто для 4K-екранів даний адаптер не підходить.

Зовнішній вигляд і елементна база

В якості основи для відеокарти використовується друкована плата низькопрофільного формату (висота 69 мм) чорного кольору.

Модуль стабілізації живлення виконаний за простою двофазною схемою (одна для GPU і одна для мікросхем пам'яті), а використовувана елементна база відповідає фірмовій концепції Ultra Durable 2. Вона включає до свого складу твердотільні конденсатори, дроселі з феритовим осердям і польові транзистори з низьким опором відкритого каналу Low RDS(on). Завдяки цьому гарантується більш тривалий термін експлуатації відеокарти.

Глянувши на зворотну сторону друкованої плати, можна відзначити не тільки дві із чотирьох мікросхем відеопам'яті та ряд електричних компонентів, але й той факт, що система охолодження зафіксована за допомогою двох пластикових кліпс. І якби на потужнішій моделі така проста конструкція викликала б низку питань, то в цьому випадку вона може бути цілком виправдана, враховуючи низьке тепловиділення GPU.

Також відеоприскорювач позбавлений яких-небудь додаткових роз’ємів, оскільки його живлення здійснюється винятково за допомогою слоту PCI Express 2.0 х16, а технологія AMD CrossFireX реалізована на програмному рівні.

В основі GIGABYTE Radeon R5 230 1GB DDR3 лежить графічний чіп AMD Caicos, добре нам знайомий за AMD Radeon HD 6450. Він виготовлений за нормами 40-нм техпроцесу і складається з 160 потокових процесорів, 4 блоків растеризації та 8 текстурних блоків. Частота роботи GPU становить 625 МГц, що повністю відповідає рекомендованому компанією AMD значенню.

Відеопам'ять моделі GIGABYTE GV-R523D3-1GL набрана за допомогою чотирьох GDDR3-мікросхем Samsung K4W2G1646P-HC12 загальним об’ємом 1 ГБ і ефективною частотою 1066 МГц. Обмін даними між графічним ядром і пам'яттю здійснюється через 64-бітну шину, яка здатна пропускати 8,5 ГБ інформації за секунду.

Система охолодження

Система охолодження тестованої відеокарти дуже компактна. Простішою за неї могла б бути тільки повністю пасивна СО. Вона складається з невеликого суцільнометалевого радіатора із оребренням (46 х 50 х 11 мм), яке збільшує ефективність розсіювання тепла, і одного осьового 37-мм вентилятора.

При автоматичному регулюванні швидкості обертання лопатей вентилятора (3900 об/хв), у режимі максимального навантаження, графічне ядро нагрілося до 56°С, а кулер, судячи з показів моніторингу, працював при цьому на 49% від своєї максимальної потужності. Шум за суб'єктивними відчуттями знаходився на низькому рівні.

У режимі максимальної частоти обертання лопатей вентилятора (5630 об/хв) температура GPU опустилася всього лише до 53°С. Шум при цьому підвищився до середнього рівня, але він усе ще був цілком прийнятним для тривалої роботи біля ПК.

При відсутності навантаження частоти роботи графічного ядра та пам'яті автоматично знижуються, дозволяючи зменшити їхнє енергоспоживання й тепловиділення. У такому режимі температура GPU не перевищувала 41°С, а вентилятор працював на швидкості 3070 об/хв.

Отримані результати підтверджують, що встановлена система охолодження відмінно справляється з охолодженням AMD Caicos, незважаючи на простоту своєї конструкції й компактні габарити. Звичайно ж, у першу чергу тут можна говорити не про потужність СО, а скоріше про низьке тепловиділення графічного ядра (TDP на рівні 19 Вт), яке не відрізняється високою продуктивністю й енергоспоживанням.