Огляд і тестування відеокарти ASUS GTX670-DC2-2GD5

Сьогодні ми продовжуємо знайомство з лінійкою відеокарт на NVIDIA GeForce GTX 670, які побудовані на графічному чіпі GK104 з новою архітектурою покоління Kepler. Як відомо, у порівнянні з варіантом для NVIDIA GeForce GTX 660 Ti, ядро GeForce GTX 670 піддалося не такому сильному «спрощенню», і при непоганому розгоні такі відеокарти цілком можуть суперничати з більш швидкими представниками «топової» лінійки GeForce GTX 680. Враховуючи цей факт, багато виробників вирішили випустити так звані «нереференсні» моделі, оснастив їх покращеним охолодженням, посиленою системою живлення і, найчастіше, встановивши підвищені заводські частоти. Цим же шляхом пішли і інженери компанії ASUS, випустивши модель ASUS GTX670-DC2-2GD5 з 2 ГБ пам'яті стандарту GDDR5 (ASUS GeForce GTX 670 DirectCU II).

Цифрове керування системою живлення, якісна елементна база та оригінальна система охолодження дають незаперечні переваги цій моделі в порівнянні з рішеннями, побудованими на базі «референсного» дизайну. Але, водночас, всі ці технологічні вдосконалення не могли не позначитися на ціні, яка на даний момент в українському роздробі для ASUS GTX670-DC2-2GD5 дорівнює 440 доларам. Це досить висока ціна, беручи до уваги той факт, що «референсні» рішення на NVIDIA GeForce GTX 670 стартують з оцінки в 400 доларів, а AMD і зовсім знизила ціни на конкуруючу лінійку Radeon HD 7950 до рівня 340-360 доларів. Наскільки всі ці технічні доробки виправдовують настільки високу ціну відеокарти, ми спробуємо з'ясувати в цій статті.

Основні характеристики відеокарти ASUS GTX670-DC2-2GD5 зібрані в наступній таблиці.

Відеокарта поставляється в упаковці з звичним для продукції ASUS дизайном. На лицьовій стороні коробки, крім стандартної інформації про модель відеокарти та об'єм локальної відеопам'яті, ми бачимо схематичне зображення системи охолодження, а також згадування про те, що відеокарта оснащена системою цифрового керування живлення.

Зворотна сторона коробки вже більш докладно розповідає нам про технічні вдосконалення, реалізовані в цій моделі. Особливу увагу виробник звертає на застосування системи цифрового керування живленням DIGI+VRM, а також докладно розповідає про те, що відеокарта побудована на якісній елементній базі, яка тут зветься Super Alloy Power. Крім цього, тут же приводиться інформація про призначення портів виводу зображення, а також повідомляється про те, що відеокарта комплектується фірмовою утилітою для розгону ASUS GPU TWEAK.

На бічній стороні коробки, як звичайно, розміщені рекомендовані вимоги до блока живлення, які цього разу складають від 500 Вт при 38 А по лінії +12В. Такі показники є стандартними на сьогоднішній час для «топового» сегмента ринку, хоча сама відеокарта є досить економічною і має TDP всього 170 Вт.

Комплектація теж є базовою для відеокарт даного сегмента, і містить у собі посібник з інструкцією з встановлення, диск з драйверами і утилітами, перехідник DVI-TO-D-SUB для підключення аналогових пристроїв, а також перехідник для підключення додаткового живлення.

Відеокарта оснащена всіма сучасними інтерфейсами виводу зображення, такими як HDMI, DVI-I/D, а також DisplayPort. Крім того, є можливість підключення аналогових пристроїв за допомогою перехідника DVI-TO-D-SUB, який є в комплекті. Отвори для виведення повітря на задній панелі скоріше мають декоративне призначення, тому що вентилятори розсіюють повітря всередині корпуса.

Тепер безпосередньо перейдемо до вивчення друкованої плати ASUS GeForce GTX 670 DirectCU II, яка пофарбована у звичний для продуктів цього виробника чорний колір. Довжина карти дорівнює 270 мм, що значно перевищує аналогічний параметр «референсного» варіанта. Причиною тому стало збільшення кількості фаз для живлення чіпа, і перенесення фаз для пам'яті в задню частину плати.

Згідно вищевикладеному, для побудови системи живлення плати використовуються тільки якісні елементи, сукупності застосування яких виробник дав назви Super Alloy Power. Оскільки на упаковці відеокарти виробник привів навіть деякі числові параметри, то на цьому моменті зупинимося більш докладно. Отже, концепція Super Alloy Power містить у собі покращання всіх основних компонентів, які використовуються для побудови системи живлення відеокарти. Так, силові транзитори заміняються на більш якісні з зниженим опором каналу, у кожній фазі встановлюється більше число транзисторів для зменшення теплового навантаження на окремо взятий елемент. Що стосується дроселів, то тут поліпшення ідуть на рівні складу речовини феромагнітної серцевини, що приводить до зменшення нагрівання його магнітним полем, створюваним пульсуючим струмом системи живлення. Причому, застосовувана феромагнітна серцевина настільки ефективна, що температура дроселя знижується одразу на 35 градуси у порівнянні з стандартними рішеннями. Крім того, дроселі зверху закриті спеціальним корпусом, який значно пригнічує акустичний шум при роботі катушки на високій частоті. Що стосується конденсаторів, то всі вони замінені на високоякісні твердотільні, з малим ESR, що в свою чергу також знижує їх нагрівання, плюс покращує надійність і приводить до серйозного збільшення терміну роботи, у цьому випадку - до 150 000 годин.

Система живлення графічного чіпа реалізована на ШІМ-контролерові Digi+ ASP1212, і складається з 6-ти фаз, кожна з яких містить у собі по 3 транзистори. Зверху транзисторний блок накритий радіатором для покращання охолодження. Нагадаємо, що «референсний» варіант має всього 4 фази живлення для графічного чіпа.

За живлення пам'яті відповідають ще 2 фази, які знаходяться у задній частині друкованої плати і знаходяться під керуванням контролера uР1631P від uРi Semiconductor.

Пам'ять набрана 8-и мікросхемами щільністю 2 Гбіт виробництва Hynix і має маркування H5GQ2H24AFR. Загальний об'єм пам'яті становить 2 ГБ. Номінальна частота - 6000 МГц. Як бачимо, на верхній стороні плати розміщена тільки половина чіпів, ще половина розташовується на звороті. Це було зроблено з тою метою, щоб уніфікувати цю ж друковану плату і для 4 ГБ версії карти. Доступ до пам'яті здійснюється по 256 бітній шині.

Сама ж відеокарта побудована на графічному процесорі NVIDIA GK104, який виробляється за 28 нм технологією і у версії GeForce GTX 670 має 1344 універсальних шейдерних конвеєри. Як бачимо, чіп вийшов досить компактним, як для флагманського продукту і має площу всього 294 кВ мм.

Зворотна сторона плати закрита теплорозподільною кришкою, яка сприяє охолодженню другої половини чіпів пам'яті. До того ж вона надає деяку жорсткість всій відеокарті.

Для живлення карти використовуються два 6-контактні роз’єми додаткового живлення, яких буде більш ніж достатнього для споживання в 170 Вт.

Для індикації підключення додаткового живлення, виробник встановив світлодіоди, які при нормальному режимі горять зеленим світлом, а при відсутності живлення - червоним.

Відеокарта комплектується високопродуктивною системою охолодження ASUS DirectCU II, яка заснована на застосуванні так званої технології прямого контакту теплових трубок з графічним чіпом. Внаслідок цього, вдається значно збільшити ефективність теплопередачі від ядра до радіатора

Сама ж система охолодження являє собою великий алюмінієвий радіатор, що складається з безлічі ребер, через які проходять 3 теплові трубки діаметром 8 мм.

Трубки виконані з міді, але більша їх частина нікельована щоб уникнути процесу окиснення. Однак самі пластини радіатора «нанизані» без застосування припою, що трохи зменшує ефективність кулера. Всі силові елементи на друкованій платі не мають прямого контакту з радіатором і охолоджуються тільки минаючим повітрям.

Зверху над радіатором знаходиться кожух з 2-ма 80-мм 11-лопатевими вентиляторами.

Наскільки ефективна робота системи охолодження ASUS DirectCU II при охолодженні відеокарти з тепловим пакетом в 170 Вт, ми з'ясуємо, провівши тести за допомогою утиліти MSI Kombustor.

У режимі простою відеокарта знижує робочі частоти, внаслідок чого частота обертання вентилятора знижується до 1000 об/хв, а температура ядра становить всього 32 градуси.

При 100-процентному навантаженні, у режимі автокерування кулером, температура підвищилася до 73 градусів, а відеокарта автоматично збільшила частоту обертання крильчатки вентилятора до 1680 об/хв. У такому режимі карта залишалася досить тихою, тільки-но виділяючись на фоні роботи інших комплектуючих комп'ютера.

При ручному збільшенні частоти обертання вентилятора до максимальної, температура різко понизилася до 56 градусів, але працювати в такому режимі вже буде некомфортно через високий рівень шуму.