Геймплейне тестування NVIDIA GeForce MX250 у Full HD: уся правда про «ігрові» ультрабуки

Для початку трохи теорії. Мобільні відеокарти NVIDIA GeForce MX230 і MX250 були представлені в лютому 2019 року. Вони прийшли на зміну NVIDIA GeForce MX130 і MX150.

Правда, NVIDIA не любить розкривати технічні характеристики моделей початкового рівня. Доводиться звертатися за допомогою до сторонніх джерел. В основі GeForce MX250 знаходиться 14-нм графічний процесор GP108 із підтримкою 384 CUDA-ядер, 24 текстурних і 16 растрових блоків. У парі з ним працює зазвичай 2 або рідше 4 ГБ GDDR5-пам'яті з 64-бітною шиною.

По конфігурації GPU і відеопам'яті отримуємо повний аналог GeForce MX150. Бонус продуктивності досягається виключно за рахунок підвищення робочих частот. Але є важливий нюанс. MX150 була доступна в двох варіантах: з 10- і 25-ватним тепловим пакетом. Між собою вони відрізнялися тактовою частотою графічного ядра і пам'яті. У зв'язку з цим був невеликий скандал, оскільки в назві немає ніяких відмінностей, і покупці ноутбуків могли побачити тести більш потужною 25-ватної версії, а потім взяти лептоп з 10-ватною. І спочатку вся злість вихлюпувалася саме на оглядачів.

Аналогічна ситуація повторилася з GeForce MX250. Залежно від товщини корпуса і конструкції системи охолодження виробники використовують або 10- або 25-ватну версію. Перевірити це можна лише в утиліті GPU-Z: якщо в рядку «Device ID» побачите «1D13», то це більш потужний варіант, а якщо там «1D52», то слабший і енергоефективний. У плані продуктивності між ними орієнтовно 30% різниці.

Хоч і з запізненням, але пора познайомитися з NVIDIA GeForce MX250. У цьому нам допоможе ноутбук ASUS ZenBook 14 UX434FL.

Коротко нагадаємо, що він оснащений 14-дюймовим IPS-екраном із роздільною здатністю Full HD і 8-потоковим процесором Core i7-8565U сімейства Whiskey Lake. Є майже аналогічний варіант «UX434FLC» із чіпом Core i7-10510U лінійки Comet Lake, який також у нас був, але його попросили оперативно протестувати і передати далі. А версію «UX434FL» дозволили потримати трохи довше, щоб ми встигли цей геймплейний тест.

Головна родзинка ноутбука - додатковий 5,65-дюймовий сенсорний екран ScreenPad 2.0 на місці звичайного тачпада. Його можна використовувати для виведення месенджерів, поштових клієнтів або програвачів, для рукописного введення або для відображення інструментів популярних програм.

Крім того, ноутбук отримав 16 ГБ оперативної пам'яті LPDDR3-2133 МГц у двоканальному режимі, швидкий терабайтний M.2 PCIe SSD від Samsung, набір необхідних мережевих модулів і зовнішніх інтерфейсів, а також мобільний відеокарту MX250 в енергоефективному її варіанті зі зниженими частотами і 2 ГБ GDDR5-пам'яті.

Для запису геймплея ми традиційно використовуємо зовнішню систему, щоб не витрачати для цього ресурси тестового комп'ютера і не вносити додаткову похибку вимірювання. Але в ноутбуках іноді це призводить до примусової активації повної, що не відключається, або половинної вертикальної синхронізації або переводить гру в віконний режим. Ми залишили кілька таких ігор для прикладу, але більшість подібних проектів просто не записували.

Почнемо саме з них. У War Thunder отримуємо під 30 FPS при середньому пресеті якості. До того ж показники рідкісних і дуже рідкісних подій опустилися нижче за 20 кадрів/с, тому грати не дуже приємно. Якщо ж вимкнути запис зовнішньою системою і просто запустити гру на ноутбуці, то показники піднімаються в 1,5 рази, і грати набагато комфортніше.

У RUST майже всі налаштування довелося скрутити на мінімум. У першу хвилину бігати добре з вивченої локації, а потім почалося підвантаження даних і жорсткі приторможування. Можна спробувати опуститися в HD-роздільність, але не факт, що допоможе.

І ще для демонстрації залишили Gears 5 - у неї також при записі на зовнішню систему вмикалася половинна синхронізація, обмежуючи середню швидкість на позначці 30 FPS. Інша статистика також не вражає, але хіба це зупинить справжніх фанатів?

Пограти в DOTA 2 можна майже на максимальних налаштуваннях графіки. При зіткненні кількох героїв проскакують легкі статори, і в графі 0,1% Low бачимо менше за 24 FPS. Однак грати вони точно не завадять і причиною поразки не стануть.

World of Tanks ми чесно намагалися грати із середнім профілем на різних картах, але ситуація у всіх разах була однаковою: спочатку все добре, потім невідомо звідки прилітає фриз і так по колу. Через це потрапляти і в цілому бути ефективним у бою подвійно складніше.

Ситуація перетворюється з переходом до низького пресетів. Картинка стає страшненькою, але зате до плавності відеоряду та управління питань не виникає. Фреймрейт піднімається вище за 100 FPS. Грати в такому режимі набагато приємніше.