up
ua ru
menu



logo minifile

::>Материнські плати > 2013 > 04 > ...

Версія для друку
Переопублікувати статтю

16-04-2013


rss

Вибір материнської плати. Перша половина 2013 року

Вибір материнської плати - досить відповідальне завдання. По суті, материнська плата є платформою для комп'ютера, і саме від її можливостей багато в чому залежить функціональність всієї системи. Багато користувачів не надають великого значення материнській платі, вважаючи, що головне - це потужний процесор і «шустра» відеокарта, а при цьому на платі можна заощадити. Але така позиція в корені невірна, тому що все повинно бути збалансовано. І без гарної плати, у більшості випадках «топове» «залізо» не зможе повністю розкрити свої можливості.

Motherboard 2013

Цією статтею ми хочемо допомогти користувачам визначитися з вибором материнської плати, яка відповідала б завданням, поставленим перед системою, і при цьому б мала адекватну вартість.

Як і в попередньому випадку («Вибір процесора. Перша половина 2013 року»), даний матеріал ми також вирішили розділити на дві частини. У першій частині описуються основні моменти, на які варто звернути увагу при виборі материнської плати, а в другий презентовано порівняння платформ для різних конфігурацій.

Вибір материнської плати. Основні компоненти.

Motherboard 2013

  1. Процесорний роз’єм.
  2. Чіпсет.
  3. Форм-фактор.
  4. Розміщення основних вузлів і якість елементної бази.
  5. Слоти для оперативної пам'яті.
  6. Слоти для карт розширення.
  7. Перетворювач живлення процесора.
  8. Дискова підсистема.
  9. Роз’єми USB.
  10. Роз’єми на інтерфейсній панелі.
  11. Інші роз’єми на материнській платі.
  12. Аудіокодек.
  13. Мережний контролер.
  14. BIOS.
  15. Вузол живлення оперативної пам'яті.
  16. Додаткові можливості материнських плат у розгоні комплектуючих.
  17. Роз’єми для вентиляторів.

1. Процесорний роз’єм

Motherboard 2013

Це, мабуть, найважливіший фактор від якого варто відштовхуватися при виборі не тільки материнської плати, але і всього комп'ютера цілком. На сьогоднішній день актуальними на нашому ринку залишаються два типи платформ для процесорів Intel (Socket LGA1155 і Socket LGA2011) і три типи для процесорів AMD (Socket AM3+, Socket FM1, Socket FM2). Крім того в найближчому майбутньому очікується випуск нових поколінь. Самою знаковою подією повинне стати вихід четвертого покоління процесорів Intel Core - Haswell, а також нової платформи для них - Socket LGA1150. Нагадаємо, що Socket LGA 1150 не буде мати ні пряму, не зворотну сумісність з Socket LGA1155. Але про платформу Socket LGA1150 ми поговоримо після її появи на прилавках крамниць. Зараз же сконцентруємося на тому, що реально можна купити в українському роздробі, а саме на платах з роз’ємом Socket LGA1155, які підходять для процесорів Intel Sandy Bridge / Ivy Bridge.

Для комп'ютерів топ-рівня компанія Intel пропонує платформу Socket LGA2011 і процесори сімейства Intel Sandy Bridge-E під неї. Під кінець року очікується поява наступного покоління - Intel Ivy Bridge-E. Відразу поспішаємо обрадувати користувачів - зміни платформи не намічається, нові процесори також будуть встановлюватися в роз’єм Socket LGA2011.

Що стосується компанії AMD, то в неї вже давно відбувся поділ процесорів на «повноцінні» CPU і гібридні APU, що спричинило появу нових процесорних роз’ємів. Для звичайних CPU призначений роз’єм Socket AM3+. Причому в нього можна встановити як нові процесори, засновані на архітектурі Bulldozer і Piledriver, так і старі - засновані на K10.5 (встановлювалися ще в роз’єм Socket AM3). Крім того, передбачається, що і наступне покоління CPU від AMD, за назвою Steamroller, також буде «заточене» під роз’єм Socket AM3+. У цьому плані ми бачимо більшу лояльність до користувачів з боку компанії.

Трохи по-іншому є справи з платформами для гібридних процесорів APU. Процесори першого покоління APU Llano встановлюються в роз’єм Socket FM1, тоді як другого покоління APU Trinity - в Socket FM2. Причому між собою ці роз’єми несумісні. Це викликало шквал обурень у користувачів, оскільки апгрейд процесора тяг за собою і зміну материнської плати. Тому після виходу APU Trinity, компанія AMD одразу ж поспішила заявити, що третє покоління APU Richland буде сумісно з роз’ємом Socket FM2, що, звичайно ж, радує.

Все вищесказане приводимо в одну таблицю, де курсивом зазначені сімейства процесорів, які ще не вийшли у світ, але з'являться в найближчім майбутньому.

Роз’єм

Покоління

Процесори Intel

Socket LGA1155

Sandy Bridge

Ivy Bridge

Socket LGA2011

Sandy Bridge-E

Ivy Bridge-E

Socket LGA1150

Haswell

Процесори AMD

Socket AM3+

Bulldozer

Piledriver

*Steamroller

Socket FM1

Llano

Socket FM2

Trinity

Richland

*Steamroller - передбачається, що нові процесори від AMD будуть сумісні з роз’ємом Socket AM3+, але точно сказати можна буде тільки ближче до кінця 2013 року.

2. Чіпсет

Motherboard 2013

Якщо процесор можна образно називати «головним мозком», то чіпсет - не інакше як «спинним мозком». Саме від чіпсету багато в чому залежать можливості материнської плати, тому його вибору потрібно приділяти не менше уваги, ніж тому ж процесорному роз’єму. Раніше набір логіки на материнських платах складався з північного і південного мостів. Але на сьогоднішній день майже на всіх платформах північний міст «перекочував» у процесор, а чіпсет представлено однією мікросхемою – фактично, південним мостом. Тільки компанія AMD з своєю платформою Socket AM3+ зберегла вірність «старій школі» - тут як і раніше використовується зв'язка «північний міст + південний міст».

Основні можливості всіх чіпсетів для сучасних платформ ми звели в одну таблицю:

Процесор-ний роз’єм

Чіпсет

Тех-процес, нм

TDP, Вт

Підтримка CrossFireX / SLI

Конфігурація PCI-Express

К-сть ліній PCI-Express

PCI

Порти USB 3.0/2.0

Порти SATA 6 Гбіт/с / 3 Гбіт/с

Socket LGA1155

H61

65

6,1

Немає

х16

6

Немає

0/10

0/4

B75

65

6,7

Немає

х16

8

Так

4/8

1/5

H77

65

6,7

Немає

х16

8

Немає

4/10

2/4

Z68

65

6,1

Так

х16,

 х8+х8

8

Немає

0/14

2/4

Z77

65

6,7

Так

х16, х8+х8, х8+х4+х4

8

Немає

4/10

2/4

Socket LGA2011

X79

65

7,8

Так

x16+16+x8, x16+x8+x8+x8, x16+x8+x8+x4+x4

8

Немає

0/14

2/4

Socket AM3+

760G/ SB710

-

-

Немає

х16

-

Так

0/12

0/6

970/ SB950

65

13,6+5,0

Немає

х16

22

Так

0/14

6/0

990X/ SB950

65

14,0+5,0

Так

х16, х8+х8

26

Так

0/14

6/0

990FX/ SB950

65

19,6+5,0

Так

х16+х16, х8+х8+х8+х8

42

Так

0/14

6/0

Socket FM1/ FM2

A55

65

7,6

Немає

х16

 4

Так

0/14

0/6

A75

65

7,8

Немає

х16

 4

Так

4/10

6/0

Socket FM2

A85X

65

7,8

Так

х16, х8+х8

 4

Так

4/10

8/0

3. Форм-фактор

Motherboard 2013

Форм-фактор материнської плати визначає її розміри. Ще декілька років тому функціональність плат прямо залежала від форм-фактора, але поступово ця тенденція змінилася. Сьогодні на ринку присутні безліч mini-ITX и microATX плат, які по можливостям нітрохи не поступаються повнорозмірним моделям. Хоча, як показує практика, при однакових характеристиках плати ATX коштують дешевше, ніж microATX-аналоги. Найпоширенішими на сьогоднішній день є наступні форм-фактори:

  • mini-ITX (170х170 мм) - найбільш часто застосовуються при складанні HTPC і неттопів;
  • microATX (244х225 мм або 244х244 мм) - відмінно підійде для офісних машин, а також для складання компактного продуктивного комп'ютера;
  • ATX (305х205 мм або 305х244 мм) - самий популярний форм-фактор, залежно від можливостей плати, може служити платформою як для недорогої системи, так і для геймерської конфігурації з декількома відеокартами;
  • CEB (305х267 мм) - рекомендований для оверкловерів і інших ентузіастів комп'ютерної техніки;
  • XL-ATX (345х262 мм) – також, як і в попередньому пункті, відкриває більші можливості перед оверклокерами і геймерами.

4. Розміщення основних вузлів і якість елементної бази

Motherboard 2013

На наш погляд, розміщення основних вузлів - дуже важливий момент, на який більшість закривають очі. Причому, це стосується не тільки процесорного роз’єму, слотів для оперативної пам'яті або для плат розширення, але і таких роз’ємів як USB, SATA і навіть колодок для підключення передньої панелі. Тому перед покупкою плати варто одразу визначитися, якого рівня відеокарта (відеокарти), оперативна пам'ять і процесорний кулер будуть встановлюватися в систему. Саме ці компоненти згодом можуть створити проблеми з підключенням портів на корпусі або з установленням нових комплектуючих.

Motherboard 2013

Що стосується елементної бази, та її якість найпростіше визначити, подивившись безпосередньо на материнську плату. На якісній материнській платі всі конденсатори повинні бути твердотільного типу, причому у всіх ланцюгах (виключенням може бути вузол, відповідальний за вивід звуку), а дроселі закриті кожухами. На гарні слова типу «Super», «Military», «Ultra» і т.д. можна не звертати особливої уваги - це всього лише маркетинг.

5. Слоти для оперативної пам'яті

Motherboard 2013

Навіть найдешевші сучасні материнські плати підтримують пам'ять сумарним об'ємом 16 ГБ, чого буде цілком достатньо для будь-яких завдань на сьогоднішній день. Тому в першу чергу ми рекомендуємо звертати увагу на кількість самих слотів, а також на їх розташування на материнській платі. В основному плати обладнаються двома або чотирма роз’ємами для пам'яті, і тільки на «топових» платформах Socket LGA2011 їх кількість може досягати восьми.

Для більш потужних конфігурацій бажано вибирати плату як мінімум з чотирма слотами, щоб завжди була можливість наростити об'єм пам'яті без продажу попередніх модулів. Також відзначимо, що всі плати підтримують двоканальний режим роботи оперативної пам'яті, а обладнані роз’ємом Socket LGA2011 - чотириканальний режим.

При виборі компактних систем важливо звернути також і на форм-фактор підтримуваних модулів пам'яті: DIMM – найпоширеніші повнорозмірні модулі, трохи більш доступні за вартістю; SO-DIMM – компактні ноутбучні модулі, які менш універсальні і трохи дорожче.

6. Слоти для карт розширення

Motherboard 2013

Кількість слотів для карт розширення залежить від форм-фактору материнської плати: для mini-ITX - 1, для microATX - не перевищує 4, для ATX, CEB і XL-ATX - не перевищує 7. Також потрібно звертати увагу на тип слота, а, якщо це PCI-Express, то скільки ліній PCIE на нього приділяється.

Хоча шина (і роз’єм, відповідно) PCI вже морально застаріла, їх ще можна зустріти на материнських платах з нижчого і середнього цінових діапазонів. Але, судячи з тенденції розвитку комплектуючих, незабаром і там слоти PCI заміняться на PCI-Express. У більшості чіпсетів уже навіть виключена підтримка шини PCI, а роз’єм PCI обслуговуються через міст PCI-Express-to-PCI, який розпаяний у вигляді окремої мікросхеми на материнській платі. Але якщо у вас є якісь не нові, але ще добре працюючі, карти розширення, і з метою економії ви хочете або ні з ними розстатися, то й нова материнська плата вам обов'язково знадобиться з слотами PCI.

Що стосується слотів PCI-Express, то вони відрізняються кількістю ліній PCIE, які приділяються для їх потреб. Так, перший повнорізмерний роз’єм PCI-Express х16 практично завжди використовує 16 ліній PCIE, а слоти PCI-Express х1 - тільки по 1-й лінії PCI-Express. А ось з іншими слотами можуть бути варіації. На материнських платах з середнього цінового діапазону часто можна зустріти ще один повнорозмірний роз’єм PCI-Express х16, але на нього, як правило, виділяється тільки 4 лінії PCIE. У більш дорогих платах є можливість динамічного перерозподілу ліній PCIE між слотами PCI-Express х16.

Motherboard 2013

Визначити, чи є така можливість у конкретної плати, досить легко. Біля слотів PCI-Express х16 розміщаються спеціальні мікросхеми, називані мультиплексорами. Вони саме і відповідають за динамічний перерозподіл ліній PCIE між слотами PCI-Express х16. Для чого це потрібно? Справа в тому, що в багатьох плат з двома роз’ємами PCI-Express х16 часто декларується підтримка режимів AMD CrossFireX і/або NVIDAI SLI. Отож, без мультиплексорів, зв'язування з двох відеокарт буде працювати в режимі х16+х4, тоді як з динамічним перерозподілом ліній PCIE - у режимі х8+х8, який є більш кращим для ігрової системи. Більш докладно з цим питанням можна ознайомитися, прочитавши статтю, присвячену визначенню ефективності CrossFireX в режимах x8+x8 и x16+x4 на платформі Sandy Bridge.

Материнські плати на топових чіпсетах X79 Express (Intel) і 990FX (AMD) мають повноцінну підтримку двох слотів PCI-Express х16, тобто вони можуть функціонувати в режимі х16+х16. Такі плати відмінно підійдуть для геймерів, які збирають відеосистему на основі потужних відеокарт.

Motherboard 2013

Там де чіпсет не підтримує великої кількості ліній PCIE, виробники використовують спеціальні мікросхеми-подвоювачі ліній PCIE. Наприклад, таку реалізацію можна зустріти на материнській платі ASUS Maximus V Extreme. У результаті застосування подвоювачів ліній PCIE, слоти PCI-Express x16 на цій платі можуть функціонувати в режимі х8+х16+х8+х8. Іншими словами, перед геймерами відкривається можливість скласти дуже продуктивну систему з 4-х відеоприскорювачів.

Говорячи про слоти PCI-Express x16, варто згадати про ще один момент, який багатьох вводить в оману. Мова йде про роз’єм PCI-Express x16 3.0, який має подвоєну пропускну здатність у порівнянні з PCI-Express x16 2.0. Відзначимо, що шину PCI-Express покоління 3.0 на сьогоднішній день підтримують тільки процесори Intel Ivy Bridge / Sandy Bridge-E і всі сучасні відеокарти. І от тут у багатьох користувачів виникає питання: «чи можна встановити відеокарту PCI-Express 3.0 на материнську плату, оснащену слотом PCI-Express x16 2.0». Відповідь - так, можна. Більше того, різниця в продуктивності між відеокартами, встановленими в роз’єм PCI-Express x16 2.0 і PCI-Express x16 3.0, настільки мізерна, що її можна виявити тільки за допомогою синтетичних тестів. І звичайно ж, це жодним чином не позначиться на ігровому процесі. Зважаючи на все, така тенденція збережеться і найближчим часом, поки продуктивність відеопідсистеми не збільшиться ще в кілька разів.

7. Перетворювач живлення процесора

Motherboard 2013

Від цього вузла (VRM) залежить розгін процесора та стабільність роботи всієї системи. Основним показником надійності перетворювача живлення процесора, крім якісної елементної бази, є кількість фаз і наявність радіаторів для охолодження силових елементів.

Чим більше фаз - тим менше навантаження на кожну з них і тим стабільнішою буде напруга на виході. Усе це у свою чергу дозволить встановлювати процесори з високим TDP, а також розганяти їх не побоюючись вивести материнську плату з ладу. Як правило, навіть для потужного процесора при розгоні цілком вистачає 6-фазного перетворювача живлення. Для тих, хто займається оверклокінгом і бажає ставити рекорди, варто подивитися убік перетворювача з більшою кількістю фаз. Для систем low- і middle-end класу цілком підійде материнська плата з 4- або 5-фазним перетворювачем живлення процесора.

У мережі часто зустрічається думка, що кількість фаз можна визначити, підрахувавши котушки, які знаходяться біля процесорного роз’єму. Такий спосіб хоч і простий, але не завжди вірний. Справа в тому, що виробники іноді вдаються до маркетингових хитрощів, наприклад, використовують подвоювачі фаз (хоча це, найчастіше, непогано), а то й зовсім розпаюють котушки без силових елементів.

Motherboard 2013

Більш надійний спосіб - з'ясувати, який ШІМ-контролер використовується в перетворювачі живлення, і якою максимальною кількістю фаз він може керувати. Також варто згадати, що якісні ШІМ-контролери підтримують перемикання/відключення фаз, що може підвищити ККД перетворювача та знизити енергоспоживання при зниженому навантаженні на процесор.

Motherboard 2013

Наявність радіаторів на силових елементах перетворювача - досить важливий компонент, навіть якщо ви не плануєте займатися розгоном. Іноді встановлення процесорного кулера або використання корпусу з нижнім розташуванням блоку живлення може привести до скупчення повітря в навколопроцесорному просторі. У такому випадку наявність попередньовстановлених радіаторів дозволить оберегти «мосфети» від надмірного нагрівання. Однак якщо в системі використовується не найпотужніший процесор, і зібрана вона в нормально вентильованому корпусі, та ще й процесорний кулер використовується «боксовий» або такий що нагнітає повітря убік плати, то цілком можна зупинити свій вибір і на платах без радіаторів на стабілізаторі живлення.

І ще один момент, на який би хотілося звернути увагу - це 8-контактний роз’єм для додаткового живлення процесора. Він буде корисний при встановленні «ненажерливих» процесорів і дуже бажаний при проведенні оверклокерських експериментів. При використанні 8-контактного роз’єму зменшується навантаження на провідники, які йдуть від блоку живлення, а також виключається ризик підгоряння контактів. Якщо ж у системі використовується не найпотужніший процесор і не передбачаються спроби розгону, то й більш простого 4-контактного роз’єму ATX12V буде цілком достатньо.

8. Дискова підсистема

Motherboard 2013

Усі накопичувачі та оптичні приводи на сьогоднішній день підключаються за допомогою інтерфейсів SATA 2.0 (3 Гбіт/с) і SATA 3.0 (6 Гбіт/с). Роз’єм IDE уже давно застарів і пішов у минуле, навіть на бюджетних платах його розпаюють украй рідко.

З появою швидких SSD-дисків інтерфейс SATA 6 Гбіт/с став дуже затребуваним, оскільки дозволяє повною мірою реалізувати можливості твердотільних накопичувачів. Та й звичайні вінчестери масово переводять на інтерфейс SATA 6 Гбіт/с. У зв'язку із цим, тепер має значення не тільки загальна кількість портів SATA, встановлених на материнській платі, але також і їхня пропускна здатність. У більшості випадків усі роз’єми SATA реалізуються за допомогою чіпсетів. Можливості кожного чіпсету в цьому плані ми вже приводили вище в порівняльній таблиці, тому не будемо повторюватися. Відзначимо лише, що переважна більшість материнських плат (незалежно від вартості) обладнується мінімум чотирма портами SATA, чого буде досить для підключення приводу та кількох жорстких дисків.

Щоправда, іноді ці порти можуть перекриватися встановленою відеокартою, і тоді кількість доступних роз’ємів SATA може значно скоротитися. Але виробники знайшли досить простий вихід із цієї ситуації. Замість того щоб встановлювати порти перпендикулярно текстоліту, вони їх перевернули на 90° і розташували паралельно площині материнської плати. Так, зручність підключення кабелів SATA дещо знижується, особливо в компактних корпусах, зате всі порти залишаються доступними незалежно від габаритів встановленого відеоприскорювача. Шкода лише, що таке рішення зустрічається в основному на платах вартістю 80 доларів і вище.

Motherboard 2013

Для збільшення кількості портів SATA 6 Гбіт/с на материнській платі можуть розпаюватися додаткові контролери. Як правило, кожен з таких котролерів забезпечує підтримку двох роз’ємів SATA 6 Гбіт/с.

Також варто врахувати, що за допомогою підтримуваних чіпсетом і/або додатковими контролерами портів можна організовувати RAID-масиви, поєднуючи кілька жорстких дисків воєдино для підвищення продуктивності, надійності або і того, і іншого. Звичайно молодші набори системної логіки та недорогі контролери позбавлені таких можливостей, що варто врахувати в випадку, якщо планується створення RAID.

9. Роз’єми USB

Motherboard 2013

Схожа ситуація спостерігається і у реалізації роз’ємів USB. В основному робота всіх роз’ємів USB 2.0 / 3.0 лежить на плечах чіпсету. Але, як і у випадку з SATA 6 Гбіт/с, можливостей «південного мосту» не завжди вистачає для забезпечення роботи великої кількості портів USB 3.0.

Motherboard 2013

Тому знову виробники вдаються до допомоги сторонніх контролерів, кожний з яких реалізує два або чотири порти USB 3.0.

Також потрібно звертати увагу не тільки на сумарну кількість роз’ємів USB, але й скільки з них винесено на інтерфейсну панель, а скільки розпаяно безпосередньо на друкованій платі у вигляді колодок для підключення портів.

10. Роз’єми на інтерфейсній панелі

Motherboard 2013

Конфігурація інтерфейсної панелі сильно залежить від цінового діапазону, у якому позиціонується материнська плата. Наприклад, у бюджетних моделях сюди винесені тільки найнеобхідніші порти, такі як PS/2, USB, LAN і 3 аудіовиходи. Якщо процесор має вбудоване відеоядро, то тоді до перерахованих виходів додаються VGA і/або DVI.

Motherboard 2013

У середніх за вартістю материнських платах, як правило, замість двох роз’ємів PS/2 встановлено один універсальний, кількість портів USB 2.0 збільшена, а також додано 2-4 порти USB 3.0. Мультимедійні можливості також розширені: до відеороз’ємів додані HDMI і/або DisplayPort, кількість аудіовиходів збільшена до 5-6, присутній коаксіальний, а то й оптичний, вихід S/PDIF.

Motherboard 2013

У моделях з вищого цінового діапазону інтерфейсна панель може сильно відрізнятися від попередніх варіантів. Крім описаних вище роз’ємів, тут також можуть зустрічатися порти eSATA 6 Гбіт/с, роз’єм IEEE 1394, модулі Bluetooth та Wi-Fi і, найчастіше, кнопка скидання налаштувань BIOS.

11. Інші роз’єми на материнській платі

Motherboard 2013

Крім слотів, у які встановлюються комплектуючі, і портів, до яких підключається периферія, на материнських платах можуть розташовуватися і інші роз’єми. У більшості випадків вони залишаються незатребуваними, але деяким користувачам все-таки можуть згодитися. Наводимо список найбільш популярних таких роз’ємів:

  • роз’єм для підключення модуля TPM (виявляє собою апаратно-програмний комплекс, у якому можуть зберігатися паролі, цифрові сертифікати та ключі, з його допомогою можна шифрувати окремі папки та файли, а також створити логічний зашифрований диск);
  • роз’єм S/PDIF Out, який призначений для виведення цифрового аудіосигналу з материнської плати на плату розширення, таку як зовнішня аудіокарта або відеокарта;
  • роз’єм, за допомогою якого можна відстежити розкриття системного блоку;
  • роз’єм, який реалізує підтримку інтерфейсу Thunderbolt;
  • роз’єм PATA («Molex»), який призначений для додаткового живлення слотів PCI-Express, якщо в системі використовується три або чотири відеокарти;
  • роз’єм для підключення інфрачервоного модуля.

12. Аудіокодек

Motherboard 2013

Незважаючи, на те, що на всіх сучасних материнських платах розпаяний HDA-кодек з підтримкою багатоканального виведення звуку, якість звучання буває дуже різною. У кожному огляді материнської плати ми тестуємо звуковий тракт програмою RightMark Audio Analyzer у режимах 16-bit, 44,1 kHz і 24-bit, 192 kHz. Згідно із цими тестами, високі оцінки («Дуже добре» і «Відмінно») в обох режимах роботи одержували кодеки Realtek ALC887 / ALC898 / ALC892. Іншими словами, можливостей цих кодеків буде цілком достатньо в більшості випадків. Але якщо ви є справжнім поціновувачем високоякісного звучання, то варто купувати дискретну звукову карту. Все-таки розкрити потенціал хорошої аудіосистеми вбудованому аудіокодеку поки що не під силу.

На «топових» материнських платах виробник часто використовує додаткове екранування мікросхеми аудіокодека та ліній, які йдуть до аудіороз’ємів на передній панелі. Це позитивним чином позначається на якості звучання, оскільки дозволяє зменшити «наведення» від інших вузлів, розташованих на материнській платі.

13. Мережевий контролер

Motherboard 2013

На всіх материнських платах, незалежно від їхньої вартості, встановлюються гігабітні LAN-контролери, як правило, від Realtek або Intel. Як правило, варто віддавати перевагу другим, як трохи продуктивнішим і менш вимогливим до ресурсів центрального процесора. На «топових» платах іноді можуть зустрічатися два мережеві контролери та відповідно два виходи LAN на інтерфейсній панелі, що дозволить підключити комп'ютер відразу до кількох мереж або організувати на його основі маршрутизатор чи свого роду сервер у мережі. Деякі ігрові плати можуть оснащуватися технологічними та дорогими мережевими контролерами серії Bigfoot Killer, оцінити можливості яких під силу тільки професійним геймерам.


Социальные комментарии Cackle
Пошук на сайті
Поштова розсилка
top10

vote

Голосування