up
ua ru
menu

msi-achieve_a_new_level_of_cool-banner-160x600.jpg

GOODRAM-SSD-Iridium-PRO.gif

logo minifile

::>Цифрова індустрія > 2013 > 01 > ...

Версія для друку
Переопублікувати статтю

30-01-2013


rss

Вибір комп’ютера. Зима 2013

Процес вибору оптимального комп'ютера завжди був непростим заняттям. IТ-індустрія розбудовується дуже швидко, і часом відстежити всі зміни й нюанси досить складно. До того ж специфіка ринку комплектуючих в Україні також вносить деякі складності. Справа в тому, що оборот продукції тут не такий швидкий, як у країнах Західної Європи або Америки. Тому іноді зустрічаються ситуації, коли, наприклад, більш продуктивна відеокарта коштує дешевше свого менш потужного аналога. Це також вносить певні незрозумілості у вибір комп'ютера, оскільки потрібно постійно аналізувати динаміку зміни цін, причому на різні платформи. А їх, як ми з вами знаємо, на сьогоднішній день представлено дуже багато.

Тому ми вирішили допомогти користувачам у ситуації що склалася, й почати публікацію серії статей, присвячених вибору оптимальних конфігурацій з погляду показника «ціна/можливості».

Саме показник «оптимальна ціна/можливості» для багатьох є ключовим при виборі тих або інших комплектуючих. По-перше, це головна умова, якою керується більшість користувачів при купівлі комп'ютера. По-друге, нерідкі випадки, коли доплативши всього лише «пару доларів» можна купити якусь продукцію з помітно кращими характеристиками. Також при написанні статті ми абстрагувалися від якихось конкретних виробників, а намагалися більше звертати увагу на загальні характеристики й можливості, якими володіють ті чи інші компоненти.

Усього ми виділили чотири різні типи конфігурацій, які відрізняються ціною й функціональністю. Для кожної конфігурації були розглянуті всі можливі платформи й обрані найвдаліші, які найбільше вписуються в конкретний ціновий сегмент. Ну й останнє, на що б ми прагнули звернути увагу, що акцент у статті зроблений саме на виборі системного блоку, що включає процесор, материнську плату, оперативну пам'ять, відеокарту, накопичувачі, блок живлення й корпус. Тобто всі ті необхідні компоненти, які потрібні комп'ютеру для нормального функціонування.

Ну що ж, тепер перейдемо безпосередньо до конфігурацій комп'ютера. Як уже згадувалося вище, ми виділили чотири різні типи. У порядку підвищення функціональності й вартості їх можна розташувати в такий спосіб:

  • комп'ютери low-end класу;
  • комп'ютери middle-end класу;
  • прогресивні комп'ютери middle-end класу;
  • комп'ютери high-end класу.

Вибір комп'ютера low-end класу

Комп'ютери із цього цінового діапазону належать до початкового рівня. Завдання, які ставляться перед ними, ставляться до так званого «офісного» класу: навігація в інтернеті, робота з різного роду документами, перегляд відео, прослуховування аудіо.

Якщо комп'ютер low-end класу збирається для офісного співробітника, то тут усе зрозуміло - як правило, шукаються найдешевші компоненти без оглядки на технічні характеристики. На жаль, такий підхід спостерігається на переважній більшості сьогоднішніх підприємств.

При виборі комп'ютера low-end класу для домашнього використання ситуація змінюється кардинальним чином: характеристики відіграють далеко не останню роль, та й придатність системи для подальшого апгрейду не скидається з рахунків. Тому пропонуємо більш детально зупинитися на цьому моменті й подивитися, на яку систему може розраховувати ощадливий користувач.

Материнська плата та процесор

У даному ціновому сегменті потрібно розглядати вибір материнської плати й процесора в одному контексті. Зв'язано це з тим, що при складанні комп'ютера початкового рівня ні про яку дискретну відеокарту мова не йде, а вивід зображення здійснюється через відеовиходи, що знаходяться на материнській платі. У більшості ж випадків відеоядро інтегроване в процесор. Тому вибір процесора в цьому випадку сильно залежить від можливостей материнської плати й навпаки - від процесорного роз’єму потрібно відштовхуватися при виборі материнської плати. Ми ж розглянемо всі можливі варіанти систем бюджетного рівня й спробуємо виділити їхні основні переваги й недоліки.

Почнемо, мабуть, із платформи Intel. Єдиним прийнятним варіантом вибору в нижчому ціновому діапазоні є материнські плати, в основі яких знаходиться чипсет Intel H61 Express. Це набір логіки початкового рівня, який може забезпечити роботу до 10 портів USB 2.0 і до 4 портів SATA 2.0 із пропускною здатністю 3 Гбіт/с. Підтримка сучасних швидкісних портів USB 3.0 і SATA 3.0 із пропускною здатністю 6 Гбіт/с відсутня. Також немає підтримки інтерфейсу PCI і можливості побудови RAID-масивів. До переваг набору логіки Intel H61 Express можна віднести можливість виводу відеосигналу через цифрові порти, включаючи HDMI і DisplayPort.

Вартість материнських плат, побудованих на чипсеті Intel H61 Express, починається з позначки 45 доларів. Переважно ці плати виконані у форм-факторі mATX, їх оснащено одним слотом PCI-Express x16 і двома PCI-Express x1; двома слотами для установки оперативної пам'яті; аналоговим відеовиходом VGA, а в деяких випадках і цифровим DVI. Доплативши 10-15 доларів, покупець одержить відеовихід HDMI. На наш погляд у випадку бюджетного комп'ютера для підключення монітора вистачить і звичайного роз`єму DVI, а зекономлені гроші розумніше буде витратити на інше «залізо».

Дані плати обладнані процесорним роз’ємом Socket LGA1155 і підтримують установку процесорів як з архітектурою Intel Sandy Bridge, так і Intel Ivy Bridge, що позитивним чином позначиться на майбутньому апгрейді комп'ютера. На наш погляд, найкращим вибором серед бюджетних процесорів є моделі Intel Celeron G530 (2,4 ГГц), Intel Celeron G540 (2,5 ГГц) або Intel Celeron G550 (2,6 ГГц). Усі вони побудовані на однаковій архітектурі та мають однакові технічні характеристики за винятком частоти. Але різниця в 100-200 МГц у цьому випадку буде несуттєва. На сьогоднішній день вартість усіх трьох моделей приблизно зрівнялася й коливається в районі позначки 45 доларів. При низькій ціні вони мають по два ядра й кеш-пам'ять третього рівня обсягом 2 МБ, що позитивно позначається на загальній продуктивності (більш докладно з можливостями даних процесорів можна ознайомиться, прочитавши статтю «Огляд та тестування процесора Intel Celeron G530»). Вбудоване відеоядро Intel HD Graphics не можна назвати дуже потужним. Пограти більш-менш комфортно в ігри 5-річної давнини можна буде тільки розігнавши його. При цьому доведеться виставити мінімальні налаштування графіки й роздільну здатність на рівні 1360х768 або 1280х1024. В цілому ж процесори Intel Celeron G530 (2,4 ГГц)/ Intel Celeron G540 (2,5 ГГц)/ Intel Celeron G550 (2,6 ГГц) одні із кращих за показником «ціна/продуктивність».

Із платформою AMD не все так однозначно, як з Intel. Справа в тому, що на ринку присутні відразу три різні покоління материнських плат, на основі яких за невеликі гроші можна побудувати системи з інтегрованою відеокартою.

Першими розглянемо материнські плати, побудовані на наборі логіки AMD 760G/SB710 і обладнані процесорним роз’ємом Socket AM3+. Це одні з небагатьох на сьогоднішній день масових рішень, у яких вбудоване відеоядро реалізоване безпосередньо на платі, а не в процесорі. Зв'язка AMD 760G/SB710 була випущена в далекому 2009 році, тому на перший погляд може здатися, що через чотири роки більших можливостей очікувати від неї не варто. Але дане твердження не зовсім вірне. Судіть самі: підтримка до 12 портів USB 2.0; підтримка до 6 портів SATA 2.0 із пропускною здатністю 3 Гбіт/с; можливість організації RAID-масивів рівнів 0, 1, 10; наявність вбудованого відеоядра ATI Radeon HD 3000; підтримка інтерфейсів PCI і PCI-Express. Характеристики дуже схожі на можливості бюджетного чипсету від Intel - Intel H61 Express, чи не так? До недоліків набору системної логіки AMD 760G/SB710 можна віднести відсутність можливості виводу відеосигналу через роз’єми HDMI і DisplayPort. Але при побудові систем початкового рівня це не критично.

Ціни на бюджетні материнські плати, в основі яких лежить чипсет AMD 760G/SB710, починаються з позначки 42 долара. При цьому, як правило, сама плата буде виконана у форм-факторі mATX і забезпечена слотами PCI-Express x16, PCI-Express x1 і PCI (як мінімум по одному кожного виду), а також двома слотами для установки оперативної пам'яті. Щоправда, у такому початковому варіанті вивід відеосигналу здійснюється тільки через аналоговий інтерфейс VGA. За плати, оснащені додатковим цифровим відеовиходом DVI, доведеться заплатити вже 45 доларів. Як нам здається, даний варіант буде кращим, хоч і ненабагато дорожчим, оскільки дозволить підключати й більш сучасні монітори з великою діагоналлю.

 Найбільш популярним процесором під роз’єм Socket AM3/AM3+ у бюджетному сегменті ринку є AMD Sempron 145 с частотою роботи 2,8 ГГц. Середня вартість 37 доларів робить його дуже вигідною покупкою при складанні комп'ютера початкового рівня. Але ми пропонуємо звернути вашу увагу на інший процесор - AMD Sempron X2 190. Так, частота його роботи трохи нижча - 2,5 ГГц, та й ціна більша, близько 42 доларів. Але зате AMD Sempron X2 190 має два повноцінні ядра, тоді як в AMD Sempron 145 - тільки одне. На наш погляд, переплата в 5 доларів у цьому випадку більш ніж виправдана.

А тепер давайте поглянемо на платформи, призначені для установки гібридних процесорів (APU). Адже в багатьох прес-релізах молодші моделі APU AMD позиціонуються як універсальне рішення для побудови бюджетних комп'ютерів з порівняно потужним відеоядром. На сьогоднішній день на ринку присутні два покоління гібридних процесорів – Lіano (більш старе) і Trinity (більш нове) під роз’єми Socket FM1 і Socket FM2 відповідно. Основна проблема в тому, що ці роз’єми не сумісні. При купівлі платформи Socket FM1 це накладає певні обмеження на подальший апгрейд у майбутньому. Придбання платформи Socket FM2 із цього погляду виглядає перспективнішим, оскільки наступне покоління гібридних процесорів AMD буде сумісне з даним роз’ємом.

На сьогоднішній день вартість материнських плат з роз’ємами Socket FM1 і з Socket FM2 незначно відрізняється. Ціни на бюджетні моделі, обладнані роз’ємами Socket FM1, починаються з 50 доларів, у той час як обладнані Socket FM2 - з 57 доларів. В обох випадках це будуть mATX материнські плати, побудовані на молодшому наборі логіки AMD A55. Особливою функціональністю він не володіє, підтримка сучасних портів типу USB 3.0 або SATA 3.0 не передбачена. Відзначимо, що найдешевші материнських плати з роз’ємами Socket FM1/Socket FM2 комплектуються в основному відеовиходами VGA і DVI. За цифровий роз’єм HDMI доведеться доплатити ще 3-8 доларів залежно від виробника.

Що стосується процесорів, то тут ціни на APU Llano і APU Trinity відрізняються більш суттєво. Так, якщо найбільш молодша модель AMD A4-3300 (2,5 ГГц) під роз’єм Socket FM1 коштує 41 долар, то під роз’єм Socket FM2 AMD A4-5300 (3,4 ГГц) коштує вже 56 доларів. Щоправда в AMD A4-5300 частота роботи більша на 36% у порівнянні з AMD A4-3300, та й вбудоване відеоядро потужніше приблизно на 20%. Так що доплата в 15 доларів (+36% до вартості AMD A4-3300) цілком виправдана.

Як бачимо, купівля платформи Socket FM2 у бюджетному сегменті ринку з багатьох сторін виглядає більш привабливою та перспективною, ніж придбання платформи Socket FM1, хоча й коштувати вона буде трохи дорожче.

Оперативна пам'ять

При виборі оперативної пам'яті для комп'ютера початкового рівня в першу чергу потрібно звертати увагу на обсяг і на кількість модулів. Інші характеристики в нижчому ціновому сегменті не критичні. Тому сміливо можна брати будь-яку пам'ять, що сподобалася, стандарту DDR3 зі швидкістю роботи 1333 МГц. Виробник у цьому випадку не відіграє великої ролі. Тепер, що стосується обсягу оперативної пам'яті. Вартість 1-гігабайтних модулів починається з 9 доларів, а 2-гігабайтних - з 11 доларів. Як бачимо різниця в ціні невелика, а от в обсязі - більш ніж істотна. В купівлі 4-гігабайтних модулів особливого змісту немає, оскільки ціна на них помітно вища (22 долара), та й системам початкового рівня просто не потрібний такий обсяг оперативної пам'яті.

Враховуючи все вищесказане, для бюджетної системи ідеальним варіантом буде купівля одного 2-гігабайтного модуля. У майбутньому обсяг оперативної пам'яті можна буде наростити до 4 ГБ, шляхом установки ще одного модуля.

Відеокарта

У випадку комп'ютера початкового рівня, про зовнішню відеокарту мова не йде. Хоча на всіх материнських платах присутній слот PCI-Express x16 і, у принципі, установка дискретного відеоприскорювача в плані підвищення продуктивності системи цілком можлива. Що ж стосується вбудованого відеоядра, то в порядку зростання його продуктивності описані вище платформи можна розташувати приблизно в такий спосіб:

  • Intel HD Graphics (Socket LGA 1155, Intel Celeron G530);
  • ATI Radeon HD 3000 (Socket AM3+, AMD Sempron X2 190);
  • AMD Radeon HD 6410D (Socket FM1, AMD A4-3300);
  • AMD Radeon HD 7480D (Socket FM2, AMD A4-5300).

Швидкодія інтегрованої графіки Intel HD Graphics і ATI Radeon HD 3000 перебуває приблизно на одному рівні. Відеоядро AMD Radeon HD 6410D показує значно кращі результати, випереджаючи Intel HD Graphics і Radeon HD 3000 приблизно на 40%. А AMD Radeon HD 7480D, у свою чергу, приблизно на 20% продуктивніша за відеоядро AMD Radeon HD 6410D.

Але, незважаючи на ці цифри, нормально пограти в сучасні ігри на цих відеокартах не вийде, навіть при налаштуваннях нижчих середнього рівня. Різниця в продуктивності перерахованих вище відеоядер буде видна тільки в іграх 7-річної давнини. При цьому  комфортної гри навіть від Radeon HD 7480D можна буде добитися лише значно знизивши налаштування якості картинки.

Накопичувач

Оскільки у всіх материнських платах відсутні порти SATA 3.0, то і накопичувач потрібно вибирати з інтерфейсом SATA 2.0. При купівлі вінчестера чи не основним критерієм є його обсяг. При складанні комп'ютера початкового рівня ми також рекомендуємо в першу чергу звертати увагу саме на цю характеристику.

На прилавках магазинів ще присутні вінчестери обсягом 250 ГБ і 320 ГБ, вартість яких коливається в межах 50 - 53 доларів. На наш погляд, їх покупка виглядає не зовсім виправданою. По-перше, такого обсягу на сьогоднішній день може бути явно недостатньо, по-друге, ціни на 500-гігабайтні моделі продовжують падати. Причому на їхньому тлі вигідно відрізняється одна пропозиція - Hitachi Deskstar 7K1000.З (500 ГБ, 7200 об/хв, 16 МБ кеш-пам'яті) вартістю 58 доларів. Чесно кажучи, незрозуміло, чи це сам виробник веде агресивну цінову політику, чи це магазини прагнуть дістати додатковий прибуток за «розкрученість» інших торговельних марок, але в кожному разі в бюджетному сегменті - це кращий вибір за показником «ціна/об’єм». Відзначимо також, що ,погортавши сторінки технічних форумів, особливих дорікань із боку користувачів на модель Hitachi Deskstar 7K1000.З ми не виявили.

Корпус і блок живлення

У нижчому ціновому сегменті найдоцільніше купувати недорогий корпус, у який уже встановлений блок живлення. Як правило, потужність такого рішення лежить у межах 350 - 400 Вт. Звичайно, якість виконання блоку живлення, а також його технічні характеристики будуть не дуже задовільні, але для бюджетного комп'ютера його повинно вистачити. Та й загальне енергоспоживання системи початкового рівня в основному не перевищує 150 - 200 Вт.

Вартість таких корпусів із попередньо встановленим блоком живлення коливається в районі 30 доларів.

Порівняльна таблиця конфігурацій low-end класу

 

Socket LGA1155

Socket AM3+

Socket FM1

Socket FM2

Процесор

Intel Celeron G540

(45 дол.)

AMD Sempron X2 190

(42 дол.)

AMD A4-3300

(41 дол.)

AMD A4-5300

(56 дол.)

Материнська плата

mATX-плата, побудована на чипсеті Intel H61 Express

(45 дол.)

mATX-плата, побудована на наборі логіки AMD 760G/SB710

(45 дол.)

mATX-плата, побудована на чипсеті AMD A55

(50 дол.)

mATX-плата, побудована на чипсеті AMD A55

(57 дол.)

Оперативна пам'ять

DDR3-1333 2 ГБ

(11 дол.)

Відеокарта

Вбудоване відеоядро Intel HD Graphics

Вбудоване відеоядро ATI Radeon HD 3000

Вбудоване відеоядро ATI Radeon HD 6410D

Вбудоване відеоядро ATI Radeon HD 7480D

Накопичувач

SATA 2.0 500 ГБ

(58 дол.)

 Блок живлення та корпус

Midi Tower, 350 - 400 Вт

(30 дол.)

Загальна вартість, дол.

189

186

190

212

Вибір комп'ютера middle-end класу

До комп'ютерів цього цінового діапазону пред'являються вже підвищені вимоги, причому як у плані продуктивності процесора, так і відеокарти. До того ж система middle-end класу повинна мати непогану функціональність, яка полягає в можливості установки додаткових плат розширення, наявності великої кількості різних виходів для підключення периферії, можливості апгрейду комп'ютера без зміни платформи.

Ми не будемо поєднувати вибір материнської плати й процесора в один розділ, оскільки в цьому випадку вони вже не так залежать одне від одного, як при складанні комп'ютера low-end класу.

Материнська плата

Природно, що при збільшенні бюджету помітно розширюється й кількість пропозицій. Причому на ринку можна зустріти материнські плати, побудовані як на чипсетах старого покоління, так і нового. Більш детально кожне покоління ми розглянемо в окремій статті, повністю присвяченій аналізу ринку материнських плат. Тут же ми обмежимося розповіддю лише про найцікавіші моделі з погляду показника «оптимальна ціна/можливості».

Почнемо із платформи Intel. Найбільше критерію «оптимальна ціна/можливості» відповідають материнські плати, в основі яких лежать набори логіки Intel B75 Express і Intel H77 Express і які призначені для встановлення процесорів з роз’єм Socket LGA1155. Відзначимо, що сама компанія Intel заявляє про приналежність рішень, побудованих на чипсеті Intel B75 Express, суто до корпоративного сегмента ринку. Ми ж, проаналізувавши можливості Intel B75 Express, дійшли висновку, що він цілком може використовуватися й у платформах, призначених для складання домашніх персональних комп'ютерів.

Отже, чим же хороші набори логіки Intel B75 Express і Intel H77 Express? У першу чергу підтримкою як старого покоління процесорів Intel Sandy Bridge, так і нового - Intel Ivy Bridge. Крім того, і Intel B75 Express, і Intel H77 Express забезпечують підтримку великої кількості портів USB (16 і 18 відповідно), причому чотири з них відповідають специфікації 3.0. Загальна кількість портів SATA помітно менша - усього шість. Але й цієї кількості повинне вистачити для підключення оптичного приводу й декількох накопичувачів. Звертаємо вашу увагу, що в Intel B75 Express і Intel H77 Express також реалізована підтримка інтерфейсу SATA 3.0 із пропускною здатністю 6 Гбіт/с. Щоправда Intel B75 Express підтримує тільки один порт SATA 3.0, а от Intel H77 Express - уже два.

Не зайвим буде згадати про можливості роботи зі слотом PCI-Express x16 3.0. Звичайно, зараз приросту в продуктивності відеокарт при переході зі специфікації PCI-Express 2.0 на PCI-Express 3.0 не спостерігається. Але мати на платі слот PCI-Express x16 3.0, як мінімум з погляду перспективності, досить корисно. Підкреслимо, що слот PCI-Express x16 3.0 буде працювати в такому режимі тільки після установки процесорів сімейства Intel Ivy Bridge.

Ну що ж, основні можливості наборів логіки ясні, тепер перейдемо безпосередньо до самих материнських плат.

У даному ціновому сегменті на ринку вдосталь присутні як плати формату mATX, так і формату ATX. Ми ж радимо зупинити свій вибір на останньому. Різниця в ціні між mATX- і ATX-рішеннями незначна, а то й зовсім відсутня. Зате на повнорозмірних материнських платах в інженерів є можливість реалізувати велика кількість слотів для плат розширення, поліпшити розведення доріжок між основними вузлами й більш зручно розмістити роз’єми для підключення пристроїв.

Обидва чипсети Intel B75 Express і Intel H77 Express можуть працювати з 8 лініями PCI-E 2.0. Тому крім слота PCI-Express x16 3.0, на платах також будуть розташовані один роз’єм PCI-Express x4 і як мінімум два PCI-Express x1. Крім того, на повнорозмірних платах можуть бути присутні і кілька слотів PCI, які для комп'ютера middle-end класу будуть ще досить актуальними, особливо якщо у вас уже був комп'ютер з додатковими картами розширення, такими як TV-тюнер або зовнішня звукова карта. Для установки оперативної пам'яті надаються чотири роз’єми. Як правило, обсяг оперативної пам'яті обмежується 32 ГБ, чого з лишком вистачить для виконання будь-яких поставлених завдань. Оскільки мало не всі процесори Intel Sandy Bridge і Intel Ivy Bridge мають вбудоване відеоядро, то й плати з роз’ємом Socket LGA1155 оснащені відеовиходами, у тому числі й цифровим HDMI.

Ще одним «плюсом» на користь вибору ATX-рішення буде те, що вони являють собою, по суті, «заготовки» для моделей, побудованих на старшому чипсеті Intel Z77 Express. Тому на таких платах можна зустріти компоненти, які характерні для більш дорогих рішень. Наприклад, на GIGABYTE GA-H77-D3H (чипсет Intel H77 Express) присутня посилена 7-фазна система живлення процесора й підтримка двох додаткових портів USB 3.0; на MSI B75A-G43 (чипсет Intel B75 Express) - два радіатори для охолодження силових елементів перетворювача живлення процесора; на ASUS P8B75-V (чипсет Intel B75 Express) - цифровий ШІМ-конролер системи живлення процесора й кнопка «MemOK!» для автоматичного виправлення помилок оперативної пам'яті. Причому наявність перерахованих вище «бонусів» ніяк особливо не позначається на кінцевій вартості продукту.

Ціна повнорозмірних материнських плат, в основі яких знаходиться чипсет Intel B75 Express, лежить у межах 73 - 82 доларів, а побудованих на чипсеті Intel H77 Express - у межах 79 - 105 доларів. Відзначимо також, що на даних платах практично відсутні можливості для хорошого розгону «заліза».

Для платформи під процесори AMD найбільш очевидним є вибір материнської плати, побудованої на наборі логіки AMD 970/SB950 і обладнаної процесорним роз’ємом Socket AM3+. Як і в попередньому випадку, ми рекомендуємо звертати увагу на ATX-рішення. Зв'язка AMD 970/SB950 підтримує до 14 портів USB 2.0, до 6 портів SATA 3.0 і не має вбудованого відеоядра. Останній факт позитивним чином позначився на вартості материнських плат. Зменшення ціни дозволило використовувати контролери сторонніх виробників для реалізації інтерфейсів USB 3.0.

Чипсет не має підтримки слоту PCI-Express x16 3.0, зате він може використовувати 22 лінії PCI-E, ще 4 надаються для південного мосту SB950. Тобто в цілому зв'язка AMD 970/SB950 для роботи контролерів і слотів плат розширення надає 10 ліній PCI-E (нагадаємо, що 16 ліній PCI-E надаються для функціонування роз’єму PCI-Express x16), у той час, як чипсети Intel B75 Express і Intel H77 Express тільки 8. Це дозволяє уникнути ситуацій, коли при установці плати розширення в слот PCI-Express x4, деякі роз’єм PCI-Express x1 перестають функціонувати, тому що для них банально не вистачає ліній PCI-E.

В іншому ж материнські плати middle-end класу, обладнані процесорними роз’ємами Socket AM3+ і Socket LGA1155, досить схожі. Вартість повнорозмірних рішень, побудованих на наборі логіки AMD 970/SB950, коливається в доволі широкому діапазоні від 72 до 100 доларів. Ми ж рекомендуємо звернути увагу на плати із цінами в районі позначки 85 доларів (наприклад MSI 970A-G45, GIGABYTE GA-970A-D3). У цьому випадку ви гарантовано одержите мінімум два порти USB 3.0, гарний вузол живлення процесора й, у більшості випадків, додаткові радіатори на «мосфети». Крім того, такі плати мають непоганий розгінний потенціал, що дозволить збільшити загальну продуктивність комп'ютера.

Також ми розглядали варіанти складання комп'ютера middle-end класу на основі потужних гібридних процесорів AMD Lіano (Socket FM1) і AMD Trinity (Socket FM2) без застосування зовнішнього відеоприскорювача. Але на сьогоднішній день реалії такі, що відеоядро навіть «топового» APU AMD A10-5800K не може змагатися із середньою по потужності відеокартою, а по витрачених грошах виходить фактично те саме. Хоча відзначимо, що комп'ютери з гібридними процесорами відмінно підійдуть тим, хто збирають комп'ютер під якусь конкретну он-лайн гру. Наприклад, на різних форумах часто можна зустріти питання типу «порадьте конфігурацію для гри в World Of Tanks» або «яка оптимальна система для Lineage II?». От у цьому випадку й варто звернути увагу на платформи Socket FM1 і Socket FM2. Щоправда, це вже вийде вузькоспеціалізована система, яка не повною мірою буде відповідати критеріям комп'ютера middle-end класу для масового користувача.

Хоча не будемо передчасно списувати ці платформи з рахунків. Справа в тому, що на ринку присутній цілий ряд гібридних процесорів з «бракованим» відеоядром. У першу чергу приваблює їхня невисока вартість при порівняно непоганій продуктивності. Тому ми вирішили проаналізувати перспективи складання комп'ютера middle-end класу з використанням даних процесорів. Але в цій статті ми розглянемо лише платформу Socket FM1. У першу чергу зв'язано це з тим, що щодо процесорів з відключеним відеоядром під платформу Socket FM2 поки що практично немає ніякої аналітичної інформації, а судити про їхню продуктивність, ґрунтуючись лише на технічних даних, як нам здається, некоректно. Сподіваємося, що до виходу наступної статті циклу ситуація зміниться й ми повною мірою зможемо проаналізувати можливість побудови конфігурацій на основі цих процесорів.

Але повернемося до платформи Socket FM1. Для неї фахівці компанії AMD розробили два варіанти чипсетів AMD A55 і AMD A75. І якщо AMD A55 із упевненістю можна віднести до бюджетних рішень, то AMD A75 має вже помітно більші можливості й претендує на використання його в більш функціональних платах. Набір логіки AMD A75 має підтримку до 10 портів USB 2.0, до 4 портів USB 3.0, до 6 портів SATA 3.0 із пропускною здатністю 6 Гбіт/с і до 3 портів PCI. Оскільки все це реалізоване в одному чипсеті й не вимагає застосування додаткових контролерів, то вартість повнорозмірних материнських плат, побудованих на AMD A75, порівняно невисока й починається з позначки 76 доларів. При цьому доплативши 7 - 14 доларів (залежно від виробника) ви одержите плату з відмінним розгінним потенціалом і набором додаткових можливостей, які властиві рішенням топ-рівня. Наприклад, плата ASRock A75 Extreme 6 вартістю 84 долара має «на борту» чотири додаткові порти SATA 3.0 (два з яких eSATA 3.0), два додаткові USB 3.0, підтримку AMD CrossFireX і NVIDIA SLI у режимі х8+х8, кнопки «POWER», «RESET», «Clear CMOS» безпосередньо на платі, цифровий індикатор Post-кодів і багато чого іншого.

Як нам здається, єдиним мінусом таких платформ є обмежений потенціал у плані майбутнього апгрейду. У першу чергу це стосується продуктивності гібридних процесорів, яка часто поступається аналогічним моделям звичайних процесорів.

Процесор

 Під платформу Socket LGA1155 у даній ціновій категорії хорошим вибором буде процесор Intel Pentium Dual-Core G860 вартістю 74 долари. Хоч він і відноситься до більш раннього сімейства Intel Sandy Bridge, але наявність двох повноцінних ядер, що працюють на частоті 3,0 ГГц, і кеш-пам'яті третього рівня обсягом 3 МБ за такі гроші робить його досить цікавою покупкою. Більш докладно можливості процесорів Intel Pentium Dual-Core G8х0 описані в статтях, присвячених тестуванню Intel Pentium Dual-Core G840 і Intel Pentium Dual-Core G850.

Що ж стосується платформи Socket AM3+, то тут вибір також цілком очевидний - процесори AMD Athlon II X3 450 і AMD Athlon II X3 455 вартістю 68 доларів і 72 долара відповідно. Хоч дані моделі можна вважати морально застарілими, але їхніх можливостей (3 ядра, частота 3,2/3,3 ГГц) цілком вистачить, щоб забезпечити комфортну роботу в більшості додатків і розкрити повністю потенціал середньої по продуктивності відеокарти. До того ж, завжди є якийсь шанс на розблокування четвертого ядра.

При складанні системи на основі платформи Socket FM1 у такому варіанті, як ми описували вище, необхідно звертати увагу на процесори Athlon II X4 631 і Athlon II X4 641 із частотами роботи 2,6 ГГц і 2,8ГГц відповідно. Вони мають по два двоядерні модулі й коштують у межах 68 - 72 доларів. Купувати старшу модель Athlon II X4 651 (3,0 ГГц) за 82 долари немає особливого змісту, оскільки приріст у частоті мінімальний (+200 МГц), а от у ціні - більш істотний (+10 доларів).

Відзначимо, що по продуктивності всі процесори Intel Pentium Dual Core G860, AMD Athlon II X3 450/455 і Athlon II X4 631/641 перебувають приблизно на одному рівні. Хіба що AMD Athlon II X3 450/455 трохи вириваються вперед при розв'язуванні обчислювальних завдань.

Оперативна пам'ять

Як і у випадку бюджетного комп'ютера, тут також основну увагу потрібно звертати на  обсяг пам'яті. Щоправда, у цьому випадку розумніше купувати два модулі по 2 ГБ кожний. По-перше, для одночасної роботи в декількох додатках обсяг 4 ГБ буде не зайвим, а по-друге, буде задіяний двоканальний режим роботи пам'яті, що трохи підвищить загальну продуктивність системи.

Різниця у вартості між 2-гігабайтними модулями, що працюють на частотах 1333 МГц і 1600 МГц становить приблизно 2 долара. Відповідно за пару таких модулів (1600 МГц) потрібно буде переплатити в цілому 4 долари. На наш погляд, воно того варте, тим більше, що описані вище материнські плати мають певні можливості для розгону «заліза». І буде погано, якщо продуктивність комп'ютера «впиратиметься» у пропускну здатність підсистеми пам'яті.

Тобто загальна сума, витрачена на купівлю 4 ГБ пам'яті, буде становити приблизно 26 доларів.


Социальные комментарии Cackle
Пошук на сайті
Поштова розсилка
top10

vote

Голосування