up
ua ru
menu

msi-achieve_a_new_level_of_cool-banner-160x600.jpg

GOODRAM-SSD-Iridium-PRO.gif

logo minifile

::>Цифрова індустрія > 2015 > 08 > ...

Версія для друку
Переопублікувати статтю

14-08-2015


rss

The International: як турнір з Dota 2 змінює життя

8 серпня в американському місті Сіетл завершився найбільший (за призовим фондом) кіберспортивний турнір в історії людства − The International. Американська команда Evil Geniuses, яка зайняла перше місце, повезла додому $6,6 мільйонів, а всього команди розіграли між собою феноменальні $18 мільйонів.

Турнір висвітлювали майже всі головні світові видання, причому не тільки ігрові: New York Times, Forbes, Tribune і багато інших були в їхньому числі. Навіть на пострадянському просторі ЗМІ не цуралися розповідати про турнір. Видання описували цю подію, не вживаючи при цьому терміни на зразок «задрот», «марнотратник життя» та «ігри шкодять вашому здоров'ю», − як ми це звикли чути рік у рік.

The International

Але давайте по порядку. Що таке The International? Це чемпіонат світу з відомої всім MOBA-гри Dota 2. Цього року він відсвяткував свій перший ювілей − уп'яте 16 кращих команд із усього світу боролися за титул чемпіона.

Організовує цей турнір компанія Valve, відома вам за головним супутником ПК-гравців − сервісом Steam, а також за рядом ігрових шедеврів: Half-Life, Portal, Left 4 Dead, Counter-Strike.

З 2011 року, коли пройшов перший The Intenational, Valve стабільно встановлює новий рекорд за об’ємом призового фонду, а також з такою ж стабільністю та поступовістю поліпшує все, що пов'язане з кіберспортом.

Перший турнір пройшов у Німеччині, на відомій багатьом виставці Gamescom у Кельні. Розігрували феноменальні на той час $1,5 мільйони призових. Перше місце, до речі, взяла українська команда Natus Vincere.

Умови проведення чемпіонату були далекі від ідеалу. Організовувати його було доволі важко, враховуючи специфіку ігрової виставки та жорсткий ліміт за часом. Тому вже в наступному році The International пройшов у будівлі сіетлської опери − Бенароя Хол. І тут компанія Valve підвищила планку всіх кіберспортивних подій: до The International турніри ніколи не проводили у великій, солідній установі.

На четвертий чемпіонат планка знову була піднята: турнір переїхав у головний баскетбольний стадіон Сіетлу − Кей Арену, тим самим для глядачів стиралася будь-яка межа між звичайним спортом і кіберспортом.

The International

Крім усього іншого, компанія Valve вразила своїми організаторськими можливостями та уміннями заробляти на всьому цьому гроші. Згадайте чемпіонат Європи з футболу в 2012 році, коли на будівництво стадіонів були витрачені феноменальні кошти, що викликало крайнє невдоволення у всіх, кому футбол був надзвичайно байдужий. Обурення цілком зрозуміле: чому заради місячного турніру необхідно виділяти такі колосальні гроші, при тому, що більша частина країни цей турнір дивитися навіть не буде − їм не цікаво? Valve зробила мудріше: гроші на чемпіонат виділяють самі гравці, причому роблять це з радістю.

Ви, звичайно, чули про краудфандинг, кампанії на Kickstarter та інші засоби збору грошей з народу. Ключовий принцип зрозумілий: ось наша головна мета; нам потрібно стільки-то грошей; витягуйте свої кредитки, шановні. Valve зробила ще розумніше: за кілька місяців до чемпіонату у продаж надходить такий собі компендіум − віртуальний журнал з описом турніру, можливістю зробити прогнози, інформацією про команди та усе в такому дусі. Кожна книжка коштує $10, 25% від цієї суми йде прямо в призовий фонд.

The International

Але й це ще не все: компанія Valve встановила ряд цілей − досягнувши однієї суми, усі гравці, які купили компендіум, одержують набір речей для героя, другої суми − кур'єрів, третьої − нові анімації і так далі. Завдяки такому підходу призовий фонд і досягнув тих феноменальних сум, про які говорять з року в рік. І нагадаємо, що в призовий фонд направляються тільки 25% від усієї вирученої із продажу компендіумів суми, а решта йде прямо Valve. За винятком витрат на організацію The International, прибуток однаково залишається відчутний.

Сам турнір бездоганно організований: ігри йдуть за розкладом; працює безліч трансляцій більш ніж десятьма мовами; у Сіетл за рахунок Valve приїжджають безліч журналістів, які висвітлюють хід подій турніру. Останні кілька років організовуються спеціальні трансляції для новачків, де все що відбувається на екрані доступно пояснюється новій аудиторії. Нема що говорити про те, що все, що відбувається − справжнє свято для всіх любителів Dota 2, як, втім, і для любителів інших кіберспортивних дисциплін.

The International

І от зараз, на прикладі Dota 2 і The International, дуже доречно сказати, що кіберспорт стає дійсно важливим фактором суспільних відносин, який здатний змінювати життя на краще.

Про успіх окремих спортсменів (боксерів, футболістів, хокеїстів та інших) знято безліч відмінних мотиваційних фільмів, після яких буквально хочеться кинути все і теж побудувати свій шлях до успіху. Але зробити це дуже часто виявляється непереборно складно: у силу віку, в силу фізичних обмежень і так далі.

З кіберспортом і Dota 2 все інакше. Тут немає такого розриву в співвідношенні любитель-професіонал, як це є у звичайному спорті. Тут вам не потрібно витрачати десятки років із самого дитинства на формування потрібних навичок. А крім цього, тут ви можете у звичайному матчі зіштовхнутися зі справжнісінькими професійними гравцями, чого ніколи не трапиться в тому ж футболі або баскетболі. Ну справді: чи може футболіст-любитель поганяти м'яч із Мессі? А гравець-любитель в Dota 2 запросто може наткнутися на якого-небудь Dendi (цілком собі еквівалент Мессі на Dota-сцені). Одним словом, тут абсолютно кожен гравець може досягнути успіху.

Уже зараз існує величезна кількість можливостей потрапити в професійну команду по Dota 2. По-перше, є турніри з різними дивізіонами: від любителів до професіоналів. Все що потрібно, це набрати команду й почати грати в любительському дивізіоні. Через кілька місяців ви запросто можете потрапити в наступний дивізіон, потім ще на рівень вище і так далі.

The International

По-друге, якщо ви хороший гравець, то вас можуть помітити професіонали й запросити потренуватися з ними. Повторюся: у звичайній грі ви легко можете наткнутися на чемпіона The International.

Прикладів успішних історій досить багато. Наприклад, капітан і гравець підтримки російської команди Virtus.Pro, яка зайняла на турнірі п'яте місце та повернулася додому з $1,2 млн. призових, були запрошені на професійну сцену іншими гравцями, які помітили та оцінили їхню гру. І шлях від новачка до учасника найбільшого кіберспортивної події вони пройшли за 2-3 роки.

Інший приклад, напевно, найточніше відповідає духу заголовка цієї статті, − пакистанський школяр Сумаїл Хассан, який став цього року чемпіоном світу в 16 років. Його родина переїхала з Пакистану в США у пошуках кращого життя, але справи йшли не дуже добре. Вони жили дев’ятеро у невеликому будинку. Усе змінилося, коли Сумаїл у лютому цього року виграв перший свій турнір з Dota 2 у складі Evil Geniuses, заробивши на п'ятьох $1,2 мільйони. Цього літа його феноменальна гра забезпечила його команді $6,6 мільйонів, а його частка явно стане чудовою підмогою для його родини.

The International

У суспільстві часто чути осудження і Dota 2, і самого кіберспорту як явища («спорт же не справжній, час даремно витрачаєш свій, не те що футбол», − говорить сорокарічний стосорокакілограмовий дядько, який м'яча не ганяв уже років з двадцять), але цей підхід помилковий. І The International − головний приклад того, як комп'ютерна гра змінює життя до кращого.

P.S. Рекомендуємо до перегляду два документальні фільми про The International. Перший − Free to Play −  про трьох гравців (один із них, до речі, з України), які їдуть на The International, і що він для них означає. Другий − також про турнір, але через інтерв'ю із гравцями з пост-СССР.


Социальные комментарии Cackle
Пошук на сайті
Поштова розсилка
top10

vote

Голосування