Рецензія на гру XCOM: Enemy Within

 

Назва: XCOM: Enemy Within
Жанр: Стратегія/тактика
Розробник: Firaxis Games
Видавець: 2K Games
Видавець у СНД: 1С-СофтКлаб
Дата виходу: 15 листопада 2013 року
Платформа: РС/Х360/PS3
Сайт гри: XCOM: Enemy Within

Складно знайти любителя тактичних стратегій і наукової фантастики, який не відчував би ніжної прихильності до культової серії XCOM. Цю серію, як класичні перші її частини від MicroProse і братів Голлоп, так і недавній ремейк від Firaxis Games, є за що полюбити: за  геймплей, окремі елементи якого органічно й природно доповнюють один одного, дозволяючи повністю поринути в гру; за напружене оповідання; за потік напастей, що не дають занудитися ні на хвилину. І, звичайно ж, за багатство можливостей, що дозволяють впоратися з будь-якою загрозою, яку тільки може породити безжалісний Всесвіт: екіпірування вбитих на полі бою прибульців видає таємниці інопланетних технологій, збиті літаючі тарілки йдуть на розвиток власної авіації; при цьому кожне вдосконалення земної армії відразу позначається на ситуації в театрі бойових дій, наближаючи ще на крок довгоочікувану перемогу.

Обмеженість ресурсів у кожній із частин серії з перших хвилин змушує підраховувати дохід і необхідні витрати, аналізувати оперативні зведення та ситуацію на політичній карті світу. У таких умовах прийняття будь-якого рішення стає відповідальним завданням. Ця постійна боротьба, у якій за кожну п'ядь рідної землі доводиться проливати ріки червоної та синьої крові; постійний дефіцит ресурсів на розграбованій планеті й щира радість від найменшого успіху мають настільки потужну притягальну силу, що не дають відірватися від гри десятки годин.

Раніше, в XCOM: Enemy Unknown, на наших плечах лежало завдання тотального знищення сил загарбника, боротьба за технічну перевагу та відвоювання назад отриманих суперником міст. У цей час прості солдати набиралися бойового досвіду, матеріли й обростали футуристичною технікою, а деякі з них відкривали в собі й псионічні здібності чужих. Але чому ж не можна, скажімо, інтегрувати в тіла добровольців  неземні імплантати або модифікувати людську ДНК, якщо вже земні вчені взялися настільки досконало досліджувати тіла інопланетян, що потрапили на їхні операційні столи? Очевидно тим же питанням задалися розробники гри з Firaxis Games і в результаті випустили доповнення до гри 2012 року – XCOM: Enemy Within.

Більше, ніж людина

Безумовно, однією з найважливіших сторін ігрового процесу XCOM є стратегічно вірний підхід до розвитку навичок бійців і забезпечення їх новим екіпіруванням, що відіграє вирішальну роль у сутичці з агресором.

Доповнення значно розширило арсенал – нових видів зброї та боєприпасів безліч, взяти хоча б купу гранат найрізноманітніших моделей, від світлошумових до начинених голками. З'явилися поліпшення й у ливарному цеху. Але ізюминка полягає не в цьому – головне з нововведень – два додаткові шляхи для вдосконалювання особового складу: генетичні модифікації та кібернетизація бійців.

Інших нововведень, маленьких і не дуже, у доповненні цілий вагон – від купи нових карт до істотних калібрувань балансу й ще більшого розриву між рівнями складності.

Розробники з Firaxis Games, вірні собі, представляють нововведення майже негайно. Уже на самому початку гри, коли ми вилітаємо на перше завдання й крім звичної купки сектоїдів виявляємо загадкові контейнери з якоюсь речовиною. Називається воно просто – «суміш».

Це і є матеріал для модифікації підопічних солдатів і основа для роботи двох нових лабораторій – відділу генетичних модифікацій і кібернетичних поліпшень, де всякого бійця тепер можна зробити мутантом або кіборгом. Етична сторона цього питання є одним із наріжних каменів сюжету XCOM: Enemy Within, про що недвозначно нагадують змінена цитата у вступі до Enemy Within і репліки науково-технічного персоналу ініціативи XCOM.

От тільки сценаристи знову старанно обходять боком гострі кути: сюжет як і раніше місцями непоказний. Як в оригіналі, де всю гру підопічні лише кидалися виразними репліками, а під завісу раптово починалася подоба епічної драми, так і тут ремарки із приводу людяності та гуманізму безцільно відпускаються кудись у порожнечу – драматургічна складова гри виглядає, м'яко кажучи, трохи сируватою.

Безумовно, можливість не потрапити під вплив ворожих псионіків шляхом чаклунства над пробірками в лабораторії дорогого коштує. Інша справа, коли підлеглим доводиться заради цього ампутувати кінцівки та перекручувати нервову систему. Було б доречніше давати кандидатам в інваліди війни можливість відмовитися від операції: зрештою, далеко не всі люди у фіналі Enemy Unknown виявлялися псионіками.

Пройшовши через технологічну модифікацію, оперативник позбудеться кінцівок і взагалі більшої частини плоті, але натомість одержить потужне й смертоносне кібернетичне тіло. Так звані роботи МЕК мають власне дерево навичок і набори озброєння так що, по суті, з ними ми одержали новий клас бійців.

На броню можна встановити зброю масового знищення – від вогнемета до накриваючого велику площу міномета, але в чому полягає справжня потужність кіборгів – це в ударі кулаком, що ламає стіни та валить додолу прибульців будь-якої вагової категорії.

За подібні бойові якості доводиться платити мобільністю, так що навіть зелені новобранці серед сектоїдів запросто підстрелять кібернетичних бійців з будь-якої дистанції, – укриттями МЕКи користуватися нездатні. Тому, незважаючи на величезний запас міцності, під перехресним вогнем кіборг досить швидко виявиться повалений. Але навіть один МЕК у команді може радикальним чином змістити перевагу на вашу користь.

Друга лінійка модифікацій, генна інженерія, куди простіша у використанні й навіть вносить легкий дисбаланс: солдати-мутанти багато чого набувають, але, на відміну від кіборгів, майже нічого не втрачають. Після нехитрих і доступних майже відразу ж маніпуляцій із ДНК ваші бійці навчаться, наприклад, тактичному маскуванню – при тому, що до «примарної броні» чекати ще дві третини гри! Крім цього, можна навчити хлопців прискореної регенерації або заплигувати на висотні будівлі – у наявності є добрий десяток вмінь (по два можливі варіанти на кожну з п'яти частин тіла), відкривати які доведеться в лабораторії. У результаті подібних експериментів основний клас воїна збережеться – змінена ДНК проявиться у вигляді пасивних або активних здібностей, доступних на полі бою.

Крім того, якщо виробництво МЕКа – результат довгих і кропітких досліджень, то нові методи генної інженерії куди більш доступні: досить піддавати розтину всіх прибульців, які підвернуться під руку. З іншого боку, у відношенні роботизованого людського ресурсу, крім запасів «суміші» і коштів, гравця не обмежує ніщо, адже успіх операцій, на відміну від сумно відомих псионічних тестів, завжди стовідсотковий.

Обидві новинки надають перевіреній механіці XCOM простір для нових експериментів. Якщо раніше при зборі загону перед гравцем не поставало особливих питань, а варіантів побудови команди було зовсім мало, то тепер, з новими можливостями, можна створити по-справжньому унікальну групу захисників людства.

А за їхні героїчні подвиги й самопожертву в ім'я всього світу кожного члена команди, крім досвіду, очікує нагорода ще й у вигляді блискучих медалей, які іноді можна роздати після особливо успішного завершення місій. Знаки відмінності різноманітні: «За міські бої», «За захист» і так далі. До кожного з них можна прикріпити яку-небудь корисну рису, на зразок збільшення влучності, сили волі або інших параметрів.

Ворог серед нас

Поповненням можуть похвалитися не лише тільки ряди землян, оновлення торкнулося й прибульців – серед них тепер зустрічаються щупальцеві кальмароподібні дроїди, здатні входити в режим невидимості, підбиратися до землянина й брати його в повільно задушуючий захват, який не дозволяє останньому діяти. Слідом за ними до прибульців примкнули заковані в бронекостюми сектоїди, сповненні здоров'я, а вогневою міццю здатні зрівнятися з елітними мутонами.

Також на світову арену вийшла нова сторона – терористична організація EXALT, яка, по суті, представляє собою якийсь есхатологічний культ, що прагне всіма силами наблизити кінець людства. Слідуючи своїм екстремістським ідеалам, вони з фанатичною завзятістю крадуть гроші та підігрівають світову паніку, тим самим перешкоджаючи прогресу правої справи.

Згідно зі стандартним протоколом, після виявлення комірки EXALT, туди відправляється агент під прикриттям, який протягом кількох днів збирає для нас інформацію про терористів. Але цінні розвіддані можуть так і залишитися таємницею, якщо не вдасться вчасно витягнути крота з ворожої території. Ось на цьому-то етапі й доведеться в безпосередньому протистоянні зіштовхнутися з бійцями EXALT.

На відміну від прибульців, ці суперники мало чим відрізняються від солдатів опору. Ті ж класи, схоже озброєння й цілком пристойна тактична кмітливість, яка місцями навіть перевершує мистецтво війни інопланетян. Вони не соромляться використовувати вибухівку, аптечки та інші корисні в бою речі. Бої з EXALT дуже нагадують мережеві бої «XCOM на XCOM», і вимагають іншого, відмінного від стандартного, підходу.

Боротьба на два фронти ускладнює завдання, що робить гру ще цікавішою. Якщо не зуміти стримати терористів, дозволивши їм тим чи іншим чином роздобути секретні дані або доступні нам технології, то рівень їхнього технічного забезпечення стрімко виросте, що значно ускладнить подальшу боротьбу. Стартують EXALT, як і ми, з вогнепальною зброєю, а через якийсь час цілком можуть розвинутися й до енергетичної.

* * *

Перепробувати всі новинки вийде й за одне-єдине проходження, але експерименти з використанням різних комбінацій озброєння, типів загонів і тактик ведення бою розтягнуться на, принаймні, кілька проходжень на різних рівнях складності. З іншого боку, незважаючи на численні незаперечні переваги торішнього тактичного хіта, у нього була серйозна проблема з одноманітністю. НЛО, які падають в однотипні ліси, дратували, мабуть, найбільше. Проблема в тому, що вони як і раніше туди падають, хоча періодично вдається пополювати на збитих «лунатиків», наприклад, у напівзруйнованих потерпілими катастрофу кораблями міських кварталах. В інших випадках карти повторюються рідко: акції лякання та зачищення територій проходять у практично унікальних декораціях. На жаль, як не крути, але хоч кількість локацій і зросла, вона все ж обмежена, і цей фактор може  успішно нівелювати стимул до повторних проходжень.

Системні вимоги

Мінімальні:

• ОС: Windows Vista / 7
• Процесор: Intel Core 2 Duo 2.0 ГГц / AMD Athlon 64 X2 4400+
• ОЗП: 2 ГБ RAM
• Відеокарта: NVIDIA GeForce 8600 / ATI Radeon HD 2600 з 256 МБ пам'яті
• DirectX: 9.0с
• Місце на ЖД: 20 ГБ

Рекомендовані:

• ОС: Windows 7 / 8
• Процесор: Intel Core 2 Duo 2.4 ГГц / AMD Athlon 64 X2 5400+
• ОЗП: 4 ГБ RAM
• Відеокарта: NVIDIA GeForce 9800 / ATI Radeon HD 3870 з 512 МБ пам'яті
• DirectX: 10
• Місце на ЖД: 20 ГБ

Графіка: 8	Якісна картинка та красиві спецефекти, але відчувається недолік власного візуального стилю. Усе показане на екрані виглядає якимось… звичайним. Не вистачає виразності.
Звук: 7	Запам'ятовується слабко. У міру епична музика на задньому плані, у міру талановиті актори озвучення. Найбільш запам’ятовувані звукові ефекти, очікувано, дісталися інопланетянам, які видають насправді несамовиті крики.
Подача матеріалу: 7	Стримано, трохи відсторонено й сухо. Художня цінність добутку перебуває приблизно на рівні творів Тома Кленсі, з безліччю цікавих ідей, але дефіцитом таланту.
Геймплей: 9	Різноманітний, цілісний, захопливий, здатний захопити на кілька проходжень. Безумовно, найсильніша риса нового XCOM.
Оцінка: 8/10	Відмінний привід ще раз із головою поринути в одну з кращих тактичних стратегій сучасності.

Автор: Олександр Логінов
Переклад: Олесь Пахолок