Рецензія на гру Wolfenstein: The Old Blood

Назва: Wolfenstein: The Old Blood
Жанр: Shooter
Розробник: MachineGames
Видавець: Bethesda Game Studios / 1С-СофтКлаб
Дата виходу: 5 травня 2015 року

Тріумф торішньої Wolfenstein: The New Order дозволяв з оптимізмом очікувати доповнення, яке обіцяло подарувати ще кілька годин дистильованих веселощів, до того ж із ностальгічним відтінком. В MachineGames задумали відправити гравців на огляд визначний пам'яток з Return to Castle Wolfenstein, з усіма належними атракціонами на зразок знаменитої втечі із замка на фунікулері та спуску в гробниці до ожилих мерців. В якості додаткового бонусу для найбільш відчайдушних передбачалася можливість побродити лабіринтами значно перероблених рівнів із Wolfenstein 3D.

Але щось пішло не так уже з першого розділу. Замість бадьорих перестрілок нас для чогось змушують грати у хованки із суперсолдатами в огидних декораціях і зламувати люки вентиляційних шахт за допомогою уламка труби – нового виду зброї, також використовуваного в допоміжних цілях. Потім дія переміщається в запилені катакомби, де млявий відстріл жменьок фріців, нездатних кинути мало-мальськи гідний виклик Блажковичу, також не викликає нічого, крім здивування, і змушує раз у раз перевіряти, чи не збилися налаштування рівня складності.

Кілька свіжих видів зброї картину не змінює, адже, по великому рахунку, абсолютно без різниці, із чого розстрілювати ворогів: вони однаково швидко мруть від патронів будь-якого калібру. Навіть солдата у важкій броні можна легко прибрати за допомогою пістолета, так що грати на складності нижче четвертої з п'яти тепер взагалі немає ніякого змісту. Але й у цьому випадку більша частина розкиданих по рівнях патронів, аптечок і елементів броні буде залишатися незатребуваною: надмірна опіка розробників над гравцем нерідко доходить до абсурду.

Штучний інтелект, який був слабкою ланкою ще в Wolfenstein: The New Order, тепер і зовсім відмовляється демонструвати кмітливість. І якщо із зомбі все зрозуміло – їм по природі належить перти напролом, то солдати, які послужливо висувають голови з укриттів та поспішають за своєю кулею в затишне місце, де затаївся герой, – такі моменти в шутерах XXI століття прийнято вважати моветоном. Апофеоз маразму настав тоді, коли завдання «Вбити трьох ворогів однією гранатою» завершилося без нашої участі: опоненти умудрилися підірвати самі себе. Зате тепер вони навчилися реагувати на тіла полеглих товаришів, після чого з точністю ясновидющих визначають місцезнаходження Блажковича.

Лише до 3 розділу (із 8 наявних) Wolfenstein: The Old Blood дещо розкочегарюється, а в другій половині навіть намагається елегантно вигравати м’язами, чергуючи непогано реалізований стелс із лютим обстрілом зомбі й тішачи погляд розкішними пейзажами палаючого міста. Але як на зло саме ці епізоди проходяться куди швидше штучно затягнутих ранніх, так і не встигаючи довести до стану ейфорії.

Не сприяють їй і «нічні кошмари» Блажковича, відтепер доступні по одному на кожен розділ. Те, що виглядало оригінально в Wolfenstein: The New Order в одиничному екземплярі, тут попросту дратує. Блукання одноманітними пікселізованими лабіринтами з десятками дверей може сподобатися хіба що закоренілим фанатам, але більшість сучасних гравців навряд чи застала епоху Wolfenstein 3D і вирішить проходити ці рівні (благо, необов'язкові) хіба що для одержання сумнозвісних досягнень в Steam.

Уявіть собі урізаний удвічі Wolfenstein: The New Order, позбавлений різноманітності локацій і зброї, «прогулянкових» місій, яскравих персонажів і адекватного сюжету, який хоч і орієнтується на завіти RTCW, навіщось перекручений щодо такого в ключових моментах. Усе, що залишилося – це можливість давити на гашетку й збирати по завулках рівнів секрети, які перетворюють драйвовий шутер у пекло перфекціоніста. І в цьому весь Wolfenstein: The Old Blood.

Якщо MachineGames хотіла створити по-справжньому ностальгічний олдскульний шутер для шанувальників бренду, достатньо було перевести Return to Castle Wolfenstein на HD-рейки й випустити ремейк гри, з якої в багатьох геймерів і почалося знайомство із серією. Замість цього розробники навіщось вивалюють на голови гравців гігабайти добірного трешу з динамікою, яка кульгає на всі частини тіла, нульовою атмосферністю та мінімумом точок дотику з культовим оригіналом.

Мінімальні системні вимоги:

• Операційна система: 64-бітна Windows 7 / 8
• Процесор: Intel Core i5-2500 @ 3,3 ГГц / AMD FX-8320 @ 3,5 ГГц
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 560 / AMD Radeon HD 6870 (1 ГБ VRAM)
• Оперативна пам'ять: 4 ГБ
• Вільне місце на жорсткому диску: 38 ГБ

Рекомендовані системні вимоги:

• Операційна система: 64-бітна Windows 7 / 8
• Процесор: Intel Core i7 / AMD FX-8350
• Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 660 / AMD Radeon R9 280 (3 ГБ або більше VRAM)
• Оперативна пам'ять: 8 ГБ
• Вільне місце на жорсткому диску: 38 ГБ

Автор: Владислав Мастєров
Переклад: Олесь Пахолок