Рецензія на гру Dead Space 3

Перефразовуючи відому цитату з «Темного Лицаря» - або ти вчасно закінчуєшся як Survival Horror, або існуєш доти, поки сіквели не зроблять із тебе звичайний шутер. 

Назва: Dead Space 3
Жанр: Third Person Shooter
Розробник: Visceral Games
Видавець: Electronic Arts
Дата виходу: 8 лютого 2013
Платформа: РС/PS3/X360

Сайт гри: http://deadspace.com/

В Dead Space закінчитися вчасно не вийшло. А от оригінальні ідеї в Visceral Games, зважаючи на все, вичерпуються. Розробники прекрасно розуміли, що втретє вузькі коридори та вистрибуючі з вентиляційних люків монстри мало кого зацікавлять, а отже потрібно щось міняти. Хотілося б сказати, що вони змогли придумати щось нове, але, на жаль, це не так.
Декорації позичили з декількох науково-фантастичних фільмів і парочки комп'ютерних ігор, персонажів, здебільшого, звідти ж. Втім, вузькі коридори і вентиляційні шахти, під зав'язку набиті некроморфами, нікуди не поділися.
Тільки це більше не лякає.

Занедбані кораблі, залишені на орбіті Тау Волантіс дві сотні років тому, ще можуть викликати в гравця щось схоже на переляк завдяки як завжди шикарному звуковому оточенню і відмінній атмосфері, а от сама планета виглядає досить прісно. Не в останню чергу винне в цьому практично неприкрите копіювання ідей Lost Planet. Крижані пустища, необхідність збирати джерела тепла, монстри, які вискакують з-під снігу, величезні боси - усе це вже було.

Фінальні ж рівні взагалі настільки відповідають ідеології всесвіту «Чужих», що мимоволі дивуєшся відсутності гігеровського декору на стінах.
Словом, Dead Space 3 – надзвичайно вторинний, хоча гра якимось незбагненним чином змогла не втратити власного стилю. Незважаючи на всю схожість із іншими всесвітами, з першого погляду стає зрозуміло – це саме Dead Space.

Нехай і зі своїми тарганами начебто вгадуваного наперед і дірявого сюжету, який і до третьої частини не позбувся від дурної звички годинами топтатися на місці. Релігійні фанатики, що скидають уряд і захоплюючі владу? Допустимо. Знайдений ще один артефакт і тільки Айзек може зупинити жахливі події, що наближаються? Так добре, ми це все вже проходили. Щоб Кларк більш охоче відправився на смертовбивче завдання, йому розповідають, що Еллі Ленгфорд уже відправилася на планету і контакт із нею загублений. Та сама Еллі, з якою вони із труднощами умудрилися вижити в другій частині. А ще та Еллі, яка кинула Айзека через якийсь час. А приходить за Кларком її новий хлопець, який (оце сюрприз!) буде ревнувати до нього Еллі всю гру і, природно, ставити палки в колеса.

Взагалі персонажі - не найдужча сторона гри. Їхні вчинки і мотивація не завжди логічні, а досить тісна прив'язка сюжету до корпоративного проходження приводить до того, що сержант Карвер (номінально другий гравець) при проходженні поодинці то пропадає без сліду, то вискакує як чортик з табакерки. Причому поводиться так, начебто має право ледве чи не вирішального голосу, що виглядає трохи дивно, враховуючи що бачимо ми його буквально кілька разів за всю гру і ігровий процес на ньому практично не зав'язаний. Він може скинути Айзеку драбину або натиснути на клавішу, не більше.

При кооперативному проходженні ситуація міняється, у Карвера навіть з'являються галюцинації, що дозволяє більше довідатися про нього самого і його історії, але грати в кооператив справжнім шанувальниками серії категорично не рекомендується, тому що дві людини із практично необмеженим боєзапасом влаштовують на поверхні Тау Волантіс таку м'ясорубку, що Serious Sam нервово курить осторонь.

Геймплей взагалі змінився досить сильно. Це більше не Survival Horror з елементами шутера, Dead Space 3 – шутер до мозку кісток. Монстри лізуть із усіх щілин, а Кларк косить їхніми пачками, благо арсенал дозволяє. Зброї дуже багато, патрони та аптечки практично не закінчуються. Та й можливість створювати свою зброю добряче впливає на відчуття від гри.

За допомогою верстата Айзек може зібрати практично ультимативну вундервафлю. Все що потрібно – жменя гайок, креслення і трохи фантазії. По рівнях щедро розкидані дула, приклади, чіпи та інші деталі, які можна й потрібно комбінувати, створюючи нові види зброї. Як показує практика, особлива зброя, креслення для якої можна знайти, виконавши побічне завдання або просто обшаривши найтемніші закутки рівня, нічим не крутіша зброї власного виробництва.

Запчастини, щоправда, теж потрібно пошукати. Для їхнього збору Кларк використовує спеціальних ботів із вбудованим локатором. Почули нав'язливий писк – десь поблизу корисні ресурси. Залишайте бота та йдіть займатися своїми справами, дорогу до верстата робот знайде самостійно. Крім зброї верстат дозволяє збирати і витратні матеріали - патрони, які тепер універсальні і підійдуть до будь-якої зброї, аптечки, статзіс-батареї і так далі.  Збирати їх нехай і зрідка, але доведеться, адже купити в магазині, як раніше, можливості немає. Тому що магазину теж немає, що не дивно, адже Тау Волантіс ненаселена вже більше двох сотень років. А от камери для зміни костюма і його поліпшення залишилися, більше того, костюми тепер відіграють більш значну роль, адже без спеціального екіпірування суворі морози Тау Волантіс Айзек просто може не пережити.

В  Dead Space 3 Electronic Arts ввели мікротранзакції, які тепер, за словами видавця, будуть присутні в кожній новій їхній грі. Звучить це страшніше, ніж є насправді, принаймні, якщо ЕА буде надалі використовувати ту ж схему, яку вони застосували в Dead Space 3. Купити можна зброю, запчастини, додаткових ботів і різні дріб'язки які не особливо впливають на ігровий процес, адже ніякого дефіциту згаданих речей у грі не відчувається і без вкладення додаткових коштів. Так, можливість із перших хвилин гри використовувати найбільш потужну зброю може суттєво полегшити життя гравцеві, але виглядає вона, відверто кажучи, трохи більш ніж дивно.

Казуальних гравців і так не обділили – гра на середньому рівні складності проходиться за 8-12 годин, причому проходиться без особливих зусиль, і навіщо платити щоб зробити легким те, що і так легко? Хардкорщикам же внутрішньоігровий магазин теж не особливо потрібний - після виконання додаткових завдань і ретельного дослідження всіх рівнів вони і без магазину обзаведуться всіма потрібними кресленнями й запчастинами.

Чи варто грати? Безумовно. По-перше, ви нарешті довідаєтеся, що це за обеліски, хто їх побудував і чому, а по-друге, гарних похмурих фантастичних шутерів у наш час не так і багато.

Мінімальні системні вимоги

ОС: Windows XP/Vista/7
Процесор: Intel Pentium 4 @ 2,8 ГГц / AMD Athlon 64 3000+  2,0 ГГц
Оперативна пам'ять: 1 ГБ
Жорсткий диск: 10 ГБ вільного місця на диску
Відеокарта: NVIDIA GeForce 6800 GT / ATI Radeon HD X1600
Звукова карта: Сумісна з DirectX
Вид мережі: широкосмугове з'єднання
Версія DirectX: 9 

Рекомендовані системні вимоги

ОС: Windows XP/Vista/7
Процесор: Intel Core 2 Duo @ 2,8 ГГц / AMD Athlon 64 X2 6000+ або кращий
Оперативна пам'ять: 2 ГБ або більше
Жорсткий диск: 10 ГБ вільного місця на диску
Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 550 /AMD Radeon HD 6790 або краща
Звукова карта: Сумісна з DirectX
Вид мережі: широкосмугове з'єднання
Версія DirectX: 11 

Автор: Віктор Кривоснос
Переклад: Олесь Пахолок