Пошук по сайту

up
::>Ігри >2012 > IT -

Рецензія на гру Dark Souls: Prepare to Die Edition

24-10-2012

Dark Souls виглядає грою трошки з іншого часу. Часу, коли гра не шкодувала гравця і його почуття. Dark Souls складна, вона вбиває свого героя часто і навмисно, не замислюючись і не шкодуючи. Ця гра бажає бути серйозним випробуванням і це в неї виходить.

Назва: Dark Souls: Prepare to Die Edition
Жанр: Action/RPG
Розробник: From Software
Видавець: Namco Bandai
Видавець у СНД: 1С-Софтклаб
Дата виходу: 24 серпня 2012
Платформа: РС/Х360/PS3

Сайт гри: http://www.preparetodie.com/

Світ Dark Souls насичений нежиттю, здебільшого це звичайні безмозкі зомбі, але деякі з живих мерців якимось чином зберігають людську свідомість. Головний герой гри – один з таких «щасливчиків» навічно заточений з своїми бездумними «товаришами» у гігантській фортеці-в'язниці, куди живі відправляють ожилих мерців чекати кінця світу. Одного разу йому надається можливість втекти та спробувати свої сили в зовнішньому світі. Як говорить пророцтво, тільки Обраному вдасться покинути Притулок і задзвонити в Дзвони Пробудження, щоб довідатися «долю нежиті».

Dark Souls

Тримаючи цю ідеєю, ми відправляється в дорогу. Що саме цікаве – світ гри повністю відкритий і доступний для дослідження майже з найперших хвилин. Щоправда є одне «але» – поворот не туди і герой попадає на локацію з неймовірно небезпечними ворогами. У найкращому разі вдасться врятуватися втечею (хоча супротивники завзяті і переслідувати можуть доти, доки не доб'ються своєї мети або ж не вмруть), у гіршому – загинемо ми. І гинути доведеться дуже і дуже часто.

Dark Souls

У світі Dark Souls на кожному кроці нас чекає небезпека: пастки, засідки, небезпечні вороги... Рятує тільки майстерність, постійна пильність і деяка доля успіху. Варто не проявити майстерність, чи ослабнути пильності та… починайте з останнього костра-чекпоінта. Розробники не скупляться на пастки і засідки - передихнути ніколи. Прогулянка по новому замку або каналізаційних тунелях обіцяє бути повільною і дуже ризикованою, ніколи не знаєш, що чекає за найближчим поворотом. А там може бути все що завгодно, починаючи від кістяка, що затаївся, і закінчуючи на вид невинним ящиком, від якого варто тільки відвернутися і він вже несеться до нас, наміряючись зжерти непильного героя.

Дизайн локацій і взагалі всього світу складає дуже приємне враження – похмурий замок, темні каналізації, підземелля і ліс - все тут дуже колоритно і гарно, все запам’ятовується. Це, до речі, добре, оскільки Dark Souls гра дійсно хардкорна і такими умовностями, як внутрішньоігрова карта нас балувати не збирається - карти немає, і запам'ятовувати пейзаж доводиться, тому що ніколи не знаєш, скільки разів ще тут доведеться пройти.

Dark Souls

Не варто розслаблятися, почувши фразу «повернутися сюди в черговий раз». Розробники не дають нам відсапатися ні на секунду – щоразу, коли гравець сідає в багаття (це свого роду чекпоінт, місце для поповнення аптечок – фляг з естусом і прокачування атрибутів), всі вороги у світі відроджуються, хіба що за винятком босів. Ось зачистили ми відрізок шляху, зайшли в кімнату, присіли поповнити запас ліків, а на виході нас вже вартують.

Лікується біля вогню є життєвою необхідністю, тому що навіть звичайні вороги (які чим далі, тим рідше зустрічаються, поступаються місцем хлопцям значно сильнішим), можуть розправитися з гравцем за лічені секунди. Різноманітні кістяки, зомбі, лицарі та інші супостати, усіляко намагаються обійти нас позаду, оточити, загнати в кут – тактичне мислення штучного інтелекту на висоті.

Витримати багато ударів, прийнявши їх на могутні геройські груди, не вийде як би не хотілося. Банально не вистачить здоров'я і витривалості, яка витрачається за кожну дію: удар, блок щитом, стрибок, перекид. Закінчилася витривалість і герой мимоволі опускає щит або не в змозі відповісти атакуючою дією, у такому випадку треба або відходити, або приймати удар і втрачати дорогоцінні бали життя.

Dark Souls

Якщо до звичайних супротивників можна звикнути і підібрати тактику, найчастіше це вижидання за щитом і рідкі контрвипади, або стрибки за спину і ефектний, а головне - ефективний бекстаб, то з босами все куди складніше. Розміром ці тварини зазвичай з будинок, причому розміри змінюються. Хто простіше буде з скромний двоповерховий коттеджик, хто більш могутній – з замкову вежу. Практично до кожного такого гіганта потрібний особливий підхід і тактика. Герой ховається від дивовижних ударів, шукає мертві зони страховиська, намагається зайти позаду… ні, не вийшло, зачепив нас хвостом – починаємо з чекпоінта…

Розпрощавшись з життям, гравець втрачає всі зібрані їм душі (місцева валюта і досвід для прокачування) і щоб повернути їх, доведеться вертатися на місце загибелі, водночас вбивши всіх ворогів, які, звісно, відновилися і не вмерти на половині шляху. Наступний летальний результат ставить хрест на попередньому досягненні. Напрошується висновок – ніколи не носити при собі багато готівки, краще витратити на щось корисне або підняти ще один рівень.

Dark Souls

Прокачування навіває приємну ностальгію по тим часам, коли ігрові параметри на щось так впливали. При створенні персонажа, частку уваги ми приділяємо своєму класу (відрізняються вони набором стартових характеристик, які незабаром можна розвивати як душі завгодно) і відповідно до цього вибору, підвищуємо потрібні характеристики. Хочеться героя-консервну банку? Віддаємо приорітет силі та здоров'ю. Є тут і маги, і швидкі вбивці – вибір досить непоганий і дуже сильно впливає на геймплей.

Постійний страх наганяє просто неймовірну атмосферу. Зміна декорацій ніколи не позбавляє цього почуття, а лише збільшує ситуацію. Ступаючи по новим незвіданим місцях, завжди подвоюєш пильність і прислухаєшся до кожного шелесту, раптом хтось крадеться позаду, вже цілячись у спину.

Dark Souls

Місцеві NPC не найкращі. У кожного заготовлено по декілька реплік, які вони можуть повторювати без зупинки, а побалакати про щось конкретне, поставити певне запитання і зовсім не вийде. З деякими можна поторгуватися екіпіруванням або ж придбати пару корисних речей. З економічно корисних «неписів» присутні ковалі, здатні вдосконалити зброю або броню за допомогою особливих інгредієнтів.

Dark Souls

Якою б гарною та продуманою грою не була Dark Souls, її порт на ПК – це плювок в обличчя всім чесним гравцям на «персоналках». Мало того, що керування виконано огидно і всі кнопки дій хаотично розкидані по клавіатурі (якщо у вас немає геймпада, то краще навіть не пробувати грати в Dark Souls). Перепризначувати клавіші можна, але треба ще розібратися що саме ти зараз перепризначив. У налаштуваннях функції клавіш позначаються клавішами геймпада, у грі туторіал пояснює що як робити, вказуючи повішені на кнопки дії – сам чорт ногу зломить.

Так ще і без технічних проблем не обійшлося – на момент релізу, власники ПК могли грати тільки у фіксованій роздільній здатності екрана, змінити яку можна було тільки за допомогою фанатських модифікацій (через якийсь час це було виправлено, тому що не у всіх гра працювала коректно з усіма цими махінаціями). Останньою проблемою стала оптимізація – навіть на рідних консолях Dark Souls пригальмовувала, а на ПК і зовсім трапляються незрозумілі просідання аж до того, що нас автоматично викидає в головне меню (дякуємо розробникам, що процес зберігається буквально в будь-якому місці) і відключає мережний режим. Отже, можливо це пролунає претензійно, але Dark Souls, мабуть, гірший порт за всю історію портів з консолей на РС.

Dark Souls

Ніби не вистачало і вищевказаних проблем, до гри прикрутили страшний Games For Windows Live, за допомогою, якого ми зв'язуємося з іншими гравцями. Соціальна частина, до речі, виконана дуже цікаво. Знаходячись в людській формі, ми можемо спробувати призвати когось з іншого світу нам на допомогу, але з іншої сторони є один нюанс: ніколи не знаєш, хто прийде у твій всесвіт – союзник або ж ворог. Подорожуючи по локаціям, можна спостерігати записи, залишені потойбічними мандрівниками, що попереджають про небезпеку або натякають на секретну область (таємних стежок, схованих сюрпризів і інших цікавих моментів у грі багато!). Або ж, можна знайти плями крові, доторкнувшись до яких, перед нами виникає фантом загиблого тут, показуючи його останні секунди життя.

Як правило, пізній порт з консолей на ПК супроводжується покращеною графікою і іншими перевагами. Dark Souls: Prepare to Die Edition виглядає точно так само, як і попередні з консолей – зображення не найкраще: текстури виглядають дуже бідно, а місцеві пейзажі страждають від цього. Зате у вигляді бонусів було додано трохи нових локацій, більше лута, нові боси – все це потягне на добрий десяток годин геймплея, а загальний час для проходження може завісити вагомі 60 годин! І це в середньому випадку, а якщо поставити собі завдання гарненько прокачатися, шукати секрети і вибивати речі, то можете сміло збільшувати це на декілька десятків.

Dark Souls

Як відзначали більшість гравців, Dark Souls – без п'яти хвилин шедевр. Ця гра не схожа на яку-небудь іншу (якщо не вважати попередника Demon Souls, ще більш хардкорного і похмурого PS3-ексклюзиву), вона унікальна, цікава і дуже продумана. Готичний і стильний світ з жорстокими і всюдисущими ворогами це суворий виклик. При цьому гра не водить нікого за руку і не намагається лестити гравця, вона дає йому вибір у дії, як він вважає потрібним, і не збирається грати в піддавки. Це те, чого сучасні ігри намагаються уникати, і тому Dark Souls сприймається як справжнє одкровення.

Системні вимоги:

  • Операційна Система: Windows XP, Windows Vista, Windows 7
  • Процесор: 2,6 Ггц Dual-Core
  • Оперативна пам'ять: 1 ГБ (XP), 2 ГБ (Vista/7)
  • Відеопам'ять: 512 Мбб ATI Radeon HD 4850 або вище, NVIDIA GeForce 8800 GT або вище
  • Жорсткий диск: 4 ГБ вільного простору

Графіка: 6

Слабенькі текстури, велика кількість «мила».

Звук: 7,5

Непогане озвучування, що постійно змушує знаходитися напоготові і прислухатися до кожного шелесту. Голоси персонажів, втім, могли б бути і кращі.

Подача матеріалу: 8

Похмурий, стильний і заворожливий світ. Його хочеться досліджувати якнайглибше!

Геймплей: 9

Цікавий, глибокий, продуманий і складний виклик.

Оцінка: 8,5/10

Якби не технічні недоліки і морально застаріла графіка, Dark Souls: Prepare to Die Edition можна було б спокійно назвати шедевром. Принаймні, на ПК такого в останні років 15 не виходило.

Автор: Дмитро Акимов
Переклад: Анна Смірнова

Висловлюємо подяку інтернет-крамниці keybox.com.ua за надану для огляду гру.

Стаття прочитана раз(и)
Опубліковано : 24-10-2012
Підписатися на наші канали
telegram YouTube facebook Instagram