Пошук по сайту

up
::>Ігри >2016 > Рецензія на гру No Man’s Sky

Рецензія на гру No Man’s Sky

20-08-2016

Назва: No Man’s Sky
Жанр: Action, adventure, survival
Розробник: Hello Games
Видавник: Hello Games
Дата виходу: 12 серпня 2016
Платформа: РС/PS4
Сайт гри: http://www.no-mans-sky.com

No Man’s Sky – черговий представник напрямку в популярній культурі під назвою «вам сподобається, якщо не звертати увагу на ...», особливо актуального для 2016 року. Проблема всіх представників цього напрямку в тому, що маркетингова кампанія, реклама й обіцянки йдуть далеко попереду самого продукту: нам обіцяють те, чого немає насправді.

No Mans Sky

Цю гру анонсували в 2014 році барвистим трейлером: незвідана планета в далекій галактиці з червоною травою, по якій ходять величезні динозаври. За минулі з моменту анонсу два роки, ми почули тонну обіцянок: досі небачена свобода дій гравця, безперешкодне пересування по галактиці, можливість долетіти до будь-якої зірки, яку видно на небі, сісти на будь-яку планету, і все це – без екранів завантаження і жодних обмежень з боку розробників.

Ще тоді, два роки тому, скептики ставили резонне питання: «Це все цікаво, звичайно, але що гравець буде робити у вашій грі?» Чіткої відповіді не було тоді, немає її й зараз, вже після виходу гри. Цікаво, що розробники дійсно виконали свої обіцянки, але все ж пояснити гравцеві, заради чого варто затримуватися в їхній грі, вони не змогли.

No Mans Sky

Ви починаєте гру на одній з 18 квінтильйонів планет Евклідової галактики. У вас є інструмент для видобутку корисних копалин, зламаний зореліт і питання в голові: «і що я тут роблю?». Запам'ятайте це відчуття і це питання – воно переслідуватиме вас впродовж всієї гри.
Серією коротких нотаток гра пояснює вам основи: за допомогою інструменту ви можете ламати  все, що бачите навколо. Світ складається з різних елементів: вуглець, залізо, золото, платина, плутоній і ще з десяток наявних і вигаданих представників періодичної таблиці Менделєєва. Щоб ваш корабель зміг літати, вам потрібно зібрати певну кількість одного елемента, потім ще стільки ж іншого і так далі.

No Mans Sky

Будете «пиляти» планету дуже старанно – прилетять роботи-вартові, що виглядають як Вітлі з другої частини Portal, і почнуть у вас стріляти. Ще на вас може напасти дикий краб, розміром з чихуахуа, який знімає половину здоров'я за удар, або, врешті-решт, вас уб'є кислотна атмосфера планети.

No Man’s Sky страждає від того, що вона занадто мало дає пояснень гравцеві: якщо йому не вистачить посидючості мінімум дві години розбиратися з правилами роботи гри, він піде на YouTube за підказками, хоча всі базові умови функціонування тутешньої галактики повинні пояснюватися самими розробниками.

No Mans Sky

На самому старті вам сподобається No Man's Sky, якщо ви зможете розібратися, а потім і змиритися з безліччю умовностей і, назвемо речі своїми іменами, – дурною роботою інтерфейсу, правилами функціонування світу, вимогами до гравця.

Перший виліт у космос – справа дійсно захоплива: назбиравши потрібну кількість плутонію для зльоту і тамія-9 для швидкісних польотів, ви долаєте силу тяжіння планети і пролітаєте крізь атмосферу до зірок. Розробники не обманули: жодних завантажувальних екранів, бар'єрів чи перешкод перед гравцем, крім просідання FPS і пригальмовувань, якщо ваш ПК не справляється з жахливою оптимізацією гри.

No Mans Sky

Гра досі продовжує вести вас за руку: летіть на космічну станцію (вони є в кожній сонячній системі), відвідайте сусідню планету, звідки йде сигнал маяка, приготуйтеся до польоту в іншу сонячну систему і загляньте до стародавнього монументу могутньої древньої раси, яка давно зникла. 

Усі ці дії, по ідеї, повинні допомогти вам розібратися в грі та пояснити базові принципи роботи місцевої галактики. На ділі, як і спочатку, необхідну корисну інформацію доводиться шукати на YouTube або добувати методом тику. Але будь-яке вивчення правил все ж губиться перед екзистенційним питанням: «і все ж, що мені потрібно робити в цій грі?»

No Mans Sky

Знайомство зі стародавнім пам'ятником додає мета-мету: досягти центру галактики та вивчити її таємниці. Звучить здорово, тільки щоб зробити це, нам потрібен двигун викривлення на зореліт, щоб переміщатися від однієї сонячної системи до іншої, для його роботи треба паливо, а для цього потрібно облазити планети в пошуках рідкісних матеріалів і так далі, і так далі, і так далі.
У підсумку все в No Man's Sky зводиться до блукання по поверхні планети, нарізання гірських порід на ресурси і порятунку від хижої фауни чи роботів-вартових. Щоб описати іншу функціональність гри знадобиться один абзац, засікайте.

No Mans Sky

На планеті ще можна сканувати тварин, щоб продавати їх зображення за гроші, бродити в пошуках наукових станцій і стародавніх монументів, на яких можна знайти технології для корабля, костюма чи свого інструменту, а також вступати в контакт з розумними расами на аванпостах і торгових пунктах. У самому космосі робити взагалі нема чого: єдиний куточок життя там – це космічні станції, де можна продавати ресурси й артефакти, знайдені на планетах. Іноді можна повоювати з іншими зорельотами, але робити цього не варто – на постріли злітаються вартові, швидко відправляючи ваш корабель на звалище, а вас – на точку збереження.
Ось і все, вклалися в один абзац. No Man's Sky дійсно дивує та захоплює перші декілька годин гри, але потім швидко перетворюється на чергову пустушку, на чергову технічну демонстрацію можливостей ... навіть незрозуміло яких можливостей.

No Mans Sky

Розхвалені 18 квінтильйонів планет насправді мало чим відрізняються між собою. Є кілька архетипів: пустельна планета і населена планета. Потім трохи різноманітності привносить тип атмосфери: кислотний, спекотний, холодний, нормальний. І останній штрих – кількість роботів-вартових, які дратують по ходу дослідження планети: їх може зовсім не бути, або вони можуть злітати як мухи, варто вам розпиляти один кущ заради 4 одиниць вуглецю. На цьому різноманітність закінчується. Найчастіше планети – це непоказна комбінація водойм і гірських ландшафтів, змінюється лише колір грунту під ногами. Дійсно цікавих і гарних місць у цій галактиці ну дуже мало, та й ті швидко перестають дивувати.

У підсумку, що виходить: у грі про космос – перебувати в космосі хочеться найменше, тому що там нема чим зайнятися. У грі про дослідження – дослідити й нема чого, все першопрохідництво закінчується через три години, коли всі типові об'єкти відвідали та вивчили. У грі про видобуток ресурсів – крихітний інвентар, який змушує постійно повертатися до корабля і шукати місця для продажу знайденого. Нічого в цій грі не працює як належить, у ній немає абсолютно жодного сенсу, жодного заохочення творчих поривів гравця, жодного «почуття першовідкривача», яким так хвалилися розробники.

No Mans Sky

Будь-який з десятків симуляторів виживання, починаючи від Minecraft і Rust і закінчуючи виробом за 3 долари в Steam Early Access, дасть вам більше свободи, ніж гра «про безмежний космос». Єдина надія для No Man's Sky – це додати підтримку модів, мультиплеєрний режим і переробити інтерфейс – але це означає повністю переробити гру.

Коротше кажучи, No Man's Sky вам сподобається, якщо не звертати увагу на даремність всіх занять у ній і сфокусуватися на романтиці космічних досліджень. Але назвати вам хоча б одну причину, чому вам варто це робити, – ми не можемо.

Системні вимоги

Мінімальні:

  • ОС: Windows 7/8.1/10 (64-бітові версії)
  • Процесор: Intel Core i3
  • Оперативна пам’ять: 8 ГБ
  • Відеокарта: NVIDIA GeForce GTX 480, AMD Radeon HD 7870
  • Місце на накопичувачі: 10 ГБ

Графіка: 8

Місцями шалено красива, а місцями – невиразна болотна мішанина фарб. Залежить від планети, що, в принципі, логічно.

Звук: 6

Абсолютно нічого, що могло б запам'ятатися. Музика грає така, яку ви й уявляєте в таких іграх – електронна, «про космос». Решта звуків теж не примітні – маленькі звірятка пищать однаково, великі – так само однаково гарчать. От і все.

Подача матеріалу: -

Гра не має сюжету як такого – набір стартових завдань для знайомства з ігровим процесом.

Геймплей: 5

Нудно, безглуздо, надокучливо та місцями дратівливо.

Оцінка: 6/10

No Man’s Sky, мабуть, одне з головних розчарувань року й абсолютно непотрібна гра, навіть на літньому «безриб'ї».

Автор: Сергій Кривопустов 
Переклад: Юрій Коваль

Стаття прочитана раз(и)
Опубліковано : 20-08-2016
Підписатися на наші канали
telegram YouTube facebook Instagram