Рецензія на гру Life is Strange

Назва: Life is Strange
Жанр: Action, Adventure
Розробник: DONTNOD Entertainment
Видавець: Square Enix
Дата виходу: 20 жовтня 2015 року

Розробники Life is Strange своїм проектом успішно спростували два вкорінені в ігровій індустрії постулати: перший – про те, що комерційно успішними можуть стати тільки розкручені бренди, і другий – про те, що епізодичні ігри є абсолютним злом.

Пілотний випуск побачив світ в січні без якого-небудь агресивного піару й нагнітання завищених очікувань, а потім трапилося дивне − гра почала продавати сама себе. Через пости друзів у соціальних мережах, дискусії в співтовариствах, численні фан-арти та відеоролики в YouTube про неї дізнавалося усе більше людей, поки нарешті до фінального епізоду вона не перетворилася в той самий бренд, але сформований не маркетологами, а цільовою аудиторією.

В DONTNOD Entertainment умудрилися створити продукт, практично позбавлений яких-небудь вад. Основана на теорії хаосу інтригуюча історія про 18-річну дівчину Макс Колфілд, яка навчається азів професії фотографа в невеликому прибережному містечку Аркадія Бей і виявляє в собі талант керувати часом, впевнено тримає з перших хвилин стартової серії до заключної сцени 5-ого розділу.

Автори настільки дбайливо віднеслися до сприйняття гравцем сюжетної канви Life is Strange, що розбивка на епізоди стала виглядати не просто доречною, а єдино вірним способом змусити аудиторію відчути нерв оповідання. Кожна серія завершується дивним кліфгенгером – таким, що продовження історії хотілося побачити тут і зараз, але чекати на нього щоразу доводилося щонайменше 1,5 місяці. Коли на руках усі 5 частин, ефект уже не настільки вражаючий, хоча в кожному разі таку постановку й такий наратив іншим розробникам не завадило б взяти на замітку.

Творці не вантажать гравця купою непотрібної інформації та філософськими антимоніями, не змушують багаторазово бігати неінтерактивними локаціями з одного кінця в інший, як це робить головний конкурент Life is Strange по адвентурній гонці 2015 – Dreamfall Chapters (який, зважаючи на все, цю саму гонку, як мінімум на поточний рік, уже програв).

Гра елегантно, через безліч захопливих подій, роликів, діалогів, світлин і записок, які дозволяють глибше розкрити сюжет, веде до вирішення, попутно трансформуючись із захоплюючої пригоди в напружений детектив, потім у справдешню нуар-історію, а під завісу дійства й зовсім видаючи на-гора чудовий багатоактовий нічний жах Макс, у якому події й персонажі всіх епізодів змішалися в лиховісний театр абсурду.