Рецензія на гру Hearts of Iron IV

Назва: Hearts of Iron IV
Жанр: Strategy
Розробник: Paradox Development Studios
Видавник: Paradox Interactive
Дата виходу: 6 червня 2016
Платформа: РС
Сайт гри: http://www.heartsofiron4.com

Стратегічні ігри від Paradox Interactive не вирізняються простотою в освоєнні, і навіть не зважаючи на те, що видавець в ігровому бізнесі вже не один десяток років, майже кожну нову гру в жанрі доводиться довго та наполегливо освоювати. З огляду на це, Hearts of Iron IV вийшла в ідеальний час: ігор влітку зовсім мало, тому до кожного нового проекту придивляєшся вдвічі уважніше, ніж у будь-яку іншу пору року.

Перед нами стратегія на глобальній карті, присвячена Другій Світовій війні. Гравець бере на себе відповідальність за одну зі сторін грандіозного конфлікту, причому вибір не обмежується очевидним: окрім СРСР, США, Німеччини, Японії, Британії та Франції ви можете очолити, наприклад, Бразилію та навести порядок на земній кулі.
Серію Hearts of Iron від інших грандів глобальних стратегій завжди відділяла підвищена увага до деталей. На відміну від Total War, ви керуєте не окремими генералами з обмеженням у двадцять загонів, а мільйонними військами, розбитими на фронти, армії та дивізії.

Отже, і логіка взаємодії з ними будується на зовсім іншому рівні: на ваших плечах лежить відповідальність за постійне забезпечення своїх солдатів озброєнням і харчами, технікою та спорядженням. Також необхідно постійно стежити й за ситуацією в тилу: за станом заводів, за задоволеністю населення, оскільки в разі безграмотних вчинків і незважаючи на активні бойові дії, в столиці запросто може спалахнути революція – саме як у Російській Імперії в лютому 1917 року.

Нехай цифра «IV» в назві не відлякує потенційного гравця: різниця між номерними іграми в серії Hearts of Iron така ж, як і в знаменитій «Цивілізації» Сіда Мейера, тобто з кожною новою частиною з'являється більше можливостей, а процес взаємодії з грою спрощується й рухається в бік зручності та легшого освоєння. На жаль, рухається, але необхідного результату розробникам досягти не вдалося.

Опанувати стратегію від Paradox незнайомому гравцеві досі неймовірно важко. Традиційно від вкладки «Навчання» в грі особливої користі немає: всі тонкощі інтерфейсу, так чи інакше, доводиться освоювати методом тику, а вже робота з таблицями, які відповідають за економіку, постачання армії та військову справу, змусить гравця кілька разів перезапускати кампанію через раптовий програш із розгромним рахунком.

Втім, години прискіпливого вивчення основ гри швидко окупаються отриманим задоволенням. Так склалося, що Hearts of Iron – одна з найсерйозніших, комплексних і продуманих стратегій про Другу Світову війну. У плані скрупульозності до деталей у стратегічному жанрі з нею можуть змагатися тільки інші ігри від Paradox, але абсолютно про інші історичні періоди – Crusader Kings і Europa Universalis.

Гра наочно демонструє в спрощеній формі, що означає керувати державою напередодні найкровопролитнішого та безкомпромісного конфлікту в світовій історії. Величезна увага приділена вирішенню найпростіших питань: де брати сталь і паливо для танків і літаків, як будувати військові кораблі, яким чином необхідно готувати солдатів, щоб вони не втекли з поля бою у найвідповідальніший момент. 

Будь-який ваш недогляд значною мірою позначається на результаті кампанії: не закупили необхідні припаси – солдати воюють у лахмітті й розбігаються при першій атаці на них; не приділяли належної уваги сусідові – він домовиться з вашим супротивником і вдарить у спину в той самий момент, коли ваші війська будуть за тисячу кілометрів.

Керувати військовими діями в Hearts of Iron IV – та ще головоломка. Незважаючи на те, що всі вони відбуваються на глобальній карті, значимість рельєфу, погодних умов і моралі у військах нікуди не зникла: нападаєте через річку – половина солдатів загине від кулеметів і артилерії; відправили танкову дивізію через джунглі – не дивуйтеся, що у вирішальний момент ваша піхота залишилася без прикриття, поки танки зі швидкістю черепахи рухаються крізь дерева.

Крім цього, у грі немає незатребуваних родів військ: відправили піхоту в наступ без артилерії – їх накрили кулеметами та попередавлювали танками; забули прикрити бомбардувальники винищувачами – вони так і попадали від ворожих штурмових літаків; не залишили сили ППО поруч з промисловими вузлами – отримали армію без зброї.

Направляти війська теж треба з розумом: не прикрили фланги – ваша дивізія потрапила в «котел»; пустили в атаку різношерсту по озброєнню та підготовці публіку – отримали прорив фронту і поразку. Нюансів сотня, освоювати їх доводиться дуже довго, але почуття перемоги окупає всі витрачені зусилля.

Втім, ігровий процес багатий не війною єдиної: як і раніше великий вплив має дипломатія – глобальний конфлікт можна відстрочити, вчасно домовившись з іншими націями. Наприклад, граючи за Францію, можна домовитися з Англією, і замість тактики умиротворення агресора в особі Третього Рейху, примусити його до миру блискучою військовою кампанією в 1938 році.

Взаємодія з історією віддана гравцеві на відкуп. Хочете – з пунктуальністю програвайте події в їх історичній послідовності; хочете – перекроїть світ на щось зовсім інше. З легкої руки гравця головною заокеанською державою стане Бразилія, в СРСР до влади прийдуть Троцькісти, а Великобританія оголосить війну США.

Глобальність карти також дається взнаки: управляти великими державами вкрай складно. Граючи за СРСР, легко забути, що в 1939 році зі сходу може напасти Японія, і поки гравець забиває цвях у труну нацизму на Заході, японці перетинають Амур і займають Східний Сибір.

Можливостей – море, а кількість сценаріїв, за яким можна розіграти партію, прямує до нескінченності. І все це у ваших руках, якщо вистачить сили розібратися з нюансами.
З іншого боку, творити повне божевілля просто так гра не дає: будь-який крок повинен бути економічно, політично й історично обґрунтований. На кожне ваше рішення є великий список з умов, які необхідно виконати, що додає грі додаткової складності й цікавинки.

Коротше кажучи, для шанувальників глобальних стратегій Hearts of Iron IV – ідеальна літня гра. Для шанувальників третьої й попередніх частин серії вона обов'язкова до ознайомлення, а для інших однозначної відповіді немає: якщо у вас є можливість витратити кілька десятків годин на навчання, якщо вас не відлякує високий поріг входження і на перший погляд громіздкий інтерфейс, то пропускати її не рекомендуємо.

Системні вимоги

Мінімальні:

• ОС: Windows 7 64-бітова версія
• Процесор: Intel Core 2 Quad Q9400 / AMD Athlon II X4 650
• Оперативна пам’ять: 4 ГБ
• Відеокарта: AMD Radeon HD 5850 або NVIDIA GeForce GTX 470 з 1 ГБ відеопам’яті
• Місце на накопичувачі: 2 ГБ

Рекомендовані:

• ОС: Windows 7 64-бітова версія
• Процесор: Intel Core i5 750 / AMD Phenom II X4 955
• Оперативна пам’ять: 4 ГБ
• Відеокарта: AMD Radeon HD 6950 або NVIDIA GeForce GTX 570 з 2 ГБ відеопам’яті
• Місце на накопичувачі: 2 ГБ

Автор: Сергій Кривопустов 
Переклад: Юрій Коваль