up
ua ru en
menu


chieftec_ban_160.gif

logo minifile

::>Ігри > 2015 > 01 > ...

Версія для друку
Переопублікувати статтю

12-01-2015


rss

Рецензія на гру Far Cry 4

Назва: Far Cry 4
Жанр: Action
Розробник: Ubisoft Montreal
Дата виходу: 18 листопада 2014
Платформа: РС / Xbox 360 / Xbox One / PS3 / PS4
Сайт гри: http://far-cry.ubi.com

Ігри серії Far Cry вміють інтригувати. Ось уявіть собі: відразу після запуску Far Cry 4 перед очима гравця з'являється Еверест; на задньому тлі голос якогось чиновника повідомляє, що їхати в невизнану країну, у якій немає ніякого представництва США, − небезпечна справа. Камера від'їжджає назад, і ми опиняємося в транспортному засобі з документальних фільмів про Гімалаї: великий іржавий автобус, який викликає подив і захват від того, що він усе ще на ходу. Салон забитий чим завгодно: пасажири їдуть разом із багажем, мавпами, клітками з птахами, наркотиками, зброєю й статуетками місцевих божків.

Навіщо американцю знадобилося їхати в чорт знає який куточок неосяжної гімалайської гірської системи нам пояснюють парою рядків: «Сину, я хочу, щоб ти розвіяв мій порох у Кіраті поряд із Лакшманою». Добре: Кірат, як нам пояснювали в рекламних роликах, − вигадана країна, але що таке Лакшмана? Ну та добре, так чи інакше ми про це довідаємося. Повертаємося в автобус, який зі скрипом і гуркотом дістався до піратського кордону. На паспортному контролі щось пішло не так, почалася стрілянина, вибухи, до всього іншого прилетів вертоліт з дивною людиною в яскравому одязі.

Виявляється − це місцевий диктатор, Пейган Мін, він-то й віддав наказ зупинити автобус із головним героєм. Події розгортаються стрімко й динамічно: Мін лютує від влаштованої кривавої бані й кульковою ручкою(!) убиває винного у ній капітана. Головного героя, Аджая Гейла, він впізнає − колись Пейган був близький з його матір'ю. Мін запрошує Гейла на вечерю (як ви розумієте, відмовитися від цієї пропозиції неможливо).

Через певний час трапези на особняк нападають озброєні люди, які заявляють, що прийшли врятувати Аджая Гейла − сина Мохана Гейла, їхнього полеглого проводиря. Після чергової перестрілки герой вибирається на волю, а гравець одержує доступ до безкрайніх просторів гірської держави Кірат.

Просимо пробачення за настільки довгий вступ: ціль його показати, наскільки швидко гравця втягують у безодню подій, де одне божевілля чергується з іншим. Усе, що описано цими абзацами, займає приблизно п'ятнадцять хвилин екранного часу, і надалі темп оповідання якщо й знижується, то зовсім незначно.

Що слід знати про Far Cry 4? Насамперед − це шутер від першої особи у відкритому світі з величезною кількістю можливостей. Власне, цифра «4» у назві це і означає: майже все, що було в попередніх іграх серії, тут є, розвилося й еволюціонувало, щоб надати гравцю максимально новий досвід.

У новій грі сюжет із тропічного острова перенісся в гірську країну, керовану військовою диктатурою громадянина Пейгана Міна, який узурпував владу кілька десятків років тому. Країна, безумовно, бідна − добре живуть тільки солдати так званої королівської армії Пейгана Міна, які грабують, убивають і всіляко принижуючі місцеве населення.

Герой потрапляє в єдину вільну від впливу Міна ділянку ігрового світу: територію, підконтрольну повстанцям «Золотого шляху». Повстанці загнані в підпілля, у них немає яскравого лідера, а ті, що є, постійно гризуться між собою. Поява сина засновника «Золотого шляху» змінює ситуацію: ополченці готові згуртуватися навколо Аджая, щоб той привів їхній рух до перемоги. А заодно й виконав усю скупчену брудну роботу.

Перш ніж розповідати про гру далі, слід зробити ремарку: якщо ви грали в Far Cry 3 і вам він сподобався − далі можете не читати. Far Cry 4 взяв усі звичні елементи з попередньої гри й просто збільшив їх як у кількості, так і в якості − грайте сміливо, коротше кажучи.

Для всіх інших продовжуємо. На просторах Кірата є безліч способів себе зайняти, крім проходження основної кампанії. Насамперед, почніть із полювання: шкіра звірів знадобиться вам, щоб виготовити більший рюкзак, місткішу кобуру, об’ємніший сагайдак і так далі.

Потім розвідайте територію, а заодно перекрийте доступ пейгановській пропаганді: заберіться на радіовишки, відключіть монотонне мовлення узурпаторського диктора, нанесіть усі прилеглі об'єкти на карту.

Після цього ви зрозумієте, що пересуватися по дорогах Кірата – заняття небезпечне, не тільки через місцеву фауну, але й через солдатів Пейгана Міна, які всіляко тероризують місцеве населення, використовуючи укріплені аванпости в якості баз. Навідайтеся до ворога, очистіть територію від його присутності. Заодно й досвід одержите, вивчите нові навички, станете більш пристосованим до життя в екстремальних кіратських умовах.

А якщо вам набридне вдавати з себе героя й захочеться просто повеселитися: вам завжди раді, наприклад, на місцевих перегонах. Або покличте друга й почніть зачищати ігровий світ від суперників у кооперативі: така можливість також передбачена!

Захочете повернутися до сюжету − завжди будь ласка. Вас чекає непретензійна, простенька, але досить захоплива історія з яскравими персонажами, захоплюючими перестрілками й шикарним музичним супроводом.

Щоправда, велика ймовірність, що вам це все швидко набридне. Ну, уявіть: вам (при бажанні, звісно) доведеться 17 разів піднятися на однакові вишки, 24 рази знешкодити більш-менш схожі аванпости, а сюжетні завдання так чи інакше зводяться до тривалої перестрілки, погоні й перестрілки або перестрілки на вершині Евересту, де ще можна використовувати оточення й добивати ворогів за допомогою, скажімо, бурульок.

Проблема Far Cry 4 у певній вторинності щодо гри-попередниці. Те, що захоплювало й заворожувало два роки тому, сьогодні не приносить колишнього захвату: «круто, звичайно, але я ж це уже бачив …»

Сюжет так взагалі виглядає дивним, розмазаним і непослідовним на тлі Far Cry 3: там ви прибували на острів; після гучної вечірки потрапляли в полон до піратів; втікали з нього; за допомогою місцевого населення рятували своїх друзів і змивалися з того острова.

Усі ваші дії були так чи інакше зведені до простої логіки: я це роблю тому, що мені потрібно врятувати друзів − це моя початкова мета, до якої я послідовно йду. Під це дуже ефектно була вписана й система поліпшень персонажа: герой знайшов собі наставника, колишнього солдата, який направив його на шлях воїна, символ якого в аборигенів − Татау − татуювання на руці. З кожним поліпшенням на руці з'являлися нові символи, розмір татуювання збільшувався разом зі здатностями персонажа, який послідовно розвивав у собі навички воїна. Тобто, повторимося: в оповіданні Far Cry 3 була чітка мета, чітка логіка й чітка прив'язка всіх учинків героя до кінцевого завдання.

Що ж в Far Cry 4? Герой прибуває розвіяти порох матері, а замість цього вплутується в нецікаву для нього війну повстанців і військових (слово честі, одному з персонажів, який просить про допомогу, Гейл відповідає в дусі: «ой, ну добре, так і бути − умовили»!), бере в руки автомат, причому вперше у своєму житті, і вже через п'ять хвилин − він кращий боєць усього ополчення. Дивно, нецікаво… На жаль.

Але все це не заважає бути Far Cry 4 чудовою грою, яка, до речі, ідеально підходить для зимового часу: на вулиці сніг і мороз, а на екрані − тепле тропічне сонце, джунглі, ріки й озера, повні риби.

При цьому не можна не відзначити досить хорошу оптимізацію для комп'ютерів. На мінімальних, середніх і навіть високих налаштуваннях гра запросто запуститься на далеко не топових машинах і стабільно видаватиме від 30 до 50 FPS.

«Мінімальний»

«Середній»

«Високий»

«Дуже високий»

«Максимальний»

В Far Cry 4 присутні п'ять рівнів налаштування графіки: «Мінімальний», «Середній», «Високий», «Дуже високий» і «Максимальний». Відмінності між першими трьома практично непомітні для ока: деякі цеглини виглядають чіткіше ніж інші; малюсінькі написи на коробках стають більш читабельними; задники промальовані трохи краще. На «Дуже високому» рівні різниця відчутніша, але однаково досить малопомітна. А от на «Максимальному» − гра розцвітає. З'являється серпанок, властивий гірському ландшафту, збільшується кількість листя на деревах і чагарниках, зростає густота трави, вода виглядає зовсім по-іншому.

Узагальнюючи все вищесказане, настійно радимо поринути в атмосферу Far Cry 4!


Социальные комментарии Cackle
Пошук на сайті
Поштова розсилка
facebook vk YouTube
google+ twitter rss
top10

vote

Голосування