Пошук по сайту

up
::>Ігри >2016 > Рецензія на гру Dragon’s Dogma: Dark Arisen

Рецензія на гру Dragon’s Dogma: Dark Arisen

23-01-2016

Назва: Dragon’s Dogma: Dark Arisen
Жанр: RPG
Розробник: Capcom
Дата виходу: 15 січня 2016
Платформа: РС / PS3 / Xbox 360

Навряд чи гравці скучили за великими та масштабними рольовими іграми: зрештою за останній рік вийшли як мінімум два мастодонти в особі The Witcher 3: Wild Hunt і Fallout 4. Проте видавнича компанія Capcom прийняла рішення портувати свою відносно успішну консольну гру майже чотирирічної давності Dragon's Dogma разом з доповненням Dark Arisen.

На успіх цього перевидання компанія поклала великі очікування: продовження гри буде тільки в тому випадку, якщо вона добре проявить себе на ПК. У всьому цьому є певна частка іронії, враховуючи, що ще чотири роки тому цей же видавець висловлювався категорично проти появи Dragon's Dogma на домашній платформі. О, часи!..

Dragons Dogma: Dark Arisen

Варто сказати, що Dragon's Dogma - гра досить дивна. Якщо характеризувати її одним словом, то на думку одразу приходить «анахронізм» - привіт із минулого, і не сказати, що вельми приємний. У перші кілька годин гри, за які можна пройти вступ, Dragon's Dogma робить все, щоб вимкнути її та ніколи більше не запускати.
Починається все з дивного вступу, де нам дають незрозумілого персонажа з купою помічників, у крутому спорядженні та в незрозумілій локації. Немає жодних пояснень хто ми, де ми, куди ми і так далі. Аби як подолавши цей рівень, нам починають розповідати зовсім вже іншу історію зовсім іншого персонажа, якого попередньо необхідно створити в спеціальному редакторі.

Dragons Dogma: Dark Arisen

Пояснень того, що ви робили на початку гри не буде довгий час, однак цей прийом, який в очах розробників виглядав, мабуть, як унікальна дизайнерська знахідка, сильно збиває з пантелику. Далі, втім, легше не стає. На місто, в якому живе наш новостворений герой, налітає дракон, половину його спалює, іншу - топче. Герой, ім'я якого ви обираєте самі (у нас це був Prokofiy), вирішує здолати поганого змія і з мечем, підібраним у полеглого солдата, біжить на вогнедишну потвору. Для дракона крихітний представник людського виду загрози не становить. Він валить його на землю, розпорює грудну клітину та ковтає серце.

Те, що в очах гравця виглядає як вміла хірургічна операція (якщо порівнювати розміри дракона і людини) з явним летальним результатом, насправді стає початком героїчного шляху нашого Prokofiya. Після всіх подій він стає Ерізеном (Arisen - щось на кшталт «повсталий») - такою собі надлюдиною, єдиною, хто може перемогти дракона.

Dragons Dogma: Dark Arisen

Згідно з місцевими правилами, кожному Ерізену належить допомога у вигляді воїнів з легіону Пішаків - солдат-людей, позбавлених душі. Помічників видається три штуки, один з них постійно з вами та потребує прокачування, решта приходять і йдуть в залежності від ваших потреб (набираєте партію лучників для битви з гарпіями або воїнів-танків для боротьби з циклопами).

Халепа в тому, що проблеми у гравця починаються практично відразу: гра навіть не намагається пояснити нам, як в неї грати. Короткі діалогові віконця повідомляють базову інформацію, часто й так очевидну (використовуйте WASD, щоб ходити - спасибі, без вас не здогадався би!), Але цього очевидно недостатньо. Все посилюється до неподобства перевантаженим інтерфейсом, в якому однотипні функції віднесені в різні меню, що знаходяться у видаленні одне від одного. Тому практично відразу гра починає втомлювати: начебто і здаватися не хочеться, начебто має бути цікаво, а начебто я «Відьмака» ще не пройшов до кінця, а він мені голову не морочив…

Підписатися на наші канали
telegram YouTube facebook Instagram