Тест Core i7-2600K у 2021-му в Full HD: що зробили роки з легендою?

Переходимо до ігор. Насамперед взяли ті проекти, які важко давалися Core i5 у розгоні.

Перший запуск Assassin's Creed Valhalla пройшов у середньому пресеті для порівняння з Core i5. Минулого разу ми вмикали вертикальну синхронізацію, щоб розвантажити процесор і позбутися жорстких фризів. Тепер її можна вимкнути, не побоюючись навіть легких статорів та Input lag в управлінні.

Запасу міцності вистачає і переходу до найвищого пресету графіки. Середня швидкість впала зі 100 до 80 FPS, але в геймплеї це не відчувається. Відеоряд залишався плавним, і керування не відчувало на міцність нашу нервову систему.

У Battlefield 2042 при грі з ботами з тими ж низькими налаштуваннями, що і минулого разу, отримуємо близько 90 FPS в середньому, з відмінною рештою статистики. Знову ж таки, вертикальну синхронізацію можна не вмикати. Адже це була недозволена розкіш у системі з Core i5.

За бажання піднімаємося до ультра або високих налаштувань. У першому разі вже є неприємні підфризи. А при високих з ботами бігається дуже весело та комфортно. Середня швидкість хоч і опускається з 90 до 70 кадрів/с, але побоювань не вселяє.

Натомість у геймплеї із реальними гравцями картина зовсім інша. Навіть за низького пресету перші кілька хвилин грати складно через фризи. Потім стає трохи легшим, але періодично проскакують статори. Усі потоки процесора завантажені майже максимум. Довелося навіть підняти напругу до 1,4 В, інакше система вилітала. В інших іграх такого не було.

Cyberpunk 2077 з низьким пресетом видає під 70 FPS у середньому, хоча поточна швидкість коливається в діапазоні 40-85. З Core i5 ми загалом отримали лише 46 кадрів/с. Тому плавність відеоряду, що зросла, відчувається і без моніторингу.

Бажаєте покращити картинку? Можна і на ультрах її пройти. Щоправда, середня швидкість опускається трохи нижче за 60 кадрів/с, іноді проскакують статори та з'являється желейність в управлінні. Якщо трохи погратися з налаштуваннями, то можна знайти оптимальний баланс плавності та якості графіки.

Deathloop на ультрах бігається дуже бадьоро. Середня швидкість піднялася до 66 FPS, а минулого разу було 60. Але з Core i5 на рівному місці виникали підфризи, і показник дуже рідкісних подій просідав до 12 FPS. З 2600K лише перші хвилини проскакували невеликі затримки, а потім вони повністю зникали.

За бажання можна навіть увімкнути рейтрейсинг. Хоча швидкісні показники особливо не змінилися. У динаміці ми не помітили покращень в якості картинки. Зате з гордістю та пафосом можна сказати, що Deathloop на Core i7-2600K комфортно бігається і з променями, якщо відеокарта дозволяє.

Цікава ситуація вийшла у Escape від Tarkov. У системі з 2500K на низьких налаштуваннях ми так і не побачили заповітних 60 FPS у середньому. Зате без підлагоджування та неприємної статистики дуже рідкісних подій не обійшлося. Тепер середня швидкість піднялася майже до 70 FPS, а решта показників перевищила за 50 кадрів/с. При цьому немає упору ні на процесор, ні на відеокарту.

Вирішили довантажити відеокарту переходом на ультра пресет, але фокус не вдався. Лише статистика дуже рідкісних подій впала нижче за 30 FPS, і тепер у відеоряді з'явилися пропускання кадрів. Можливо, неповне завантаження GPU є наслідком низької пропускної спроможності оперативної пам'яті або інтерфейсу PCIe 2.0.

Минулого разу високий пресет у Far Cry 6 супроводжувався періодичними статорами. Тепер вони зникли. Середня швидкість майже змінилася з переходом на Core i7. Натомість 4 додаткові потоки покращили статистику 1 і 0,1% Low мінімум на 24%.

Запасу міцності вистачає і для переходу на ультра налаштування з HD-текстурами та рейтрейсингом. Кадрова частота в середньому трохи недотягує до заповітних 60 FPS, але ще більше засмучують рандомні мікрофризи. Можливо, винний не процесор, а саме HD-текстури.

Якщо з Core i5 Forza Horizon 5 при середньому пресеті потрібно було вмикати вертикальну синхронізацію, то з Core i7 це не обов'язково. Середній кадр перевищує за 120 кадрів/с. Можна сміливо їхати напролом і не боятися підлагоджування відеоряду або желейності в управлінні.

Запасу міцності вистачає й поліпшення якості графіки. Наприклад, при дуже високому пресеті з'являється повідомлення про брак оперативної пам'яті, але без трагічних наслідків. Відеоряд залишається плавним, а керування дозволяє вписуватися в повороти.

При екстремальному пресеті гра також попереджає про нестачу оперативної пам'яті, але тепер уже з наслідками, а саме – через 2-3 хвилини все висне намертво. Доводиться перезавантажувати систему. Пробували кілька разів – результат не змінився.

Перший запуск Halo Infinite пройшов із ботами при низькому пресеті, як і у разі з 2500K. Тільки без вертикальної синхронізації. Тепер вона не потрібна, адже у грі немає ні фризів, ні статорів. Хіба що на початку першого бою є невеликі підтуплювання, хоч вони швидко минають.

Якщо відеокарта витягує, можна сміливо переходити до дуже високого пресету. Середня швидкість знижується на 13%, до району 95 кадрів/с. Решта статистики майже не змінюється. Кажуть, що в кампанії карти більше та просідання сильніше, але ми не встигли перевірити.

Red Dead Redemption 2 при низьких налаштуваннях з ультра текстурами скарг не викликає. У місті поточний фреймрейт в основному знаходиться в діапазоні 70-80 кадрів/с, хоча можливі просідання до 60. За містом бачимо більше сотні FPS за рахунок зниження навантаження на процесор та підвищення завантаженості відеокарти. З Core i5 при тих же параметрах доводилося вмикати вертикальну синхронізацію.

Запасу потужності вистачає і переходу до максимального варіанту пресета «Якість». У місті в основному поточна кадрова частота знаходиться в межах 60-70 FPS, хоча бувають просідання і до 30. За містом підвищується навантаження на відеокарту, тому знову бачимо понад сотню FPS.

У StarCraft II: Legacy of the Void з високим пресетом, як і минулого разу, отримуємо заповітні 60 кадрів/с у середньому. У важких місцях бувають просідання, але нічого серйозного - фризи з неба не падають і управління не втрачає чуйності.

Перехід до максимального пресету не дає помітних змін швидкісних показників. Різниця відчувається у вигляді пропуску кадрів у моменти зіткнення армій із великою кількістю юнітів. Загалом грати можна.

Минулого разу Геральт не дуже плавно бігав містом при високому пресеті якості. Процесор був тяжкий і на очі потрапляли статори. З Core i7 таких проблем у Третьому Відьмаку не було. Навіть у місті все було плавно та чуйно – 4 додаткові потоки допомагають розвантажити всі завали.

З гарною відеокартою можна взагалі всі налаштування викрутити на максимум. У нашому випадку показники знизилися на 16-23%, але навіть дуже рідкісні події залишилися вищими за 40 кадрів/с. Тому фризів та статорів у гості не чекайте.

Перший запуск Warframe пройшов із високим пресетом, як і у тесті 2500K. Тільки цього разу вертикальну синхронізацію та ліміт FPS вмикати не обов'язково. У перші хвилини проскакують мікрофризи, хоча їх можна позбутися обмеженням максимальної кадрової частоти.

Є й альтернативний шлях - переходимо на покращений двигун до максимальних налаштувань графіки. Основне навантаження лягає на відеокарту, статори зникають, а статистика дуже рідкісних подій напрочуд підвищується в порівнянні з високим пресетом.

Насамкінець підняли частоту процесора до 4,6 ГГц при екстремальній напрузі 1,4 В. Так, чисто заради експерименту.

В ARK Survival Evolved нам підкорився епічний пресет за середньої швидкості за 80 кадрів/с. Іноді бувають підлагоджування, особливо якщо підуть напролом у незвідані частини острова. Але загалом обійшлося без серйозних проблем.

У GTA V сміливо викручуємо всі налаштування на максимум: зв'язування 8-потокового процесора та топової відеокарти дозволяють нам робити такі капризи. У злачних місцях поточна швидкість опускається до 40 FPS, хоча до фризів не доходить. У середньому вона тримається на рівні 60 кадрів/с.

Схожа ситуація і у RUST. Відеокарта дозволяє викрутити майже всі налаштування на максимум і не страждати від своєї тяги до прекрасного. Підтуплювання відеоряду бувають лише при тривалих пробіжках у незвідані долини. Освоюватися ж в одній локації можна без проблем.

Rainbow Six Siege з ультра пресетом і 100%-м масштабуванням добре провантажує всі потоки процесора, але якість геймплею це не псує. Усі три ключові показники перевищують сотню FPS. Скарг на управління немає і не може.

І, насамкінець, важку Watch Dogs Legion у такій системі оптимально проходитиме з високим пресетом. Кадрова частота в середньому піднімається трохи вище за 50 FPS і є просідання за статистикою дуже рідкісних подій нижче за 30 FPS. Але загалом дискомфорту у геймплеї не відчули.

Підсумок

Intel Core i7-2600K зараз коштує близько 2000 грн. або $70. І якщо у вашому вінтажному системнику, як раб на галерах, уже десять років працює платформа LGA1155, наприклад, з процесором Core i3, то оновлення до Core i5, а ще краще – до Core i7 заощадить вам купу нервів в іграх, а заразом і пристойну суму за повний апдейт системи. Хоча є і зворотний бік медалі у вигляді підтримки застарілої пам'яті DDR3, інтерфейсу PCIe 2.0 і загалом не дуже високої продуктивності на тлі актуальних рішень.

Що ж до порівняння Core i5-2500K та i7-2600K, то додаткові 4 потоки та 2 бонусні МБ кеш-пам'яті L3 відмінно себе показують в іграх. У багатьох важких проектах можна відмовитися від вертикальної синхронізації та вибрати вищі пресети якості, якщо відеокарта дозволяє. У будь-якому разі, відеоряд стає помітно плавнішим, без фризів і підгальмування.

Автор: Сергій Буділовський 
Переклад: Лілія Масюк