Теорія та практика розгону процесорів Intel Skylake по шині BCLK

Торішнє оновлення процесорної мікроархітектури в особі Intel Skylake не принесло ніяких сюрпризів у плані росту продуктивності десктопних рішень, і ми одержали вже звичні 5-10% переваги над минулим поколінням. Але при анонсі оверклокерських моделей був помічений дуже цікавий момент: Intel Core i5-6600K і Intel Core i7-6700K одержали не тільки розблокований множник, але й можливість змінювати частоту базового тактового генератора без втрати стабільності. Цей факт подарував надію ентузіастам на відродження масового розгону процесорів, з самого початку не орієнтованих на оверклокерську аудиторію. Але чуда не відбулося, і Intel заблокувала таку можливість у звичайних моделях. Благо, це обмеження виявилося тільки на програмному рівні, і в середині грудня новинні стрічки технічних ресурсів заповнили повідомлення про те, що знайдений спосіб розгону моделей платформи Socket LGA1151 без індексу «K». Даний факт неодноразово підтвердився й при нашому практичному знайомстві з новою апаратною платформою, у чому можна самостійно переконатися на сторінках нашого ресурсу.

Але за вашими проханнями ми знову вирішили повернутися до дуже цікавої теми розгону неоверклокерських процесорів Intel Skylake, присвятивши їй окремий матеріал. Спробуємо узагальнити всю накопичену інформацію й дати практичні рекомендації з оптимізації параметрів системи. І найголовніше відповісти, чи є в цьому всьому практична цінність, що особливо актуально, враховуючи не найбільш сприятливу економічну ситуацію в країні. Усі експерименти будуть проводитися на прикладі моделі Intel Core i7-6700. Даний процесор люб'язно наданий нашим партнером − інтернет-магазином PCshop.ua, де його ж можна й купити приблизно за $380.

Трохи історії

Що таке розгін або оверклокінг? Під цим поняттям слід розуміти набір методів, які дозволяють працювати компонентам комп'ютера на частотах, вищих за заводські. Головна мета розгону – одержати максимум продуктивності з наявного «заліза». Зараз це заняття цілком можна назвати тривіальним. Будь-який користувач вільно може купити підходящу материнську плату, процесор із розблокованим множником і за пару кліків розігнати його. Немає відчуття азарту й задоволення від проробленої роботи. Але так було далеко не завжди.

На зорі свого зародження розгоном займалися винятково добре підготовлені технарі, використовуючи паяльник, перемички й інші апаратні модифікації. Якщо коротенько, то весь процес оптимізації зводиться до збільшення тактової частоти процесора, яка є добутком двох параметрів – множника та базової частоти. А оскільки в більшості випадків змінювати множник не можна, то доводиться оперувати значеннями шини. Це стало можливим завдяки тому, що моделі однієї серії відрізняються тільки частотою. Тобто після виготовлення партія процесорів проходить ряд тестів, за гіршими результатами яких вона й маркується. Так ми й одержуємо одні моделі з тактовою частотою, наприклад, 300 МГц, а інші − 700 МГц. Але не всі екземпляри такі невдалі. Наприклад, їх навмисно можуть сповільнювати через необхідність розширення асортименту лінійки, тому при наявності необхідних знань цю прикру несправедливість можна виправити. При цьому ми одержуємо продуктивність старшої моделі при мінімумі витрат. Хіба це не прекрасно?

Зокрема, можна згадати 1998 рік і популярні процесори Intel Celeron 300 і Intel Celeron 333. При рекомендованій ціні в $150 і $192 відповідно, у розгоні вони давали фору Intel Pentium II 450 вартістю $669. Так, у такому випадку зростає ризик вивести з ладу пристрій, але це було в минулому й відбувалося через погане охолодження, недосконалі методи захисту та невміння самого користувача вчасно зупинитися на досягнутому. Зараз же прогрес досягнув такого рівня, що у вас навряд чи вийде «спалити» процесор.

По-справжньому золотою ерою оверклокінгу можна вважати вихід першого покоління процесорів Intel Core під Socket LGA775 в 2006 році. Сам розгін став куди зручнішим. Для цього було достатньо налаштувати необхідні параметри в BIOS материнської плати або просто скористатися спеціальними утилітами під ОС. Улюбленцями ентузіастів стали молодші моделі Intel Pentium E5xxx і Intel Core 2 Duo E7xxx, які у вмілих руках обходили своїх більш дорогих побратимів Intel Core 2 Duo E8xxx або навіть Intel Core 2 Quad. До речі, навіть зараз деякі моделі Intel Core 2 Quad і їхні серверні аналоги Intel Xeon трудяться в системних блоках користувачів. Завдяки наявності чотирьох фізичних ядер і хорошому розгінному потенціалу вони дозволяють побудувати ігрову систему початкового рівня (за сучасними мірками).

У цей же період оверклокінг стає дійсно масовим явищем, а не просто способом заощадити гроші. Він перетворюється навіть у спортивну дисципліну завдяки популярному ресурсу HWBOT. Суть змагань проста – одержати максимальний результат у бенчмарках (3DMark, PCMark, Cinebench, Super PI і так далі) та зафіксувати його за допомогою процесу валідації. При цьому використовуються топові комплектуючі й екстремальні методи охолодження (системи фазового переходу, рідкий азот і сухий лід). Такому стану речей сприяли й самі виробники «заліза», які стали активно випускати продукцію, спеціально розраховану на оверклокінг. Але таке роздолля тривало не дуже довго. Усвідомивши, що розгін стає дуже популярним, компанія Intel вирішила заробляти й на ньому.

Останніми процесорами, які легко розганяють (по шині) є моделі для Socket LGA1156 (мікроархітектура Intel Nehalem), які побачили світ у далекому 2009 році. Наступні рішення втратили таку можливість (починаючи з мікроархітектури Intel Sandy Bridge для Socket LGA1155), оскільки опорна частота процесора (BCLK) стала жорстко пов'язана з усіма вузлами CPU (процесорними ядрами, кеш-пам'яттю останнього рівня, вбудованим графічним ядром, кільцевою шиною, контролером пам'яті, шинами PCI Express і DMI). Тому навіть незначна її зміна (вище 104-107 МГц) приводила до нестабільної роботи системи.

Для ентузіастів виробник підготував дві оверклокерські моделі: Intel Core i5-2500K і Intel Core i7-2600K. Процесори одержали розблоковані множники, за допомогою яких і формується тактова частота. Але також зросла ціна цих рішень у порівнянні зі звичайними версіями. Тобто, хочеш розганяти – плати більше. Пропуск у світ оверклокінгу став доступний тільки для заможних користувачів і втратив свій початковий зміст.

Так, можна згадати доступний двоядерний Intel Pentium G3258 (Socket LGA1150, мікроархітектура Intel Haswell) з розблокованим множником, але це одиничний випадок. 

Однак з виходом шостого покоління Intel Core ситуація змінилася, і тепер з'явилася можливість розганяти процесори, які не належать до K-серії, хоча вона й активно не вітається виробником ЦП. Про це більш докладно в наступному розділі нашої статті.

Розгін процесорів Intel Skylake без індексу «К» у теорії

У процесорах Intel Skylake інженери виділили шину PCI Express і чіпсет в окремий домен, частота якого залишається фіксованою, незалежно від змін BCLK.

Базова частота залишилася жорстко зв'язана тільки із внутрішніми вузлами CPU: процесорними ядрами, кеш-пам'яттю останнього рівня, вбудованим графічним ядром, кільцевою шиною й контролером пам'яті. Благо, останні відмінно працюють на підвищених частотах. Тобто в новій платформі можна здійснювати розгін не тільки маніпуляціями із множником, але й шляхом підвищення BCLK.

Це підтвердилося й при першому знайомстві з оверклокерськими моделями. Але з якоїсь причини Intel заблокувала можливість розгону у звичайних процесорах, і навіть незначні зміни базової шини не увінчалися успіхом. Технологія одержала назву «BCLK Governor». Але, як уже писалося вище, обмеження носить не апаратний характер, і воно «лікується» на програмному рівні. Для цього достатньо оновити мікрокод материнської плати.

Результати не змусили себе довго чекати. Оверклокер під ніком «Dhenzjhen» розігнав процесор Intel Core i3-6320 із заблокованим множником з номінальних 3,9 ГГц до 4,955 ГГц. Для цього він використовував материнську плату SuperMicro C7H170-M зі спеціальною версією BIOS. Незабаром і інші виробники випустили оновлені версії BIOS, але тільки для материнських плат на флагманському чіпсеті Intel Z170. Рішення на Intel H110, Intel H170 і Intel B150 залишилися обділеними, хоча, зважаючи на все, ніяк перешкод цьому не повинно бути. Швидше за все, виробники вирішили підстьобнути продажі тільки більш дорогих моделей, а шкода. Примітно, що лише компанія ASRock розмістила в себе на офіційному сайті спеціальні версії мікрокоду. Інші вендори – ASUS, BIOSTAR, GIGABYTE, EVGA і MSI − поширюють їх через оверклокерські форуми, побоюючись негативної реакції компанії Intel. Як виявилося, для цього були причини. І незабаром компанія Intel підтвердила небажання допускати розгін звичайних процесорів лінійки Intel Skylake. Незважаючи на це, дотепер у мережі можна спокійно знайти необхідні версії BIOS, які продовжують з'являтися з виправленнями і доповненнями. Так що тут повний порядок.

Але не все так просто, як здається на перший погляд. І при розгоні неоверклокерських процесорів по шині виникає ряд нюансів і обмежень:

• Припиняють роботу енергозберігаючі технології, і процесор завжди функціонує на максимальній частоті при граничній напрузі живлення. Технологія Intel Turbo Boost також стає неактивною.
• Моніторинг температур процесорних ядер починає видавати некоректні дані.
• Відбувається відключення інтегрованого в процесор графічного ядра.
• Швидкість виконання AVX/AVX2-інструкцій знижується в кілька разів.

Втім, не варто передчасно розстроюватися. Досвідчені оверклокери і так радять відключати всі додаткові технології: Intel Turbo Boost, Intel Enhanced SpeedStep і енергозберігаючі стани C-states, оскільки будь-які коливання множника та напруги можуть негативно позначитися на стабільності системи в розгоні. Моніторинг температур можна виконувати за датчиком упаковки процесора (CPU Package), наприклад, використовуючи утиліту HWiNFO. Відключення вбудованого відео мало кого засмутить, оскільки більшість оверклокерів мають дискретну відеокарту.

Єдиний дійсно неприємний момент – падіння швидкості виконання AVX/AVX2-інструкцій. І це дуже дивно, враховуючи, що оверклокерські моделі позбавлені цього недоліку й відмінно розганяють по шині. А по суті вони нічим не відрізняються від звичайних, крім розблокованого множника і дещо більшої частоти. Можна припустити, що це знову програмне обмеження. В основному AVX/AVX2 використовуються в прикладних програмах, таких як кодування відео, 3D-моделювання й деякі графічні редактори. Більшість повсякденних програм, у тому числі й ігри, практично не використовують AVX-інструкції. Виключенням можна вважати GRID Autosport і Dirt Showdown, але як показує практика, нічого критичного в цьому немає. Достатньо згадати процесор Intel Pentium G3258, який взагалі позбавлений підтримки векторних інструкцій, але це не заважає його власникам грати в сучасні ігри.

Підготовка до розгону по BCLK

Як ви вже могли зрозуміти зі сказаного вище, для розгону по шині підходять абсолютно всі процесори покоління Intel Skylake: від Intel Celeron до Intel Core i7. Але найбільший практичний інтерес становлять молодші моделі кожної лінійки, оскільки при мінімальній ціні розгін їм дозволяє легко наздоганяти і навіть обходити за рівнем продуктивності більш дорогих старших побратимів. У цьому можна самостійно переконатися в оглядах Intel Core i3-6100 і Intel Core i5-6500. Для наочності наведемо список найцікавіших моделей для розгону у вигляді зведеної таблиці:

Але крім підходящого процесора, знадобиться материнська плата на чіпсеті Intel Z170. У нашому випадку їх буде цілих три: ASUS MAXIMUS VIII RANGER, ASUS Z170-P D3 і ASUS Z170-P. Для чого так зроблено? Спробуємо на їхньому прикладі з'ясувати, чи зможемо ми одержати гідний розгін на доступних платах або все-таки для цього знадобляться спеціалізовані рішення. Та й розганяти ми будемо далеко не найпростіший процесор – Intel Core i7-6700. Якщо плати впораються із ним, то з яким-небудь Intel Core i3 і поготів. Перед початком експериментів потрібно знайти необхідний BIOS для вашої материнської плати й прошити його. Для цього ми заглянули на HWBOT у відповідний розділ форуму.

Тепер можна переходити безпосередньо до підготовчих налаштувань.

• Для початку заходимо в UEFI BIOS і в розділі «Advanced\CPU Configuration» встановлюємо опцію «Boot Performance Mode» у значення «Turbo Performance», а в підрозділі «CPU Power Management Configuration» вимикаємо «Intel Turbo Boost», «Intel Enhanced SpeedStep» і енергозберігаючі стани C-states, вибираючи значення «Disabled».
• Далі заходимо в розділ «Extreme Tweaker» або «Ai Tweaker» (залежно від виробника материнської плати назви можуть бути різними) і переводимо опцію «Ai Overclock Tuner» у режим «Manual». У цьому випадку ми одержимо повний доступ до зміни всіх параметрів на власний розсуд.
• Слідом фіксуємо максимальний множник усіх ядер процесора в пункті «1-core Ratio Limit».
• Щоб оперативна пам'ять не стала обмеженням при розгоні, за допомогою пункту «DRAM Frequency» виставляємо її частоту на кілька пунктів нижче номіналу, оскільки при зміні шини буде рости і її частота.

На всі налаштування BIOS материнських плат можна глянути на відео нижче:

Налаштування BIOS ASUS MAXIMUS VIII RANGER для розгону Intel Core i7-6700

Налаштування BIOS ASUS Z170-P D3 для розгону Intel Core i7-6700

Налаштування BIOS ASUS Z170-P для розгону Intel Core i7-6700 

Тепер можна переходити безпосередньо до самого розгону процесора Intel Skylake non-K. Сам процес досить простий і зводиться до підвищення частоти шини (BCLK Frequency) і поступового збільшення напруги, що подається на процесор (CPU Core Voltage Override).

Як правильно підібрати частоту? Нагадаємо, що частота процесора розраховується за формулою:

CPU Freq = CPU Ratio × CPU Cores Base Freq

Допустимо, ми хочемо, щоб наш Intel Core i7-6700 із множником «x34» працював на частоті 4400 МГц. Для цього ми ділимо 4400 / 34 і одержуємо BCLK рівним 129 МГц. Те ж саме правило діє й для інших процесорів. Для зручності наведемо значення BCLK для досягнення типових частот 4500 − 4700 МГц для раніше розглянутих процесорів:

При цьому потрібно стежити за температурою й перевіряти стабільність системи після розгону.

Давайте більш докладно зупинимося на допустимих значеннях напруг і температури. Досвідчені оверклокери вважають безпечним для повсякденного використання поріг в 1,4-1,45 В. Але, враховуючи не кращий термоінтерфейс під теплорозподілювальною кришкою процесора, ми б радили значення ближче до 1,4 В. Якщо ви плануєте розганяти оперативну пам'ять, то необхідно звернути увагу ще на три важливі параметри:

• CPU VCCIO Voltage (VCCIO) – напруга на вбудованому в процесор контролері пам'яті. Радиться не перевищувати значення 1,10 В.
• CPU System Agent Voltage (VCCSA) – напруга на системному агенті й інших контролерах, вбудованих у процесор. Радиться не перевищувати значення 1,20 В.
• DRAM Voltage (Vdram) – напруга живлення на модулях оперативної пам'яті. Умовно безпечним можна вважати значення до 1,4 В.

Для більш детального ознайомлення з можливостями кожної опції пропонуємо відвідати наш довідник з налаштувань BIOS.

Тепер щодо температури. Якщо компанія Intel вказує значення T_CASE=71°C, це означає, що максимально допустима температура в інтегрованому теплорозподілювачі (IHS) процесора, яку можна вимірювати тільки зовнішнім датчиком, досягає 71°С. Механізм же пропуску тактів (троттлінг) вмикається при досягненні 100°C за даними внутрішніх датчиків ядер. Тому, грубо кажучи, показник T_CASE на рівні 71°С можна вважати рівносильним 100°С внутрішніх датчиків ядер. 

Розгін і тестування

Для експериментів використовувався наступний список обладнання:

Тестовий процесор Intel Core i7-6700 має «batch code» L542B978 − 96000, який несе в собі інформацію про місце, дату та партію виготовлення. У нашому випадку він зроблений на 42 тижні 2015 року (між 12 і 18 жовтня) у Малайзії з номером партії 96000.

Розгін проводився на материнських платах ASUS MAXIMUS VIII RANGER, ASUS Z170-P D3 і ASUS Z170-P у трьох режимах:

• Без підняття напруги.
• Проміжний розгін із невеликим підняттям напруги для стабільної роботи на частоті 4400 МГц.
• Максимально стабільний розгін.

Напруга 1,095 вольт у BIOS (за даними моніторингу 1,104 В) прийнята за номінальну, оскільки плати самостійно його виставляли при максимальному навантаженні в повністю автоматичному режимі. Перевірку стабільності ми здійснювали проходженням бенчмарка та 15 хвилинного стрес-тесту в RealBench 2.41. Цього часу цілком достатньо для визначення стабільності. У такому випадку нагрівання було одним із найвищих, чого в реальних умовах використання навряд чи вийде досягнути. До речі, класичні стрес-тести типу Linpack або Prime95 на цю роль не підходять, оскільки вони активно використовують AVX-інструкції, які при розгоні неоверклокерських процесорів уповільнюються й не можуть відтворити максимальне навантаження. Моніторинг здійснювався силами утиліт HWiNFO і CPU-Z.

Першою в бій пішла геймерська плата ASUS MAXIMUS VIII RANGER з відмінними можливостями для оверклокінгу. При напрузі 1,104 В і ручному піднятті опорної частоти до 121 МГц, швидкість Intel Core i7-6700 вдалося довести до 4113,86 МГц, що становить збільшення в 21% щодо номіналу.

При цьому енергоспоживання системи збільшилося незначно: з 51 Вт у простої (активовані всі енергозберігаючі технології) і 223 Вт при стресовому навантаженні до 61 Вт і 230 Вт відповідно. Максимальна температура під стресовим навантаженням не піднімалася вище 51˚C.

На ASUS Z170-P D3 вийшло досягнути 4107,23 МГц при тих же 1,104 В і значенні BCLK рівному 121 МГц.

Енергоспоживання збільшилося з 48 Вт і 223 Вт до 62 Вт і 230 Вт відповідно. Максимальна температура не піднімалася вище значення 53˚C.

ASUS Z170-P підкорилася дещо менша частота процесора, а саме 4060,70 МГц при напрузі 1,104 В і значенні BCLK 119,5 МГц.

У такому режимі роботи енергоспоживання зросло з 48 Вт і 225 Вт до 59 Вт і 230 Вт відповідно. Температура не піднімалася вище 52˚C.

Щоб прискорити Intel Core i7-6700 до частоти 4400 МГц на ASUS MAXIMUS VIII RANGER треба було підняти базову частоту до 129,5 МГц, а напругу − до 1,215 В, хоча, судячи з показів утиліт, іноді вона досягала 1,232 В. Приріст частоти склав 29,4% щодо номіналу.

Показники енергоспоживання склали 64 Вт у простої та 240 Вт у навантаженні – усе ще досить скромні значення. Температура тримається в діапазоні 60-64 ˚C.

Для стабільної роботи Intel Core i7-6700 на 4400 МГц на ASUS Z170-P D3 треба було виставити дещо більш високу напругу – 1,230 В (за даними моніторингу − до 1,248 В).

Енергоспоживання знаходилося на рівні 63 Вт і 249 Вт відповідно, а температури − на рівні 70˚C.

На ASUS Z170-P для 4400 МГц треба було піднімати напругу 1,215 В (за даними моніторингу − до 1,232 В).

При цьому енергоспоживання склало 63 Вт і 265 Вт у простої й навантаженні відповідно. Максимальна температура не піднімалася вище 63˚C.

Переходимо до найцікавішої частини – максимального розгону.

На ASUS MAXIMUS VIII RANGER вийшло досягнути частоти 4708,22 МГц при збільшенні BCLK до 138,5 МГц. У підсумку ми одержали 38% збільшення до номінальної частоти. При цьому напруга була збільшена до 1,415 В (1,472 В за даними моніторингу), а для компенсації її осідань у налаштуваннях BIOS параметр «Load Line Calibration» (LLC) був виставлений у положення «LEVEL -6».

При цьому енергоспоживання процесора збільшувалося до 74 Вт і 322 Вт у простої й навантаженні відповідно, а сам він прогрівся під стресовим навантаженням до 98˚C.

Максимальна стабільна частота на ASUS Z170-P D3 склала 4523 МГц при піднятті опорної частоти до 133 МГц. Приріст склав 33% щодо номіналу. Для цього довелося підняти живлячу напругу до 1,415 В (1,408 В за даними моніторингу) і виставити для «LLC» значення «LEVEL -5».

У такому режимі енергоспоживання зросло до 71 Вт і 310 Вт відповідно. Під стресовим навантаженням температура не перевищувала 85˚C.

На ASUS Z170-P ми змусили процесор стабільно працювати на частоті 4691 МГц при BCLK 138 МГц. При цьому знадобилося підняти напругу до 1,415 В, а «LLC» виставити в «LEVEL -6».

У такому режимі енергоспоживання склало 73 Вт і 325 Вт відповідно, а температура в піку навантаження доходила до 96˚C.

Для наочної оцінки отриманих результатів розгону пропонуємо поглянути на зведену таблицю:

	ASUS MAXIMUS VIII RANGER			ASUS Z170-P D3			ASUS Z170-P
	Розгін Intel Core i7-6700
Частота процесора, МГц	4113,86	4400	4708,22	4107,23	4400	4523	4060,70	4400	4691
Частота BCLK, МГц	121	129,5	138,5	121	129,4	133	119,5	129,4	138
Напруга CPU, В	1,104	1,215	1,415	1,104	1,230	1,415	1,104	1,215	1,415
Енергоспоживання всієї системи простій / навантаження, Вт	61 / 230	64 / 240	74 / 322	62 / 230	63 / 249	71 / 310	59 / 230	63 / 265	73 / 325
Максимальна температура, ˚C	51	64	98	53	70	85	52	63	96

Аналізуючи результати розгону Intel Core i7-6700, можна сміливо констатувати, що всі тестовані материнські плати впоралися з поставленим завданням. Щоправда, хтось краще, а хтось дещо гірше. Якщо ви хочете одержати безкомпромісний розгін, то рішення рівня ASUS MAXIMUS VIII RANGER цілком може його дати. У цьому випадку все завдяки посиленій 10-фазній цифровій підсистемі живлення, яка відмінно справляється зі своїми прямими обов'язками при будь-якому типі навантаження й при найвищих напругах, без натяку на осідання. У плати явно великий запас міцності для екстремального розгону. Втім, ощадливим користувачам цілком можна радити подібні ASUS Z170-P або ASUS Z170-P D3 рішення. Наприклад, і в зазначених плат є 7-фазна цифрова система живлення, хороше охолодження та широкі можливості налаштування. Тобто все необхідне для одержання гідного розгону в них є. Головне подбати про хорошу систему охолодження. Але також варто розуміти, що розгін – це лотерея. Не факт, що ваш процесор зможе повторити досягнуті показники. Благо, усі моделі Intel Skylake, які побували в нас у лабораторії, підкорили позначку 4,6 ГГц. Так що, з іншого боку, вам може повезти й більше нашого.

На завершення пропонуємо поглянути на результати RealBench v.2.41 на максимальній частоті Intel Core i7-6700

Місця розподілилися відповідно до отриманої максимальної частоти процесора: ASUS MAXIMUS VIII RANGER, ASUS Z170-P і ASUS Z170-P D3. У середньому приріст продуктивності склав близько 24% щодо номіналу.

Енергоспоживання

Розгін Intel Core i7-6700 приємно нас порадував, але давайте оцінимо, наскільки виросло його енергоспоживання після таких оптимізацій. Для цього скористаємося результатами, отриманими на материнській платі ASUS MAXIMUS VIII RANGER.

Глянувши на графік, можна помітити, що поки напруга на процесорі залишається незмінною, ріст енергоспоживання йде лінійно зі збільшенням частоти. Але тільки ми суттєво піднімаємо напругу на процесорі, як спостерігається різкий стрибок споживання. У підсумку енергоспоживання Intel Core i7-6700 в максимальному розгоні збільшилося на 100 Вт у порівнянні з номіналом. Така плата за збільшення продуктивності. Це слід урахувати при проведенні експериментів і подбати про якісний блок живлення.

Аналіз практичної користі розгону 

Давайте уявимо, що ви хочете зібрати середньоціновий комп'ютер. Що краще вибрати: процесор попростіше і комплектуючі під розгін або відразу потужніший ЦП з більш доступними комплектуючими? Спробуємо розібратися.

Як бачите, збірки вийшли практично однаковими за ціною. Але завдяки розгону до 4,5 – 4,7 ГГц Intel Core i3-6100 обходить Intel Core i5-6400 на 3-5% відсотків залежно від типу навантаження. Заради справедливості потрібно відзначити, що 3-5% включає не тільки ігрові додатки, а також спеціалізовані (рендеринг, математично розрахунки, кодування і так далі). Але якщо брати комп'ютер винятково для ігор, то розігнаний Intel Core i3-6100 може видати FPS, порівнянний з конфігурацією на Intel Core i5-6600, яка працює в номіналі. До того ж ніхто вам не заважає ще заощадити на блоці живлення й материнській платі. У першому випадку все залежить від апетитів вашої відеокарти, а в другому – від необхідної функціональності та лояльності до того чи іншого виробника. У такому випадку профіт може бути куди більш значимим.

Яка ситуація в більш високому ціновому діапазоні? Давайте поглянемо на такі збірки.

У результаті ми одержуємо на 10% дорожчу і на 5% повільнішу збірку на Intel Core i5-6400 у порівнянні з Intel Core i5-6600. Але якщо розігнати Intel Core i5-6400, то він уже обходить старшого побратима на 10-15% і навіть наближається до куди більш дорогого Intel Core i7-6700 ($369 або 9207 грн.). У цьому можна переконатися на прикладі тестування Intel Core i5-6500. В такому випадку розгін повною мірою виправданий, особливо якщо ви з самого початку дивилися убік Intel Core i5-6600K. Різниця в ціні між ними становить $71 (1772 грн.). А зекономлені гроші можна докласти до більш продуктивної відеокарти або направити на інші потреби.

Кілька слів скажемо і про Intel Core i7-6700. Різниця між ним і Intel Core i7-6700K становить близько $31 (778 грн.), але обидва вони відмінно розганяють. Особливої економії навряд чи вийде досягнути, але як завжди – вибір за вами.   

Висновки

Підводячи підсумки матеріалу, у нас для вас дві новини: хороша і погана. Почнемо з поганої. Якщо ви працюєте зі спеціалізованими програмами, на зразок кодування відео, 3D-моделювання і тому подібними, які використовують AVX/AVX2-інструкції, то розгін неоверклокерських процесорів Intel Skylake вам протипоказаний. Все тому, що в такому випадку знижується швидкість виконання цих самих інструкцій і, як наслідок, спостерігається падіння загальної продуктивності. Якщо все-таки потрібно одержати більше продуктивності, і ви плануєте розганяти процесор, то вибір залишається тільки між Intel Core i5-6600K і Intel Core i7-6700K.

Тепер хороша новина. У всіх інших випадках розганяти не тільки можна, але й потрібно – особливо в ігрових збірках. Той же Intel Core i3-6100 у розгоні може видати порівнянну продуктивність із повноцінними 4-ядерниками, які працюють у номіналі. А молодший Intel Core i5-6400 не тільки обходить старших побратимів по лінійці, але навіть може наблизитися до Intel Core i7-6700. При цьому для гідного розгону (більшість процесорів Intel Skylake легко беруть межу 4,5-4,6 ГГц) не обов'язково купувати дорогу топову материнську плату, а можна обійтися доступними моделями. Головне подбати про хороше охолодження і якісний блок живлення.

У сухому залишку хочеться сказати, що після появи можливості розгону процесорів без індексу «K», платформа Intel Skylake стала куди привабливішою. Навіть незважаючи на ряд обмежень, приводів для апгрейду стало більше.

Автор: Віктор Єфіменко 
Переклад: Олесь Пахолок

Висловлюємо подяку компанії PCshop за наданий для тестування процесор.

Висловлюємо подяку компаніям ASUS, HyperX, Philips, Sea Sonic, Seagate і Scythe за надане для тестового стенду обладнання.