Збірка на Core i3-12100F з GeForce RTX 3050 та тест в 20 іграх у Full HD

Минулого разу ми зібрали і протестували досить дорогу збірку з процесором Intel Core i5-12600K та відеокартою GeForce RTX 3070 Ti. Продовжили ознайомлення з LGA1700 середньо бюджетною збіркою з тим самим процесором, але відеоядром виступила GeForce RTX 3060. Тепер спробуємо зібрати на цій же платформі ПК з молодшими процесором та відеокартою молодшої серії.

Процесор, Intel Core i3-12100F на архітектурі Alder Lake-S, що використовує 10 нм техпроцес, є найдоступнішим у новій лінійці. У нього 4 продуктивні ядра в 8 потоків. Чіп працює на базовій частоті 3.3 ГГц, прискорюючись до 4.3 ГГц у турбо-режимі, а обсяг його кеш-пам'яті дорівнює 12 МБ, при тепловому пакеті 89 Вт. Цього числа ядер і потоків буде цілком достатньо у сучасних іграх для Full HD геймінгу.

Для тестів процесор наданий мережею магазинів Brain та маркетплейсом ITBOX. У них ви знайдете готові комп'ютери та ноутбуки, а також комплектуючі, периферію до них та багато іншого.

Після огляду наших минулих збірок у лінійці чіпсетів для LGA1700 з'явився бюджетний Н-чіпсет. У зв'язку з цим ми обрали материнську плату ASUS PRIME Н610М-А D4 із підтримкою пам'яті DDR4. Перед нами доступна плата, яка має все необхідне, плюс два слоти M.2 та 2,5-гігабітний LAN-контролер, а роз'єм PCIe x16 під відеокарту підтримує 4 версію інтерфейсу. У цілому, хороша бюджетна плата з якісним компонуванням від ASUS.

Для охолодження процесора взяли якісний та доступніший баштовий кулер Xilence Performance A+ M704PRO.ARGB із кріпленнями під Socket LGA1700. Його висота складає 153 мм. У його основі знаходиться алюмінієвий радіатор, чотири 6-мм теплові трубки та 120-мм вентилятор з ARGB підсвічуванням.

Оперативна пам'ять представлена ​​добротним та не надто дорогим 16-гігабайтним комплектом DDR4-3200 PATRIOT Viper Elite II. Це 2-ранговий набір із компромісними таймінгами 18-22-22-42, оснащений червоними алюмінієвими радіаторами. Ну і звісно у сучасних відеоіграх 16 ГБ оперативної пам'яті вже є необхідним мінімумом.

Однією з найдоступніших актуальних відеокарт під Full HD тепер уже вважається GeForce RTX 3050. Наш вибір упав на Palit GeForce RTX 3050 Dual, яка оснащена двома великими 90 мм вентиляторами для ефективного охолодження та має блок отворів на задній панелі для оптимальної вентиляції. RGB-підсвічування, що налаштовується, на боковині відеокарт дозволить насолодитися мінімалістськими світловими ефектами. Карта на своєму борту несе 8 ГБ пам'яті GDDR6 та має енергоспоживання на рівні 140 W.

Процесор та материнська плата підтримують M.2 SSD із інтерфейсом PCIe 4.0, тому ми взяли 512 GB версію PATRIOT P300. Це один із найоптимальніших варіантів за співвідношенням ціна-можливості, і його обсяг відмінно підходить під масові системи.

Хоча енергоспоживання зв'язки процесора та відеокарти не перевищує за 350 Вт. Щоб блок живлення працював тихіше і з максимальною ефективністю і був запас для апгрейду, взяли 750-ватну модель Vinga VPS-750GV2. Це досить потужний та компактний модульний блок живлення. Клас енергоефективності 80 PLUS Gold, яким володіє дана модель, гарантує, що під час роботи буде втрачати всього 10-13% енергії, що надходить в нього. Відведення тепла покладено на тихий вентилятор діаметром 12 см.

Корпус вибирали невеликий недорогий з приємним зовнішнім виглядом та нормальною продуваністю. Цим критеріям відповідає Vinga CS314B. Він якраз підтримує плати формату MicroATX, 165-мм процесорні кулери та 330-мм відеокарти. Тобто всі обрані компоненти в ньому помістяться легко та охайно.

На жаль, у корпусі немає встановлених вентиляторів, тому ми додали пропелер VINGA 12025-15-B FAN на видування для покращення продуваності. Він має синє підсвічування, а шум знаходиться на рівні 19 dB.

Отже, зібравши все докупи, ми встановили операційну систему і софт, після чого перевірили систему на стабільність і температури. Температура процесорних ядер вбирається у 37°C, а GPU – 60°C.

Додаємо навантаження на процесор за допомогою стрес-тесту AIDA64 і температура ядер піднімається до 59°C. Якщо завантажити ще й відеокарту за допомогою FurMark, температура графічного процесора досягає максимум до 69°C. Енергоспоживання відеокарти подекуди 144 Вт, а її вентилятор створює максимальний шум у системі.

Тестову сесію почнемо з кількох синтетичних бенчмарків. Результати тестів групи 3DMark ви зараз бачите на своїх екранах.

CineBench R23 показує, що недавня новинка від Intel обходить свого попередника на 6%, набираючи 1624 бали у навантаженні на 1 ядро, а в мультипотоці має 8460 балів.

Усі тести ви можете бачити на своїх екранах, ми ж не навантажуватимемо вас цифрами і переходимо до тестів в іграх.

Почнемо з Apex Legends. Якщо вибрати налаштування графіки "Максимум", то грати комфортно. Проблем з управлінням немає, та й відеоряд, загалом, плавний, лише зрідка можуть проскакувати невеликі підфризи. На трав'яних лугах частота кадрів може опускатися до 60-65 fps. Цілком можливо, що значення можуть просідати і нижче, якщо на траві буде сутичка і набір додаткових візуальних ефектів від здібностей.

Assassin's Creed Valhalla та «Найвищі» налаштування. Ігровий процес є досить комфортним. Картинка досить плавна, без підфризів. Але частота кадрів нижче за 60 fps і може просідати до 40 fps. До управління, утім, претензій немає.

Для більшого комфорту можна перейти до «Дуже високих» налаштувань. Стабільних 60 fps ще немає, але грати за рахунок трохи більшої плавності приємніше. А зниження якості картинки практично непомітно.

Battlefield 2042 у режимі «Захоплення» на 128 гравців тягне високий пресет графіки. Маємо цілком комфортний ігровий процес. Іноді гра підтуплює. Схоже, є деяка нестача можливостей процесора, але загалом картинка досить плавна. Проблем із управлінням не помітили.

Спробуємо перейти на "Ультра". За бажання можна і так пограти, але ігровий процес тепер недостатньо комфортний і плавний, як для мережевого шутера. Майже 50 fps у середньому з просіданнями до 40 fps.

Поліпшити ситуацію можна активацією DLSS у режимі "Баланс", але картинка втрачає чіткість, що дещо ускладнює ведення бойових дій, особливо на далеких дистанціях.

Наступна на черзі Call of Duty: Warzone, в якій виставляємо всі налаштування на "Максимум". Отримуємо комфортний ігровий процес і плавний відеоряд з чуйним управлінням. Грати приємно, нічого не відволікає від перестрілок.

У Cyberpunk 2077, який все ще не тішить гарною оптимізацією, виставляємо "Високі" налаштування. Грати цілком зручно. Відеоряд досить плавний. Проблем із чуйністю управління немає.

Якщо знизити налаштування до середніх, то частота кадрів буде прагнути до 70 fps, а ігровий процес від цього стане трохи комфортнішим.

А ось при переході на "Ультра" грати можна, але вже не особливо комфортно, хоча картинка в цілому радує і частота кадрів не просідає нижче за 30 fps.

Однак достатньо при "Ультра" з увімкненим трасуванням променів на тому ж рівні активувати DLSS на "Баланс", щоб картинка в плані графіки, незважаючи на деяку мильність, радувала, а плавність виявилася достатньою, як і чуйність управління.

У Dying Light 2 вибираємо "Середні" налаштування. Ігровий процес виходить комфортний, а відеоряд плавний, але стабільних 60 fps немає, хоч і питань до управління немає.

На високих налаштуваннях частота кадрів у лісі опускається до 45 fps, а картинка візуально стає некомфортною для сприйняття.

При переході на пресет Raytracing (суміш середніх, високих і ультрависоких) з DLSS в Баланс, грати теж можна, але не зовсім комфортно. Картинка хоч і помірковано плавна, але досить мильна – DLSS непросто дається густа рослинність у парі з ефектом розмиття.

Також можна вибрати і пресет "High Raytracing", але грати при 30-35 fps уже точно некомфортно.

На черзі Escape From Tarkov, в якій можна виставити налаштування на «Ультра». Комфортний ігровий процес супроводжується плавною картинкою та чуйним керуванням. Маємо стабільні 60 кадрів/с, грати приємно. А кому мало fps можна знизити налаштування.

У Far Cry 6 із пресетом «Ультра» грати комфортно. Відеоряд плавний, хоча часом можна зустріти підгальмовування, зате управління чуйне.

Якщо грати на тих же налаштуваннях, але з увімкненими променями без FSR, то теж грати цілком комфортно. Картинка досить плавна та чуйність управління хороша.

Але можна додати FSR в ультраякість, тоді ігровий процес стає комфортнішим. Плавність картинки відмінна, але вона і трохи мильна і з явно помітною роботою алгоритмів підвищення різкості, наприклад, на кронах дерев.

Запускаємо гонки Forza Horizon 5, а налаштування все скручуємо на "Ультра". І можна цілком комфортно ганяти. Картинка, загалом, плавна. Пропусків кадрів не помітили, як і проблем із керуванням при 55-60 кадрів/с.

Переходимо до популярної Fortnite. Пресет графіки «Епічний», трасування променів та DLSS вимкнені. Як результат - комфортний ігровий процес, що лише зрідка спотикається про невеликі посмикування картинки, переважно на самому початку матчу.

Якщо є бажання подивитися на роботу трасування променів, то вибираємо базові для неї налаштування і обов'язково додаємо DLSS у режимі «Баланс». Таким чином, отримуємо візуально приємну та плавну картинку. Однак стабільних 60 fps не буде, та й підтуплення трапляються частіше.

Отримати повністю комфортний ігровий процес God of War можна при виборі високих налаштувань графіки. Такий режим забезпечується і красивою плавною картинкою, і гарною чуйністю в управлінні, яка тут дуже важлива.

Перехід до пресету "Ультра" у парі зі збалансованим режимом DLSS не виправдовує собі. Візуально покращень практично немає, проте частота кадрів може опускатися до 30-35 fps.

Для Grand Theft Auto V ця збірка можна сказати ідеальна. Викручуємо всі налаштування графіки на «Максимум», крім якості тіней, та насолоджуємось грою. Як мінімум у міських умовах, де показник частоти кадрів прагне 100 fps.

Однак досліджувати природу гірських схилів з таким самим комфортом не вийде - трава тут дуже пишна і... знижує швидкісні показники до 40 fps. Якщо це критично, відкручуємо її якість на крок назад.

Пройти кампанію в Halo Infinite можна за високих налаштувань графіки. Отримати бажані 60 fps вийти далеко не завжди, але, загалом, грати цілком комфортно. Як завжди, є проблеми з плавністю - відеоряд раз у раз легесенько посмикується. Це особливо добре видно за графіком часу кадру та показниками рідкісних подій.

Вибір «Ультра» налаштувань не несе ніякої практичної користі – якість графіки практично не змінюється, а ось грати в динамічний шутер із просіданнями до 30 fps не особливо комфортно.

У PUBG мало хто грає при «Ультра» налаштуваннях графіки... Проте, ця збірка справляється з таким навантаженням і забезпечує комфортний ігровий процес. Як мінімум на карті "Таего". Відеоряд переважно радує плавністю, але зрідка все ж таки проскакують легкі підфризи. Щодо чуйності управління, то тут жодних проблем.

Пробуємо Red Dead Redemption 2, вибравши "Високі" налаштування з "Ультра" текстурами. Бачимо комфортний ігровий процес із плавним відеорядом, але 60 fps нестабільні. Натомість проблем із управлінням немає.

Якщо запустити на "Ультра", то грати теж можна, навіть відеоряд досить плавний, хоча і з просіданням до 35 fps. До управління, утім, особливих претензій немає, але комфортніше грати було на високих налаштуваннях.

Запускаємо Rust і майже всі повзунки виставляємо на максимальне значення. Грати досить зручно. У цілому нині, картинка плавна, але часом бувають пригальмовування, а у лісі частота кадрів може знижуватися до 45-50 fps. Погравшись з налаштуваннями графіки можна добитися вищого fps, не втративши при цьому в якості картинку.

У Rainbow Six: Siege виставляємо рендер на 100% при «Ультрі» пресеті. Це забезпечило комфортний ігровий процес із чітким малюнком при чуйному управлінні. «Райдуга» як завжди не підводить у плані оптимізації.

Тепер легенда в особі The Witcher 3. Наша система без проблем витягує "Ультра" налаштування з "Високою" постобробкою: грати комфортно, картинка плавна, зауважень до чуйності управління немає. У пригоди Геральта ще раз можна поринути з головою.

Не найважча Warframe дозволяє вибрати Покращений рендер і Високий пресет графіки. Картинка радує плавністю, а керування чуйністю. Маємо високий показник fps, жодних перешкод ефективної гри не виникає.

Ну і насамкінець World of Tanks. Відразу виставляємо «Ультра» пресет та не відчуваємо жодних перешкод для розстрілу ворожих танків. Грати дуже комфортно як на швидких маневрених танках, так і на важких повільних машинах.

Підсумок

Загалом зв'язка процесора Intel Core i3-12100F, відеокарти GeForce RTX 3050 та 16 ГБ швидкої оперативної пам'яті DDR4 з головою вистачить для запуску будь-яких ігор у Full HD. Що ж до променів, їх підтримка тут, звісно, ​​присутні, але у переважній більшості разі з метою, щоб ознайомитися. Як бачимо, майже у всіх іграх можна комфортно грати на максимальних налаштуваннях у Full HD, лише в декількох важких новинках доводиться грати з налаштуваннями графіки для отримання комфортної частоти кадрів. Та й 4 ядра в 8 потоків на сьогоднішній день цілком вистачає для приємного геймплею у будь-яких іграх.

Загалом збірка вийшла добре збалансованою, до процесора упору немає, він працював переважно на 50-70% при 100% завантаженні відеокарти. Також, як бачимо, 4 ГБ відеопам'яті на сьогоднішній день вже замало, тому рішення NVIDIA оснастити масову відеокарту 8-ма гігабайтами пам'яті виглядає дуже вдало.

Автор: Дмитро Козодой
Переклад: Лілія Масюк