Близьке знайомство з Intel Alder Lake: порівняння Core i7-12700K з Core i7-11700K та Ryzen 7 5800X

Десктопні процесори 12-го покоління Intel Core з кодовою назвою Alder Lake анонсовані наприкінці жовтня, а до продажу вони надійшли на початку листопада 2021 року. Усю теорію ви, напевно, уже бачили, і в чистому вигляді вона вам навряд чи цікава. Тому ми в основному торкнемося тих моментів, які можна помацати, а точніше – перевірити у синтетичних та ігрових бенчмарках.

Головна особливість нових процесорів – перехід на техпроцес Intel 7 (за фактом – Intel 10 nm Enhanced SuperFin) та гібридну архітектуру з двома типами ядер. Щоправда, їх отримають лише старші моделі серій Core i5, i7 та i9. А ось молодші Core i5, Core i3, Pentium та Celeron використовують кристали з одним типом ядер.

Отже, продуктивні ядра (вони ж P-cores) з архітектурою Golden Cove призначені для покращення однопотокової продуктивності та швидкодії ресурсомістких завдань, наприклад, ігор та 3D-проектування.

Енергоефективні ядра (вони ж E-cores) на архітектурі Gracemont забезпечують хорошу мультипотокову продуктивність працюючих паралельно завдань, наприклад, рендеринг зображень. Також вони розвантажують процесор під час виконання фонових завдань. При цьому самі E-cores не підтримують технології Hyper-Threading, на відміну від P-cores.

Взаємодія цих двох типів ядер забезпечує апаратний планувальник Intel Thread Director. Він функціонує на рівні кристала, моніторить усі робочі навантаження, задає їх пріоритет та спрямовує завдання в оптимальний потік. Простими словами – це вбудований регулювальник, який самостійно визначає «куди», а точніше «на яке ядро» надіслати те чи інше завдання, щоб система працювала в оптимальному режимі.

Для цього Intel Thread Director працює у тісній співпраці з операційною системою. Теоретично найкраще підходить Windows 11. На прикладі минулих збірок ми бачили, що при запуску ігор у Windows 10 в першу чергу завантажуються енергоефективні ядра, а не продуктивні.

Тема порівняння ефективності роботи нових процесорів у Windows 10 і 11 дуже цікава і заслуговує на окремий матеріал. Ми спеціально з ним не поспішали, щоб дати час розробникам оптимізувати нову ОС, драйвери та самі ігри з бенчмарками. Незабаром постараємося його випустити.

А зараз хочемо перевірити, на що здатні ці E-cores? Чи можуть вони за продуктивністю на рівні Intel Atom і взагалі мало що вирішують?

Спочатку відключимо в BIOS P-cores. Цілком це зробити не вдасться - хоча б одне ядро ​​має працювати. Але можна піти на хитрість і в Диспетчері задач Windows вказати, на яких саме ядрах має працювати те чи інше завдання.

На прикладі моніторингу в CineBench R23 добре видно, що в тесті мультипотокової продуктивності єдине активне P-core використовується за мінімумом, а всі 4 доступні E-core завантажені на повну.

А ось в однопотоковому режимі зберігається високе навантаження на два енергоефективні ядра, хоча має бути завантажене лише одне.

Але це вже розробникам на замітку. Нас більше цікавить те, що в однопотоковому режимі результат трохи кращий за Ryzen 7 1700X. Тобто приблизно обчислювальна потужність E-core становить Zen першого покоління. Чи не Intel Atom – вже добре.

Дуже цікава ситуація у CineBench R15. Бенчмарк уже застарів, і він у будь-якому разі запускається лише на енергоефективних ядрах. Тому продуктивність у номінальному 20-потоковому режимі та у спеціальному 5-потоковому знаходиться на одному рівні, а саме на рівні процесора Core i3-8100 лінійки Coffee Lake.

Виглядає дуже непогано. А ігри у масовій роздільностіі Full HD на цих ядрах запустити вдасться?

Бенчмарк Assassin's Creed Valhalla видає плавний відеоряд із середньою швидкістю 70 FPS, без провалу за рештою статистики. По моніторингу енергоефективні ядра працюють майже максимум від своїх можливостей.

Справляються E-cores та з підготовкою кадрів у DOOM Eternal. Тут навантаження на них трохи нижче, тому результат набагато кращий, ніж в Ассасіні.

У Forza Horizon 5 усе також пройшло непогано. Так, ядрам доводиться дуже важко, і місцями вони всі завантажені на 100%, але відеоряд залишається плавним і статори в ньому відсутні.

І ще одна показова демонстрація у Rainbow Six Siege. Якщо мінімізувати вплив одного продуктивного ядра, то енергоефективні ядра майже відпочивають, а швидкісні показники знижуються на 20-25%. Але все одно грати буде комфортно.

Загалом енергоефективні ядра зовсім не марні. Вважайте, що це бонусний мікропроцесор із рівнем продуктивності Coffee Lake або Ryzen першого покоління.

Ідемо далі за ключовими нововведеннями. У процесорах Alder Lake реалізовано підтримку двох стандартів оперативної пам'яті – DDR4 та DDR5. Виробники материнських плат самі вирішують, який із них використовувати у своїх моделях. Варіанти з DDR5 обійдуться набагато дорожче, як мінімум перші 2 роки, та й сама пам'ять зараз у дефіциті через нестачу контролерів керування живленням.

Але чим хороша пам'ять DDR5? По-перше, вона швидше і за замовчуванням працює на частоті 4800 МГц із потенціалом до 6400 і вище. По-друге, вона енергоефективніша – номінальна напруга знижена до 1,1 В. По-третє, контролер управління живленням «переїхав» з материнської плати на модулі пам'яті для кращого управління та тонкого підстроювання напруг, що також покращує розгінний потенціал.

Ще один цікавий момент: кожен модуль DDR5 використовує два 32-бітові підканали для кращої стабільності роботи при підвищених частотах. Через це утиліти типу AIDA64 та CPU-Z класифікують 2-канальний режим роботи як 4-канальний.

А ще стандарт DDR5 дозволяє створювати більш ємні планки і передбачає наявність ECC-корекції на кристалі, хоча в мейнстрім-сегменті пам'ять все одно працюватиме в режимі non-ECC.

Якщо ви вирішите брати плату з DDR5, то одразу купуйте готовий комплект модулів ОЗП, адже для реалізації 2-канального режиму Intel вимагає встановлення ідентичних модулів. Змішувати обсяги не можна. Наприклад, заборонено встановлювати в один канал пару 8-гігабайтних модулів, а в другий – пару 16-гігабайтних. Цю проблему в майбутньому виправлять за допомогою оновлення BIOS. Для плат із DDR4 таких обмежень немає.

На прикладі AIDA64 добре видно, що перехід зі стандарту DDR4-3600 на DDR5-5200 підвищує швидкість читання, запису та копіювання на 40-50%. І це добре. З іншого боку, затримка доступу зростає на 37%. Якщо для програми або гри критична саме латентність доступу до оперативної пам'яті, то продуктивність може трохи постраждати. Але це вимагає окремого порівняння, яке ми обов'язково зробимо і вам покажемо в межах даного циклу процесорів Alder Lake.

Поки що йдемо далі за списком нововведень. І трішки поговоримо про вбудовану графіку. Архітектура Xe дісталася до десктопного сегменту разом із 11-м поколінням Intel Core, тому зараз це вже не новинка. Та й у топових версіях UHD Graphics 770 кількість виконавчих блоків не змінилася. Лише тактові частоти зросли. І, звичайно ж, перехід на пам'ять DDR5 робить свій внесок у поліпшення продуктивності.

Детальне порівняння UHD Graphics 770 зробимо у найближчому майбутньому, а тут просто пробіжимося по кількох бенчмарках та ігрових тестах, щоб скласти перше враження.

3DMark Time Spy повідомляє, що з UHD Graphics 770 ми отримаємо менше за 20 FPS у Battlefield V на ультрах 1440p. У Full HD на мінімалках буде ще краще.

У AIDA64 порівняти UHD Graphics 770 і RTX 3080 Ti можна хіба що за швидкістю читання та запису на згадку. Перевага дискретної відеокарти в 40-60% виглядає не так страшно, як за іншими параметрами.

Що стосується ігор, то заповітні 60 FPS в середньому в Apex Legends отримуємо при мінімальних налаштуваннях з роздільною здатністю 720p. Так, картинка мильна і бідна на деталі, але бігається без фризів і підлагувань.

У CS: GO можна перейти у Full HD до кіберспортивного низького пресету. Матч із ботами на карті Nuke не викликав жодних проблем. Середня кадрова частота зросла до сотні FPS. Проблем із прицільною стріляниною не було.

Dota 2 бігається непогано при низькому пресеті у Full HD зі 100%-м масштабом рендера. Статори з'являються при зіткненні кількох героїв, з рясним використанням магії та спецефектів. В іншому зауважень немає.

Тобто взагалі без ігор ви не залишитеся. А ось наскільки добре UHD 770 підходить для запуску складніших проектів – розповімо в одному з таких матеріалів.

І, звичайно, у плані нововведень згадаємо про нову лінійку чіпсетів Intel 600. Першими з'явилися плати з топовим Z690, а з 5 січня до продажу надійшли доступніші версії з H610, B660 та H670.

Чіпсет Z690 перейшов на шину DMI 4.0 з подвоєною пропускною здатністю кожної лінії порівняно з третьою версією – 16 гігатранзакцій/с проти 8-ми. Змінилася кількість чіпсетних ліній PCIe. В активі Z590 є максимум 24 лінії PCIe 3.0. Новинка отримала 16 ліній третьої ревізії та 12 четвертої. Останні зазвичай використовуються для реалізації трьох швидких слотів M.2, як і чотири процесорні лінії PCIe 4.0.

Ще одне важливе нововведення – перехід зі стандарту Wi-Fi 6 на 6E із підтримкою 6-гігагерцового діапазону та додаткових каналів для прискореного обміну даними.

Також у новому чіпсеті збільшилася кількість інтерфейсів USB та SATA. Про це і не тільки ми писали в першому огляді материнської плати на Z690.

Про перехід на стандарт PCIe 5.0 для підключення відеокарти ми не забули. Просто відеокарт із нативною підтримкою цього інтерфейсу ще немає на ринку, тому перевірити його вплив на продуктивність не зможемо.

З теорією поки що закінчимо і представимо учасникам порівняння. Процесор Core i7-12700K наданий мережею магазинів Brain та маркетплейсом ITbox. Наразі у них проходить акція – дарують 100 грн за реєстрацію. У самих магазинах є дуже широкий спектр продукції – від готових ПК та ноутбуків до різноманітних комплектуючих, периферії та багато чого ще. Перевірте самі – раптом щось сподобається.

Core i7-12700K має у своєму складі 8 продуктивних ядер у 16 ​​потоків та 4 енергоефективних у 4 потоки. Максимальна частота перших сягає 5 ГГц, а других – 3,8 ГГц. Енергоспоживання лежить у межах 125 - 190 Вт. Також в активі 2-канальний контролер ОЗП з підтримкою двох стандартів та вбудоване відеоядро UHD Graphics 770.

Внутрішнім опонентом для нього є Core i7-11700K лінійки Rocket Lake. У його активі лише 8 ядер у 16 ​​потоків з максимальною турбо частотою 5 ГГц.

На роль зовнішнього конкурента за ціною найкраще підходить Ryzen 7 5800X. Це теж 8-ядерний 16-потоковий чіп із ще більшим об'ємом кеша L3 та меншим тепловим пакетом.

Зараз розповімо, на чому тестуватимемо. Платформа LGA1700 представлена ​​материнською платою ASUS PRIME Z690-A. Вона отримала посилену 16+1-фазну підсистему живлення з мікросхемами DrMOS та стильні радіатори для стабільної роботи системи у розгоні.

Платформу LGA1200 не образили і взяли для неї топову за всіма статтями плату ASUS ROG Strix Z590 Gaming WIFI.

Та й для Socket AM4 вибрали флагманську модель ASUS ROG Crosshair VIII Hero (WI-FI), щоб поставити всі платформи у більш-менш рівні умови.

Охолодження процесорів довірили 2-секційній СВО ASUS TUF Gaming LC 240 ARGB. У неї в комплекті є кріплення під усі ці платформи. Максимальний TDP сумісних чіпів не заявлено, але у нас проблем не виникло.

Оперативна пам'ять на LGA1700 представлена ​​32-гігабайтним комплектом DDR5-5200 Kingston FURY Beast. Він підтримує технологію Intel XMP 3.0 швидкої активації номінального режиму з таймінгами CL40.

У конкурентних платформах також використовується швидкий 32-гігабайтний комплект, але стандарт DDR4-3600 серії G.SKILL Trident Z Neo.

Впиратися до графічної підсистеми під час тестування процесорів не хотілося. Тому взяли майже топову Palit GeForce RTX 3080 Ti GameRock OC із заводським розгоном GPU та 12 ГБ пам'яті GDDR6X.

Для операційної системи, бенчмарків та численних ігор використовуємо пару терабайтних накопичувачів Transcend PCIe SSD MTE240S із відмінною витривалістю на рівні 1700 ТБ.

За надійне живлення всіх вузлів відповідав "золотий" Seasonic PRIME GX-1000 із зручною модульною системою кабелів.

Зібрали все у симпатичному та просторому корпусі Vinga Pillar White. У нього помістяться материнські плати формату EATX, процесорні кулери заввишки до 165 мм та відеокарти завдовжки до 350 мм.

Для хорошої продуваності всіх вузлів додали три корпусні вентилятори Vinga LED fan-01 white на гідродинамічному підшипнику.

З виведенням зображення допоміг монітор AOC U2790PQU. Геймплеї записані зовнішньою системою із AVerMedia Live Gamer 4K, тобто без втрати продуктивності.