up
ua ru
menu



logo minifile

::>Процесори > 2007 > 05 > AMD Athlon 64 X2 3600+

Версія для друку
Переопублікувати статтю

18-05-2007


rss

Процесор AMD Athlon 64 X2 3600+

«Починати треба з малого», - свідчить народна мудрість. Тому і ми, починаючи серію оглядів сучасних процесорів, розглянемо Athlon 64 X2 3600+, молодшу модель двоядерних процесорів AMD і приймемо цей процесор як відправну крапку. Такий вибір обумовлений тим, що одноядерні процесори зараз йдуть з сцени і застосовуються в першу чергу там, де справа не в продуктивності, а тільки в наявності комп'ютера як такого – «молодші двоядерники» викликають найбільший інтерес, з них і почнемо.

Але перш ніж розглядати якісь конкретні процесори декілька слів про архітектуру AMD Athlon X2.

У процесорах Athlon 64 X2 кожне ядро володіє вбудованою кеш-пам'яттю першого рівня об'ємом 128 Кб (64 Кб на дані і 64 Кб на інструкції), а також має свою кеш-пам'ять другого рівня, але інтерфейс пам'яті і шини HyperTransport використовується загальний.

Для узгодження роботи двох ядер з системними ресурсами використовується комутатор запитів Crossbar Switch (складова частина блоку Northbridge першої діаграми), який є ефективним сполучником між інтерфейсом системних запитів ядер і контролерами шин пам'яті і HyperTransport.

До речі сказати, згадка Northbridge (тобто Північний міст) на цій офіційній діаграмі не зовсім доречна з технічної точки зору, але з логічної цілком прийнятно, оскільки саме Північний міст в класичній архітектурі є елементом, що пов'язує між собою оперативну пам'ять, систему і процесор, через системну шину. У архітектурі Athlon 64 контролер оперативної пам'яті перекочував в процесор, звівши до мінімуму затримки при роботі з модулями пам'яті, тому перестала бути необхідна і традиційна Системна шина, яку замінили на більш відповідну і універсальну HyperTransport, – система на базі таких процесорів позбулася традиційного Північного моста. При переході до двоядерної архітектури процесори AMD отримали ще один функціональний блок - Crossbar Switch, що комутує запити двох виконавчих елементів до подільних ресурсів. Остання архітектурна зміна відбулася трохи пізніше, з економічних міркувань були зняті з виробництва моделі процесорів з 1 Мб кеш-пам'яті другого рівня на ядро, а сама молодша модель, Athlon 64 X2 3600+, отримала зменшений до 256 Кб кеш.

Специфікація

Модель

Athlon 64 X2 3600+

Маркіровка

ADO3600IAA4CU

Процесорний роз'єм

Socket AM2

Тактова частота, МГц

2000

Множник

10

Частота шини, МГц

1000

Об'єм кеша L1, Кб

128 x2

Об'єм кеша L2, Кб

256 x2

Ядро

Windsor

Кількість ядер

2

Підтримка інструкцій

MMX, 3DNow!, SSE, SSE2, SSE3, x86-64

Напруга живлення, В

1,25-1,35

Розсіювана потужність, Вт

65

Критична температура, °C

55-70

Техпроцес

90 нм

Підтримка технологій

Cool’n’Quiet, Enhanced Virus Protection

Зараз Athlon 64 X2 3600+ можна зустріти і в коробочній (BOX) і в «насипній» (OEM) комплектаціях. У першому випадку в навантаження йтиме непоганий алюмінієвий кулер, що дозволяє навіть небагато поекспериментувати з розгоном. Нам попався другий варіант – сам процесор і більше  нічого. Тестований Athlon 64 X2 3600+ має маркіровку ADO3600IAA4CU, яка розшифровується приблизно таким чином: ADO – Athlon 64 для робочих станцій з тепловим пакетом до 65 Вт (Energy Efficient, що зазвичай указується на коробочних версіях, оскільки такий процесор менше споживає енергії і менше гріється), 3600 – рейтинг процесора, I – тип корпусу 940 pin OµPGA (Socket AM2), A – напруга живлення ядра ≈1,25-1,35 У, A – максимально допустима температура корпусу ≈55-70°C, 4 – сумарний розмір кеш-пам'яті другого рівня 512 Кб (по 256 Кб на ядро), CU – ядро Windsor. Таке ж ядро використовується і в решті процесорів Athlon 64 X2 що мають 2х512 Кб кеш-пам'яті другого рівня, тобто перед нами фактично Athlon 64 X2 3800+ з апаратною заблокованою половиною кеша другого рівня у кожного ядра, завдяки чому він став дешевший і економічніший в плані енергоспоживання.  

Все вищевикладене компактно видає на огляд утиліта CPU-Z.

Розгін

Молодші моделі процесорів, та ще і із зниженим енергоспоживанням, зазвичай дозволяють отримати трохи «безкоштовної» продуктивності шляхом розгону (оверклокінга). Причому, сьогодні розгін не є чимось дуже складним, особливо якщо в руках хороша материнська плата з повним набором необхідних функцій в BIOS. А ще краще коли ця материнська плата уміє скидати настройки BIOS автоматично, у разі установки неробочих параметрів (хоча завжди можна скористатися перемичкою або кнопкою ClearCMOS, але для цього доведеться заглиблюватися в системний блок).

При розгоні процесорів AMD зазвичай застосовують наступний алгоритм:

  • зменшують множник/частоту шини HyperTransport (зазвичай до 3х  або 600 Мгц);
  • зменшують множник /частоту оперативної пам'яті (зазвичай до мінімальної);
  • збільшують опорну частоту процесора (вона ж частота системної шини, FSB) до досягнення граничної частоти, на якій зможе стабільно робити процесор;
  • досвідчені оверклокери збільшують напругу живлення процесора, а також можуть піднімати напругу живлення інших компонентів, що підвищує стабільність роботи і збільшує граничну робочу частоту всіх компонентів, але може викликати їх пошкодження;
  • поступово збільшують множники/частоти оперативної пам'яті і шини HyperTransport до повернення їх в нормальний або навіть розігнаний стан.

Звісно, потрібно стежити за температурою процесора і компонентів, а також перевіряти стабільність роботи системи. У разі перегріву і недостатньої стабільності, доведеться трохи зменшити розгін. Але слід пам'ятати, що розгін не є гарантованою функцією, тобто один процесор може запрацювати на частоті що удвічі перевищує номінал, а інший не зможе розігнатися і на 5%.

Процесор, що потрапив на тестування, в материнській платі ASUS M2N-SLI Deluxe зміг стабільно заробити на частоті 2650 МГц при піднятій до 1,5 В напрузі живлення, що є середнім результатом (розгін 32,5%).


Социальные комментарии Cackle
Пошук на сайті
Поштова розсилка
top10

vote

Голосування