Пошук по сайту

up
::>Корпуси >2012 > IT -

Посібник по складанню та апгрейду ПК

03-12-2012

У цьому матеріалі ми навчимо вас, як вибрати кожний життєво важливий компонент ПК і як зібрати їх разом у цільну систему, виконуючи декілька простих інструкцій. Ми розкриємо для вас деякі таємниці оверклокерів, і ви зможете одержати від вашої системи значно більше, налаштувавши її на максимальну ефективність. Покажемо як обмірковано вибрати найкращі комплектуючі для системи, яку ви бажаєте зібрати таким чином, який вам більше подобається. Або ж, якщо ви цікавитеся, як зробити ваш нинішній ПК швидше, ми покажемо, як модернізувати його і встановити нові компоненти. Почнемо з огляду компонентів, що допоможе вам зробити власний вибір при покупці.

Форм-фактори системних плат: ATX або Micro ATX

Центром комп'ютера є сама велика плата - материнська плата (Motheboard), роль якої вкрай важлива: вона є як би сполучною ланкою між всіма компонентами комп'ютера. Практично всі пристрої підключаються саме до материнської        плати. Для складання настільного ПК найбільш популярні два її формати – ATX і Micro ATX, які і задають габарити системи. Переконайтеся, що ви не намагаєтеся купити ATX-плату для корпуса Micro ATX – вона просто в ньому не поміститься. Зустрічається ще більш малогабаритний форм-фактор Mini ITX, але плати цього розміру найчастіше використовуються для систем з низьким енергоспоживанням типу домашніх кінотеатрів і дуже обмежені у продуктивності, тому використовуються не так широко.

Корпус

У ньому буде збиратися вся система, тому до вибору корпуса варто підходити вдумливо. В першу чергу корпус повинен вмістити системну плату (тобто для ATX-плати корпус Micro ATX не підійде), однак це не все – є ще подробиці, від яких буде залежати ефективність і комфорт користування вашою системою. Великий якісний корпус дозволяє розмістити в ньому великі і тихіші вентилятори, які забезпечать якісне охолодження гарячих компонентів, але при цьому обійдуться без «реактивного» виття.

Дизайн корпуса, який передбачає процес складання системи без використання викрутки, може суттєво її спростити, а вбудовані в нього елементи для організації кабелів – оптимізувати потоки повітря всередині і значно підвищити довговічність системи. Більшість корпусів виготовляються або з сталі, або з алюмінію. При тому, що сталеві корпуси звичайно значно дешевші алюмінієвих, останні – при тій же міцності легше і забезпечують краще відведення тепла. Не менш важливе і шумопоглинання: дешеві корпуси, не обладнані звукоізоляцією, можуть в результаті привести до підвищеної гучності системи.

Центральний процесор (CPU)

Центральний процесор – це пристрій, який виконує певний набір команд (інструкцій), саме в ньому проводиться більшість обчислень у повсякденних завданнях. Звісно, що від швидкості виконання інструкцій (продуктивності процесора) прямо залежить і сумарна продуктивність всього комп'ютера:  розрахунки в електронних таблицях, промальовування сторінок веб-сайтів, фізика і логіка ігор, перевірка правопису і багато чого іншого. Основні параметри сучасних процесорів – це тактова частота і кількість ядер. Двоядерні процесори містять два працюючі одночасно однакові обчислювальні ядра, чотири- і шестиядерні – відповідно 4 і 6. Більшість процесорів для настільних систем працюють на частотах від 2,5 до 3,5 ГГц, але оверклокери при використанні екстремальних систем охолодження розганяють процесори до вражаючих 8 гігагерц.

Як вибрати процесор?

Ми рекомендуємо спочатку визначити, яка кількість ядер відповідає вашим завданням, а потім вибрати частоту згідно бюджету.

Уявіть, що ядра процесора – це руки: шістьма руками ви зможете тримати одночасно шість предметів і виконувати одночасно шість операцій з ними. Частота говорить про те, як швидко ці руки працюють. Швидка рука може виконати роботу швидше, але вона однаково може тримати тільки один предмет.

Два ядра (Dual Core)

Звичайно двоядерні процесори будуть доречні тільки тоді, коли виконуються прості завдання – пошта, Інтернет, прості офісні роботи, перегляд фотографій і кіно, прості ігри.

Чотири ядра (Quad Core)

Чотириядерні процесори підійдуть тим, хто створює цифровий контент, або обробляє фотографії, музику або відео, працює одночасно з багатьма додатками або грає у важкі та багаті ефектами ігри.

Шість ядер

Шестиядерні процесори забезпечують рівень обчислювальної потужності, необхідний тільки для найважчих додатків – професійних, наукових або інженерних.

Оперативна пам'ять – DDR2/DDR3

Оперативна пам'ять (пам'ять з довільним доступом, Random Access Memory, RAM) у сучасних настільних системах зустрічається двох типів – DDR2 і DDR3. Абревіатура DDR розшифровується як «подвоєна швидкість передачі даних» (Double Data Rate) – за один такт по кожній лінії передаються два біти даних. Цифра після DDR означає покоління пам'яті – сучасна DDR3 швидше і ефективніше застарілої DDR2, але плати, призначені для DDR2, все ще є в продажі.

Пам'ять – це критично важливий для роботи ПК компонент: всі дані, з якими працює процесор, знаходяться саме в ній. Пам'ять у ПК встановлюється у вигляді модулів об'ємом звичайно 2, 4 або 8 гігабайт. Більшість сучасних системних плат підтримують до 16 гігабайт пам'яті разом, але, наприклад, плати серії Z77 від ASUS дозволяють встановити до 32 гігабайт. Ми рекомендуємо встановлювати мінімум 4 гігабайта пам'яті, оптимальним об'ємом у наш час можна вважати 8 гігабайт, але «зайвої» пам'яті в ПК не буває: сучасні ОС вміють використовувати великі об'єми пам'яті для прискорення дискових операцій, так що більший об'єм пам'яті приводить до більшого комфорту роботи. Доступ до пам'яті здійснюється по каналам – чим більше каналів пам'яті підтримується, тим більше даних можна передати в процесор і назад одночасно. Звичайно дешеві системи на DDR3 мають двоканальний контролер пам'яті, а більш серйозні – три- і чотириканальний. Оптимальна продуктивність досягається тоді, коли в кожному з каналів встановлено по одному модулю пам'яті. Пам'ять, як і процесор, теж працює на своїй тактовій частоті, і цифри в її маркуванні – наприклад, 1333 або 1600 – її і позначають. Більшість системних плат дозволяють розганяти пам'ять, щоб забезпечити процесор більш швидшою передачею даних.

Важливо! В одній системі різні типи пам'яті не працюють. Купуючи пам'ять, переконаєтеся, що всі модулі – однакові і по типу пам'яті, і по частоті. Оптимально – щоб всі встановлені в систему модулі були одного найменування. Відзначимо, що системні плати ASUS з функцією MemOK! допоможуть вам перевірити спільну працездатність модулів.

Відеокарта

Відеокарта ASUS ROG MATRIX GTX 580 DirectCU II

На відеокарті встановлений другий по важливості процесор комп'ютерної системи – графічний (GPU, Graphic Processing Unit). Якщо ви не плануєте грати у «важкі», багаті графікою ігри, ви можете обійтися GPU, вбудованими у центральний процесор (для цього системна плата повинна бути побудована на чіпсеті, що підтримує контролер графічного процесора, наприклад Intel Z68 або більш новий Z77) або чіпсет системної плати. Якщо ж система планується для розваг, то варто звернути увагу на нові графічні процесори, що підтримують технологію DirectX 11, такі як у відеокартах ASUS GTX 560 DirectCU II або ASUS HD 7950 DirectCU II TOP, досить потужні для самих вимогливих ігор на дисплеї з роздільною здатністю 1920*1080, і при цьому демократичні за ціною. Якщо ж ви не визнаєте компроміси, то вам підійде карта ASUS ROG MATRIX GTX 580 – не тільки одна з самих потужних на ринку, але і має унікальні інструменти для розгону.

Охолодження

Всі сучасні процесори вимагають відводу тепла, що виділяється при їх роботі. Без системи охолодження процесор швидко перегрівається і відключає живлення ПК. Коробкові версії процесорів, що продаються у крамницях, вже укомплектовані системою охолодження, яка складається з радіатора з вентилятором, це – найдешевше рішення по забезпеченню достатнього охолодження процесору. Варіант комплектації, звичайно маркірований як «OEM», в комплекті не містить системи охолодження.

Якщо в другому випадку покупка окремої системи охолодження необхідна, вона може мати сенс і при використанні коробкової версії процесора: ви в цьому варіанті можете вибрати більш тиху модель, або модель з покращеними характеристиками охолодження, які знадобляться при розгоні процесора.

Взагалі для тих, у кого немає специфічних вимог щодо шуму і намірів у розгоні, можна порадити купувати процесор у коробковій комплектації – комплектна система охолодження гарантоване забезпечить роботу процесора в штатному режимі. Тим же, у кого вимоги вище, варто звернутися за консультацією до фахівців.

Оптичний привід

Оптичний привід вам, швидше за все, знадобиться: більшість програм, фільмів і музики поставляються на оптичних носіях. Приводи DVD-RW зараз дуже дешеві, але, доплативши відносно небагато, можна встановити більш сучасний привід Blu-Ray – він дозволить програвати фільми високої роздільної здатності. Наприклад, комбіновані приводи від ASUS мають спеціальну технологію тихого програвання. Також ці приводи мають технології енергозбереження, які відключають привід, коли він не використовується, і цілим рядом технологій підвищення якості запису: з врахуванням особливостей записуваних носіїв і типу записуваних даних вони забезпечують оптимальний режим запису. Монтуються оптичні приводи у відсік корпуса розміром 5,25 дюйма.

Блок живлення

Блок живлення залишається однією з найважливіших частин ПК, незважаючи на недостатнє приділення йому уваги. Недостатня його якість виявляється першопричиною безлічі технічних проблем, і ніщо так добре не ілюструє правило «Купуючи дешево – купуєш двічі!», як вибір блоку живлення. При покупці варто звертати увагу на репутацію виробника, потужність (вона повинна перекривати максимальне загальне енергоспоживання всіх компонентів ПК з запасом мінімум у півтори рази), а також сертифікацію 80 PLUS, яка гарантує ККД БЖ не менше 80% на всьому діапазоні навантажень. Наприклад, якщо ваша система споживає 400 ватт, то БЖ з ККД 80% споживає з мережі 500 ватів, у той час як блок живлення з 50-процентною ефективністю споживає всі 800. Це вплине не тільки на рахунок за електроенергію – кожний зайвий ватт потрібно з корпуса вивести, що сильно збільшить шум вентиляторів і знизить довговічність системи. Тому нові технології, хоч і вимагають початково дещо більших витрат, в результаті приводять до відчутного заощадження. Крім того, робота енергозберігаючих технологій на системній платі, наприклад Smart DIGI+ на платах серії ASUS P8Z77, додатково допомагає скоротити енергоспоживання системи.

Звукова карта

Всі системні плати обладнані вбудованим звуковим контролером, але якщо ви хочете по-справжньому високоякісний звук, можна встановити додаткову звукову карту, наприклад з лінійки ASUS Xonar, що забезпечує лідируючі в індустрії показники. Як варіант, можна також вибрати системну плату ASUS ROG Rampage IV GENE, обладнану бортовим аудіорішенням SupremeFX III з професійним рівнем якості звуку, спеціально оптимізованого під ігри.

Дискова підсистема

Всі програми і дані в ПК зберігаються в довгочасному енергонезалежному сховищі. Традиційно в його якості використовуються магнітні диски, тому система зберігання найчастіше називається «дисковою», незважаючи на те, що в наш час з'явилася альтернатива – твердотільні накопичувачі на флеш-пам’яті. На відміну від оперативної пам'яті, «яка забуває» все при відключенні живлення, дискова система не вимагає живлення для зберігання даних, має значно більший об'єм, значно меншу вартість гігабайта і суттєво повільніше. При сьогоднішніх об'ємах даних і цінах на жорсткі диски ми рекомендуємо використовувати пристрої об'ємом 1 терабайт і вище.

Для того щоб побороти головний недолік механічних дисків – довгий відгук на запити, – застосовуються SSD (Solid State Drive, твердотільні накопичувачі). Вони дорожче, випускаються з меншими об'ємами, але розміщення на них операційної системи, програм і папок для тимчасових файлів дозволяє значно прискорити завантаження ОС і програм, підвищуючи комфорт роботи за такою системою. Твердотільні накопичувачі не мають рухливих частин, споживають менше енергії при роботі, не шумлять, але їх ціна поки залишається порівняно високою. Існують також гібридні накопичувачі, що складаються з магнітного диска і невеликого SSD, використовуваного для кешування звертань на повільний диск. Технологія ASUS SSD Caching – один з вдалих варіантів, що значно збільшує чуйність системи за рахунок використання невеликого і, відповідно, не занадто дорогого SSD. Така технологія реалізована, наприклад, на серії системних плат ASUS P8Z77.

Звичайно жорсткі диски встановлюють у відсіки шириною 3,5 дюйма, але SSD випускаються в меншому, «ноутбучному» форм-факторі шириною 2,5”, тому при покупці варто звертати увагу, щоб у комплекті з ним поставлялася обойма для встановлення у відсік 3,5”.

Відзначимо, що цифра з абревіатурою RPM означає швидкість обертання магнітного диска в обертах у хвилину. Чим швидше крутяться пластини, тим швидше озивається диск, але при цьому він більше шумить, більше споживає енергії і, відповідно, більше гріється. Більш швидкі магнітні диски звичайно швидше зношуються. Більш повільні, відповідно, слугують довше, працюють тихіше і звичайно коштують дешевше.

Системна плата

Системна плата ASUS P8Z77-V DELUXE

Вибір системної плати залежить в першу чергу від обраного для збирання системи процесора: системна плата повинна його підтримувати. Щоправда, одним вибором найдешевшої моделі для вашого процесора не обійтися: різні плати мають різний набір додаткових функцій, наприклад, багато плат від ASUS оснащені системою автоматичного налаштування «в один клік» або системою TPU (TurboV Processing Unit), що безупинно оптимізує систему і підтримує максимальну її продуктивність. Незайвої може виявитися і Fan Expert 2 – технологія, що розширює можливості керування вентиляторами. Подібні функції, доступні на багатьох системних платах ASUS дають вам повний контроль над всіма життєво важливими підсистемами вашого ПК.

Навіть якщо ви не збираєтеся розганяти вашу систему, покупка дешевої системної плати може виявитися помилкою: високоякісні елементи викликають менше помилок і збоїв, а якісне охолодження дуже важливе для запобігання викривлення даних.

Системні плати використовують базову систему введення-виводу BIOS, і вам може захотітися використовувати для налаштування параметрів роботи комп'ютера більш дружелюбний і зручний інтерфейс, який реалізований в ASUS UEFI BIOS. Доступ до налаштувань у ньому реалізований за допомогою мишки й звичних іконок, зовсім як в Windows, надаючи інтуїтивно простий спосіб добратися до всіх важливих налаштувань.

Оскільки системна плата керує живленням всієї електроніки на ній розташованої, якісний дизайн ланцюгів живлення виявляється дуже важливим. Система керування живленням ASUS Smart DIGI+ не тільки побудована на самих якісних компонентах, але і дозволяє особливо точно налаштувати живлення ключових вузлів комп'ютера завдяки цифровим регуляторам напруги. Так, на платах серії ASUS P8Z77 така система живлення дозволяти піднімати частоту процесора аж до додаткових 85%, при цьому надаючи більш точне керування вбудованою графікою і системною пам'яттю.

Інтерфейси розширення. Ваш комп'ютер може вирости.

PCI Express (Pcie) x16

Самі довгі роз’єми на системній платі призначені в першу чергу для встановлення відеокарти. Як і в більшості роз’ємів ПК, конструкція слота виключає можливість неправильного встановлення карти розширення. Деякі системні плати можуть нести до чотирьох таких слотів: плати від ASUS підтримують технології використання декількох графічних процесорів, такі як NVIDIA SLI і AMD CrossFireX. Навіть компактна плата ASUS ROG Rampage IV GENE оснащена двома такими слотами. На нових платах на базі чіпсету Z77 встановлена вже третя версія PCI Express (Pcie 3.0) швидкість, що забезпечує, передачу даних до 32 ГБ/с – вдвічі більше попередньої версії 2.0. Позначення х16 вказує на кількість ліній, по яким передаються дані – чим більше ліній даних використовується, тим більшу кількість даних можна передати за одиницю часу.

PCI Express (Pcie) x1

Короткі слоти, що містять тільки одну лінію для передачі даних, використовуються для підключення пристроїв, що не вимагають високих швидкостей, наприклад звукових або мережних карт.

PCI

Розташовані між PCIe слотами, слоти більш старого формату PCI призначені для установлення карт розширення попередніх поколінь. Вони не сумісні з картами PCIe і розташовані так, щоб забезпечити неможливість встановлення «чужих» карт.

SATA

Ці набори маленьких роз’ємів призначені для підключення кабелів даних від дискових накопичувачів – магнітних, оптичних і твердотільних. З початку 2011 року плати ASUS підтримують саму продуктивну версію стандарту SATA на сьогодні – SATA 6 Гбіт/с.

Будьте уважні при виборі системної плати, особливо якщо плануєте встановлення декількох потужних відеокарт. Топові відеокарти можуть займати два, а то в три слоти, блокуючи доступ до них, і якщо не спланувати розташування карт до покупки системної плати, можна раптово виявити, що, наприклад, звукову карту поставити нікуди. Також варто враховувати, що довгі відеокарти можуть перекривати порти SATA, тому при бажанні їх використовувати варто вибирати системні плати, у яких ці порти виведені на грань і розташовані паралельно платі.

Роз’єми на задній панелі

Наприклад, інтерфейси задньої панелі материнської плати ASUS P8Z77-V Deluxe.

USB

Сюди підключаються клавіатура, мишка, принтери, зовнішні носії даних і інша периферія. Варто звернути увагу на нові плати з підтримкою стандарту USB 3.0 – цей інтерфейс забезпечує передачу даних до десяти разів швидше, ніж порти колишньої версії 2.0. Відзначимо, що компанія ASUS розробила технологію USB 3.0 Boost, що ще піднімає продуктивність даного протоколу. Порти USB 3.0 пофарбовані в синій колір, щоб їх було простіше відрізнити від більш повільних. Наприклад, плати ASUS P8Z77 мають на борті як мінімум 4 таких порти.

Сині USB 3.0, а червоні eSATA

eSATA - швидкий інтерфейс для підключення зовнішніх дисків. Бувають варіанти як з подачею живлення, так і без неї.

HDMI

Серія плат P8Z77 підтримує інтегрований у процесор відеоконтролер, що видає зображення формату Full HD на порт HDMI і сумісний з специфікаціями DirectX 11, що робить відеовихід високої роздільної здатності ще більш корисним.

Мережа (вгорі)

Основний роз’єм тут – RJ-45, підключений до бортового гігабітного контролера Ethernet, що зазвичай підтримує швидкості передачі даних 10, 100 і 1000 мегабит у секунду. Плати для серверів і робочих станцій звичайно обладнані двома такими контролерами виробництва Intel, що допомагає оптимізувати роботу мережного з'єднання та розвантажити процесор: контролер самостійно стежить за потоком даних. Так, плати ASUS ROG використовують технологію GameFirst, яка керує пріоритетами потоків даних та надає більш високий пріоритет потоку від гри, що дозволяє продовжувати грати в мережні ігри навіть тоді, коли мережа сильно навантажена іншими процесами. Серед нових функцій є і Network iControl для подальшого тонкого налаштування мережних параметрів, доступних на платах ASUS високого класу. У той час як більшість системних плат не обладнана бездротовим мережним підключенням, деякі плати серії Z77 оснащені і функціоналом Wi-Fi. Функція ASUS Wi-Fi GO! призначена для бездротової передачі контенту з ПК на телевізор і навіть дозволяє керувати вашим ПК з віддаленого пристрою типу планшета або смартфона.

Wi-Fi GO!

Бездротовий інтерфейс для вашого десктопа. Два роз’єми призначені для двох антен, які можна пізніше замінити на більш потужні.

DisplayPort

Завдяки можливостям вбудованого в процесор відеоконтролера, до плат серії ASUS P8Z77 можна підключити одночасно декілька моніторів.

Аудио

Для підключення зовнішньої акустики або навушників використовуються виходи формату 5.1 або 7.1. Крім аналогових, на деяких платах можна знайти і цифровий оптичний вихід.

Роз’єми живлення

Якщо ви плануєте використовувати ваш ПК у різних країнах, переконаєтеся, що блок живлення підтримує роботу з широким діапазоном напруги живлення. Більшість якісних БЖ зараз можуть працювати в діапазоні від 100 до 240 В, забезпечуючи працездатність як у мережах 110/120 вольтів, так і при використанні стандарту 220 В. У той час як більш технологічні БЖ автоматично переключають вхідну напругу, блоки живлення подешевше можуть бути обладнані ручним переключенням – і якщо напруга обрана невірно, то наслідки можуть бути досить неприємними: від того, що БЖ просто не включиться до зовсім катастрофічних. Так що будьте пильні!

Звертаємо увагу на те, що зараз продаються блоки живлення з модульною системою підключення кабелів, що дозволяють використовувати тільки ті кабелі, які насправді потрібні. Це нововведення допомагає зменшити кількість кабелів всередині корпуса, спростити їх організацію, але коштує додаткових грошей. Блоки живлення з початково припаяними кабелями звичайно дешевше, але вимагають більших зусиль щодо обміркованої організації внутрішнього простору комп'ютера.

Кабелі. Який роз’єм куди?

Додаткове живлення 12 В

Подає додаткову потужність ланцюгам живлення процесора. Чотири- або восьмиконтактний роз’єм підключається до колодки неподалік від процесорного сокета.

ATX Power (живлення ATX)

Найбільший кабельний роз’єм в ПК підключається у відповідну йому за розміром колодку на системній платі. Як і інші кабелі живлення, він підключається тільки одним способом.

FAN (роз’єми для вентиляторів)

Бувають три- і чотириконтактними. Роз’єми, позначені CPU_FAN, призначені для підключення вентиляторів, розташованих на процесорному радіаторі. При виборі плати варто звертати увагу на кількість додаткових роз’ємів, щоб корпусними вентиляторами можна було керувати з BIOS або програмно. Наприклад, функція Fan Xpert 2, реалізована на платах серії ASUS P8Z77, дозволяє як ручне керування швидкостями обертання вентиляторів, так і автоматичне.

Роз’єми для передньої панелі (F_PANEL)

Різноманітні проводи, що ідуть з передньої панелі корпуса ПК від кнопок керування, портів USB і аудіороз’ємів, підключаються до гребінок, зазвичай розташованих на краях системної плати. До змонтованої в корпусі плати їх буває нелегко підключити, тому плати від ASUS забезпечуються перехідниками, до яких підключаються окремі роз’єми і які значно зручніше підключати до плати в зібраному стані. Для більшої зручності ASUS завжди зрозуміло підписує кабелі і роз’єми.

4-контактний роз’єм живлення Molex

Через ці роз’єми подається живлення як на периферійні пристрої минулих поколінь, так і на вентилятори через перехідники, що входять у комплект вентиляторів.

Живлення PCI Express

Не переплутайте з схожим зовні додатковим живленням процесора. У той час як відеокарти з невеликим енергоспоживанням не вимагають додаткового живлення, потужним картам не вистачає потужності, яку можна безпечно передати через слот PCIe, тому для їх живлення використовуються додаткові 6- і 8-жильні кабелі від блока живлення. Чим потужніше карта, тим більше потужність вона споживає, для старших карт буває потрібно по два роз’єми на карту. При виборі блока живлення переконаєтеся, що він не тільки забезпечує достатню потужність, але і має достатню кількість таких виходів.

Кабелі SATA

Ці плоскі кабелі призначені для передачі даних між системною платою і дисковими накопичувачами. При використанні довгих відеокарт варто вибирати системні плати з бічним розташуванням SATA-портів або з кутовими кабелями в комплекті. Плати від ASUS виготовлені з врахуванням цих рекомендацій.

Кабель живлення SATA

Довгий плоский роз’єм, що подає живлення на оптичні приводи, жорсткі диски і SSD у ПК. Підключається поруч з кабелем даних.

Багато сучасних корпусів надають можливість прокладки кабелів у просторі за системною платою, що дозволяє покращити вентиляцію у корпусі та розташувати кабелі більш обережно.

Збираємо ПК

Складання ПК не таке складне завдання, як може здатися. Для цього не потрібні які-небудь спеціальні інструменти, все що може знадобитися – це тверда рука, пара годин часу, деяка кількість терпіння і викрутка. Це просто, і виконавши роботу один раз ви зможете впоратися значно швидше у наступні рази. Виконуйте дії згідно цього простого посібника і починайте.

Постарайтеся уникати статичного струму – воно може пошкодити електроніку. Перед тим як брати компоненти, торкніться рукою заземленого металевого предмета. Постарайтеся обійтися без одягу, що генерує статичний струм, наприклад светра.

Ніколи не прикладайте значні зусилля при встановленні компонентів і приєднанні роз’ємів: якщо щось «не іде», уважно подивіться – роз’єми допускають тільки одне положення для встановлення, і в правильному положенні з'єднуються досить легко. Прикладення більших зусиль може привести до поломки, яку не полагодити.

Не перетягайте гвинти, якими кріпляться компоненти, щоб не пошкодити їх. Зупиняйтеся, як тільки відчули опір подальшому закручуванню. Для роботи потрібна хрестова викрутка стандартного розміру. Може знадобитися і мала хрестова викрутка, і плоска, але вони не обов'язкові.

1. Розпакуйте системну плату

Покладіть її на плоску не електропровідну поверхню, наприклад, на саму паперову коробку, як на фото.

2. Уважно вивчіть слот і процесор

Перевірте, чи немає зігнутих ніжок у слота або на процесорі, зверніть увагу на розташування ключів – вирізів на текстоліті процесорів Intel або відсутніх ніжок на процесорах AMD. Визначте відносне розташування процесора і сокета, при якому ключі збігаються.

3. Вставте процесор у сокет

Підніміть засувку сокета і відкрийте його кришку. Вона відкривається тільки одним способом і без великих зусиль. Обережно покладіть процесор у сокет, стежачи за тим, щоб не погнути ніжки. Закрийте кришку і заклацніть кріплення.

4. Термопаста

Коробкові версії процесорів поставляються з комплектними радіаторами, з вже нанесеною в місці контакту поверхні з кришкою процесора термопастою. Її наявність критична для охолодження процесора – вона створює тепловий контакт між процесором і радіатором і заповнює дрібні зазори в місці контакту, щоб тепло передавалося з усієї поверхні. У системах охолодження, що купуються окремо, термопаста буває або вже нанесеною на охолодну поверхню, або знаходиться в шприць-тюбику.

5. Нанесіть термопасту

Якщо паста поставляється в тюбику – нанесіть невелику кількість (розміром приблизно з невелику горошину) на поверхню процесора і розрівняйте її чим-небудь, наприклад, старою пластиковою карткою. Постарайтеся, щоб паста лежала рівно, без проміжків. Уникайте попадання термопасти на будь-які інші частини плати.

6. Встановіть радіатор

Звичайно в комплекті радіатора присутня повна інструкція з його складання і встановлення на процесор. Уважно її вивчіть до початку монтажу і строго зберігайте порядок дій, зазначений у ній. При виборі системи охолодження окремо від процесора, варто пам'ятати, що різні типи сокетів можуть вимагати різні системи кріплення, тому при виборі системи охолодження потрібно звертати увагу на її сумісність з процесорним сокетом вашої системної плати. Бувають, втім, і виключення: так, нові плати ASUS ROG обладнані перехідником X-Socket, що дозволяють встановлювати радіатори, призначені для LGA1366 на сокет LGA2011.

Комплектні системи охолодження коробкових версій звичайно прості у встановленні: у процесорів Intel чотири стійки просто вставляються в плату і фіксуються натисканням, у процесорів AMD – на обойму сокета накривається скоба, фіксується на виступах і затягується важелем.

7. Визначте слоти для пам'яті

Для досягнення максимальної продуктивності пам'ять потрібно встановлювати у два (у старших процесорах – три або чотири) канали. Відповідні слоти для пам'яті мають маркування кольором, але для повної впевненості у вірному встановленні варто почитати документацію до системної плати.

Відведіть достатньо часу! Перше складання ПК займе пару годин. Якщо ви поспішите і зробите що-небудь неправильно – на пошук і виправлення помилки часу піде значно більше.

Очищення від термопасти

Якщо потрібно переставити систему охолодження, попередній шар термопасти потрібно видалити, щоб наносити нову пасту на чисту поверхню. Для очищення можна використовувати ватяні тампони або матер'яні серветки. Не застосовуйте для очищення газети, паперові серветки та інші неміцні матеріали, які можуть залишити обривки на поверхні або в щілинах слота.

Будьте обережні! Ніколи не застосовуйте силу для встановлення карти в слот і не тисніть сильно на викрутку. Якщо вона зісковзне та вдарить по платі – це може виявитися досить дорогою помилкою.

8. Розташуєте пам'ять відносно слота

Нижня грань модуля пам'яті являє собою ряд золочених контактів з ключем трохи осторонь від центру модуля. Розташуєте модуль так, щоб ключ сполучився з перегородкою у слоті.

9. Установіть пам'ять у слот

Відведіть у сторони замки на краях слота і вставте модуль пам'яті в слот. Обережно притисніть його в напрямку до системної плати, щоб замки зійшлися у вилученнях по бічним сторонам модуля пам'яті.

10. Розпакуйте корпус

Тепер прийшов час для підготовки корпуса до монтажу. Розпакуйте його, покладіть правою бічною стінкою вниз на що-небудь м'яке, щоб його не подряпати. Відкрутіть гвинти, що кріплять ліву бічну кришку до задньої стінки корпуса, і зніміть кришку, відкривши доступ у внутрішній простір корпуса. Якщо всередині є які-небудь предмети (часто пакетик з кріпленням і додаткові кабелі вкладають всередину корпуса для збереження вільного простору ящика при транспортуванні) – вийміть їх, приберіть кабелі від передньої панелі й вентиляторів до країв, щоб вони не заважали.

11. Заглушка на задню стінку

У коробці від вашої системної плати знайдіть прямокутну пластину з отворами, вирізаними відповідно до розташування роз’ємів на платі. Вона слугує для екранування корпуса і захисту його вмісту від попадання всередину сторонніх предметів.

12. Встановіть заглушку

Переконаєтеся, що ви розташували заглушку всередині корпуса відповідно до розташування роз’ємів на платі і обережним натисканням вставте її в прямокутний виріз у задній стінці корпуса.

13. Приготуйте кріплення для системної плати

Системна плата повинна бути піднята над поверхнею несучої пластини, щоб її компоненти не торкалися металу. Для цього використовуються латунні стійки, які знаходяться у пакетику з кріпленням, вийнятому з корпуса. Іноді вони бувають вже попередньо встановлені в корпусі.

14. Куди ставити стійки?

Щоб визначити, у які отвори вгвинчувати стійки, прикладіть системну плату до заглушки так, щоб роз’єми на платі збіглися з отворами в заглушці і помітьте, де знаходяться кріпильні отвори в системній платі.

15. Закріплюйте стійки

Вийміть плату та закріплюйте стійки у замічені отвори. Стійок повинно бути рівно стільки, скільки є кріпильних отворів у платі – зайві стійки можуть закоротити доріжки, а відсутні стійки залишать незакріплені ділянки плати.

16. Вставте плату

Тепер обережно покладіть плату на стійки так, щоб роз’єми на платі пройшли у вирізи на заглушці. Якщо на заглушці є пелюстки, які опираються на металеві частини роз’ємів – переконаєтеся, що вони не загнулися і не будуть перекривати доступ до контактів роз’ємів. Сполучіть кріпильні отвори в платі з стійками.

17. Зафіксуйте плату

Виберіть з комплекту кріплення гвинти з круглими голівками по кількості вгвинчених у корпус стійок і загвинтіть їх у стійки. Якщо для якогось гвинтика не вистачило отвору – ви помилилися і вгвинтили зайву стійку. Зніміть плату і вигвинтіть її. Не затягуйте гвинти дуже туго – не виключено, що плату вам ще потрібно буде знімати.

Використовуйте викрутку з намагніченим жалом

Це допоможе запобігти втраті гвинтів, збереже ваш час, настрій і, можливо, дозволить уникнути пошкодження компонентів. Гвинт, що випадково залишився в надрах системного блоку, може викликати коротке замикання і навіть механічне руйнування частин, що рухаються. Викрутка з намагніченим жалом дозволить з легкістю дістати гвинт, який опинився в самому важкодоступнім місці.

Збережете кріплення

Після складання системного блоку у вас залишиться пакетик з невикористаними гвинтами і заглушки від дискових відсіків. Покладіть їх в окреме місце: вони пізніше можуть знадобитися при апгрейді або для заміни зіпсованих деталей.

Додайте другий жорсткий диск

На вашій системній платі, швидше за все, є шість або навіть більше портів SATA – їх можна використовувати. Додаткові накопичувачі нададуть більше місця для ваших файлів, і все, що потрібно буде додатково налаштувати – це вказати в BIOS з якого диска завантажувати ОС. Якщо у вас всього два або три накопичувачі – їх оптимально розмістити у відсіках, залишаючи між ними простір для більш ефективного охолодження.

Стежте за вентиляцією

Ключовий момент, що впливає на стабільність роботи ПК – це охолодження його компонентів. Переконаєтеся в тому, що повітря вільно проходить через корпус, і вентилятори розташовані правильно: забір повітря відбувається попереду, а видув, залежно від конструкції корпуса, позаду або зверху. Пам'ятайте – тепле повітря піднімається догори. В ідеалі в корпусі потрібні мінімум три вентилятори: фронтальний на забір повітря, тиловий на видув і один збоку на забір або на видув. Вентиляторів на ринку представлено безліч – ми радимо зупинити свій вибір або на 120-міліметрових, або на самих великих, які підтримуються кріпильними отворами у вашому корпусі. Встановлюйте вентилятор з врахуванням напрямку продуву – допомогти його визначити може стрілка, нанесена на його корпусі.

18. Відкриваємо слоти

Нижче заглушки, яку ви встановили в пункті 12, розташовані металеві пластинки, що закривають отвори для задніх планок карт, встановлюваних у слоти розширення системної плати, наприклад відеокарт. У деяких корпусах вони зафіксовані гвинтами, у деяких – пластиковими кліпсами або взагалі виштамповкою. Отже, знімаються вони зазвичай всередину корпуса.

19. Місце для відеокарти

Зніміть планку напроти самого верхнього PCIe x16 (довгого) слота на системній платі. Багато потужних відеокарт займають два (наприклад, карти ASUS HD 7950 DirectCU II TOP), а то і три (ROG Mars II) слота, тому в такому випадку зніміть і наступну знизу планку або дві. Крім того пам'ятайте, що відеокарти бувають довгими, так що варто подбати про достатній простір в глибині корпуса, не зайнятому різноманітними кабелями.

20. Вставте відеокарту

Розташуєте карту так, щоб її задня планка виявилася напроти відкритих отворів у корпусі, а лінійка золочених контактів унизу карти – напроти слота PCIe x16. М'яким рухом вставте її в слот до клацання замка на далекому від краю плати краї слота.

21. Закріпіть відеокарту

Переконаєтеся, що карта щільно стала на місце, і закріпіть верх її задньої планки гвинтами, що залишилися при видаленні планок-заглушок або відкритою раніше кліпсою. Якщо карту не закріпити, то своєю вагою вона може пошкодити слот і системну плату.

22. Установіть жорсткий диск

У різних корпусах використовуються різні способи кріплення жорстких дисків. У більш простих диск вставляється у відсік і фіксується гвинтами безпосередньо до обойми, у корпусах більш складних – диск кріпиться (найчастіше через гумові вставки, що гасять вібрацію) до полозка, який вже вставлявся у відсік. Отже, якщо диск потрібно пригвинтити, вибирайте самі маленькі гвинтики з комплекту кріплення або використовуйте ті, які знайдете в комплекті диска. При можливості намагайтеся встановити диск нижче відеокарти – так ви полегшите собі подальші модернізації вашої системи.

23. Відкриваємо відсік для оптичного приводу

Великі відсіки розміром 5,25” для оптичних приводів найчастіше розташовуються у верхній частині корпуса. Звичайно в новому корпусі ці відсіки закриті декоративними кришками на лицьовій панелі і металевим екраном всередині самого корпуса. Перед встановленням оптичного приводу потрібно забрати і кришку, і екран так, щоб звільнилося місце для виходу лицьової панелі приводу назовні.

24. Встановіть оптичний привід

Як і жорсткі диски, оптичні приводи кріпляться в різних корпусах по-різному. Загальне для всіх корпусів – оптичний привід кріпиться зовні всередину корпуса до моменту, коли лицьова панель приводу не виступає за лицьову панель корпуса (можливе встановлення приводу всередині на полозки).

25. Приєднайте кабелі даних

У коробці від системної плати ви знайдете пакет з кабелями SATA. Кожний накопичувач (і жорсткий диск, і оптичний) підключається окремим кабелем до SATA-порту на платі.

26. Який порт вибрати?

Якщо на платі є порти різних стандартів, то кабелі від жорстких дисків бажано підключати до більш швидких портів. Якщо ви збираєтеся організувати RAID-масив з декількох жорстких дисків – їх всі потрібно підключити до портів одного контролера.

27. Установіть блок живлення

Якщо корпус поставлявся без попередньо встановленого блока живлення (БЖ), вам потрібно встановити в нього блок живлення, куплений окремо. Розташуєте БЖ у передбаченому для нього місці в корпусі (воно найчастіше виглядає як великий, майже прямокутний, виріз у задній панелі корпуса, нічим не заглушений) і пригвинтіть його до задньої стінки корпуса чотирма самими великими гвинтами з комплекту кріплення.

28. Роздивіться уважно роз’єми кабелів живлення периферії

Кожному встановленому всередині корпуса компоненту необхідне живлення. Уважно роздивитеся типи роз’ємів і прикиньте, як підключити всі компоненти до вихідних з блоку живлення проводів так, щоб у корпусі тяглося якнайменше кабелів. Якщо блок живлення має модульну кабельну систему – то підключайте тільки ті кабелі, які дійсно будуть використані.

29. Підключіть живлення системної плати

Спочатку підключіть самий довгий 24-контактний блок до відповідної колодки на платі. Після цього не забудьте підключити другий (додатковий) кабель з 4- або 8-контактним роз’ємом до колодки живлення процесора. Зазвичай вона розташована поруч з радіатором процесора.

30. Підключите до живлення всі компоненти

Приєднаєте до роз’ємів живлення всіх компонентів кабелі від блока живлення: плоскі SATA-роз’єми – до накопичувачів, до відеокарти – 6- або 8-контактні роз’єми, проведення живлення від вентиляторів – до контактів на системній платі або роз’ємів Molex від БЖ. Перевірте, чи не забули ви підключити проводи від процесорної системи охолодження до контактів CPU_FAN на системній платі.

31. Підключіть проводи від передньої панелі

Якщо поки все було інтуїтивне зрозуміло, ми підійшли до трохи загадкового моменту – підключенню проводів і кабелів від передньої панелі. Їх може бути досить багато: кнопки включення живлення і скидання, індикатори, аудіоблок, USB – це тільки те, що присутнє практично на всіх корпусах, а корпуси більш високого класу можуть нести і ще багато різного. Гарна новина – всі кабелі завжди описані в документації корпуса, і, звіривши її відомості з розташуванням потрібних контактів у документації на системну плату, можна досить швидко з усім розібратися. Для спрощення процесу складання всі роз’єми на системних платах ASUS підписані на самій платі поруч з роз’ємом.

32. Підключіть периферію

Коли ви переконаєтеся, що все підключене правильно, закривайте бічну кришку, фіксуйте її гвинтами, викрученими в пункті 10 цього керівництва, ставте корпус у робоче положення і підключайте до нього монітор, клавіатуру і мишу в роз’єм на задній панелі. Фіналом складання стане підключення трижильного кабелю з комплекту блока живлення в його роз’єм і включення цього кабелю в розетку.

33. Розташуєте кабелі обережно

Одна з головних проблем, з якою зустрічається ПК, – це перегрів, викликаний недостатнім охолодженням компонентів. Вільно висячі по корпусу кабелі можуть завадити руху повітря всередині, тому їх варто зібрати в джгути і стяжками прикріпити до елементів корпуса. Якщо ж у корпусі передбачені кабельні канали – ними потрібно користуватися при будь-якому зручному випадку.

Якщо ви не впевнені у полярності підключення роз’ємів проводів від передньої панелі – звіртеся з документацією. Роз’ємня USB і аудиоблока звичайно вже зібрані на колодку, правильне розташування якої задається ключем (відсутньою ніжкою). Проводи від кнопок керування – звичайно неполярні, проводи від індикаторів необхідно підключити правильно, інакше вони не будуть світитися. Найчастіше в парі проводів є один кольоровий і один чорний або білий. Якщо в парі присутній чорний провід – він звичайно підключається до того контакту на системній платі, який має маркування «+». Якщо ж пара складається з білого і кольорового проводів – до «+» підключається кольоровий.

34. Налаштуйте BIOS

Комп'ютер майже готовий до роботи! Поки що на ньому не встановлена операційна система, так що для роботи потрібно приготуватися до встановлення Windows або іншої системи. Зазвичай ОС встановлюється з оптичного диска, тому перше завантаження ПК повинно відбутися з оптичного приводу. Після включення живлення, коли на екрані з'являється зображення, натисніть клавішу F2 або Del (перевірити можна в документації до системної плати) – на моніторі з'явиться екран налаштування BIOS. Знайдіть у ньому пункт, схожий на «Boot device priority» (порядок опитування завантажувальних пристроїв) і поставте в першу позицію назву вашого оптичного приводу. На сучасних системних платах від ASUS завдання спрощується – застосування UEFI BIOS дозволяє працювати з інтуїтивно зрозумілими іконками і не вимагає запам'ятовувати важкої абревіатури, якою часто маркіруються дискові накопичувачі.

35. Приготувалися до старту!

Тепер покладіть інсталяційний диск в оптичний привід і натисніть клавішу F10 – зроблені в BIOS зміни будуть збережені й комп'ютер перезавантажиться. Якщо ви налаштували все вірно, ви побачите активність оптичного приводу – з нього читається оболонка системи встановлення ОС. Далі вам залишається додержуватися підказок на екрані, відповісти на декілька простих питань – і запуск вашого першого ПК після пари перезавантажень завершиться появою робочого столу ОС на екрані: комп'ютер готовий до роботи. Поздоровляємо, ви тільки що зібрали свій перший ПК!

Як скинути BIOS?

Якщо ви підбирали налаштування компонентів, встановлених на системній платі, і після чергової спроби ПК перестав завантажуватися, можна спробувати скинути налаштування BIOS на заводські значення. Звичайно на системній платі є спеціальна група з двох контактів, які потрібно з'єднати один з одним спеціальною перемичкою. На багатьох платах виробництва ASUS процедура скидання BIOS значно простіше – для неї передбачена окрема кнопка CLR_CMOS червоного кольору, щоб її було легше помітити. Виключіть живлення ПК, натисніть кнопку CLR_CMOS і, утримуючи її, включіть ПК кнопкою Power.

Системні плати виробництва ASUS найчастіше забезпечуються спеціальною версією BIOS, що самостійно визначає труднощі при старті і, у випадку неможливості завантаження з обраними вами параметрами, та вміє відновити працездатність системи самостійно, наприклад, відновивши резервну копію налаштувань, при яких система працювала.

Що робити, якщо система не запрацювала?

Коли ваш ПК не стартує, системна плата може видати серію гудків або висвітити комбінацію з літер і цифр на розташованому на платі світлодіодному індикаторі. Вони підкажуть вам, на якому етапі зупинилася процедура старту системи і дадуть ключ до пошуку несправності. Яка комбінація що значить – можна прочитати в документації до системної плати.

Перед тим як починати пошук несправності, ще раз перевірте правильність підключення всіх кабелів і роз’ємів, спробуйте витягти і знову поставити на місце відеокарту і пам'ять. Якщо це не допомогло, спробуйте відключити від системної плати все, крім процесора, пам'яті, відеокарти і живлення і перевірте, чи з'являється перший завантажувальний екран. Процесор взагалі без крайньої необхідності краще не торкати, а якщо така необхідність все-таки з'явилася – пам'ятайте: процесорний сокет небажано відкривати раніше, ніж через 15 хвилин після виключення ПК і демонтажу системи охолодження. Іноді при неможливості стартувати допомагає скидання BIOS на заводські налаштування.

При перевстановленні компонентів можна спробувати підключити їх до інших портів або встановити в інший слот.

Основи розгону

Існує досить значний шанс того, що ваш процесор може працювати на значно більшій частоті, ніж написане в його специфікаціях. Системні плати ASUS з цифровим перетворювачем живлення DIGI+ дозволяють з легкістю регулювати напругу живлення, збільшуючи розгінний потенціал процесора і пам'яті.

1. BIOS

Найпростіший спосіб прискорити вашу систему – прямо внести потрібні значення в параметри BIOS, сторінка налаштування якого викликається натисканням клавіші Del під час стартового завантаження. Пам'ятайте, що занадто різні значення, порівняно з стандартними, при невдалому збігу обставин можуть привести до псування компонентів, тому збільшувати частоти і напругу треба поступово, без особливого фанатизму. Сучасні системні плати ASUS, обладнані UEFI BIOS, роблять процес налаштування більш простим і наочним, замінюючи спартанський текстовий інтерфейс звичним, і, головне, інтуїтивно зрозумілим графічним інтерфейсом з керуванням мишкою. Як ви можете бачити на фотографіях, він складається з символів, що викликають налаштування частот, таймінгів і всього іншого аж до порядку опитування завантажувальних пристроїв. Всі налаштування робляться декількома кліками, завдяки дизайнерам, які зуміли розробити дійсно зручний інтерфейс.

2. Скидання на заводські налаштування

Якщо в результаті вашої спроби розігнати систему комп'ютер перестав завантажуватися, системні плати ASUS можуть самостійно змінити налаштування на гарантовано робочі та перезавантажити систему в безпечному режимі, надаючи вам можливість продовжити експерименти. Для плат, не оснащених такою функціональністю, вам треба скористатися перемичкою CLR_CMOS або, якщо можливо, спеціальною кнопкою.

3. Ще простіше

На системних платах ASUS ROG, обладнаних системою ROG Connect, і на інших платах з використанням пакетів Turbo Processing Unit і Auto Tuning можна встановити цільові частоти для процесора і пам'яті, і плата сама підбере оптимальні налаштування. Звісно, далі можна почати експериментувати з по-справжньому серйозними змінами, наприклад, встановленням системи рідинного охолодження. Для таких модифікацій на платах ASUS ROG використовуються спеціальні термодатчики, здатні заміряти температуру навіть при криогеннім охолодженні.

4. Вручну можна досягти ще більшого

Всі налаштування, які системна плата робить самостійно, проводяться, зрозуміло, з врахуванням заходів безпеки. Вручну ви можете одержати ще більш вражаючі результати, досягнувши працездатності системи на ще більш високих налаштуваннях. Наприклад, при використанні процесорів Intel Core i5 і i7, можна спробувати збільшити базову частоту процесора і множник – на платах від ASUS ці налаштування можуть бути більш гнучкими завдяки розширеним технологіям керування живленням ASUS DIGI+ і Extreme Engine Digi+ II.

5. Баланс

Основою вдалого розгону завжди буде підтримка балансу між окремими підсистемами – так, наприклад, значне збільшення тактової частоти пам'яті знижує розгінний потенціал самого процесора. Тактова частота процесора утворюється з базової тактової частоти (зазвичай 100 мегагерц) і множника, який у сучасних процесорах може змінюватися. У той час як у більшості процесорів зміни множника обмежені, процесори Intel з індексом «К» випускаються з незаблокованим множником, що надає значно більші можливості для розгону. Справа в тому, що при підвищенні базової частоти одночасно підвищується і частота роботи пам'яті, і робочі частоти інших вузлів, які мають значно менші можливості для розгону – і в результаті обмежувати систему будуть саме вони. При використанні процесора з розблокованим множником його робочу частоту можна збільшити шляхом добору множника і залишивши базову частоту на стабільному для всіх інших компонентів рівні.

6. Підвищення навантаження

Для значного розгону вам знадобиться більш потужна система охолодження: звичайно більших результатів вдається досягти, трохи піднявши напругу живлення процесора і пам'яті – відповідно, знадобиться відводити більше тепла, і штатні системи охолодження коробкових процесорів можуть з цим завданням не впоратися. Про мистецтво розгону можна багато чого довідатися на сайті Республіки геймерів rog.asus.com.

Додаткові можливості ROG Connect

Деякі плати ASUS ROG вищого рівня мають технологію зовнішнього розгону. Просто підключіть ваш ноутбук у порт ROG Connect USB – і ви зможете керувати BIOS у реальному часі, вивільняючи ресурси процесора для досягнення їм максимальної ефективності.

Розгін відеокарти?

Ваш процесор вже працює на високій частоті? Але є ще один, не менш важливий компонент – відеокарта: від неї загальна ігрова продуктивність системи залежить не меншою мірою. Як і процесор з оперативною пам'яттю, графічний процесор з відеопам'яттю на графічній карті теж можна розганяти, збільшуючи частоти і напругу живлення. Ви можете змінювати в деяких межах напругу і тактові частоти відеокарт AMD і NVIDIA через засоби, надані в їх драйверах, але карти від ASUS часто комплектуються системою GPU Tweak налаштування відеокарти, що робить процес повним і дружнім до користувача. Більш знайомі з апаратною начинкою користувачі можуть скористатися функцією VGA Hotwire, доступної на платі ROG Rampage IV Extreme, що дозволяє прямо керувати напругою на відеокарті в погоні за максимальними результатами. Ця технологія вимагає роботи паяльником, тому її можна рекомендувати тільки досвідченим оверклокерам. У комплекті з ROG Rampage IV Extreme є також інший цікавий гаджет – OC Key. Він підключається до DVI-виходу відеокарти і видає на екран значення частот і напруги, дозволяючи їх змінювати в реальному часі.

Периферія.

Дисплей

Led-Дисплей VG278H

Розмір – ще не все. Високоякісний 22-дюймовий монітор з правильною передачею кольору, чітким зображенням, яскравим підсвічуванням і швидким оновленням екрана створить більш приємне враження від гри або роботи, ніж 24-дюймовий екран, що розмиває рухливі об'єкти. Додаткові функції, такі як, наприклад, ASUS Splendid – налаштування однієї кнопкою колірного балансу для ігор, кіно, фотографій або роботи з текстом, теж можуть виявитися досить корисними. Ну а для найглибшого занурення у гру ASUS випускає серію дисплеїв VG, обладнаних технологіями NVIDIA 3D Vision 2TM і 3D Lightboost TM.

Клавіатура

Бездротова клавіатура W4000

На ринку доступна величезна різноманітність клавіатур – з незвичайним розташуванням клавіш, з ергономічним дизайном, додатковими кнопками керування медіаплеєром, з вбудованими геймерськими розширеннями і USB-концентраторами... Але найголовніше – переконатися в тому, що клавіатура зручна саме вам. Як би вона не виглядала, але якщо після роботи довгий час руки починають боліти – це неправильно. Звертайте увагу на зручність натискання на клавіші і довговічність клавіатури взагалі, незалежно від того, як багато ви працюєте або як сильно по ній б'єте в процесі гри.

Миша

Миша ROG GX900

Як і у випадку з клавіатурою – якщо ви зможете спробувати попрацювати з мишкою до покупки, це вбереже вас від болів у майбутньому. Комфорт дуже суб'єктивний – та сама мишка, що ідеально підходить під одну руку, може довести до судорог іншу руку за декілька хвилин. Великі округлі форми миші звичайно більш зручні для тих, хто кладе на неї всю долоню, у той час як тим, хто хоче керувати кінчиками пальців, зручніше будуть більш плоскі маніпулятори. Мишки, розроблені для ноутбуків – малогабаритні і не так зручні для роботи в професійних графічних пакетах або в грі. Для таких додатків ми рекомендуємо ASUS ROG GX900 – мишку з роздільною здатністю 4000 dpi, ергономічною формою, системою запобігання заплутування проводу і золоченими контактами.

Правильна оцінка витрат.

Витрати на покупку материнської плати – всього лише верхівка айсберга, крім них існує безліч схованих витрат. Перед покупкою материнської плати важливо оцінити можливі майбутні витрати.

Повні витрати складаються з наступних складових:

1. Витрати на придбання.

2. Витрати на експлуатацію.

3. Витрати на технічне обслуговування і ремонт.

Більшість звичайних користувачів звертають увагу тільки на ціну обладнання, тому рано або пізно змушені платити знову. Розумний користувач оцінює всі підводні камені, робить правильний вибір і в підсумку заощаджує кошти і час.

Зверніть увагу, що витрати на експлуатацію, крім прямих грошових витрат, наприклад, плату за електроенергію, включають і витрати часу (пам'ятаємо, що час – це гроші), наприклад витрати на інсталяцію обладнання і ПЗ, навчання, безпосередньо роботу. Звертайте увагу на функціональність материнської плати, що дозволяє заощаджувати ваш дорогоцінний час!

Витрати на технічне обслуговування і ремонт – це потенційні витрати, які вам доведеться понести, якщо обладнання вийде з ладу. Оцінюйте перед покупкою такі аспекти, як якість обладнання, термін гарантії, вартість і доступність послуг з ремонту.

Переклад: Анна Смірнова

Висловлюємо подяку українському представництву компанії ASUS за надану інформацію.

Стаття прочитана раз(и)
Опубліковано : 03-12-2012
Підписатися на наші канали
telegram YouTube facebook Instagram